Постанова

від 27.09.2023 по справі 640/10084/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10084/22 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру МВС № 8047 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві Головного сервісного центру МВС, третя особа: ОСОБА_2 , Національне антикорупційне бюро України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просила:

- визнати протиправною відмову Територіального сервісного центру МВС № 8047 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві Головного сервісного центру МВС, викладену у відповіді від 12.05.2022 № 8047-97вх., щодо проведення реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів на ім`я ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ТСЦ МВС №8047 провести реєстрацію (перереєстрацію) на ім`я ОСОБА_1 з видачею свідоцтв про реєстрацію, наступних транспортних засобів: автомобіль марки «BMW Х6», д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль марки «Toyota 4 Runner», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль марки «Tesla Model 3», д.н.з. НОМЕР_3 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що враховуючи внесені зміни до Положення про ордер, відсутність підпису керівника адвокатського об`єднання було цілком правомірним, а щодо відсутності назви органу, у якому надається правова допомога, то останнє є проявом надмірного формалізму, який непропорційно обмежує право особи на судовий розгляд

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2023 року відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру МВС № 8047 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві Головного сервісного центру МВС, третя особа: ОСОБА_2 , Національне антикорупційне бюро України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Територіального сервісного центру МВС № 8047 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві Головного сервісного центру МВС, третя особа: ОСОБА_2 , Національне антикорупційне бюро України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву було підписано представником позивача адвокатом Я.О. Карандашовим. На підтвердження повноважень представником було долучено ордер серії АА №0019882 від 04.07.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/10084/22.

15.12.2022 набрав чинності Закон України № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 (далі - Закон № 2825-IX), за приписами ст. 1, 2 якого, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва та утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання приписів Закону № 2825-IX, матеріали справи № 640/10084/22 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року позовну заяву повернуто позивачеві.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в ордері серії АА №0019882 від 04.07.2022, наданого на підтвердження повноважень адвоката Карандашова Я.О. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 , відсутні такі обов`язкові реквізити, як підпис керівника адвокатського об`єднання та назва органу, у якому надається правова допомога, з огляду на що такий ордер не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.

Оскільки ордер серії АА №0019882 від 04.07.2022 не приймається судом у якості доказу на підтвердження повноважень адвоката Карандашова Я.О. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про те, що позовна заява від імені позивача підписано особою, яка не має права на її підписання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 57 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданими відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (в редакції, чинній станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали), встановлює єдині для всіх адвокатів України, адвокатських об`єднань/адвокатських бюро правила виготовлення, оформлення, зберігання, обліку ордерів.

Відповідно до підпункту 12.4 пункту 12 зазначеного Положення ордер містить назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» .

Під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу так і назва групи органів визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в ордері серії АА №0019882 від 04.07.2022, доданого представником позивача до позову, зазначено про надання адвокатом правової допомоги «у судах усіх юрисдикцій, рівнів та інстанцій, органах виконавчої служби та перед приватними виконавцями».

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Апеляційний суд звертає увагу, що Верховний Суд неодноразово вирішував питання прийнятності ордеру як документа, що підтверджує повноваження адвоката, у разі, коли в ньому замість найменування конкретного органу (суду), у якому надається правова допомога, зазначено загальне найменування системи органів, зокрема «суди України» чи інші подібні конструкції.

Так, у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №826/17175/18 зазначено, що:

- під назвою органу розуміється як безпосередньо назва конкретного органу, так і назва групи органів, визначених пунктом 2 частини першої статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (наприклад, судові органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи досудового слідства, правоохоронні органи тощо);

- зазначення в ордері, що правова допомога надається «в судових органах» є достатнім для висновку про наявність у адвоката повноважень діяти від імені сторони у справі;

- вимога судів зазначати в ордері найменування конкретного суду є надмірно формалізованою і створює невиправдані перешкоди для звернення до суду.

Аналогічний підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 08.02.2023 у справі № 640/30856/21, від 18.05.2023 у справі № 754/12387/21, від

Тотожна за змістом правова позиція послідовно викладалася Верховним Судом у постановах від 09.10.2020 у справі № 460/1726/19, від 22.04.2021 у справі № 280/2788/20, від 30.11.2021 у справі № 826/17175/18 та інших.

