Рішення

від 29.09.2023 по справі 905/118/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.09.2023 Справа №905/118/23

Господарський суд Донецької області у складі судді Хабарової М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудгрупп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп»

про стягнення 481 177,36 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трансбудгрупп» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезабезпечення груп» в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезабезпечення груп» про стягнення основного боргу у розмірі 334 650,49 грн, 3% річних у розмірі 18 054,11 грн, інфляційних втрат у розмірі 115 626,04 грн та пені у розмірі 12 846,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №21/03 надання автотранспортних послуг від 01.02.2021.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.02.2023 на підставі ст.174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишено без руху. Вказаною ухвалою судом встановлено необхідність усунення недоліків позовної заяви шляхом надання позивачем письмових пояснень (уточнень), в яких зазначити/визначитись з вірним найменуванням юридичної особи відповідача; описів вкладення у листи на підтвердження відправлення юридичній особі відповідача (з вірним визначенням найменування юридичної особи відповідача та її адреси) та її відокремленому підрозділу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

30.03.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 15.02.2023, до якої останнім додано докази направлення копій позовної заяви та доданих до неї документів на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» та Відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп».

Крім того, у вказаній заяві позивач зазначив, що ним помилково вказано в позовній заяві найменування відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезабезпечення груп» в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезабезпечення груп», а тому позивач просить вважати правильним найменуванням відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп».

За наведених обставин вірним найменуванням відповідача є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп», що враховується судом під час вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.05.2023 відкрито провадження у справі №905/118/23; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Місцезнаходженням відповідача є: 85043, Донецька обл., м. Добропілля (з) м.Білицьке (з), вул. Добропільська, 1А.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.05.2023 направлялась відповідачу рекомендованими листом з повідомленням про вручення за вказаною адресою, що підтверджується матеріали справи.

Однак, відповідне поштове відправлення було повернуте на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням встановленого терміну зберігання» та надійшло до суду 12.07.2023.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз`яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Крім того, судом здійснено телефонограму відповідачу за номером телефону, який міститься в матеріалах позовної заяви.

Однак, зміст ухвали Господарського суду Донецької області від 26.05.2023 не вдалось передати відповідачу, у зв`язку з неможливістю встановити зв`язок з абонентом, що підтверджується телефонограмою від 05.06.2023.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на 29.¬¬09.2023 не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/118/23 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області

ВСТАНОВИВ:

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбудгрупп» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» (замовник, відповідач) підписано договір №21/03 надання автотранспортних послуг (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання своїми силами і засобами надати замовнику автотранспортні послуги (далі в тексті - послуги), зокрема послуги з перевезення пасажирів код згідно ДКПП 49.39, послуги з перевезення породи та КЕК відходів код згідно ДКПП 49.41.

Відповідно до п. 1.2 Договору замовник зобов`язується своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом п. 2.1 Договору встановлено, що вартість послуг, що надається за цим Договором, визначається відповідно до вартості послуг (Додаток 1, Додаток 2), який є невід`ємною частиною цього Договору. Вартість послуг не підлягає зміні протягом терміну дії Договору, крім випадків, передбачених у цьому Договорі.

За умовами п. 2.2 Договору у вартість послуг, зазначеному в п.2.1 даного Договору входять всі витрати виконавця, пов`язані з наданням послуг, в т.ч. вартість паливно-мастильних матеріалів.

Оплата за послуги згідно Технічного завдання та заявки замовника проводиться за фактично надані послуги (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 2.4 Договору загальна вартість послуг на відповідний місяць вказується в акті здачі-приймання наданих послуг.

У відповідності до п. 2.5 Договору акти здачі-приймання наданих послуг підписуються два рази на місяць. Перший не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа поточного місяця, другий останнім днем поточного місяця.

У разі виявлення недоліків послуг і відступів виконавцем від умов цього Договору або скарг працівники замовника на якість наданих послуг, сторони складають відповідний акт виявлених недоліків, в замовника вказують перелік недоліків і термін їх усунення (п. 3.8 Договору).

За приписами п. 4.1.4 Договору виконавець зобов`язується надати послуги шляхом оформлення акту здачі-приймання наданих послуг.

Відповідно до умов п. 4.2.1 Договору виконавець має право вимагати оплати послуг, що надаються замовнику відповідно до цього Договору та припинити надання послуг у разі порушення термінів оплати передбачених пунктом 2.6 цього Договору.

Замовник зобов`язується у разі виявлення недоліків у наданих виконавцем послуг, негайно заявити про них виконавцю підписавши з виконавцем акт виявлених недоліків для прийняття ним необхідних заходів щодо усунення виявлених недоліків (п. 4.3.3 Договору).

Цей Договір набуває чинності з 01.02.2021 (дата початку терміну дії договору) (п. 8.1 Договору).

