Ухвала

від 28.09.2023 по справі 520/8751/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 вересня 2023 року

м. Київ

справа № 520/8751/21

адміністративне провадження № К/990/32198/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 у справі №520/8751/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Харківагроснаб» до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про стягнення пені,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Харківагроснаб» до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Харківагроснаб» пеню у сумі 3143713,90 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Харківагроснаб» у розмірі 22700,00 грн.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково. Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 в частині задоволення вимог адміністративного позову Товариства з обмеженої відповідальністю фірма «Харківагроснаб» про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю фірма «Харківагроснаб» пені у сумі 3047314,32 грн. Адміністративний позов Товариства з обмеженої відповідальністю фірма «Харківагроснаб» про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю фірма «Харківагроснаб» пені у сумі 3047314,32 грн залишено без розгляду. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 скасовано в частині стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженої відповідальністю фірма «Харківагроснаб» витрат по сплаті судового збору у розмірі 20430,00 грн.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 у справі №520/8751/21.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Касаційну скаргу подано втретє, раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 31.08.2023, від 18.09.2023. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду, повторно касаційну скаргу подано без надмірних зволікань.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);

- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України є відсильною нормою, обґрунтування необхідності касаційного оскарження таким пунктом можливе лише у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт та частину статті 353 КАС України.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 2 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено про неправильне застосування приписів пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах від 03.06.2014 у справі №21-131а14, Верховного Суду, викладених у постановах від 15.04.2020 у справі №360/3792/18, від 24.04.2020 у справі №818/984/15, від 29.01.2020 у справі №824/2452/15-а, від 02.02.2021 у справі №810/1506/17, від 19.03.2021 у справі №818/1446/16. На обґрунтування необхідності відступлення від висновків суду контролюючим органом вказано, що на поточну дату відсутні технічні можливості здійснення процедур відшкодування сум залишків бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягають включенню до Тимчасового реєстру заяв, і їх реалізація можлива лише після запровадження механізму такого відшкодування.

Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 4 статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначаються норми матеріального права, які неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанова Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми.

Натомість скаржником не зазначено, від якого саме висновку Верховного Суду застосованого судом апеляційної інстанції у спірному судовому рішенні слід відступити, не обґрунтовано необхідність відступлення від висновку Верховного Суду та чому, на переконання скаржника, норми права застосовано неправильно. Також контролюючим органом не вказано, який висновок він вважає правильним.

Доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 2 частини 4 статті 328 КАС України.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Податковим органом не враховані роз`яснення Верховного Суду щодо того, як мають бути викладені підстави касаційного оскарження, наведені в ухвалах по даній справі. Повторно подана касаційна скарга є подібною до попередніх та не усуває встановлених недоліків.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.08.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2023 у справі №520/8751/21 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва