Рішення

від 28.09.2023 по справі 815/251/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/251/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2023 року м. Одеса

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Білозір Я.О.

За участю сторін:

Від позивача: Баранчук Л.М.,

Від відповідача: Малюченко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» (код ЄДРПОУ: 25417282; адреса: вул. Варненська, 4-Б, м. Одеса, 65080) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2016 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28 вересня 2015 року № 0003212203, № 0000792202, №0000782202, № 0003182203, № 0003202203.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа № 815/251/16 розподілена на суддю Андрухіва В.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року в задоволенні клопотання ТОВ «СК Петроліум» про відстрочення сплати частини судового збору відмовлено; адміністративний позов залишено без руху, надано позивачу строк до 05.02.2016 року для доплати судового збору у сумі 42989,10грн.

05 лютого 2016 року до суду від позивача надійшло клопотання, до якого було долучено документ про доплату судового збору в розмірі 42989,10 грн.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2016 року відкрито провадження у справі, розпочато підготовку справи до судового розгляду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 року, позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.07.2017 відкрито касаційне провадження у справі №815/251/16.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №815/251/16 за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідні положення цього кодексу.

Постановою Верховного Суду від 29.07.2021 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області задоволено частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10.10.2016 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2017 у справі № 815/251/16 скасовано, справу №815/251/16 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

17 серпня 2021 року адміністративна справа № 815/251/16 надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

17 серпня 2021 року згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю по справі Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2021 року справу № 815/251/16 прийнято до провадження судді; вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання на 07.09.2021.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, призначеного на 07.09.2021 року, розгляд справи відкладено на 14 вересня 2021 року.

14 вересня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 14.09.2021 року суд задовольнив клопотання представника відповідача про заміну відповідача з Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на ГУ ДПС в Одеській області. Також протокольною ухвалою суду від 14.09.2021 року суд задовольнив клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні для надання часу для підготовки відповіді на відзив, призначено судовий розгляд справи на 23.09.2023 року.

23 вересня 2021 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання, судом відкладено підготовче засідання на 07.10.2021 року.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, судове засідання відкладено на 20 жовтня 2021 року.

20 жовтня 2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням представника позивача на лікарняному.

З урахуванням поданого клопотання, судом відкладено підготовче засідання на 08.11.2021 року.

25 жовтня 2021 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

29 жовтня 2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON».

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням програмного забезпечення «EASYCON» - задоволено.

03 листопада 2021 року від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з карантинними обмеженнями розгляд справи 08.11.2021 року не відбувся, судом відкладено підготовче засідання на 18.11.2021 року.

09 листопада 2021 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів по справі.

10 листопада 2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

16 листопада 2021 року до суду від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з карантинними обмеженнями розгляд справи 18.11.2021 року не відбувся, судом відкладено підготовче засідання на 30.11.2021 року о 12:00.

19 листопада 2021 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів по справі.

26 листопада 2021 року до суду від представника позивача до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

У зв`язку з карантинними обмеженнями розгляд справи 30.11.2021 року не відбувся, відкладено підготовче засідання на 07.12.2021 року.

30 листопада 2021 року до суду від представника позивача надійшли пояснення по справі.

07 грудня 2021 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових документів по справі.

07 грудня 2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання, в якому представник не заперечував проти закриття підготовчого провадження у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року в порядку письмового провадження суд закрив підготовче провадження у справі № 815/251/16; призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 10.01.2022 року о 10:00.

09 грудня 2021 року від представника позивача до суду надійшла письмова згода про розгляд справи по суті.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, розгляд справи 10.01.2022 року не відбувся та призначено засідання на 25.01.2022 року.

У зв`язку із перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи 25.01.2022 року не відбувся та призначено засідання на 21.02.2022 року.

У зв`язку з карантинними обмеженнями розгляд справи 21.02.2022 року не відбувся, відкладено судове засідання на 14.03.2022 року.

Судове засідання, призначене на 14.03.2022 року не відбулося.

04 липня 2022 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.11.2022 року судом оголошено перерву до 17.11.2022 року.

У зв`язку із оголошенням повітряної тривоги в м. Одесі та області, судове засідання по справі, призначене на 17.11.2022 року не відбулося, судом прийнято рішення про відкладення судового засідання на 06.12.2022 року.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання 06.12.2022 року судом відкладено судове засідання на 19.01.2023 року.

У зв`язку з відсутністю постачання електроенергії в приміщенні суду, судове засідання 19.01.2023 року не відбулося, судом відкладено судове засідання на 07.02.2023 року о 11:45.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання на 07.02.2023 року, судом відкладено судове засідання на 28.02.2023 року.

У зв`язку із затримкою попереднього судового засідання, а також настанням обідньої перерви, судове засідання по справі, призначене на 28.02.2023 року о 12:00 не відбулося, судом перенесено судове засідання на 18.04.2023 року.

У зв`язку із неявкою сторін у судове засідання 18.04.2023 року, судом відкладено судове засідання на 16.05.2023 року.

У судовому засіданні 16.05.2023 року було оголошено перерву до 08.06.2023 року.

08 червня 2023 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому процесі.

У зв`язку із надходженням від позивача клопотання про відкладення судового засідання, судом відкладено судове засідання на 20.06.2023 року.

У зв`язку із перебуванням судді у відпустці, розгляд справи 20.06.2023 року не відбувся та призначено засідання на 10.08.2023 року.

Судові засідання 10.08.2023 року та 07.09.2023 року не відбулися, розгляд справи призначено на 18 вересня 2023 року.

