Ухвала

від 28.09.2023 по справі 191/3491/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/3491/23

Провадження № 2-з/191/29/23

У Х В А Л А

іменем України

28 вересня 2023 року м.Синельникове

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Прижигалінська Т.В., розглянувши заяву адвоката Третяк Ірини Павлівни, яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2023 року до суду з заявою про забезпечення позову звернулася адвокат Третяк І.П. в інтересах позивачки ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що 06.07.2023 року відповідач ОСОБА_1 самовільно змінив місце проживання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , порушивши права дитини на звичайний спосіб життя і безпечне середовище, та на теперішній час створює перешкоди у його спілкуванні з матір`ю позивачкою ОСОБА_1 . Ще в липні 2023 року син ОСОБА_4 спілкувався з матір`ю шляхом повідомлень у соцмережах та по відеозв`язку, оскільки позивачка мешкає в іншій країні, в якій має задеклароване місце проживання, як і її син ОСОБА_4 . Поступово спілкування сина з матір`ю ставало все рідше і у другій половині серпня 2023 року зовсім припинилося. Майже більше місяця мати не має змоги спілкуватися зі своєю дитиною. Відповідач також не повідомляє де знаходиться дитина, як себе почуває, і чинить перешкоди у спілкуванні матері та дитини. Така ситуація з відсторонення позивача від її дитини призводить до послаблення сімейних та психосоціальних зв`язків між ОСОБА_5 та його матір`ю. Позивачка вважає, що у разі задоволення її позову щодо визначення місця проживання сина ОСОБА_3 разом з нею, у дитини може виникнути внутрішній опір під час її передачі позивачеві. Вважаючи, що тривалий розгляд справи про визначення місця проживання дитини без можливості спілкування дитини з матір`ю може призвести до втрати емоційного зв`язку між матір`ю та дитиною, що в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання можливого судового рішення про задоволення позову. Тому необхідно вжити необхідних заходів з урахуванням права матері на особисте спілкування з дитиною, враховуючи ставлення останньої до виконання своїх обов`язків, відсутність випадків, які обмежують право на таке спілкування. Вважає за доцільне забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 надати позивачці ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування та побачення, та спільного проведення часу з дитиною протягом певного часу спрямованого на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір`ю. Просить суд зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітнім сином ОСОБА_6 на всі шкільні канікули, а саме, на осінні канікули з 23 по 29 жовтня 2023 року; на зимові канікули з 23 грудня 2023 року до 7 січня 2024 року; на літні канікули з 29 червня до 31 серпня 2024 року за місцем проживання матері.

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Третяк Ірина Павлівна, до ОСОБА_2 , третя особа: орган опіки та піклування Служба у справах дітей Синельниківської міської ради про визначення місця проживання дитини за її місцем проживання. Свої вимоги мотивує тим, що на прохання відповідача вона 30.10.2022 року привозила сина в Україну для побачення та відпочинку з батьком на Західній Україні. Потім вона вимушена була відмовити в їх побаченні, оскільки ОСОБА_4 хворів, тому вони домовилися про наступне побачення ОСОБА_3 з батьком на канікулах влітку 2023 року. В червні 2023 року до позивачки приїхала її мати ОСОБА_7 , яка на підставі посвідченої нотаріусом згоди ОСОБА_1 про тимчасовий виїзд сина з нею, 04.07.2023 року привезла онука до України для побачення з батьком та дідусем. Після чого відповідач забрав свого сина ОСОБА_8 з будинку ОСОБА_7 та на неодноразові її прохання залишити онука, він відмовлявся. 14.07.2023 року працівником Синельниківської міської ради в телефонному режимі було повідомлено, що до органу опіки та піклування надійшла заява від ОСОБА_2 про визначення місця проживання його малолітнього сина ОСОБА_9 разом з ним. На даний час позивачка та відповідач не дійшли згоди щодо місця проживання їх малолітньої дитини. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову належить розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Відповідно до ч.3 ст. 150ЦПК Українизаходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Дана норма повною мірою діє при вирішенні питання про забезпечення позову, тобто особа, яка просить про вжиття таких заходів, повинна додати докази на підтвердження необхідності вжиття певного виду забезпечення позову.

Керуючись наведеними нормами процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволенні позову; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, окрім позивача.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод«Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Перевіривши доводи позовної заяви та заяви про забезпечення позову, обсяг заявлених вимог та оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов наступного висновку.

Адвокат Третяк І.П., яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вимогами про забезпечення позову, не надає суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві доводів щодо створення відповідачем перешкод для спілкування ОСОБА_1 з її сином ОСОБА_5 . Крім того, позивачка особисто надала іншій особі ОСОБА_7 дозвіл на вивіз дитини в будь-які іноземні країни, в тому числі і з метою його побачення з батьком та дідусем. Звернення відповідача до органу опіки та піклування з заявою про визначення місця проживання сина з ним не свідчить про неможливість виконання судового рішення у разі задоволення позову ОСОБА_1 , оскільки згідно норм Сімейного Кодексу України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини та відсутні підстави стверджувати, що свої батьківські права відповідач здійснює всупереч інтересам дитини. Зміст вимог про забезпечення позову фактично має характер інших сімейних правовідносин щодо участі позивачки у вихованні сина та спілкуванні з ним, що регулюється іншими нормами СК України аніж спір про визначення місця проживання дитини. За таких обставин обраний позивачкою вид забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам, не надано належних доказів на підтвердження тих обставин, що відповідач по відношенню до позивачки буде діяти недобросовісно, а тому не існує реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні заяви адвоката Третяк Ірини Павлівни, яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 про забезпечення позову про визначення місця проживання дитини відмовити.

Копію ухвали направити адвокату Третяк І.П., позивачці ОСОБА_1 , відповідачу ОСОБА_1 для відома.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя Т. В. Прижигалінська