Рішення

від 29.08.2023 по справі 160/14725/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року Справа № 160/14725/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

28.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 року та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023 року;

2) стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 року та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023 року, в частинах:

- негайного поновлення ОСОБА_1 з 06.12.2022 року на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області;

- стягнення з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 року по 13.02.2023 року у сумі 29917,44 грн., який визначений без утримання податків і інших платежів та вже виплачених сум

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 року по справі № 160/19927/22: поновлено ОСОБА_1 з 06.12.2022 року на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13 лютого 2023 року у сумі 29 917 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 44 коп, який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум. Станом на день подання позовної заяви, відповідачем не забезпечено належне виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 року по справі № 160/19927/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

01.08.2023 року представником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області подано відзив, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року по справі № 160/19927/22:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №822-к від 05.12.2022 року «про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці поновити ОСОБА_1 з 07.12.2022 року на державній службі у Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на посаді, яка за своїми умовами праці, функціональними обов`язками та повноваженнями відповідає або є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуно з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 326 (двадцять дев`ять тисяч триста двадцять шість),08 грн. з урахуванням з указаної суми податків та зборів.

Допущено негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення заробітної плати за один місяць.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 року по справі № 160/19927/22:

Апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань працізадовольнено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №160/19927/22 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці поновити ОСОБА_1 з 07.12.2022 року на державній службі у Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на посаді, яка за своїми умовами праці, функціональними обов`язками та повноваженнями відповідає або є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області та стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 326 (двадцять дев`ять тисяч триста двадцять шість) 08 грн. з урахуванням з указаної суми податків та зборів - скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, якою позов в цій частині вимог задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 з 06.12.2022 року на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13.02.2023 року у сумі 29 917 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 44 коп, який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено - без змін.

Вищевказана постанова набрала законної сили 04.05.2023.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 18-к від 05.05.2023 року «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 » було наказано поновити ОСОБА_1 на посаді головного державнго інспектора відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду за підйомними спорудами та енергетиці м. Кривий Ріг управління гірничого нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 06.12.2022 році.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області № 19-к від 08.05.2023 року «Про оголошення простою у період воєнного стану ОСОБА_1 » було наказано оголосити простій, не з вини працівника, ОСОБА_1 , котлонагляду за підйомними спорудами та енергетиці м. Кривий Ріг у правління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 09.05.2023 року по 08.06.2023 року включно.

У зв`язку з тим, що рішення про поновлення на посаді позивача та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відповідачем не виконано, позивач звернувся із цим позовом та стягнення у судовому порядку з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час невиконання рішення в період з 05.05.2023 по 26.06.2023 (день звернення до суду) є предметом спору у межах цієї адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. ч. 2-3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Частиною 7 ст. 235 КАС України передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Суд зазначає, що добровільне виконання рішення суду боржником є його законодавчо встановленим обов`язком. Зазначений обов`язок не є похідним від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Отже, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення на роботі працівника в разі його незаконного звільнення. Цей обов`язок полягає у тому, що роботодавець зобов`язаний видати наказ про поновлення працівника на роботі відразу після оголошення рішення суду.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що судове рішення про поновлення позивача на посаді підлягало виконанню з дати його прийняття.

Судом встановлено, що Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 року по справі № 160/19927/22:

Апеляційні скарги Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань працізадовольнено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 року у справі №160/19927/22 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці поновити ОСОБА_1 з 07.12.2022 року на державній службі у Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на посаді, яка за своїми умовами праці, функціональними обов`язками та повноваженнями відповідає або є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області та стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29 326 (двадцять дев`ять тисяч триста двадцять шість) 08 грн. з урахуванням з указаної суми податків та зборів - скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, якою позов в цій частині вимог задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 з 06.12.2022 року на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13.02.2023 року у сумі 29 917 (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 44 коп, який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено - без змін.

Вищевказана постанова набрала законної сили 04.05.2023.

Відповідачем до матеріалів справи долучено наказ Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 05.05.2023 року № 18-к в якому вказано що на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 року № 160/19927/23:

1. Поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у м. Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 06.12.2022 року.

2. виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 року по 13.02.2023 року у сумі 29917,44 грн., який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений устатті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Частина першастатті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, прийняте органом, який розглядав трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьомастатті 235 КЗпП України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника, зокрема до конкретного робочого місця.

КЗпП Українине містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені устатті 65 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістомстатті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеномустаттею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Так, відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена ст. 236 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України).

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом положень статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно має виконуватися не за загальним правилом - з дати набрання ним законної сили, а негайно з моменту його проголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян. Законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі, і цей обов`язок полягає в тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду. Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

При цьому, суд зауважує, що середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Таким чином, згідно із ст. 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Аналогічна позиція суду висловлена у постанові Верховного Суду від 27.01.2022 р. у справі № 580/5185/20.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує про неможливість допущення позивача до виконання його попередніх обов`язків.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного відповідачем не було належним чином виконане рішення про поновлення позивача на посаді.

Визначаючись щодо суми середнього заробітку, що належить для виплати позивачу за час затримку виконання рішення про поновлення на роботі, суд враховує таке.

Відповідно до статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що саме з вини відповідача відбулася затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, що відповідно до статті 236 КЗпП України, є підставою для стягнення з останнього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Приймаючи рішення від 13.02.2023 рішення у справі № 160/19927/22, суд прийшов до висновку, що на користь позивача підлягає стягненню заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 26217,20 грн. При цьому суд виходив з того, що відповідно до довідки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, середньоденний заробіток позивача складає 610,95 грн.

Виходячи з дати прийняття судового рішення (05.05.2023 року) по день подання позовної заяви (26.06.2023 року), судом встановлено, що період затримки виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі становить 37 робочих днів.

Відтак, середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 05.05.2023 року по 26.06.2023 року включно становить 22605,15 грн. (610,95 грн. середньоденна заробітна плата х 37 робочих днів), який підлягає стягненню на користь позивача.

При цьому, суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2019 р. у справі № 826/6583/14 суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів. Крім того, справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Відповідно до ч. 1ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат не здійснюється з урахуванням ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2-10,11,12,47,72-77,94,122,132,139,193,241-246,250,251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Армстронга Ніла, буд. 15, кв. 47, код ЄДРПОУ 39788766) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 року та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023 року.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 року та Постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023 року за період з 05.05.2023 року по 26.06.2023 року включно у розмірі 22605,15 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко