Рішення

від 18.09.2023 по справі 926/2076/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. ЧернівціСправа № 926/2076/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Миронюка Сергія Олександровича, за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта, м. Кременчук, Полтавська обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю Елізерсо, м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 10919641,94 грн.

представники сторін:

від позивача Коломієць О.О., довіреність №14/03-18 від 27.12.2022

від відповідача Петренко В.О., ордер серія СЕ №1063250 від 12.06.2023

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Елізерсо про стягнення заборгованості в сумі 10919641,94 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 10919641,94 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2023 справу № 926/2076/23 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 18.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.06.2023.

Ухвалою від 05.06.2023 задоволено заяву представника позивача від 22.05.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою від 12.06.2023 відкладено підготовче засідання на 28.06.2023.

28.06.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач вказує, що договір поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 є нікчемним і не тягне зобов`язань. На підтвердження цього зазначає, що до позову не додано доказів того, що керівник позивача Пінчук А.І., який підписав договір поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 зі сторони постачальника, був керівником позивача та мав повноваження на підписання вказаного договору. Відповідач стверджує, що Пінчук А.І. не є і ніколи не був керівником позивача та що ні він, ні інші особи, підписи яких стоять на доданих до позову документах, не підписували документи, відношення до позивача не мають, повноважень на підписання документів теж не мають. Відповідач вказує, що в надісланих йому повторно у 2023 році рахунках-фактурах вказані реквізити позивача станом на 2023 рік, хоча самі рахунки датовані 2021 роком, отже вважає, що в надісланих повторно у 2023 році рахунках-фактурах мали б бути вказані реквізити постачальника станом на 2021, а зміна реквізитів мала б відбуватись шляхом укладення відповідного додатку до договору. Відповідач також зазначає, що претензія позивача щодо сплати заборгованості ним не отримувалась. Таким чином, відповідач вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази обгрунтування позовних вимог, вважає позов безпідставним, необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою від 28.06.2023 зобов`язано позивача надати до суду в строк до 14.07.2023 оригінали доданих до позовної заяви доказів, відкладено підготовче засідання на 17.07.2023.

14.07.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач вказує, що договір поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 укладений у письмовій формі з дотриманням вимог до форми договору, таким чином, вказаний договір не може вважатися нікчемним. Позивач зазначає, що договір поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021, Специфікація від 01.10.2021, Акт приймання-передачі нафтопродуктів №1/10 від 31.10.2021 підписані від імені ПАТ «Укртатнафта» Пінчуком А.І., який з 01.03.2010 по 14.11.2022 працював на посаді заступника Голови Правління з комерційних питань (підстава наказ ПАТ «Укртатнафта» №4/341 від 01.03.2020). У відповідності до довіреності №14/03-106 від 06.01.2021, Пінчук А.І. був уповноважений Головою Правління ПАТ «Укртатнафта» укладати від імені ПАТ «Укртатнафта» договори, контракти та інші цивільно-правові угоди стосовно купівлі- продажу товарно-матеріальних цінностей, а також подавати та підписувати акти приймання -передачі. Інші додані до позовної заяви документи підписані відповідальними працівниками ПАТ Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія Укртатнафта в межах своїх посадових повноважень. Позивач звертає увагу, що відповідно до п. 8.4., п. 8.8. договору поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 сторони допустили використання в договорі та документах, що складаються на його виконання, як власноручного підпису представника сторони так і факсимільного підпису. Позивач стверджує, що факт направлення відповідачу рахунків-фактур, претензії, як і наявність взаємовідносин між сторонами підтверджується відповідними поштовими документами та фактом часткової оплати відповідачем заборгованості за вищевказаним договором. У відповіді на відзив зазначається, що рахунки-фактури повторно направлялися відповідачу у 2023 році, оскільки, у зв`язку з ракетними обстрілами підприємства, докази направлення вказаних рахунків у 2021 році не збереглися. При цьому, в договорі сторонами не визначено порядок зміни банківських реквізитів. Позивачем вказується, що факт поставки товару підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі та відсутність у відповідача рахунків-фактур не звільняє його від обов`язку оплатити товар. Таким чином, вважає позовні вимоги обгрунтованими та просить їх задовольнити у повному обсязі.

14.07.2023 до суду від позивача на виконання ухвали від 28.06.2023 надійшов супровідний лист з оригіналами доданих до позовної заяви доказів.

17.07.2023 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. У них відповідач зазначає, про відсутність доказів наявності у нього примірника договору поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021, про недоведення факту підписання та передачі вказаного договору за допомогою факсимільного зв`язку уповноваженими на те особами. Вказує, що факт часткової оплати за договором не підтверджує наявність у відповідача рахунків-фактур, зміна реквізитів у рахунках відбувалася неналежним чином, та що у рахунках 2021 року не може бути змінених реквізитів 2023 року. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем товару за договором поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021, а акти приймання-передачі нафтопродуктів надають право на отримання товару, але не є доказом його фактичного отримання. Як наслідок, просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 17.07.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі 926/2076/23 на 30 днів, відкладено підготовче судове засідання на 07.08.2023.

Ухвалою від 07.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 18.09.2023.

У судовому засіданні 18.09.2023 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав твердження викладені у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, вважає позов необґрунтованим, зокрема посилаючись на відсутність первинних доказів у підтвердження виконання позивачем договірних зобов`язань з поставки нафтопродуктів відповідачу. Таким чином, на думку представника відповідача, поставка товару не підтверджується належними доказами, відтак вимога про стягнення заборгованості є безпідставною.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представників сторін щодо суті спору, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Між публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Елізерсо» (Покупець) укладений договір поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити Покупцю нафтопродукти (надалі - Товар), а Покупець зобов`язується їх прийняти і оплатити в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Якість Товару згідно Договору повинна відповідати вимогам діючих для конкретного виду Товару ДСТУ, ГОСТ, ТУ і підтверджуватися сертифікатом (паспортом) якості заводу виробника (п. 2.1. Договору).

Згідно п. 3.1. Договору базис поставки - ЕХW (резервуари, що використовуються ПАТ "Укртатнафта" на підставі цивільно-правових договорів, у т.ч. резервуари нафтобаз ТОВ "НАФТАСІТІ" та інших нафтобаз, що належать ТОВ "НАФТАСІТІ" на підставі права власності або ті, що використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів), згідно з "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі".

Пунктом 3.2. Договору встановлено, що поставка Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання передачі нафтопродуктів.

Строк поставки Товару: жовтень 2021 - грудень 2022. Постачальник гарантує, що має можливість безперервної поставки Товару Покупцеві. Під безперервною поставкою мається на увазі забезпечення Постачальником можливості для Покупця отримувати Товар в будь-який час доби і в будь-який день тижня узгодженого Сторонами строку поставки Товару (п. 3.3., 3.4. Договору).

Відповідно до п. 8.4., 8.8 Договору сторони дійшли згоди, що даний Договір, підписаний і переданий за допомогою факсимільного зв`язку, так само як і всі пов`язані з ним доповнення та зміни, та інші документи, що утворюються при його виконанні і передані аналогічним чином, мають юридичну силу до моменту надання оригіналів вищевказаних документів. Оригінали повинні бути надані не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів від дати їх оформлення. При підписанні змін, доповнень, додатків, актів та інших документів за цим Договором Сторонами може бути використано факсимільне відтворення підпису уповноважених представників Сторін за допомогою засобів механічного копіювання.

В Специфікації на поставку товару від 01.10.2021 сторони прийшли згоди про поставку бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0 в кількості 42,422 т. на суму 1 336 293,00 грн.

В Специфікації на поставку товару від 01.12.2021 сторони прийшли згоди про поставку: бензину автомобільного А-92-Євро5-Е0 в кількості 127,375 т. на суму 4 038 297,00 грн., бензину автомобільного А-95-Євро5-Е0 в кількості 112,599 т. на суму 3 588 079,74 грн., палива дизельного Еnergy-ДП-3-Євро5- В0 в кількості 108.314 т. на суму 2 956 972,20 грн., а загалом на загальну суму 10583348,94 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, здійснив поставку Товару в повному обсязі та на умовах, визначених Договором, що підтверджується відповідними підписаними сторонами актами приймання-передачі від 31.10.2021 та від 31.12.2021.

Так, згідно Акту №1/10 від 31.10.2021 згідно з умовами Договору поставки нафтопродуктів № 737/2/2118 від 01.10.2021 Постачальник передав, а Покупець прийняв на умовах ЕХW (резервуари, що використовуються ПАТ "Укртатнафта на підставі цивільно-правових договорів, у т.ч. резервуари нафтобаз ТОВ "НАФТАСІТІ" та інших нафтобаз, що належать ТОВ "НАФТАСІТІ" на підставі права власності або ті, що використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) протягом жовтня 2021 року нафтопродукти в наступному асортименті по цінах: бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 в кількості 42,422 т. на суму 1336293,00 грн.

Згідно Акту №1/12 від 31.12.2021 згідно з умовами Договору поставки нафтопродуктів № 737/2/2118 від 01.10.2021 Постачальник передав, а Покупець прийняв на умовах ЕХW (резервуари, що використовуються ПАТ "Укртатнафта на підставі цивільно-правових договорів, у т.ч. резервуари нафтобаз ТОВ "НАФТАСІТІ" та інших нафтобаз, що належать ТОВ "НАФТАСІТІ" на підставі права власності або ті, що використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів) протягом грудня 2021 року нафтопродукти в наступному асортименті по цінам: паливо дизельне Еnergy-ДП-3-Євро5-В0 в кількості 108,314 т. на суму 2956972,20; Бензин автомобільний А-92-Євро5-Е0 в кількості 127,375 т. на суму 4038297,00 грн.; Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 64,752 т. на суму 2063387,23 грн.; Бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 47,847 т. на суму 1524692,51 грн., а загалом поставлено нафтопродуктів в кількості 348,288 т. на суму 10583348,94 грн.

Відповідно до п. 4.1., 4.2. Договору ціна Товару за одну метричну тонну вказується Сторонами у відповідних Додатках (Специфікаціях) до даного Договору. Оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті.

