Рішення

від 11.09.2023 по справі 914/1374/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.2023 Справа № 914/1374/23

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Гриб І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району), місто Яворів, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник», село Бірки, Яворівський район, Львівська область

про стягнення 57 284,37 грн.

За участю представників:

від позивача: Антонів М.Ю. представник (довіреність №42 від 05.01.2023);

від відповідача: Древняк Л.Т. керівник товариства.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» про стягнення 57 284,37 грн заборгованості за надані послуги з електропостачання.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Ухвалою від 14.08.2023 суд постановив закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.09.2023 о 10:40 год.

Представник позивача в судове засідання 11.09.2023 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги, підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 11.09.2023 для розгляду справи по суті з`явився, проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 11.09.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною (району) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» було укладено договір №15 від 16.09.2019, відповідно до умов якого позивач зобов`язувався постачати електроенергію відповідачу за тарифами, які розраховуються в порядку, установленому НКРЕКП, а відповідач зобов`язувався оплачувати за спожиту електроенергію для будівництва гуртожитку, за адресою: в/м №53, вул. Ів. Хрестителя, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область на умовах попередньої оплати прогнозованих обсягів споживання електричної енергії та оплата за технічне обслуговування електропостачання відповідача згідно кошторису витрат.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за спожиту електроенергію повністю не виконав, внаслідок чого станом на момент подання позовної заяви, за розрахунками позивача, у відповідача існує заборгованість за період з листопада 2020 по березень 2023 включно у розмірі 57 284,37 грн по оплаті основного боргу за спожиту електроенергію, яку позивач просить стягнути з відповідача.

У відповіді на відзив позивач зокрема зазначив, що згідно акта про зняття показів електролічильника (№ приладу 0911325) розрахункового періоду від 01.11.2020 по 30.07.2021 року вбачається зафіксований за вказаний період показник - 170 514. Даний акт про зняття показів був підписаний представниками сторін (Яворівської КЕЧ та ТзОВ Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник»). Оскільки директор відповідача Гусманов Анатолій Адіпович підписав вказаний акт, а значить визнав вищевказаний показник зазначеного періоду.

Крім того, позивач зазначає, що показник 170514 електролічильника №0911325 станом на 21.07.2021 був також зафіксований Головним державним фінансовим інспектором О. Яворською, за участю працівників Яворівської КЕЧ - майстра РЕМ - Р.Падура та електромонтера - З.Худоба.

Також, у відповіді на відзив позивач зазначив, що претензії були виставлені по двох договорах (договір №15 від 16.09.2019 - який є предметом спору та договір №21 від 13.03.2019 року), а тому були такі нарахування сум.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.

Зокрема зазначив, що за період з вересня 2019 по грудень 2022 року виконавець надавав, передбачені договором, послуги на об`єкті. Однак, у зв`язку з відсутністю коштів свої зобов`язання відповідач частково не виконав і прострочив оплату. Відповідач стверджує, що оскільки фінансова спроможність відповідача (субспоживача за договором) залежить від фінансування з Державного бюджету України, а саме Міністерства оборони України, тому періодично виникали затримки в отриманні коштів для проведення будівельних робіт об`єкту.

Відповідач стверджує, що використовував електроенергію в ті місяці, в які проводилося фінансування з бюджету. З довідки про заборгованість №830 від 25.04.2023 вбачається, що за період з липня 2021 року по серпень 2021 року, тобто за один місяць спожито електроенергії на суму 40 778,11 грн (сорок тисяч сімсот сімдесят вісім тисяч, 11 копійок), тобто це 10 тисяч кВт, однак, беручи до уваги ту ж довідку, то відповідачем у місяці в яких проводилися роботи на об`єкті, споживалося на суму не більше 8 209,42 грн.

Зокрема зазначив, що в обґрунтування своїх позовних вимог Яворівська КЕЧ додає акти про зняття показів електролічильника, з яких вбачається що відповідачем в середньому, у місяці в яких проводилися роботи, використовувалося максимум до 400 кВт. В місяць 01.11.2021 31.125.2021 це 333 кВт або 01.01.2022 31.01.2022 це 396 кВт. А в місяці коли фінансування не було то 1 4 Квт. Відповідач стверджує, що дані акти мали б надаватися щомісячно, однак, в акті за 01.11.2020 по 30.07.2021 - це 9 календарних місяців, зафіксовано 11 643 кВт, тобто аж по 1 200 кВт в середньому за місяць.

Крім того відповідач стверджує, що в період з грудня 2021 по квітень 2022 була третя хвиля ковіду, запроваджено карантинні обмеження, а отже об`єкт практично не працював.

Відповідач заперечує проти суми боргу зазначеної в серпні 2021 року 40 778,11 грн, як такої що не підтверджена належними доказами, а нарахована умовно.

Крім того відповідач стверджує, що позивачем не надано належного акта звірки взаємо-розрахунків щодо проведених оплат за використану електроенергію, за весь період дії договору.

Зокрема зазначив, що оскільки 17.01.2022 позивач надіслав ТзОВ «Галицький будівельник» повідомлення претензію №2, в якій вказана заборгованість в сумі 55 099,07 грн, а 01.08.2022 надіслав повідомлення претензію № 1314, в якій вже вказана заборгованість в сумі 61 422,27 грн то є не зрозумілим яким чином проводиться нарахування за використану електроенергію та згідно якого тарифу, адже в період з лютого по червень 2022 року на об`єкті не проводилися роботи.

У запереченні на відповідь на відзив відповідач зокрема зазначив, що відповідач погоджувався добровільно, враховуючи думку сторін, оплатити борг без з`ясування об`ємів наданої електроенергії, написав відповідного гарантійного листа, проте позивач не врахувавши гарантії подав позов про стягнення боргу в судовому порядку та до необґрунтованих об`ємів спожитої електроенергії додалися додаткові витрати, такі як судовий збір, послуги пересилки кореспонденції та транспортування.

З огляду на вказане, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Обставини встановлені судом.

16.09.2019 між Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною (району), в особі начальника Максименка Ю.І., що діє на підставі Положення (надалі по тексту рішення позивач, згідно з договором основний споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник», в особі директора Бойко С.Б. (надалі по тексту рішення відповідач, згідно з договором - субспоживач) було укладено договір №15 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії (надалі договір).

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору с умови й порядок постачання електроенергії основним споживачем та оплата субспоживачем за спожиту електроенергію для будівництва гуртожитку, за адресою: в/м №53, вул. Ів. Хрестителя, м. Яворів, Яворівський район, Львівська область на умовах попередньої оплати прогнозованих обсягів споживання електричної енергії (згідно додатка №1 до даного договору, що є його невід`ємною частиною) та оплата за технічне обслуговування електропостачання субспоживача згідно кошторису витрат. Плата за перетікання реактивної електричної енергії розраховується згідно «Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії».

Згідно з п.п. 2.1. - 2.4. договору основний споживач зобов`язувався: постачати електроенергію субспоживачу за тарифами, які розраховуються в порядку, установленому НКРЕКП. Про зміни тарифів повідомити субспоживача письмово; основний споживач несе відповідальність за надійне забезпечення субспоживача електроенергією; межа відповідальності за етап та обслуговування електроустановок визначається Актом розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; основний споживач не несе відповідальності перед субспоживачем за припинення енергопостачання пов`язаного з діями постачальника електричної енергії.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що покази розрахункових засобів обліку субспоживач знімає візуально 19 числа кожного місяця та подає основному споживачу.

Відповідно до п. 3.2. та п. 3.3. договору обсяг фактично спожитої електроенергії за розрахунковий період визначається згідно показів приладу і урахуванням втрат в електромережах і підстанціях або розрахунковим шляхом у випадках передбачених ПКЕЕ. Обсяг електроенергії, спожитої субспоживачем підтверджується двохстороннім актом.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що у разі неможливості отримання від субспоживача даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін, визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом за попередній розрахунковий період. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється основним споживачем за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількісно години їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Згідно з п.п. 4.1. - 4.2. договору субспоживач, зокрема, зобов`язувався: вносити обов`язковий плановий платіж прогнозованого обсягу споживання електричної енергії згідно додатка №1 коштами до уповноваженого банку на розподільчий рахунок основного споживача; не пізніше 15 грудня поточного року надати основному споживачу прогнозовані обсяги споживання електроенергії на наступний календарний рік.

Відповідно до п. 5.1. договору вартість фактично спожитої електроенергії протягом розрахункового періоду визначається, як добуток спожитої електроенергії на тариф який діяв на кінець розрахункового періоду.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до 30 числа поточного місяця (включно) та прирівнюється до календарного. Розрахунки за електричну енергію проводяться субспоживачем виключно грошовими коштами на зазначений у договорі поточний рахунок.

Відповідно до п. 5.3. договору субспоживач протягом розрахункового періоду здійснює обов`язковий плановий платіж на поточний рахунок основного споживача. Субспожпвач самостійно та/або Основний споживач розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на поточний розрахунковий період (додаток №1 «Обсяг споживання електричної енергії»).

Згідно з п. 5.4. договору остаточний розрахунок субспоживач за електричну енергію протягом розрахункового періоду здійснюється на підставі виставленого основним споживачем рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначених за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених ПКЕЕ. Під час визначення суми платежу остаточного розрахунку за поточний розрахунковий період враховуються суми проведеної в попередніх та поточному розрахункових періодах оплати споживання електричної енергії за поточний розрахунковий період. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим, ніж заявлене (очікуване) на різницю між сумою планових платежів та вартістю фактично спожитої електричної енергії основний споживач видає рахунок, який має бути сплачений в термін зазначений в договорі. Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться меншим, ніж заявлене (очікуване) і субспоживач не має заборгованості, надлишкові кошти зараховуються як оплата наступних платежів.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що основний споживач та субспоживач в порядку статті 631 Цивільного кодексу України домовились, що умови цього договору застосовуються до відносин між ними, щодо відшкодування електричної енергії, які виникли між основним споживачем та субспоживачем цього договору з 01.08.2019 року. Цей договір укладається на строк до 31.12.2019 р. і набуває юридичної сили з моменту підписання його сторонами та вважається продовженим щороку, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

На підтвердження факту спожитого відповідачем обсягу електроенергії позивач надав акти про зняття показників електролічильників за період з листопада 2020 по лютий 2023 включно, які підписані представниками обох сторін.

В матеріалах справи міститься довідка Яворівської КЕЧ (району) від 25.04.2023 №890, відповідно до якої станом на 01.04.2023 заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» по договору №15 від 16.09.2023 за період з листопада 2020 по березень 2023 включно становить 57 284,37 грн.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за спожиту електроенергію по повністю не провів, внаслідок чого, утворилась заборгованість зі сплати основного боргу на загальну суму 57 284,37 грн.

На підтвердження факту проведення відповідачем часткових оплат за спожиту електроенергію по договору №15 від 16.09.2019 позивач надав банківські виписки з рахунку позивача за 12.01.2021 та за 17.12.2021.

Позивач, з метою досудового врегулювання даного спору звертався до відповідача з повідомленням-претензією за вих. № 25 від 04.01.2023, в якій просив, протягом 5 робочих днів з моменту отримання претензії сплатити вказану заборгованість.

В матеріалах справи міститься лист за вих. № 281 від 08.02.2023, яким позивач звертався до начальника Західного управління замовника та повідомляв про наявність заборгованості відповідача (ТзОВ «Будівельно інвестиційна компанія «Галицький будівельник») перед Яворівською КЕЧ (району) за спожиті комунальні послуги, а саме: електрична енергія 63 471,24 грн; теплопостачання 170 066,54 грн. та просив посприяти у погашенні заборгованості відповідача (ТзОВ «Будівельно інвестиційна компанія «Галицький будівельник»).

В матеріалах справи міститься лист-відповідь за вих. №1273/155 від 16.02.2023, в якому повідомлено позивача про те, що замовником робіт здійснено фінансування всіх рахунків відповідно до наданих підрядником актів приймання виконаних будівельних робіт, в тому числі з врахуванням додаткових витрат при виконанні робіт у зимовий період, пов`язаних з тимчасовим опаленням об`єкту.

В подальшому Яворівською КЕЧ (району) повторно скероваала на адресу відповідача лист від 24.02.2023р. за вих. №415 із проханням сплатити прострочену заборгованість.

В матеріалах справи міститься лист-відповідь від ТзОВ «Будівельно інвестиційна компанія «Галицький будівельник» (вих.№01/06-04-23 від 06.04.2023), в якому відповідач визнає заборгованість та гарантує її оплатити. Зокрема, зазначив, що діяльність підприємства залежить від економічної ситуації, що склалася в цілому, а заборгованість виникла у зв`язку з відсутністю належного фінансування.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 57 284,37 грн заборгованості за надані послуги з електропостачання.

Висновки суду.

Згідно з статттею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №15 про відшкодування вартості спожитої електричної енергії від 16.09.2019.

Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносини зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996 р., (із змінами та доповненнями - в подальшому ПКЕЕ), а також Правилами роздрібного ринку електричної енергії (в подальшому - ПРРЕЕ), затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 року.

Уклавши договір №15 від 16.09.2019, сторони зобов`язалися під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 р. №312, яка набрала чинності 19.04.2018 р., затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (п. 1.1.1. ПРРЕЕ).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України. Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Яворівська квартирно-експлуатаційна частина (району) являється структурним підрозділом Міністерства оборони України.

Згідно Положення про Яворівську квартирно-експлуатаційну частину (району) від 30.06.2021 року №254 (зі змінами від 09.09.2022 р. №242), Яворівська КЕЧ (району) (надалі по тексту рішення - позивач) являється державною установою, яка створена Міністерством оборони України та підпорядковується Командувачу Сил логістики Збройних Сил України.

Яворівська КЕЧ (району) відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, забезпечення військових частин енергоносіями, комунальними послугами; планування та проведення розрахунків за фактично спожиті військовими частинами енергоносії та комунальні послуги (пункт 4 Положення).

Статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Яворівська квартирно-експлуатаційна частина (району) свої зобов`язання по договору №15 від 16.09.2019 виконала повністю.

Відповідач подавав позивачу акти про зняття показів електролічильників, як того вимагали умови укладеного між сторонами договору. Про що складено відповідні акти підписані представниками сторін.

Враховуючи покази приладів обліку вказані в актах, позивач формував рахунки на оплату за спожиту відповідачем електроенергію.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за спожиту електроенергію по договору №15 від 16.09.2019, згідно долучених до матеріалів справи актів за період з листопада 2020 по лютий 2023 включно, повністю не провів, відтак, як і станом на момент подання позовної заяви, так і станом на дату прийняття рішення (11.09.2023) у відповідача існує заборгованість зі сплати основного боргу за спожиту електроенергію на загальну суму 57 284,37 грн.

В листі вих.№01/06-04-23 від 06.04.2023 ТзОВ «Будівельно інвестиційна компанія «Галицький будівельник» адресованому позивачу йдеться про те, що відповідач визнає заборгованість та гарантує її оплатити. У вказаному листі йшлось про два договори укладені між сторонами, один з яких договір по якому позивач просить стягнути заборгованість. Причиною виникнення боргу відповідач зазначив відсутність належного фінансування та економічну ситуацію.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 57 284,37 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача наведених у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, суд зазначає наступне.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що вимоги позивача, викладені в позовній заяві ним не визнаються повністю з тих причин, що за період з вересня 2019 по грудень 2022 року виконавець надавав, передбачені договором послуги на об`єкті. Однак, у зв`язку з відсутністю коштів свої зобов`язання відповідач частково не виконав і прострочив оплату.

Оскільки фінансова спроможність відповідача (субспоживача за договором) залежить від фінансування з Державного бюджету України, а саме Міністерства оборони України, тому періодично виникали затримки в отриманні коштів для проведення будівельних робіт об`єкту.

Отже з вказаного вище вбачається, що відповідач не заперечує надання послуг позивачем за період з вересня 2019 по грудень 2022 року надавав йому послуги з постачання електричної енергії згідно оговору №15 від 16.09.2019, однак, у зв`язку з відсутністю коштів свої зобов`язання ним частково не виконано і прострочено оплату через фінансовий стан.

У відзиві відповідач вказує, що з довідки позивача про стягнення заборгованості №830 від 25.04.23 року вбачається, що за період з липня 2021 року по серпень 2021 року, тобто за один місяць спожито електроенергії на суму 40778,11 грн., тобто це 10 тисяч кВт, хоча на думку відповідача беручи до уваги ту ж довідку то відповідачем у місяці в яких проводилися роботи на об`єкті, споживалося на суму не більше 8209,42 грн.

Також, як стверджує відповідач з актів про зняття показів електролічильника вбачається, то в середньому в місяці в які проводилися роботи, ним використовувалося максимум до 400 кВт. Отже, відповідач заперечує проти суми боргу зазначеної в серпні 2021 року - 40 778,11 грн, як такої, що не підтверджена належними доказами, а нарахована умовно, тобто по середньому.

Суд не погоджується з вищевказаним з наступних підстав.

З акту про зняття показів електролічильника (№ приладу 0911325) розрахункового періоду від 01.11.2020 по 30.07.2021 року вбачається зафіксований за вказаний період показник - 170 514. Цей акт про зняття показів був підписаний представниками сторін, зі сторони відповідача його підписав директор Гусманов Анатолій Адіпович.

Підтвердженням того, що директором у вказаному періоді був ОСОБА_1 є надані позивачем рішення учасника ТзОВ Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» №9 від 30.06.2020 року та копія наказу «Про призначення на посаду директора ОСОБА_1 » №137 від 30.06.2020 року.

Окрім цього, слід зазначити, що показник - 170514, електролічильника №0911325 станом на 21.07.2021 року був також зафіксований головним державним фінансовим інспектором О.Яворською, за участю працівників Яворівської КЕЧ - майстра РЕМ - Р.Падура, електромонтера - 3.Худоба.

У відзиві відповідач вказує, що позивачем не надано належного акту звірки взаєморозрахунків щодо проведених оплат за використану електроенергію, за весь період дії договору. Оскільки 17.01.2022, позивач надіслав відповідачу повідомлення-претензію №2, де вказана заборгованість в сумі 55099,07 грн, а 01.08.2022 повідомлення-претензію №1314, де вказана заборгованість в сумі 61 422,27 грн, відповідачу незрозуміло порядок нарахування за використану електроенергію, згідно з якого тарифу, адже в період з лютого по червень 2022 року на об`єкті не проводились роботи.

Ненадання позивачем акту звірки не звільняє відповідача від сплати боргу та не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Стосовно заперечень відповідача щодо зазначених позивачем суми заборгованості у претензіях №2 від 17.01.2022 та №1314 від 01.08.2022, суд не бере їх до уваги, у зв`язку з тим, що то вказані претензії стосуються двох різних договорів.

Зміна директора також жодним чином не впливає на виконання обов`язку відповідача по сплаті боргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування вірогідності доказів на відміну від достатності доказів, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на встановлений статті 79 Господарського процесуального кодексу України стандарт доказування вірогідності доказів, співставивши надані позивачем та відповідачем докази, суд дійшов висновку, що докази надані позивачем на підтвердження заборгованості за договором, є більш вірогідними, ніж докази відповідача, надані на її спростування. Слід зазначити, що заперечення відповідача в більшості підтверджуються не доказами, а недоведеними запереченнями. Суд не має підстав відмовляти в позові керуючись лише недоведеними запереченнями наведеними відповідачем. Відтак, позов підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 2 684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №170 (внутрішній номер 266251395) від 10.04.2023.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Галицький будівельник» (юридична адреса: 81092, Львівська область, Яворівський район, село Бірки, вулиця Окружна, будинок 1, фактична адреса: 79035, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 238, офіс 61; ідентифікаційний код юридичної особи 40247315) на користь Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) (81000, Львівська область, місто Яворів, вулиця Львівська, будинок 19; ідентифікаційний код юридичної особи 07930854) 57 284,37 грн основного боргу та судовий бір в сумі 2 684,00 грн.

3.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення

складено 21.09.2023

Суддя Сухович Ю.О.