Постанова

від 19.09.2023 по справі 910/1771/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/1771/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т.Б., Багай Н.О.,

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - Жабровець О. І. (у порядку самопредставництва),

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 (суддя Головіна К. І.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 (судді: Коробенко Г. П. - головуючий, Тищенко А. І., Козир Т. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг"

до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"

про стягнення 3 668 805, 30 грн.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" (далі - ТОВ "Концепт Інжиніринг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") про стягнення заборгованості в сумі 3 668 805,30 грн за договором поставки від 12.05.2021 № 53-121-01-21-10265.

2. Позовна заява обґрунтовується неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати отриманого від позивача товару за договором поставки.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, яка залишена без змін поставною Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023, позов ТОВ "Концепт Інжиніринг" залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що:

- обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

- у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності;

- позивач не повідомив суд про причини неявки, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі ТОВ "Концепт Інжиніринг" просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Позивач обґрунтовує касаційну скаргу тим, що явка сторін у судове засідання судом визнавалась не обов`язковою та не було роз`яснень про наслідки неявки у вигляді залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим у позивача не було підстав для подання до суду заяви про розгляд справи без його участі, а тому у суду не було об`єктивних підстав для залишення позову без розгляду.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

7. ДП "НАЕК "Енергоатом" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

Розгляд справи Верховним Судом

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.08.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Концепт Інжиніринг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 910/1771/22 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.09.2023.

Позиція Верховного Суду

9. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.

11. Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до частин першої-четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

12. Згідно з частиною 1 статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

13. Пунктом 2 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

14. Відповідно до частини 2 статті 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

15. Згідно з частиною 4 статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

16. Пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

17. Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування, передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України, процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

18. Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

19. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

20. При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і лише в тому разі, якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

21. Водночас частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

22. Крім того положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Однак, наведене не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд справи за його відсутності.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- судове засідання, призначене на 15.03.2022, не відбулось з причин нападу та військової агресії РФ проти України;

- у подальшому, з огляду на те, що на території міста Києва, де здійснює свою діяльність Господарський суд міста Києва, активні бойові дії не велись, з метою забезпечення конституційних прав учасників справи на судовий захист, безперервного здійснення правосуддя та дотримання розумності строків розгляду справ, суд призначав розгляд цієї справи на 02.06.2022, 07.07.2022, 16.08.2022, 13.09.2022, 11.10.2022, 03.11.2022, 08.12.2022, про що учасників справи було повідомлено належним чином;

- представник позивача у всі зазначені судові засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі не надав.

- від представника відповідача у судові засідання надходили клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" на тимчасово окупованій території.

24. За таких обставин, суди дійшли висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України для залишення позову ТОВ "Концепт Інжиніринг" без розгляду.

25. Апеляційним судом були визнані неспроможними доводи позивача щодо обставин непереборної сили (ракетні обстріли критичної та цивільної інфраструктури, відключення електроенергії), оскільки ГПК України передбачено можливість сторони подавати клопотання про розгляд справи без її участі, відкладення та участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції власними засобами та в приміщенні суду, який розташований в межах доступності сторони, наявна можливість подання таких клопотань за допомогою сервісу електронна пошта, електронний суд та засобами поштового зв`язку, проте протягом тривалого часу розгляду справи в суді першої інстанції (14.02.2022 відкрито провадження у Господарському суді міста Києва) позивач не звертався до суду з клопотаннями, які б свідчили про його зацікавленість в участі у судових засіданнях.

26. Позивач обґрунтовує касаційну скаргу тим, що явка сторін у судове засідання судом визнавалась не обов`язковою та не було роз`яснень про наслідки неявки у вигляді залишення позову без розгляду, у зв`язку з чим у позивача не було підстав для подання до суду заяви про розгляд справи без його участі, а тому у суду не було об`єктивних підстав для залишення позову без розгляду.

27. Зазначені доводи скаржника колегія суддів вважає помилковими з огляду на таке.

28. Системний аналіз змісту частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

29. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 виклала правову позицію:

"Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою".

30. Крім того, об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 було сформовано висновок щодо застосування частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України без встановлення заборон чи обмежень судам у кожному конкретному випадку надавати оцінку діям сторін у справі та іншим обставинам, зокрема з урахуванням введення воєнного стану в Україні, і, відповідно, визначати подальші процесуальні дії, які суди повинні вчинити для розгляду кожної конкретної справи.

31. З огляду на викладене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки судами було ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

33. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

34. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржник в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не спростував наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довів неправильного застосування останніми норм матеріального і порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування оскаржуваних судових рішень.

36. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу ТОВ "Концепт Інжиніринг" залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду - без змін.

Розподіл судових витрат

37. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Концепт Інжиніринг" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2023 у справі № 910/1771/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай