Рішення

від 29.09.2023 по справі 322/814/23

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

29 вересня 2023 рокуСправа № 322/814/23

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Губанова Р.О., розглянув в порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС», третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Короткий зміст позовних вимог і рух справи:

до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов зазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №19603 від 28.07.2021, вчинений приватнимнотаріусом Київськогоміського нотаріальногоокругу БригідоюВолодимиром Олександровичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» заборгованості в розмірі 20969,62 грн;

- стягнути судові витрати з відповідача Товариство з обмеженою відповідальності «СМАРТФІНАНС» на користь позивача ОСОБА_1 .

Також позивачем разом із позовом подана заява про забезпечення.

Ухвалою суддівід 27.06.2023задоволена заявапро забезпечення позову.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила наступне.

У червні 2023 року позивачу через додаток «Дія», отримав повідомлення про арешт його коштів на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. від 27.08.2021 п виконавчому провадженню №66631209, у зв`язку з виконанням виконавчого напису №19603 від 28.07.2023, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою В.О.

Із вказаного виконавчого напису вбачається, що з ОСОБА_1 пропонується стягнути невиплачені в строк грошові кошти на користь ТОВ «СМАРТФІНАНС», в розмірі 20969,62 грн.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий вчинено приватним нотаріусом з грубими порушеннями порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, що полягає в наступному.

ОСОБА_1 не укладав жодних кредитних договорів і не має заборгованості за вказаним у виконавчому написі договором.

Позивач зазначає, що нотаріальний договір та ніякий інший кредитний договір ним не укладався, жодного документу щодо наявності цієї заборгованості він не отримував і з вказаною відповідачем сумою заборгованості та взагалі з її існуванням не згоден.

Таким чином нотаріус не мав права вчиняти виконавчий напис.

Позивач посилається на ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

Ухвалою судді від 30.06.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено для сторін строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Копія ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 30.06.2023 отримана відповідачем відповідно до п.3 ч.6 ст.272 ЦПК України 11.07.2023.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

Зі змісту відзиву випливає, що у відповідача були обґрунтовані та законні підстави для звернення стягнення на грошові кошти позивача шляхом вчинення виконавчого напису, також у відзиву вказав, щодо витрат на правничу допомогу адвоката.

Посилався на ті самі положення ЦК України, Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що і позивач.

Від третьої особи будь-яких пояснень, заяв чи клопотань не надходило.

Згідно з ч.2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За змістом ст.13 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

При цьому, частиною 1 статті 275 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Виходячи з наведених норм ЦПК України, враховуючи відсутність будь-яких клопотань сторін, судом вирішено продовжити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.

Фактичні обставини встановлені судом,

мотиви з яких виходив суд і застосовані норми права:

28 липня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бригідою Володимиром Олександровичем вчинено виконавчий напис №19603, відповідно до якого з ОСОБА_1 пропонується стягнути невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС».

Вказаний виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі ст.ст.87-91 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Докази нотаріального посвідчення кредитного договору №108258249 від 12.08.2013, укладеного ОСОБА_1 з ПАТ «Банк Русский Стандарт» в матеріалах справи відсутні.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяною Леонідівною від 27.08.2021, було відкрито виконавче провадження №66631209 щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №19603 від 28.07.2021.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов до висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення у зв`язку з наступним.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною четвертою статті 263ЦПКУкраїни визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч.4 ст.263 ЦПК України, під час розгляду цієї справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 по справі №172/1652/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 92811495), та зазначає таке.

За загальним правилом статей 15, 16ЦивільногокодексуУкраїни (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18ЦКУкраїни нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39ЗаконуУкраїни«Пронотаріат» (далі Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом МіністерстваюстиціїУкраїнивід22лютого2012року№296/5 (далі Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року №662«Про внесеннязмін доперелікудокументів,за якимистягнення заборгованостіпровадиться убезспірному порядкунапідставівиконавчихнаписів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КабінетуМіністрів Українивід 26листопада 2014року №662«Про внесеннязмін допереліку документів,за якимистягнення заборгованостіпровадитьсяу безспірномупорядку напідставі виконавчихнаписів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 28 липня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання».

Як було зазначено, укладений між первинним кредитором та позивачкою кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Зазначена обставина є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а відтак інші доводи сторін не підлягають перевірці.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію: від 25.06.2023 №89625, якою підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 1073,60 грн.

Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За правиламич.ч.2,3ст.137ЦПК України,за результатамирозгляду справивитрати направничу допомогуадвоката підлягаютьрозподілу міжсторонами разоміз іншимисудовими витратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: 1)розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництвов судіта іншуправничу допомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги тана підставівідповідних доказівщодо обсягунаданих послугі виконанихробіт таїх вартості,що сплаченаабо підлягаєсплаті відповідноюстороною аботретьою особою; 2)розмір суми,що підлягаєсплаті впорядку компенсаціївитрат адвоката,необхідних длянадання правничоїдопомоги,встановлюється згідноз умовамидоговору пронадання правничоїдопомоги напідставі відповіднихдоказів,які підтверджуютьздійснення відповіднихвитрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписамич.ч.4 6ст.137ЦПК України,розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомна виконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатом послугтавиконанихробіт; 4)ціною позовута (або)значенням справидля сторони,в томучислі впливомвирішення справина репутаціюсторони абопублічним інтересомдо справи. Уразінедотримання вимогчастини четвертоїцієї статтісуд може,за клопотанняміншої сторони,зменшити розмірвитрат направничу допомогу,які підлягаютьрозподілу міжсторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу, 6000,00 грн, позивач додав до позовної заяви такі документи: договір про надання правової допомоги від 12.06.2023 №12/06-1; додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 12 червня 2023 року №12/06-1 від 12.06.2023, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 26.06.2023, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 26.06.2023 №12/06-1.

В силу положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п.п.268, 269).

Крім того, згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України та враховуючи думку представника відповідача, суд вважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об`єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.

Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бригіди Володимира Олександровича №19603 від 28 липня 2021 року про звернення стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальній сумі 20969,62 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС» на користь ОСОБА_1 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) грн витрат по сплаті судового збору та 3000,00 (три тисячі гривень 00 копійок) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СМАРТФІНАНС», 03056, м. Київ, вул. Польова, буд. 24 Д, ідентифікаційний код 39395137;

- третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, 01135, м. Київ, вул. Златоусівська, буд. 55, офіс 61, 62.

.

Суддя Р.О. Губанов