Ухвала

від 19.09.2023 по справі 920/252/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

19.09.2023Справа № 920/252/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Олексюк О. В., розглянувши господарську справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро"

до 1) Приватного підприємства "Агророзсоші";

2) Міністерства юстиції України

про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: Паламарчук А. Ю.

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Сумської області з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" (далі - ТОВ "Компанія "Суми-Агро", позивач) до Приватного підприємства "Агророзсоші" (далі - ПП "Агророзсоші", відповідач-1) та Великописарівського районного управління юстиції Сумської області (далі - Великописарівське РУЮ) про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію за ПП "Агророзсоші" права оренди земельної ділянки (з кадастровим номером 5921281700:12:003:0009) площею 2,2132 га, розташованої на території Добрянської сільської ради селищної ради Великописарівського району Сумської області та припинення за ПП "Агророзсоші" права оренди на вказану земельну ділянку.

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у користуванні ТОВ Компанії "Суми-Агро" перебуває земельна ділянка площею 2, 213 га ріллі з кадастровим номером 5921281700:12:003:0009, яка знаходиться на території Добрянської сільської ради Великописарівського району Сумської області, за договором оренди земельної ділянки (земельного паю) від 04.03.2008. Указаний договір був укладений з орендодавцем (фізичною особою) ОСОБА_1 та зареєстрований у Великописарівському відділенні Сумської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель був зроблений запис за № 040862809302.

У подальшому позивачу стало відомо, що 27.04.2015 право оренди на вказану земельну ділянку було зареєстроване Великописарівським РУЮ за відповідачем-1 - ПП "Агророзсоші" на підставі договору оренди землі від 05.03.2015, укладеним зі спадкоємцем ОСОБА_1 - ОСОБА_2 . Разом з тим позивач вказує, що право оренди за ТОВ Компанія "Суми-Агро" земельної ділянки не припинилось та договір від 04.03.2008 є дійсним, а отже, рішення державного реєстратора про повторну реєстрацію права оренди однієї й тієї ж земельної ділянки за іншою особою - ПП "Агророзсоші" є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.05.2022 за вказаним позовом було відкрито провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.08.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.11.2022, відповідача - Великописарівське районне управління юстиції Сумської області замінено на Міністерство юстиції України (далі - Мінюст України, відповідач-2), а матеріали вказаної справи вирішено передати за виключною підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, розгляд справи вирішено здійснювати у загальному позовному провадженні, призначено підготовче засідання. Цією ж ухвалою сторонам був наданий строк для здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

До початку розгляду справи по суті від представника відповідача-1 (ПП "Агророзсоші") надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України у зв`язку з непідвідомчістю даного спору господарському суду.

Указане клопотання обґрунтовано тим, що оскільки позивач оспорює рішення державного реєстратора, прийняте за наслідком укладення договору оренди власником земельної ділянки (фізичною особою) та відповідачем-1, то предмет спору, як і результат його вирішення, безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичної особи - власника земельної ділянки.

У судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, представники позивача та відповідача-1 не з`явились, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні підтримав заявлене відповідачем-1 клопотання про закриття провадження у справі, просив його задовольнити.

Суд, розглянувши клопотання представника відповідача-1, заслухавши думку представника відповідача-2 та дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 Господарського процесуального кодексу України.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно з пунктами 6, 13 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі N 904/1083/18).

Водночас, юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства. Загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи, що виникають із земельних правовідносин, за винятком тих, розгляд яких визначено в порядку іншого судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що позовні вимоги, спрямовані на захист порушеного, на думку позивача, права оренди земельної ділянки, яке підлягає державній реєстрації, є спором про право цивільне та має приватноправовий характер. Оскарження рішень про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею (цією особою) права на це майно. Отже, такий спір має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Із матеріалів справи вбачається, що 04.03.2008 між ОСОБА_1 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (земельного паю), за яким позивачу в оренду передано земельну ділянку загальною площею 2,213 га строком на 25 років. Даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5921281700:12:003:0009.

Також судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право спадщини за заповітом від 09.09.2015, зареєстрованим приватним нотаріусом Великописарівського районного нотаріального округу Сумської області Васильченко Н.В., у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5921281700:12:003:0009 було набуте фізичною особою ОСОБА_2 , яка у свою чергу, 05.03.2015 уклала договір оренди земельної ділянки із ПП "Агророзсоші" зі строком його дії на 15 років.

Отже, предметом спору є законність рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Агророзсоші" стосовно земельної ділянки, власником якої є фізична особа - ОСОБА_2 .

Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та із цивільним оборотом земельних ділянок, ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

Справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за умови відповідності складу сторін спору статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, підвідомчі судам загальної юрисдикції.

У межах даної справи спір виник із приводу порушення права позивача, як орендаря земельної ділянки, внаслідок укладення договору оренди щодо цієї ж земельної ділянки її власником з іншим орендарем, і пов`язаний із діями фізичної особи - власника земельної ділянки.

Відтак такий спір має розглядатися як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Тобто оспореним реєстраційним діям передує невирішений спір між учасниками орендних правовідносин про право цивільне, а саме - про право на оренду конкретної земельної ділянки.

Цей спір стосується захисту цивільного права, зокрема випливає із договірних відносин, отже, є приватноправовим і за суб`єктним складом має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки його вирішення впливає на права та обов`язки фізичних осіб - власників земельних ділянок.

Зазначений висновок суду щодо непідвідомчості даної справи господарським судам узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі № 657/33/19, від 29.08.2023 у справі № 920/226/22.

За таких обставин, враховуючи зміст та суб`єктний склад спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з чим позивач має звернутися із відповідним позовом до місцевого суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом) повертається за клопотанням особи, яка його сплатила ухвалою суду.

У даному випадку матеріали справи такого клопотання не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 920/252/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Суми-Агро" до Приватного підприємства "Агророзсоші" та Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, припинення права оренди закрити.

Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 19 вересня 2023 року.

Повний текст ухвали складений 28 вересня 2023 року.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.

Суддя Головіна К. І.