Отже, у цьому випадку зазначення представником позивача в ордері, що правова допомога надається «у судах усіх юрисдикцій, рівнів та інстанцій» є достатнім для висновку про наявність у адвоката Я.О. Карандашова права на підписання позову від імені К.Г. Багінської.

За таких обставин та їх правового регулювання, висновок суду першої інстанції про відсутність у адвоката Я.О. Карандашова повноважень на підписання позовної заяви від імені К.Г. Багінської є надмірно формалізованим.

Водночас посилання суду апеляційної інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18 є помилковим, з огляду на те, що після її прийняття до Положення про ордер на надання правничої допомоги було внесено зміни згідно із якими в ордері можливо зазначати як безпосередньо назву конкретного органу, так і назви групи органів.

Суд першої інстанції не звернув увагу на нерелевантність постанови Великої Палати від 03.07.2019 до спірних правовідносин, не врахував зміни, внесені до зазначеного Положення відповідно до рішення Ради адвокатів України №118 від 17 листопада 2020 року та дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для застосування положень пункту 3 ч. 4 ст. 169 КАС України.

Щодо висновку суду першої інстанції про те, що в порушення вимог Положення № 41, ордер серії АА №0019882 від 04.07.2022, виданий АО «Радник», не містить підпису керівника адвокатського об`єднання, апеляційний суд зазначає наступне.

Так, суд першої інстанції посилався на приписи пунктів 12.10-12.12 Положення № 41, якими визначено, що ордер містить наступні реквізити, зокрема:

- підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»);

- підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»);

- підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Разом з тим, судом першої інстанції помилково не було враховано, що відповідно до абзацу другого підпункту 12.12 пункту 12 Положення № 41 під час дії воєнного стану на території України реквізити, передбачені цим підпунктом, можуть оформлятись у відповідності до п. 10 цього Положення.

В свою чергу, згідно з пунктом 10 Положення ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан в Україні продовжено згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023.

Наразі згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26.07.2023 на часткову зміну статті 1 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Враховуючи, що як станом на дату звернення до суду з позовом, так і станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали, в Україні тривав і триває наразі воєнний стан, то відповідно до приписів пункту 10 Положення № 41 дозволена видача ордеру адвокатським об`єднанням без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання.

Суд першої інстанції не врахував чинної редакції Положення № 41, внаслідок чого неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, дійшовши передчасного висновку про те, що за відсутності підпису керівника адвокатського об`єднання, наданий представником позивача ордер не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.

Відтак, вищевикладеним спростовуються висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній ухвалі про те, що ордер серії АА №0019882 від 04.07.2022 не приймається у якості доказу на підтвердження повноважень адвоката Карандашова Я.О. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 , оскільки встановлені судом першої інстанції недоліки ордеру суперечать нормам чинного законодавства та сталій судовій практиці.

Крім іншого, апеляційний суд наголошує на суттєвому порушенні Київським окружним адміністративним судом норм процесуального права, що виявилось в наступному.

Відповідно до частини першої, пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Згідно з приписами частин першої, другої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Матеріалами справи підтверджується, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року було відкрито провадження у справі № 640/10084/22.

Колегія суддів звертає увагу, що процесуальний наслідок у вигляді повернення позовної заяви, передбачений пунктом 3 частини четвертої статті 169 КАС України, у зв`язку з встановленням того, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, може мати місце лише до відкриття провадження у справі.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року було відкрито провадження у цій справі і, в подальшому, на виконання приписів Закону № 2825-IX матеріали справи № 640/10084/22 передано до Київського окружного адміністративного суду.

Апеляційний суд звертає увагу суду першої інстанції на приписи пунктів 1-2 частини першої статті 240 КАС України, згідно з якими суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо, зокрема: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, у випадку, якщо після відкриття провадження у справі, судом буде встановлено, що позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано, процесуальним наслідком є саме залишення позовної заяви без розгляду, а не повернення в порядку статті 169 КАС України.

Суд першої інстанції вищевказаного не враховував, та з посиланням на приписи статті 169 КАС України повернув позовну заяву, незважаючи на те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2022 року було відкрито провадження у цій справі, відтак, за умови встановлення відсутності повноважень у особи, яка подала позовну заяву, суд згідно з процесуальними приписами мав постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, а не про її повернення, оскільки останнє суперечить чинними приписам КАС України.

Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру МВС № 8047 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві Головного сервісного центру МВС, третя особа: ОСОБА_2 , Національне антикорупційне бюро України про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 06 березня 2023 року - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна