Постанова

від 04.04.2024 по справі 160/14725/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14725/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року (головуючий суддя Захарчук-Борисенко Н. В.)

у справі №160/14725/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023;

стягнути з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023, в частинах:

- негайного поновлення ОСОБА_1 з 06.12.2022 на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області;

- стягнення з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13.02.2023 у сумі 29917,44 грн, який визначений без утримання податків і інших платежів та вже виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 160/19927/22 поновлено ОСОБА_1 з 06.12.2022 на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13 лютого 2023 року у сумі 29917,44 грн, який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум. Станом на день подання позовної заяви, відповідачем не забезпечено належне виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 160/19927/23, а саме: позивача не допущено до виконання попередніх посадових обов`язків у порядку та умовах, що мали місце до звільнення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області при виконанні рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 13.02.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі №160/19927/22 від 04.05.2023 за період з 05.05.2023 по 26.06.2023 включно у розмірі 22605,15 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. В даному випадку, відповідач вказує про неможливість допущення позивача до виконання його попередніх обов`язків. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем не було належним чином виконане рішення про поновлення позивача на посаді, тому наявні підстави для стягнення з останнього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі відповідно до статті 236 КЗпП України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що оскільки Управління Держпраці є органом державної влади, тому фінансування здійснюється шляхом надходження коштів з державного бюджету, кошти для виплат по рішенню суду не були передбачені кошторисом Управлінням Держпраці. Кошти на користь позивача на виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі № 160/19927/22 - середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13.02.2023 в загальному розмірі 29917,44 грн. виплачені двома платежами в травні та червні 2023 року.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити рішення суду першої інстанції в його оскаржуваній частині без змін з огляду на безпідставність доводів скаржника. Позивач вказує, що скаржник не наводить жодних доказів, які б спростовували факти, викладені позивачем в позовній заяві, про недопуск позивача до виконання своїх попередніх обов`язків.

Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.2 ст.308 КАС України).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі № 160/19927/22 визнано протиправним та скасовано наказ голови комісії з ліквідації Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №822-к від 05.12.2022 «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці поновити ОСОБА_1 з 07.12.2022 на державній службі у Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці на посаді, яка за своїми умовами праці, функціональними обов`язками та повноваженнями відповідає або є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуто з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29326,08 грн. з урахуванням з указаної суми податків та зборів.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №160/19927/22 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.02.2023 у справі №160/19927/22 в частині задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці поновити ОСОБА_1 з 07.12.2022 на державній службі у Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, на посаді, яка за своїми умовами праці, функціональними обов`язками та повноваженнями відповідає або є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймав у Головному управлінні Держпраці у Дніпропетровській області та стягнення з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 29326,08 грн. з урахуванням з указаної суми податків та зборів - скасовано, прийнято в цій частині нову постанову, якою позов в цій частині вимог задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 з 06.12.2022 на посаді головного державного інспектора Відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13.02.2023 у сумі 29917,44 грн, який визначений без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено - без змін.

На виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №160/19927/22 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області виданий наказ №18-к від 05.05.2023 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », згідно якому ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду за підйомними спорудами та енергетиці м. Кривий Ріг управління гірничого нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 06.12.2022.

Також наказано виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.12.2022 по 13.02.2023 у сумі 29917,44 грн., ОСОБА_1 без утримання податків й інших обов`язкових платежів та вже виплачених сум.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №19-к від 08.05.2023 «Про оголошення простою у період воєнного стану ОСОБА_1 » оголошено простій, не з вини працівника, ОСОБА_1 , головному державному інспектору відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду за підйомними спорудами та енергетиці м. Кривий Ріг у правління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 09.05.2023 по 08.06.2023 включно.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №27-к від 08.06.2023 ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці м. Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, 09.06.2023, у зв`язку з ліквідацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу», із здійсненням виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 15 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 06.12.2022 по 09.06.2023 та 9 календарних днів щорічної додаткової відпустки за стаж державної служби 13 років.

Наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №29-к від 13.06.2023 до наказу №27-к від 08.06.2023 внесені зміни в частині дати звільнення, вказавши, що датою звільнення вважати перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений у документі про тимчасову непрацездатність.

Вважаючи рішення суду про поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу невиконаним, позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами про стягнення у судовому порядку з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час невиконання рішення в період з 05.05.2023 по 26.06.2023 (день звернення до суду).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Пунктом 3 частини 1 статті 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно ч.8 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці у заробітку за час затримки.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що передбачений ст.236 КЗпП України середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.

При цьому, відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 21 жовтня 2021 року у справі № 640/19103/19 негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості та підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його проголошення у судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Також Верховним Судом у справі №640/19103/19 висловлено, що відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена статтею 236 КЗпП України, згідно із якою виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Виходячи із змісту ст. 236 КЗпП України, суд апеляційної інстанції вважає, що наведена норма не розповсюджується на відносини, що виникли у зв`язку з невиконанням рішення суду про поновлення на роботі в частині зобов`язання виплатити працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу на підставі ст.235 КЗпП України.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 13 березня 2019 року у справі №711/8446/16-ц, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі за змістом статті 236 КЗпП України слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі на підставі ст. 236 КЗпП України підлягає встановленню такі обставини: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

За наведеного вище правового регулювання період затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі визначається з наступного дня від дати прийняття рішення суду по день, який передував прийняттю наказу про поновлення працівника на роботі, адже у день видання такого наказу відновлюється право особи на працю.

З матеріалів справи вбачається, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №160/19927/22 фактично виконана 05.05.2023 прийняттям наказу Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області №18-к від 05.05.2023 «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 ».

Доводи позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про недопущення позивача до виконання його попередніх обов`язків, внаслідок чого відповідачем не було належним чином виконане рішення про поновлення позивача на посаді, суд апеляційної інстанції вважає помилковими.

В спірному випадку, докази на підтвердження ухилення відповідача від фактичного виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді, вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на недопуск позивача на роботу, його робоче місце та/або відсторонення позивача від виконання обов`язків, обумовлених його посадою, матеріали справи не містять, сторонами не подані.

Видання відповідачем наказу від 08.05.2023 № 19-к «Про оголошення простою у період воєнного стану ОСОБА_1 » не є свідченням створення перешкод у поновленні позивача на посаді на підставі постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №160/19927/22.

За визначенням в ст.34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Отже, оголошений наказом відповідача від 08.05.2023 № 19-к простій, не з вини працівника, ОСОБА_1 з 09.054.2023 до 08.06.2023 не є тотожнім недопущенню позивача до виконання його обов`язків за посадою, про що вказує позивач, і не пов`язаний з виконанням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №160/19927/22.

Згідно вказаному наказу від 08.05.2023 № 19-к у період простою ОСОБА_1 , головному державному інспектору відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, дозволено бути відсутнім на роботі (на робочому місці) до закінчення простою (п.2 наказу від 08.05.2023 № 19-к).

Пунктом 3 наказу від 08.05.2023 № 19-к передбачено проведення відповідних розрахунків заробітної плати за весь період простою у розмірі 2/3 встановленого посадового окладу.

Відповідно до наявних справі розрахункових листів позивача за травень та червень 2023 року (а.с.35, 36) позивачу нараховані та виплачені кошти за період простою, тобто відповідно до ст.113 КЗпП України час простою, не з вини позивача, оплачений.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про допущену відповідачем у спірних правовідносинах бездіяльність щодо своєчасного виконання рішення суду у справі №160/19927/22 про поновлення позивача на посаді, оскільки видання відповідачем наказу від 08.05.2023 № 19-к «Про оголошення простою у період воєнного стану ОСОБА_1 » та в подальшому видання наказу від 08.06.2023 № 27-к (із змінами, внесеним наказом від 13.06.2023 № 29-к) «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_2 » не впливають на питання своєчасного виконання постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.05.2023 у справі №160/19927/22 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу нагляду у металургії та машинобудуванні, котлонагляду, за підйомними спорудами та енергетиці у місті Кривий Ріг управління гірничого нагляду, нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області з 06.12.2022, а є підставою виникнення між сторонами окремих, самостійних правовідносин, які не є предметом розгляду у цій справі.

Таким чином, за встановлених у справі обставин у позивача не виникає право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі відповідно до статті 236 КЗпП України у період з 05.05.2023 по 26.06.2023 включно, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив висновки, які не в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосував норми права, що відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року у справі №160/14725/23 скасувати, прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяІ.Ю. Добродняк

суддяН.А. Бишевська

суддяЯ.В. Семененко