Ухвала

від 29.09.2023 по справі 331/5794/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

29.09.2023

Справа № 331/5794/23

Провадження № 1-кс/331/1834/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2023 року м. Запоріжжя

Слідчийсуддя Жовтневогорайонного судум.Запоріжжя ОСОБА_1 ,при секретарі ОСОБА_2 ,розглянувши клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , про арешт майна по кримінальному провадженню № 22023040000000387 від 15.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий в ОВС 1-го відділення СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором групи прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_4 , звернулась до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту на майно, по кримінальному провадженню № 22023040000000387 від 15.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання зазначено, що громадяни України, в тому числі мешканці м. Запоріжжя та Запорізького регіону, організували та здійснюють виробництво та подальшу незаконну оптово-роздрібну торгівлю товарами підакцизної групи, зокрема спирт етиловий та тютюнові вироби, виробництво яких здійснюється на базі промислових об`єктів Донецької, Луганської та Запорізької областей, грошові кошти отримані від реалізації яких направляються для фінансування дій, які вчиняються з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Встановлено, що хід виробництва та подальша реалізація вказаних товарів підакцизної групи здійснюється під контролем представників, так званих окупаційних органів влади - «Запорожской военно-гражданской администрации» та окупаційних органів «Л/ДНР». При цьому, частина прибутку отриманого від реалізації контрафактної продукції, перераховується на рахунки представників так званих «Л/ДНР» та «Запорожской военно-гражданской администрации» з метою забезпечення подальшого становлення окупаційного режиму на тимчасово окупованих територіях України та з метою фінансування дій, які вчиняються з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приймає активну участь у організації виробництва та подальшої незаконної оптово-роздрібної торгівлі товарами підакцизної групи, зокрема спиртом етиловим та тютюновим виробом на території м. Запоріжжя та Запорізького регіону, частина грошових коштів від продажу яких перераховується на рахунки представників так званих «Л/ДНР» та «Запорожской военно-гражданской администрации».

Встановлено, у своїй злочинній діяльності громадянин ОСОБА_5 , використовує орендоване офісне приміщення за адресою АДРЕСА_1 у будівлі БЦ «Eco Tower» на 7-му поверсі у приміщенні «О7/В1» та «О7/В2», які поділені всередині на приміщення за номерами 7/1, 7/2 та 7/3, з метою зберігання зазначених вище товарів підакцизної групи, зокрема спирту етилового та тютюнового виробу.

Враховуючи викладене, 26.09.2023 органом досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.09.2023 проведено обшук офісного приміщення, яке орендує ОСОБА_5 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні БЦ "Eco Tower" на 7-му поверсі, у приміщенні «О7/В2», де фактично розташоване ТОВ "ЯЛАНПРОМ", де виявлено та вилучено печатки з написами, які починаються з:

1. "Бердянське територіальне медичне об`єднання...";

2. " ОСОБА_6 , лікар,2373936";

3. "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги...";

4. "Комунальне некомерційне підприємство... Бердянської міської ради...для документів...";

5. Подушка штемпельна в упаковціSTAMPPAD.

Тобто, враховуючи, що виявлені та вилучені предмети та речі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, винесено постанову про визнання вищевказаних речей речовими доказами.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

26.09.2023 постановою слідчого вищевказані речі та предмети, вилучені за адресою: м. Запоріжжя, прос. Соборний, буд. 160, у приміщенні БЦ "Eco Tower" на 7-му поверсі, а саме у приміщенні «О7/В2», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно із ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відтак, наразі вищевказані вилучені під час обшуку речі у вигляді печаток з написами, які починаються з: "Бердянське територіальне медичне об`єднання..."; " ОСОБА_6 , лікар,2373936"; "Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги..."; "Комунальне некомерційне підприємство... Бердянської міської ради...для документів..."; подушка штемпельна в упаковціSTAMPPAD, оглянуті та мають ознаки вчинення протиправної діяльності.

В той же час незастосування заборони та обмеження у користуванні і розпорядженні вищезазначеними речами може призвести до їх приховування та знищення, адже вони можуть безпосередньо свідчити про причетність до вчинення вказаного злочину, а отже призведе до знищення доказів протиправної діяльності.

На підставі вищевикладеного просить слідчого суддю клопотання задовольнити. Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 26.09.2023 під час проведення обшуку приміщення, яке орендує ОСОБА_5 , у БЦ "Eco Tower" на 7-му поверсі, у приміщенні «О7/В2», де фактично розташоване ТОВ "ЯЛАНПРОМ", де виявлено та вилучено печатки з написами, які починаються з:

1."Бердянське територіальне медичне об`єднання...";

2." ОСОБА_6 , лікар,2373936";

3."Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги...";

4."Комунальне некомерційне підприємство... Бердянської міської ради...для документів...";

5.Подушка штемпельна в упаковціSTAMPPAD.

Однією з основних вимог до поведінки судді, закріплених у ст. 6 Закону України «Про статус суддів»: суддя, при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 р. вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Із зазначеного слідує, що розгляд справи за відсутності, слідчого, прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не є порушенням права на справедливий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Слідчий суддя, взявши до уваги заяву слідчого, вивчивши доводи клопотання та долучені до нього копії документів, прийшов до наступного.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-її). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А «296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи.

Таким чином, враховуючи правову підставу для арешту майна, достатність доказів, що вказують на вчинення злочину, а також те, що незастосування арешту майна, може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про арешт майна є доведеним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 16, 21, 93, 98-100, 117, 131, 132, 167, 170-174 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна по кримінальному провадженню № 22023040000000387 від 15.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 110-2 КК України - задовольнити.

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 26.09.2023 під час проведення обшуку приміщення, яке орендує ОСОБА_5 , у БЦ "Eco Tower" на 7-му поверсі, у приміщенні «О7/В2», де фактично розташоване ТОВ "ЯЛАНПРОМ", де виявлено та вилучено печатки з написами, які починаються з:

1."Бердянське територіальне медичне об`єднання...";

2." ОСОБА_6 , лікар,2373936";

3."Запорізький центр первинної медико-санітарної допомоги...";

4."Комунальне некомерційне підприємство... Бердянської міської ради...для документів...";

5.Подушка штемпельна в упаковціSTAMPPAD.

Ухвала підлягає негайному виконанню співробітникам УСБУ в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді клопотання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя: ОСОБА_1