Ухвала

від 28.09.2023 по справі 448/1602/23

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 448/1602/23

Провадження № 2-з/448/3/23

УХВАЛА

Іменем України

28.09.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши заяву представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Цап Василя Осиповича про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову,

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду надійшла заява від представника ОСОБА_1 - адвоката Цапа В.О. про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №94502, вчиненого 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Гораєм Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс», код ЄДРПОУ 42254696 (01014, вул.Звіринецька, 63 м.Київ) заборгованості в сумі 22552 гривні.

В обґрунтування поданого клопотання вказує на те, що ОСОБА_1 на даний час працює на посаді заступника директора з виховної роботи Завязанцівської ЗЗСО І-ІІІ ступенів та у вересні місяці 2023 року від працівників бухгалтерії дізналась про надходження у відділ освіти постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, після цього аналогічну постанову супровідним листом отримала по місцю проживання.

Вказав, що згідно вищевказаних документів, 07.08.2023р. за вихідним номером 96970 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем Андрієм Андрійовичем на домашню адресу заявниці ОСОБА_1 направлено постанову від 07.08.2023р. (без ідентифікатора доступу до автоматизованої системи виконавчих проваджень) винесену при примусовому виконанні виконавчого напису №94502 від 20.11.2020, що видав приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Горай Олег Станіславович.

Зазначає, що на даний час має намір звернутися до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому проведення стягнення за оскаржуваним виконавчим написом в подальшому може привести до можливості безпідставного отримання відповідачем коштів, які підлягатимуть поверненню. Вважає, що є необхідність забезпечити пред`явлений в подальшому позов шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого документу, а невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить, або навіть унеможливить ефективний захист та поновлення її порушених прав, за захистом яких вона звернулася до суду.

Дослідивши подане клопотання про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову, суд приходить до наступного висновку.

Згідно норм ст.ст.55, 124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.1-3 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується : 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно із ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову за висновками Верховного Суду України в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), через що заходи забезпечення мають гарантувати можливість ефективної реалізації на практиці вимоги позивача на випадок розв`язання спору на його користь.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, на що звертав увагу судів Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Згідно з роз`ясненням п.10 зазначеної Постанови, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

При цьому процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.

Згідно зі ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Відповідно до ст.50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом майбутнього спору, який буде ініціювати позивачка (її представник) є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (оскарження виконавчого напису №94502 від 20.11.2020 року), а примусове стягнення за спірним виконавчим написом може призвести до незаконного стягнення з позивачки грошових коштів.

З огляду на відповідні законодавчі приписи та з урахуванням встановлених обставин справи, беручи до уваги предмет майбутнього позову, - позивачка має намір оскаржувати виконавчий напис в судовому порядку шляхом подання позову про визнання його таким, що не підлягає виконанню, через те, що вважає, що такий виконавчий напис здійснено з порушенням норм чинного законодавства, - існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову до вирішення спору по суті (шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису вчиненого приватним нотаріусом, яким стягнуто з позивачки заборгованість за кредитом на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс») може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивачки (у разі задоволення позову), за захистом яких вона звертатиметься до суду.

Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавцем буде примусово стягнуто грошові кошти, то позивачка не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки.

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 серпня 2018 року у справі №910/1040/18 колегія суддів дійшла висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом, яким звернено стягнення на майно, та встановлення заборони на здійснення будь-яких дій відносно виконання такого виконавчого напису є адекватним та ефективним способом забезпечення позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, оцінивши обґрунтованість доводів представника заявниці (позивачки) та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом майбутнього позову, з огляду на положення статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд вважає, що подана представником заявника заява про забезпечення позову є обґрунтована та така, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Таким чином, задоволення вимоги представника заявниці ОСОБА_1 про зупинення стягнення на підставі оспорюваного виконавчого напису нотаріуса є підставою для припинення виконавцем вчинення будь-яких дій щодо його виконання.

Підстав для обов`язкового надання зустрічного забезпечення позивачкою, яка має постійну реєстрацію місця проживання в Україні, за ч.3 ст.154 ЦПК України на момент постановлення цієї ухвали суд не вбачає, а із забезпеченням позову пов`язані ризики неотримання виконання за грошовими зобов`язаннями, потенційні збитки від яких підлягають попередньому доведенню відповідачем, внаслідок чого надання зустрічного забезпечення наразі недоцільне.

Відповідно до ч.4 ст.152 ЦПК України слід роз`яснити заявнику що він повинен пред`явити позов протягом десяти днів від дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.13, 81, 149, 150, 153, 258-261, 353-355 ЦПК України ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Заяву представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Цап Василя Осиповича про вжиття заходів забезпечення до пред`явлення позову - задовольнити, забезпечивши позов без вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Зупинити стягнення, що проводиться на підставі виконавчого напису, вчиненого 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області Гораєм Олегом Станіславовичем , зареєстрованого в реєстрі за №94502, за яким стягується заборгованість із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» в розмірі 22552 грн. до винесення рішення у справі.

Копію ухвали направити для виконання приватному виконавцю виконавчого округу Львівської області Пиць Андрію Андрійовичу.

Копію ухвали направити для відома заявниці ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Цапу В.О.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Заявник (позивач): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Пиць Андрій Андрійович, місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Янева, 23, під?їзд 1, офіс 1; e-mail: 5027@ukr.net.

Суддя Ю.В. Кічак