Постанова

від 15.11.2007 по справі 41/377-17/291

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

41/377-17/291

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.11.2007                                                                                           № 41/377-17/291

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача – не з'явився

Від відповідача – Галич Ю.А. – по довіреності

                               Кирюшин І.В. – по довіреності

                               Білявський Я.М. – по довіреності

Від третьої особи  – Патенко А.В. – по довіреності

 від відповідача -

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонд майна Автономної Республіки Крим

 на рішення Господарського суду м.Києва від 25.09.2007

 у справі № 41/377-17/291  

 за позовом                               Фонд майна Автономної Республіки Крим

 до                                                   Відкрите акціонерне товариство "Укртранснафта"

 третя особа відповідача           Акціонерний Банк "Брокбізнесбанк"

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 2327362,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 р. у справі №41/377-17/291 в позові Фонду майна Автономної Республіки Крим до Відкритого акціонерного товариства „Укртранснафта” за участю третьої особи Акціонерного банку „Брокбізнесбанк” про стягнення 2 327 362,20 грн. відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з'ясованим обставинам з порушенням норм матеріального та процесуального права.

          Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї та заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

05 листопада 1997 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (позивач) та Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" (третя особа) був укладений договір купівлі-продажу (реєстр.№2162), за яким позивач продав, а третя особа купила об'єкт незавершеного будівництва - профілакторій на 200 місць, який розташований на земельній ділянці площею 0,17 га по вул. Тавричеська в м. Ялта.

Відповідно до розділу 5 цього договору третя особа зобов'язалася сплатити продавцю ціну продажу об'єкту; завершити будівництво із збереженням проектного призначення об'єкта в строки згідно проекту організації будівництва і спрямувати на завершення будівництва асигнування в сумі, еквівалентної 4000000 доларів США; дотримуватися при будівництві та експлуатації об'єкту санітарно-екологічних норм та створити до 95 нових робочих місць після вводу об'єкту в експлуатацію.

На підставі договору купівлі-продажу від 05.03.1998, укладеного між Акціонерним банком "Брокбізнесбанк" та Державним підприємством Придніпровських магістральних нафтопроводів (правонаступником якого є ВАТ "Укртранснафта"), останній купив об'єкт незавершеного будівництва - профілакторій на 200 місць, розташований за адресою: м. Ялта, вул. Тавричеська, 14.

Договір посвідчено приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Сотниковим В.П. за реєстраційним №338.

Передачу об'єкту було оформлено Актом прийому-передачі від 05.03.1998.

Згідно з умовами п.5.1 договору від 05.03.1998 відповідач зобов'язався за рахунок власного прибутку спрямувати на завершення будівництва грошові кошти у межах суми еквівалентної 4000000 доларів США.

В зв'язку з тим, що відповідач по справі взятих на себе зобов'язань не виконав, Фонд майна АРК звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу, повернення майна і стягнення штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2003 у справі №20/111 за вказаним вище позовом Фонду майна АРК було затверджено мирову угоду, укладену між позивачем та відповідачем.

Відповідно до умов затвердженої судом мирової угоди ВАТ "Укртранснафта" за невиконання зобов'язань по спрямуванню асигнувань на завершення будівництва профілакторію повинен сплатити Фонду майна АРК неустойку в сумі 84320,00 грн. протягом одного   місяця  з  дня  затвердження  судом  мирової  угоди.   Також  мировою  угодою  за погодженням Ялтинської міської ради  був  встановлений термін  завершення будівництва профілакторію на 200 місць по вул. Тавричеській в м. Ялта до 31 грудня 2006 року.

Згідно з пунктом в) мирової угоди відповідач повинен був здійснити завершення будівництва об'єкта з внесенням інвестицій в сумі, еквівалентній 4000000,00 доларів США в наступні терміни: 300000,00 дол. США - не пізніше 31.12.2003,

                        700000,00 дол. США - не пізніше 31.12.2004,

                        1000000,00 дол. США - не пізніше 31.12.2005,

                        2000000,00 дол. США - не пізніше 31.12.2006.

Інвестиції вносяться з урахуванням індексу інфляції за період з 06.11.2002 до дати фактичного виконання.

Також сторонами досягнуто домовленості, що з усіх питань, щодо взаємовідносин між собою, сторони керуються умовами договорів купівлі-продажу від 05.11.1997 №2162 та від 05.03.1998 №338.

За твердженням апелянта, відповідач взятих на себе за мировою угодою зобов'язань не виконав. Всього відповідачем було внесено інвестицій в об'єкт незавершеного будівництва на суму, еквівалентну 272000,00 дол. США.

Листом від 13.02.2006 за вих. №03/397 позивач звертався до відповідача з нагадуванням про необхідність внесення інвестицій за договором купівлі-продажу №2162 від 05.11.1997 та мирової угоди від 04.03.2003 та сплату пені за несвоєчасне внесення інвестицій.

Невиконання відповідачем зобов'язань щодо внесення інвестицій підтверджується Актом від 17.04.2006 поточної перевірки виконання умов договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва - профілакторію на 200 місць по вул. Тавричеській в м. Ялта, від 05.11.1997 №2162. Перевіркою встановлено, що станом на 17 квітня 2006р. сума невнесених інвестицій становить 2000000 дол. США.

Вказана обставина, за твердженням позивача, є підставою для застосування до відповідача правових наслідків, встановлених договором або законом, а саме нарахування пені на підставі п.5 ст.29 Закону України "Про приватизацію державного майна". Згідно з уточненими позовними вимогами позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 915050,00 грн. за період січень-червень 2006р.

Відповідно до п. 1.1 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1649 від 19.08.1998, контроль за виконанням умов договорів здійснюється шляхом проведення органами приватизації перевірок реалізації покупцями державного майна зобов'язань, взятих на себе за результатами конкурсів з продажу об'єктів приватизації та відображених у договорах, застосування до них санкцій, передбачених законодавством і умовами договорів за невиконання зазначених зобов'язань. Результати перевірок оформлюються актами перевірок (п.3.1). У разі неявки покупця для участі в перевірці, відмови його та/або представника підприємства від підписання акта перевірки, представник органу приватизації, що проводить перевірку, може здійснити оформлення акта перевірки за підписом (підписами) представників інших органів (за погодженням з ними): органу місцевого самоврядування, бюро технічної інвентаризації тощо. Можливим у такому випадку є також оформлення акта перевірки комісією органу приватизації.

В постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2007 №41/377 вказується на необхідність встановлення обставин щодо проведення перевірки та доказів надіслання на адресу відповідача акту перевірки від 17.04.2006.

Під час нового розгляду справи в суді першої інстанції, ухвалою суду від 10.09.2007р. позивача було зобов'язано надати суду докази надіслання на адресу відповідача копії акту перевірки від 17.04.2006. Однак позивач витребуваних судом доказів не надав.

Колегія суддів не погоджується з твердженнями скаржника про те, що відповідача було повідомлено про перевірку, оскільки в згаданому позивачем листі не міститься посилань ані про дату та час проведення перевірки, ані про місце її проведення. В листі №03/397 від 13.02.2006 є лише посилання на необхідність проведення перевірки у відповідності до Законів України "Про приватизацію державного майна" і "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що копію самого акту перевірки від 17.04.2006 було надіслано відповідачу лише 11.08.2006 (докази надіслання додані до уточнень позовних вимог від 13.09.2007).

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" до договору купівлі-продажу включаються зобов'язання сторін, які були визначені умовами аукціону, конкурсу чи викупу, відповідальність та правові наслідки їх невиконання. Зобов'язання покупця, передбачені договором купівлі-продажу, зберігають свою дію для осіб, які придбають об'єкт у разі його подальшого відчуження протягом терміну дії цих зобов'язань.

У разі невиконання покупцем передбачених договором купівлі-продажу зобов'язань щодо строку внесення інвестицій у встановленому обсязі він сплачує на користь місцевого бюджету пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених у строк інвестицій за кожний день прострочення (ч.4 ст.23 Закону).

Органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а у разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством.

Згідно зі ст.27 Закону України "Про приватизацію державного майна" державний орган приватизації зобов'язаний вимагати від нового власника виконання зобов'язань, визначених договором купівлі-продажу об'єкта приватизації і застосовувати до нього у разі їх невиконання санкції згідно із законом. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Відповідно до ст.29 Закону України "Про приватизацію державного майна" при повному або частковому невиконанні умов договорів купівлі-продажу встановлюється така відповідальність покупців: у разі порушення встановлених умовами договору купівлі-продажу строків внесення інвестицій у встановленому обсязі покупцями сплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості не внесених інвестицій за кожний день прострочення.

Згідно зі ст.ст.14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України, ст.161 ЦК УРСР). Одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст.525 ЦК України (ст.162 ЦК УРСР) не допускається.

Дослідивши умови договорів №338 від 05.03.1998 та №2162 від 05.11.1997, укладених між Фондом майна АРК та покупцями об'єкту незавершеного будівництва, колегія суддів дійшла висновку про те, що сторонами за договорами не було встановлено строків внесення інвестицій та не було передбачено відповідальності за невиконання покупцем зобов'язань щодо внесення інвестицій.

Твердження апелянта про те, що мировою угодою від 04.03.2003 були внесені зміни до договорів купівлі-продажу щодо строків та розмірів внесення покупцем інвестицій, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про їх необґрунтованість.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В матеріалах справи відсутні докази внесення відповідних змін до договору в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Оскільки в договорах купівлі-продажу не було передбачено строків виконання зобов'язання щодо внесення інвестицій, а на підставі мирової угоди зміни до договору не вносились, тому нарахування позивачем пені за прострочення такого зобов'язання є безпідставним.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за договором, але доказів порушення відповідачем умов саме договору, а не мирової угоди, суду не надано. В разі невиконання однією зі сторін умов мирової угоди, друга сторона за мировою угодою вправі звернутися на загальних підставах з позовною заявою про спонукання іншої сторони до виконання мирової угоди.

Позивачем не надано доказів в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заявлені ним позовні вимоги, а саме не надано доказів прострочення відповідачем строків виконання зобов'язань за договорами №338 від 05.03.1998 та №2162 від 05.11.1997.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду майна АРК про стягнення з ВАТ "Укртранснафта" пені в розмірі 915050 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 р. у справі №41/377-17/291 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 р. у справі №41/377-17/291 – залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 25.09.2007 р. у справі №41/377-17/291  – залишити без змін.

3. Матеріали справи №41/377-17/291  повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.11.07 (відправлено)