Рішення

від 20.09.2023 по справі 447/466/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/236/23 Справа №447/466/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

20.09.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконними й скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

представник позивачів ОСОБА_3 ,

представник відповідача ОСОБА_4 ,

Процесуальні дії у справі.

21.02.2023 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконними й скасування рішень та зобов`язання вчинити дії. В обґрунтування позову покликалися на те, що 09.09.2022 виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області прийнято рішення № 63 «Про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 » та рішення № 64 «Про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_2 ». Підставою для прийняття таких рішень послужило відсутність підстав, зазначених у статті 34 Житлового кодексу України, пункті 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470. Вищевказані рішення виконавчого комітету Розвадівської сільської ради позивачі вважають незаконними та такими, що підлягають скасуванню з наступних обставин.

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їхніми біологічними батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 15.01.2009 у справі № 2-272/09 батька ОСОБА_5 та маму ОСОБА_7 позбавлено батьківських прав щодо дочок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування. Вихованням та спільним проживанням позивачів займається прийомна сім`я ОСОБА_8 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 навчається в Мукачівському державному університеті на третьому курсі денної форми навчання педагогічного факультету за спеціальністю «Дошкільна освіта», а ОСОБА_2 навчається у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг» за професією «перукар (перукар-модельєр), візажист».

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , разом із їх дядьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та дядьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , однак вони не є власниками житлового будинку, що розташований за вищевказаною адресою, та не являються спадкоємцями цього нерухомого майна. Також, право користування даним житлом, окрім них, належить ще іншим особам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які претендують на житловий будинок, що унеможливлює вжити заходів для передачі дітям житлового будинку у власність. Повернення почивачів до даного помешкання є неможливим, так як вищевказаний житловий будинок не є приватизованим, він не належить їм на праві власності і в ньому проживають інші особи чоловічої статті старші від дітей за 9 років. Іншого житла на праві власності позивачі не мають. Відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є особами з числа дітей, які позбавлені батьківського піклування, які потребують поліпшення житлових умов.

Прийомні батьки ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , а також і самі позивачі неодноразово зверталися до Розвадівської сільської ради з заявами про взяти дітей, позбавлених батьківського піклування, на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та подавали необхідні для цього документи, однак вказані заяви залишилися відповідачем без належного реагування. Після відповідного реагування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Нацсоцслужби Розвадівська сільська рада листами від 19.11.2021 № 02-21/1369, від 22.12.2021 № 02-21/1539 повідомила ОСОБА_3 про те, що рішенням виконавчого комітету Розвадівської сільської ради від 15.11.2021 № 64 доручено відділу Служби у справах дітей сільської ради утворити комісію про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік), розробити положення даної комісії, її склад, та подати на затвердження виконавчому комітету Розвадівської сільської ради. Прийомній мамі ОСОБА_8 відповідач надіслав листа від 23.06.2022 № 02-21/650, в якому вказав, що для зарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, слід подати до виконавчого комітету Розвадівської сільської ради заяви про взяття на квартирний облік із відповідними підтверджуючими документами.

04 серпня 2022 року позивачі повторно подали до виконавчого комітету Розвадівської сільської ради заяви про взяття на квартирний облік із доданими до неї необхідними документами. Однак, виконавчий комітет Розвадівської сільської ради прийняв рішення від 09.09.2022 № 63 та № 64 про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Таким чином, з метою захисту порушених житлових прав осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, представник позивачів адвокат Горох В.В. вимушений звернутись в їх інтересах до суду з відповідною позовною заявою та просив визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 09 вересня 2022 року № 63 «Про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 », визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 09 вересня 2022 року № 64 «Про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_2 » та зобов`язати виконавчий комітет Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області зарахувати осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області.

Ухвалою суду від 23.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ували про відкриття провадження, копію позовної заяви з доданими до такої документами було надіслано відповідачу.

17.03.2023 сільський голова Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області Сидор Р. подав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки рішення виконавчого комітету є обґрунтованим та законним. В обґрунтування відзиву вказує, що згідно розпорядження голови Миколаївської РДА Львівської області від 10.02.2009 № 74 дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розпорядженням голови Сколівської РДА Львівської області від 28 липня 2011 року № 365 створено прийомну сім`ю на базі родини ОСОБА_8 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , і влаштування на виховання та спільне проживання дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Розпорядженням голови Миколаївської РДА №91 від 25.02.2009 ОСОБА_11 призначено опікуном над житловою часткою дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_12 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно обліково-статистичної картки дитини ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , останнім на праві користування належить будинок за адресою АДРЕСА_2 . Згідно звіту щодо збереження житла та майна дитини-сироти та дитини позбавленої батьківського піклування Керівника служби у справах дітей Миколаївської РДА від 07.05.2015, житло за адресою АДРЕСА_2 , яке належить на праві користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходиться в задовільному стані і придатне для проживання.

04.08.2022 до Розвадівської сільської ради надійшла заява від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про взяття їх на квартирний облік, як осіб які потребують поліпшення житлових умов. 07.09.2022 комісія Розвадівської сільської ради в присутності ОСОБА_9 при перевірці обстеження житлових умов на місці, встановила, що будинок за адресою АДРЕСА_2 є в задовільному стані та є придатним для проживання.

09.09.2022 рішеннями виконавчого комітету Розвадівської сільської ради №63 та № 64 відмовлено у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дітям, позбавленим батьківського піклування, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених у статті 34 Житлового кодексу Української РСР, пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470.

Оскільки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить на праві користування житло за адресою АДРЕСА_2 . Даний будинок знаходиться в задовільному стані і є придатним для проживання. На даний час там проживає ОСОБА_9 , який з його слів чекає на повернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у батьківський дім після завершення навчання. ОСОБА_13 , хоч і зареєстрований в даному будинку, однак у ньому не проживає, житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 складається з двох кімнат, кухні, веранди, коридору, житлова площа будинку 64 м.кв, що відповідає житловим нормам, встановленим законодавством України для проживання трьох осіб, просив у задоволенні позову відмовити.

29.03.2023 представник позивачів адвокат Горох В.В. надіслав до суду відповідь на відзив, згідно якого зазначив, що вселення у приміщення, що зберігалося за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також за особами з їх числа, є неможливим з таких поважних причин як: 1) в жилому приміщенні проживають особи різної статті старші за 9 років; 2) займане ними приміщення складається більш як з однієї кімнати. За таких умов такі особи визнаються громадянами, які потребують поліпшення житлових умов.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , разом із їх дядьком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноваженим наймачем житлового приміщення, та дядьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно актів обстеження житлових умов від 07.09.2022, складених комісією з числа посадових осіб Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, житловий будинок по АДРЕСА_2 загальною площею 64 кв. м, складається з трьох кімнат, 2 коридорів та кладової. У будинку відсутні водопостачання, каналізація, ванна, туалет. Правовстановлюючих документів на даний житловий будинок немає. В цьому будинку фактично проживає ОСОБА_9 , 1970 р.н.

Отже, вселення позивачів до даного помешкання є неможливим, так як вищевказаний житловий будинок не є приватизованим, не має допоміжних приміщень кухні, ванни, туалету, без наявності санітарно-технічного обладнання, і в ньому фактично проживає їх дядько ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , тобто особа чоловічої статті старша від дівчат за 9 років. Іншого житла на праві власності позивачі не мають.

Таким чином, особи з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнаються громадянами, які потребують поліпшення житлових умов, в розумінні ч. 5 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2 ст. 34 Житлового кодексу України, п.п. 7 абз. 1 п. 13 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР».

27.04.2023 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачів адвокат Горох В.В. надав пояснення аналогічні позовній заяві та просив позив задоволити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 просила в задоволенні позову відмовити з підстав вказаних у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні відмовився від дачі показів, посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Суд встановив:

Батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданим 08.08.2001 Підгородецькою сільською радою Сколівського району Львівської області.

Батьками ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 є ОСОБА_5 та ОСОБА_14 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданим 25.07.2002 виконкомом Веринської сільської ради Миколаївського району Львівської області.

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 02.04.2009 справа №2о-35/2009р. встановлено факт, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_14 є однією і тією ж особою. Встановлено факт родинних відносин як між матір`ю та дітьми, а саме визнано, що ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 15.01.2009, справа №2-272/09 ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_9 , жителя с. Верин, Миколаївського району Львівської області та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , жительку с. Підгородці, Сколівського району Львівської області позбавлено батьківських прав щодо дочок ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 02.11.2010 Веринською сільською радою Миколаївського району Львівської області.

Згідно розпорядження голови Миколаївської РДА Львівської області від 10.02.2009 № 74 дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано статус дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розпорядженням голови Сколівської РДА Львівської області від 28 липня 2011 року № 365 створено прийомну сім`ю на базі родини ОСОБА_8 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . Влаштовано з 01.08.2011 на спільне проживання та виховання в прийомну сім`ю дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Місце походження ОСОБА_2 є с. Верин Миколаївського району Львівської області, місце походження ОСОБА_1 - с. Підгородці Скалівського району Львівської області.

Відповідно до довідок №220 та №221 про склад сім`ї, виданих 18.07.2022 старостою старостинського округу № 1 села Верин виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Гринів І. встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , разом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уповноваженим, дядьком та дядьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який фактично не проживає. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в даному житловому будинку фактично не проживають.

ОСОБА_1 станом на 01.06.2022 навчалася в Мукачівському державному університеті на третьому курсі денної форми навчання педагогічного факультету за спеціальністю «Дошкільна освіта», що стверджується копією довідки № 47 Мукачівського державного університету від 01.06.2022 № 628.

ОСОБА_2 станом на 03.06.2022 навчалася у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг» за професією «перукар (перукар-модельєр), візажист», що стверджується копією довідки державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг» від 03.06.2022 № 194.

Згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 320833604 від 23.01.2023 та № 320833919 від 23.01.2023, сформованих адміністратором виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області ОСОБА_16 відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відносно фізичних осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні.

24.10.2018 прийомна мати ОСОБА_8 подала голові Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області Косу А.І. заяву про скерування клопотання до відповідного органу місцевого самоврядування про постановку на квартирний облік дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , які влаштовані на проживання в прийомну сім`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_8 відповідно до розпорядження Сколівської РДА від 28.07.2011 №365. До заяви додано копії документів на 7 аркушах.

Відповідно до наданої відповіді голови Миколаївської РДА Коса А.І. на заяву ОСОБА_8 від 24.10.2018 встановлено, що службою у справах дітей Миколаївської РДА Львівської області скеровано лист у Розвадівську сільську раду з проханням взяття неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

19.08.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано до Розвадівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області в особі органу опіки та піклування заяву про вжиття заходів по взяттю їх на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Копію заяви скеровано Службі у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації.

03.09.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано на ім`я начальника Служби у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_17 заяву про вжиття заходів по взяттю їх на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до наданої відповіді №371 від 06.10.2020 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 №48 від 03.09.2020 службою у справах дітей Сколівської районної державної адміністрації Львівської області скеровано лист №286 від 07.09.2020 Сколівському РЦСССДМ та лист №290 від 08.09.2020 Миколаївській ССД з метою сприяння у взятті на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов та у вирішенні житлово-побутових питань.

Згідно відповіді директора Сколівського РЦСССДМ Кузейків Ю. № 94 від 06.10.2020 на лист №286 від 07.09.2020 щодо сприяння у взятті на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Сколівський РЦСССДМ інформує, що по даному питанню скеровано листи голові Розвадівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області від 14.09.2020 №84. До даної відповіді додано копію листа №84 від 14.09.2020, в якому зазначено, що дівчата не є власниками житлового будинку, за місцем реєстрації та не являються спадкоємцями нього нерухомого майна. Також право користування даним житлом, окрім них, належить ще іншим особам ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 , що унеможливлює вжиття відповідних заходів для передачі житлового будинку дівчатам у власність згідно п.62 Постанови КМУ від 24.09.2008р. №866 « Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язані із захистом прав дітей». Повернення дітей до даного помешкання є неможливим так, як вищевказаний будинок не являється приватизованим і в ньому проживають інші особи старші за 9 років (відповідно до підпункту 7 абзацу 1 пункту 13 Постанови Ради Міністрів Української РСР і Української республіканської ради професійних спілок від 1 1.12.1984р. №470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм житлових приміщень в Українській РСР» потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя ( в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати). Враховуючи викладене просимо вирішити питання щодо взяття: ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 на квартирний облік громадян, як потребують поліпшення житлових умов за місцем їх походження та сприяти у вирішенні житлово-побутових питань.

Згідно відповіді Миколаївської ССД №01-17/379 від 16.10.2020 щодо розгляду заяви №48 від 03.09.2020 службою у справах дітей Миколаївської РДА 05.12.2019 та 03.01.2020 скеровано клопотання голові Розвадівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області про взяття ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. До даної відповіді долучено акт технічного стану житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 наданого членами комісії Розвадівської сільської ради від 07.02.2020, де зазначено, що будинок за вищенаведеною адресою придатний для проживання.

01.04.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повторно подано до Розвадівської сільської ради об`єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області в особі органу опіки та піклування заяву про вжиття заходів по взяттю їх на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

02.09.2021 ОСОБА_3 подав заяву на ім`я голови Розвадівської сільської ради ОСОБА_19 щодо вжиття заходів по взяттю дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

05.10.2021 Розвадіською сільською радою надано відповідь № 02-21/1135 на звернення ОСОБА_3 від 02.09.2021, згідно якої встановлено, що станом на день дачі відповіді службою у справах дітей Розвадівської сільської ради не отримано документації, щодо дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа, а також дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах від служби у справах дітей Стрийської районної державної адміністрації.

27.10.2021 ОСОБА_3 подав заяву на ім`я голови Розвадівської сільської ради ОСОБА_19 в якій просив на найближчому засіданні виконавчого комітету Розвадівської сільської ради прийняти рішення про взяття дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області. Копію вказаної заяви скеровано Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

Згідно відповіді представника Уповноваженого з дотриманням прав дитини та сім`ї від 10.11.2021 звернення ОСОБА_3 від 27.10.2021 направлено до Національної соціальної сервісної служби України з проханням забезпечити контроль за додержанням законодавства щодо захисту житлових прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Департаменту з питань захисту прав дітей та забезпечення стандартів рівності № 0000-0201-18324 від 23.11.2021 до Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області надіслано листа щодо захисту житлових прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та доручено утворити комісію з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, розробити положення даної комісії, її склад та подати на затвердження виконавчому комітету Розвадівської сільської ради.

15.11.2021 Розвадівською сільською радою Стрийського району Львівської області прийнято рішення про №64, яким доручено відділу служби у справах дітей Розвадівської сільської ради утворити комісію з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік), розробити положення даної комісії, її склад та подати на затвердження виконавчому комітету Розвадівської сільської ради. Копія даного рішення була надіслана ОСОБА_3 листом №02-21/1369 від 19.11.2021.

19.05.2022 ОСОБА_8 подала заяву на ім`я голови Розвадівської сільської ради ОСОБА_19 в якій просив на найближчому засіданні виконавчого комітету Розвадівської сільської ради прийняти рішення про взяття дітей, позбавлених батьківського піклування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області. Копія вказаної заяви скеровано Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.

Згідно відповіді представника Уповноваженого з дотриманням прав дитини та сім`ї на звернення ОСОБА_8 від 19.05.2022 встановлено, що до Розвадівського сільського голови , як керівника органу опіки та піклування та Нацсоцслужби направлено запити з проханням в межах повноважень, вжити заходів спрямованих на захист житлових прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як осіб з числа дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Розвадівською сільською радою Стрийського району Львівської області 23.06.2022 на адресу ОСОБА_8 надіслано листа №02-21/650, згідно якого сільською радою розглянуто заяву ОСОБА_8 від 19.05.2022 та прийнято рішення від 22.12.2021 №83 про затвердження Положення про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (квартирний облік) при Розвадівській сільській раді. Для зарахування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов слід подати до виконавчого комітету Розвадівської сільської ради заяву про взяття на квартирний облік та ряд документів.

09.09.2022 виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області прийнято рішення № 63 «Про відмову у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті Розвадівської сільської ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , дитині, позбавленій батьківського піклування; місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених у статті 34 Житлового кодексу України, пункті 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470.»

09.09.2022 виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області прийнято рішення № 64 «Про відмову у взятті на квартирний облік при виконавчому комітеті Розвадівської сільської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , дитині, позбавленій батьківського піклування; місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю підстав, зазначених у статті 34 Житлового кодексу України, пункті 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470.»

Оцінка суду.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 52 Конституції України, утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» (далі - Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративним чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 3 Конвенції держави-часниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Аналогічні зобов`язання України передбачені і у основних міжнародно-правових актах.

Стаття 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права від 16.12.1966 визначає право кожної людини на соціальне забезпечення, а ст. 10 цього ж Пакту декларує визнання Державами-учасницями, що сім`ї, яка є природним і основним осередком суспільства, повинні надаватися по можливості якнайширша охорона і допомога, особливо при її утворенні і поки на її відповідальності лежить турбота про несамостійних дітей та їх виховання. Особливих заходів охорони і допомоги має вживатися щодо всіх дітей і підлітків без будь-якої дискримінації за ознакою сімейного походження чи за іншою ознакою. Дітей і підлітків має бути захищено від економічної і соціальної експлуатації.

В Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, закріплено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

Однією з найвищою соціальною цінністю держави є соціальний захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Конституцією України на державу покладається обов`язок утримання та виховання таких дітей. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, молоді із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначаються Законом України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" , який набув чинності 13 січня 2005 року і є складовою законодавства про охорону дитинства.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Держава гарантує матеріальну допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, у дитячих будинках сімейного типу і прийомних сім`ях у порядку, встановленому законодавством України.

Суд звертає увагу, що стаття 25 Закону України "Про охорону дитинства" визначає соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. При цьому, дана норма регулює такий захист виходячи і з того чи мала така дитини сирота та дитина, позбавлена батьківського піклування, впорядковане майно чи не мала такого житла до передачі під опіку чи піклування, або вселення такої дитини у приміщення, що зберігалося за ним, неможливе внаслідок його знищення чи пошкодження або з інших поважних причин, що унеможливлюють проживання там дитини.

Статтею 8 Закону "Про охорону дитинства" встановлено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Юридичне визначення соціальної категорії особи із числа дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дає Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», де особи із числі сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - особи віком від 18 до 23 років, у яких у віці до 18 років померли або загинули батьки, та особи, які були віднесені до дітей, позбавлених батьківського піклування;

Відсутність одного або обох з батьків та батьківського піклування підтверджується відповідними документами, які є підставою для надання цим дітям матеріального забезпечення і пільг, передбачених законодавством України.

Відповідно до ст. 47, 48, 52 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 34 ЖК України визначено категорії громадян, які визнаються потребуючими поліпшення житлових умов:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному цим Кодексом та іншими актами законодавства України;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають тривалий час за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках.

Громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду та вносяться до єдиного державного реєстру громадян, які потребують поліпшення житлових умов, порядок ведення якого визначає Кабінет Міністрів України.

Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Кабінетом Міністрів України і Українською республіканською радою професійних спілок (ст. 60 ЖК України).

Відповідно до п. 8 р. ІІ Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР І Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470 (надалі по тексту ріщення - Правила обліку громадян) квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

На підставі п. 13 р. ІІ Правил обліку громадян (у редакції, чинній станом на 26.07.2018 - дату взяття на квартирний облік позивачки) на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов.

Потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі, старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 11 - 14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд наголошує, що відповідно до статей 47, 48, 52 Конституції України, ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 33 «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» у їх взаємозв`язку на державу покладено позитивний обов`язок забезпечити осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, посилений соціальний захист. Позитивний обов`язок держави у цьому разі, по суті, вимагає від неї вжити заходів підтримчої дії з огляду на те, що йдеться про обов`язок захисту державою однієї з найуразливіших верств населення, яка того потребує.

Отже, держава взяла на себе позитивний обов`язок забезпечувати осіб з числа дітей-сиріт соціальним житлом, або ж - виплатити грошову компенсацію, якщо особа виявила саме таке бажання. Умовою для використання особою такого права, наданого державою та закріпленого у законі, є перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або соціальному квартирному обліку, на момент досягнення 23-річного віку.

Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 1 червня 2016 року N 2-рп/2016, держава, виконуючи свій головний обов`язок - утвердження і забезпечення прав і свобод людини - повинна не тільки утримуватися від порушень чи непропорційних обмежень прав і свобод людини, але й вживати належних заходів для забезпечення можливості їх повної реалізації кожним, хто перебуває під її юрисдикцією; з цією метою законодавець та інші органи публічної влади мають забезпечувати ефективне правове регулювання, яке відповідає конституційним нормам і принципам, та створювати механізми, необхідні для задоволення потреб та інтересів людини; при цьому посилена увага має бути зосереджена на особливо вразливих категоріях осіб (абзац перший пункту 3 мотивувальної частини).

