Ухвала

від 29.09.2023 по справі 947/27999/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/27999/23

Провадження № 1-кс/947/11854/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000243 від 17.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР № 42023160000000243 від 17.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, під приводом надання послуг з організації харчування у відповідних органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Згідно клопотання, з метою виконання ухвали слідчого судді про проведення обшуку, 12.09.2023 року було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де було виявлено та вилучено речі та документи, які мають значення для досудового розслідування, перелік яких міститься у клопотанні.

Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вилучене майно, має суттєве значення для проведення подальшого об`єктивного, повного та неупередженого досудового розслідування, з метою збереження речових доказів, призначення та проведення відповідних судових експертиз, в тому числі судової почеркознавчої експертизи, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з вказаним клопотанням про арешт майна.

Від слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд поданого клопотання за його відсутності.

Представник власника майна ТОВ «ОДЕСАПРОДУКТ» був повідомлений про дату та час судового засідання, між тим до судового засідання не з`явився, будь яких заперечень не надав.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачаєтьсязклопотаннята долученихдоньогоматеріалів,досудоверозслідуванняв рамкахкримінальногопровадження№ 42023160000000243від 17.07.2023 року здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за фактом внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів, привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, під приводом надання послуг з організації харчування у відповідних органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Так, в ході проведення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження, 12.09.2023 року на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси було проведено обшук за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, буд. 55, в ході проведення якого було виявлено та вилучено:

-видаткову накладну №641 від 04.09.2023 року ТОВ «Продресурсюг» на 1 арк.;

-видаткові накладні №471, №472 від 11.09.2023 року, товарно-транспортну накладну №ЮАФР-000468 від 11.09.2023 року ТОВ «Юг-Агроцентр» на 3 арк.;

-видаткову накладну №2390 від 31.08.2023 року та товарно-транспортну накладну від 31.08.2023 року №ХПФР-002390 ТОВ «Харчування плюс» на 2 арк.;

-видаткову накладну №1515 від 12.09.2023 року та дві товарно-транспортні накладні від 12.09.2023 року №ОПФР-001502 ТОВ «Одесапродукт» на 3 арк.;

-видаткову накладну №19 від 06.09.2023 року та товарно-транспортну накладну №СКФР-000015 від 06.09.2023 року ТОВ «Смачно та корисно» на 2 арк.

Так, з огляду на обставини даного кримінального провадження, як вони викладені у клопотанні сторони обвинувачення, слідчий суддя погоджується з висновком слідчого про відповідність вилученого майна категорії речових доказів, оскільки на думку слідчого судді, вилучене майно може містити відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України за обставинами даного кримінального провадження, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у зв`язку з чим наявна необхідність в забезпеченні їх збереження.

Крім того, слідчий суддя враховує, що в клопотанні про арешт зазначено, що стороною обвинувачення планується призначення почеркознавчої експертизи для встановлення особи яка підписувала вилучені документи.

Також слідчийсуддя вважаєщо вилученідокументи єнеобхідними дляпроведення додатковихоглядів,проведення слідчихдій,з метоюотримання доказів,виявлення тасприяння розкриттюзлочину,оскільки надумку судувилучені документиможуть міститиінформацію,що викриваєнезаконну діяльність.

Таким чином, слідчий суддя приходить до переконання, що наявна необхідність в забезпеченні збереження вилученого майна, в цілях подальшого забезпечення проведення вищевказаної експертизи, що свідчить про те, що шляхом застосування в рамках даного кримінального провадження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна може бути досягнуто завдання такого заходу забезпечення кримінального провадження.

При цьому, враховуючи суспільний інтерес, який існує в рамках даного кримінального провадження, а саме, щодо привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, якого буде завдано в результаті дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Викладене свідчить про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів, передбаченим ч. 1 ст. 98 КПК України, що свідчить про наявність необхідності в забезпеченні їх збереження, а тому з метою підтвердження або спростування факту можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 191 КК України, встановлення обставин, які підлягають доказуванню в рамках даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для арешту майна, в свою чергу завданням арешту майна є запобігання можливого приховання, вилученого майна, а також забезпечення подальшого проведення відповідних процесуальних дій з таким майном, зокрема й у вигляді слідчих (розшукових) дій, а саме експертних досліджень.

Відтак, подане стороною обвинувачення клопотання відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України, оскільки останнє містить підставу і мету, та, відповідно, обґрунтування необхідності арешту майна.

З огляду на викладене, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та необхідність накладення арешту на майно, оскільки надані стороною обвинувачення матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на згадане майно та на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна, з метою забезпечення кримінального провадження, при цьому на даній стадії слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної особи або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним з яких є арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Приморської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42023160000000243 від 17.07.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 12.09.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Одеса, вул. Болгарська, буд. 55, а саме на:

-видаткову накладну №641 від 04.09.2023 року ТОВ «Продресурсюг» на 1 арк.;

-видаткові накладні №471, №472 від 11.09.2023 року, товарно-транспортну накладну №ЮАФР-000468 від 11.09.2023 року ТОВ «Юг-Агроцентр» на 3 арк.;

-видаткову накладну №2390 від 31.08.2023 року та товарно-транспортну накладну від 31.08.2023 року №ХПФР-002390 ТОВ «Харчування плюс» на 2 арк.;

-видаткову накладну №1515 від 12.09.2023 року та дві товарно-транспортні накладні від 12.09.2023 року №ОПФР-001502 ТОВ «Одесапродукт» на 3 арк.;

-видаткову накладну №19 від 06.09.2023 року та товарно-транспортну накладну №СКФР-000015 від 06.09.2023 року ТОВ «Смачно та корисно» на 2 арк.

Виконання ухвали покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1