Згідно з п. 8.2 Договору сторони встановлюють, що дата закінчення терміну дії Договору визначається наступним чином: при належному виконанні обома сторонами своїх зобов`язань, обумовлених цим Договором, датою закінчення терміну Договору є 31.12.2021, а в разі невиконання (неналежного виконання) сторонами (стороною) своїх зобов`язань за цим договором, датою закінчення терміну дії договору є дата повного та належного виконання сторонами (відповідно до умов договору) всіх прийнятих на себе за договором зобов`язань.

За умовами п. 10.1 Договору до цього договору додаються і є його невід`ємною частиною:

10.1.1 Додаток №1 - Вартість послуг з перевезення пасажирів;

10.1.2 Додаток №2 - Вартість послуг з перевезення вантажів.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано Додаток №1 до Договору - Вартість послуг (перевезення пасажирів) 1 (однієї) години і 1 (одного) кілометра експлуатації транспортного засобу для ТОВ «Укрвуглезбагачення груп» відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» та Додаток №2 до Договору - Вартість послуг (перевезення вантажів) для ТОВ «Укрвуглезбагачення груп» відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська».

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 334650,49 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання наданих послуг:

- №12 від 15.02.2021 на суму 62 673,37 грн;

- №11 від 16.02.2021 на суму 138 767,77 грн;

- №19 від 28.02.2021 на суму 133 209,35 грн.

Вищезазначені акти здачі-приймання наданих послуг підписані сторонами та скріплені печатками підприємств без заперечень, акти претензій стосовно наданих послуг не складались, іншого відповідачем не доведено.

Також позивачем було виписано рахунки на оплату за надані послуги №4 від 15.02.2021 на суму 62673,37 грн, №9 від 16.02.2021 на суму 138767,77 грн, №5 від 28.02.2021 на суму 133209,35 грн.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 2.6 Договору оплата послуг, що надаються виконавцем у відповідний місяць, здійснюється замовником протягом 30-ти календарних днів з дня підписання обома сторонами акту надання послуг здачі та отримання рахунку від виконавця шляхом перерахування коштів у національній валюті України на поточний рахунок виконавця, зазначеному у цьому Договорі.

Таким чином, надані послуги згідно акту здачі-приймання наданих послуг №12 від 15.02.2021 відповідач зобов`язаний був оплатити до 17.03.2021 включно, за актом №11 від 16.02.2021 - до 18.03.2021 включно, за актом №19 від 28.02.2021 - до 30.03.2021 включно.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач в порушення умов Договору своїх зобов`язань за Договором не виконав, за надані послуги не розрахувався, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 334650,49 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідачем належними та доказами в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України обставин, повідомлених позивачем, не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 334650,49 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 18054,11грн, інфляційні втрат у розмірі 115626,04 грн та пеню у розмірі 12846,72 грн.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.7 Договору сторонами передбачено, що у разі прострочення оплати вартості послуг замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді пені в розмірі облікової ставки НБУ від вартості своєчасно несплачених послуг за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов`язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Однак, перевіривши розрахунок пені та 3% річних, здійснений позивачем, суд визнає його частково невірним, оскільки позивачем невірно визначено початкову дату нарахування пені та 3% річних на заборгованість за актами здачі-приймання наданих послуг №12 від 15.02.2021 (прострочення настало з 18.03.2021), №11 від 16.02.2021 (прострочення настало з 19.03.2021), №19 від 28.02.2021 (прострочення настало з 31.03.2021) з урахуванням строку настання платежу за даними актами.

За здійсненим судом перерахунком розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 12787,11 грн, а розмір 3% річних 18026,60 грн.

В іншій частині вимоги позивача про стягнення пені та 3% річних задоволенню не підлягають, у зв`язку їх з безпідставністю.

Інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 115626,04 грн за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» (02094, м. Київ, просп. Гагаріна Юрія, 14, офіс 32, ідентифікаційний код 43828521) в особі відокремленого підрозділу «ЦЗФ «Октябрська» Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрвуглезбагачення груп» (85043, Донецька обл., м.Добропілля (з) м. Білицьке (з), вул. Добропільська, 1А, ідентифікаційний код 44018064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбудгрупп» (85613, Донецька обл., Мар`їнський р-н, м. Курахове, просп. Запорізький, 31, кв. 5, ідентифікаційний код 42606849) основний борг у розмірі 334650 (триста тридцять чотири тисячі шістсот п`ятдесят) грн 49 коп., 3% річних у розмірі 18026 (вісімнадцять тисяч двадцять шість) грн 60 коп., інфляційні втрати у розмірі 115626 (сто п`ятнадцять тисяч шістсот двадцять шість) грн 04 коп., пеню у розмірі 12787 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн 11 коп. та судовий збір у розмірі 7216 (сім тисяч двісті шістнадцять) грн 35 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Хабарова