Враховуючи викладене, останнім днем строку оплати по акту №1/10 від 31.10.2021 був 30.12.2021, а по акту №1/12 від 31.12.2021 - 01.03.2022.

ПАТ «Укртатнафта» на адресу ТОВ «ЕЛІЗЕРСО» були виставлені рахунки-фактури на оплату поставлених нафтопродуктів: №90835217 від 31.10.2021 на суму 1 336 293,00 грн.. №90854602 від 31.12.2021 на суму 4 038 297,00 грн., №90854605 від 31.12.2021 на суму 2 063 387,23 грн., №90854607 від 31.12.2021 на суму 1 524 692,51 грн., №90854608 від 31.12.2021 на суму 2 956 972,20 грн.

Позивач стверджує, що у зв`язку з ракетними обстрілами підприємства та відповідним переміщенням документів з території заводу, докази направлення рахунків-фактур в 2021 році не збереглися. У зв`язку з цим, позивач 13.04.2023 повторно направив рахунки-фактури відповідачу засобом поштового зв`язку разом з супровідним листом №38/10-637 від 04.04.2023, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною №3961017081064 від 13.04.2023 та фіскальним чеком від 13.04.2023.

Як вбачається з матеріалів справи, та не спростовується відповідачем, ТОВ «ЕЛІЗЕРСО» частково оплатило заборгованість за договором №737/2/2118 від 01.10.2021 на суму 1 000 000,00 грн (платіжне доручення №4032 від 03.10.2022).

Таким чином, у встановлені Договором строки відповідач у повному обсязі розрахунку за поставлений Товар не здійснив, а тому у нього виникла перед позивачем заборгованість у розмірі 10919641,94 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укртатнафта» на адресу ТОВ «ЕЛІЗЕРСО» було направлено претензію №14/05-218 від 30.01.2023 з вимогою сплатити заборгованість по Договору №737/2/2118 від 01.10.2021.

Оскільки заборгованість залишається не погашеною, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за поставлений Товар за договором поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 в сумі 10919641,94 грн.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із виконанням умов договору поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним Кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України. (ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - зі ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статей 662, 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так, у договорі поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021, сторони погодили, що постачальник протягом жовтня 2021 грудня 2022 поставляє товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженими Сторонами в Додатках (Специфікаціях) до даного Договору.

Загальна вартість товару, що поставляється за даним договором, згідно підписаних сторонами Специфікацій від 01.10.2021 та від 01.12.2021 складає 11919641,94 грн.

Поставка Товару здійснюється партіями на підставі актів приймання-передачі нафтопродуктів, підписаних Сторонами. Зобов`язання Постачальника по поставці Товару вважаються виконаними, право власності на Товар та ризики по його втраті (псуванню) переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання акту приймання передачі нафтопродуктів (п. 3.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 11919641,94 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами Актами приймання-передачі нафтопродуктів від №1/10 від 31.10.2021 та №1/12 від 31.12.2021.

Відповідно до п. 4.2. Договору оплата Товару може бути здійснена Покупцем як на умовах попередньої оплати, так і після поставки Товару. В останньому випадку оплата повинна бути здійснена Покупцем у строк, вказаний у листі-вимозі Постачальника про оплату, а у випадку відсутності такої вимоги - не пізніше 60 (шістдесяти) календарних днів від дати поставки Товару згідно з актом приймання-передачі нафтопродуктів. Оплата Товару може здійснюватись частинами. Підставою для перерахування оплати за Товар є рахунок Постачальника. В рахунку Постачальник вказує вартість Товару, виходячи з ціни Товару, зазначеної у відповідному Додатку до даного Договору. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, який вказаний в рахунку. Оплата Товару, що постачається, здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника із зазначенням в платіжному документі номера і дати цього Договору, номера і дати виписки рахунку на оплату, найменування Покупця, його коду ЄДРПОУ та найменування Товару, що підлягає оплаті.

Проте, відповідач свої зобов`язання за Договором щодо своєчасної оплати вартості Товару не виконав.

Таким чином, станом на момент звернення до суду з відповідним позовом заборгованість відповідачем не погашена, та з врахуванням часткової оплати в розмірі 1000000 грн, становить 10919641,94 грн.

Зазначений факт відповідними доказами відповідачем не спростовано.

Таким чином, оскільки розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 10919641,94 грн. заборгованості визнається судом та підлягає задоволенню.

Як визначено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (правова позиція Верховного Суду у постановах від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18).

Отже, на підставі викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем, не надані належні та допустимі докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором поставки нафтопродуктів №737/2/2118 від 01.10.2021 в загальному розмірі 10919641,94 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 73-75, 77, 79, 86, 129, 130, 194, 196, 219, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Елізерсо» (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Кушніренка Андрія, 7-А, каб. 103, код ЄДРПОУ 44090313) на користь публічного акціонерного товариства «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Свіштовська, 3, код ЄДРПОУ 00152307) заборгованість у сумі 10919641,94 грн та судовий збір у сумі 163794,63 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28.09.2023.

Суддя С.О.Миронюк