В силу положень ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. ст. 76-83 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 89 ЦПК України встановлює, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цими Кодексами, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України, частина 1 статті 16 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18).

Судом встановлено, що оскаржені рішення виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 09.09.2022 не містить правового обґрунтування правомірності їх прийняття, оскільки відповідач в своїх рішеннях не конкретизував певну правову підставу відмови позивачам в у взятті їх на квартирний облік, а послався на загальні норми статті 34 Житлового кодексу України та пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Української республіканської ради професійних спілок від 11.12.1984 № 470, а тому такі рішення слід визнати незаконним та скасувати.

Окрім того суд зазначає, що позивачі не є власниками житлового будинку АДРЕСА_2 , та не являються спадкоємцями цього нерухомого майна. Також, право користування даним житлом, окрім них, належить ще іншим особам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які претендують на житловий будинок, що унеможливлює вжити заходів для передачі дітям житлового будинку у власність. Повернення дітьми до даного помешкання є неможливим, так як вищевказаний житловий будинок не є приватизованим, він не належить їм на праві власності і в ньому проживають інші особи чоловічої статті старші від дітей за 9 років.

Облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл і надання житлових приміщень здійснюється згідно з Житловим Кодексом України та правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради міністрів УРСР та Української республіканської ради професійний спілок від 11 грудня 1984 року № 470 і належить виключно до компетенції органів місцевої влади, на які відповідно до ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» покладено повноваження щодо обліку громадян, які згідно з чинним законодавством потребують поліпшення житлових умов, розподілу на надання відповідно до чинного законодавства житла, що належить до комунальної власності.

Статтею 16 ЖК України встановлено компетенцію виконавчих комітетів селищних, сільських рад у галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, а саме: виконавчі комітети селищних, сільських рад у межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими актами законодавства України, на території відповідної ради: 1) здійснюють державний контроль за використанням і схоронністю житлового фонду (частина перша статті 30); 3) здійснюють управління житловим фондом ради (частина перша статті 18); 4) здійснюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов (частина перша статті 36), а також контроль за станом цього обліку на підприємствах, в установах, організаціях (стаття 41), затверджують рішення про взяття громадян за місцем роботи на облік потребуючих поліпшення житлових умов (стаття 39); 5) приймають рішення про надання жилих приміщень у будинках житлового фонду ради (стаття 51), затверджують спільні рішення адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації про надання жилих приміщень у будинках відомчого жилого фонду (стаття 52);7) видають ордери на жилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду (частина перша статті 58); 8) здійснюють контроль за утриманням будинків, що належать громадянам (стаття 154); 9) подають громадянам допомогу в проведенні ремонту жилих приміщень (стаття 178). Виконавчі комітети селищних, сільських рад вирішують й інші питання в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду, віднесені до їх відання законодавством України.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують відповідно до статті 5 цього Закону: вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов; розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності; вирішення питань щодо використання нежилих приміщень, будинків і споруд, що належать до комунальної власності.

Згідно вимог статті 25 Закону України " Про охорону дитинства", діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які до передачі під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї не мали впорядкованого житла або вселення їх в приміщення, яке зберігалося за ними, неможливе, забезпечуються позачергово впорядкованим житлом за останнім місцем проживання в порядку, встановленому законодавством України.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.06.2006 у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання».

Згідно правової позиції Верховного Суду України у постанові від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.

За таких обставин, з урахування вищезазначеного у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язати виконавчий комітет Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області зарахувати осіб з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при виконавчому комітеті Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області не підлягають до задоволення, оскільки прийняття рішення про зарахування на облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов належить виключно до компетенції органів місцевої влади.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи те, що позовні вимоги задоволенні частково, з відповідача слід стягнути на користь позивачів сплачений судовий збір у розмірі по 1073,60 гривень.

Керуючись ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 09.09.2022 №63 «Про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_1 ».

Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 09.09.2022 №64 «Про відмову у взятті на квартирний облік ОСОБА_2 ».

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Стягнути з Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1073, 60 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі:

ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Розвадівська сільська рада Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Біласа і Данилишина 18А, с. Розвадів, Стрийський район, Львівська область, 81634, код ЄДРПОУ 04371555.

Повний текст рішення складено 29.09.2023.

Суддя Головатий А. П.