У судовому засіданні 18.09.2023 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в період з 15.07.2015 року по 04.08.2015 року посадовими особами ДПІ в Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СК Петроліум» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 95/22-213/25417282 від 11.08.2015 року, в якому контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, після чого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- за порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003212203 від 28.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3928616 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1964308 грн.;

- за порушення п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003202203 від 28.09.2015 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 25167 грн.;

- за порушення п. 103.9 ст. 103 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000792202 від 28.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем - 0 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 340 грн.;

- за порушення п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до 01.01.2015 року та п. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000782202 від 28.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 106293, 64 грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26573,41 грн.;

- за порушення п. 135.5 ст. 135, п.п. 139.1.1., 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003182203 від 28.09.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 498628 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 249314 грн.

ТОВ «СК Петроліум» вважає, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення, суперечать вимогам законодавства України та підлягають скасуванню, оскільки висновки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, викладені в акті № 95/22-213/25417282 від 11.08.2015 року, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення щодо порушень ТОВ «СК Петроліум» податкового законодавства є незаконними та безпідставними.

Позивач звертав увагу суду на те, що висновки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про порушення ТОВ «СК Петроліум» вимог пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет, в сумі 3 928 616 грн. в тому числі, за січень 2013 року на суму 25167 грн., за квітень 2013 року на суму 411764 грн., за травень 2013 року на суму 113107 грн., за січень 2014 р. на суму 3500 грн., за лютий 2014 року на суму 3500 грн., за березень 2014 року на суму 31528 грн., за травень 2014 року на суму 3500 грн., за червень 2014 року на суму 3500 грн., за липень 2014 року на суму 702500 грн., за серпень 2014 року на суму 403501 грн., за вересень 2014 року на суму 1003501 грн., за жовтень 2014 року на суму 704212 грн., за листопад 2014 року на суму 519336 грн., та завищення від`ємного значення по податку на додану вартість на суму 25167 грн., у т.ч. за жовтень 2012 року на суму 8389 грн., за листопад 2012 року на суму 8389 грн., за грудень 2012 року на суму 8389 грн. є незаконними та необґрунтованими, оскільки ТОВ «СК Петроліум» реальність господарських операцій з контрагентами в перевіряємий період підтверджено належним чином оформленими первинними документами. Всі первинні документи були надані посадовим особам ДПІ в Малиновському районі м. Одеси під час проведення перевірки, при цьому в Акті перевірки не міститься жодного висновку про неправомірність формування ТОВ «СК Петроліум» податкового кредиту по взаємовідносинам з ПАТ «Ресурси Кривбасу», ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», ТОВ «Пенталіт», ТОВ «Вайт Роял», ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД» та ТОВ «НХМ», який би базувався саме на дослідженнях наданої до перевірки первинної бухгалтерської документації. Натомість висновки сформовано лише на підставі інформації, яка нібито наявна в інформаційній системі «Податковий блок», та інформації, викладеної в актах перевірки або зустрічної звірки контрагентів ТОВ «СК Петроліум», та на припущеннях самих перевіряючих.

Також ТОВ «СК Петроліум» вважає доводи щодо відсутності товарно-транспортних накладних безпідставними, оскільки товарно-транспортна накладна не є тим первинним документом, який підтверджує факт придбання товарів. Крім того, позивач не погоджується з твердженнями відповідача про обов`язок ТОВ «СК Петроліум» мати копії довіреностей, оскільки довіреність оформлюється в одному екземплярі і не є бланком суворої звітності. Позивач вважає, що, з огляду індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, у разі порушення контрагентами платника податків чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме для цих осіб, у зв`язку з чим право платника податків, тобто позивача, на кредит та витрати не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Оскільки ТОВ «СК Петроліум» надано всі первинні документи, що стосуються господарських операцій з контрагентами, які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення платником податків законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів/робіт/послуг для здійснення господарської статутної діяльності, спрямованої на отримання прибутку та реальне використання товарів/робіт/послуг в господарській діяльності, позивач вважає, що ним правомірно сформовано податковий кредит та склад витрат на підставі розрахунків, проведених за наслідками господарських операцій з контрагентами.

Позивач стверджує, що висновки перевіряючих про те, що проценти, сплачені у 2014 році за угодою від 15.11.2002 № 11/02 з компанією DECERPO LIMITED, Республіка Кіпр, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 2% - відповідно до положень п.2 ст.11 Конвенції, та підлягають оподаткуванню в Республіці Кіпр з урахуванням податку, сплаченого в Україні - відповідно до положень п.1 ст.11, ст.21 Конвенції є безпідставними та необґрунтованими, оскільки п. 2 ст.11 Конвенції встановлено право, а не обов`язок сплачувати відсотки у Договірній Державі, в якій вони виникають, в розмірі, що не перевищує 2 відсотків від загальної суми процентів.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та звертав увагу суду, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлено завищення на суму 18280630 грн.

По взаємовідносинам з ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація» валові витрати завищено на суму 2624355 грн., оскільки фактично працівники даного підприємства не здійснювали ремонтні роботи у Київській, Вінницькій та Закарпатській областях. В акті зроблено висновок про те, що в ході перевірки не підтверджено факт отримання послуг позивачем від ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», оскільки згідно інформаційної системи «Податковий блок» у ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація» встановлено відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах.

По взаємовідносинам з ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД» позивачем завищено валові витрати на суму 15498775 грн. При цьому, відповідач зазначив, що згідно акту прийому-передачі товару позивач передає товар (макуху соняшникову) комісіонеру - ТОВ «Вторметекспорт». Станом на 31.12.2014 року переданий позивачем товар на реалізацію зазначеним комісіонером не реалізований. ТОВ «СК Петроліум» до перевірки не були надані товарно-транспортні накладні на підтвердження транспортування ТМЦ від постачальника - ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД» до покупця - ТОВ «СК Петроліум», а також не надано будь-яких якісних сертифікатів від виробника, свідоцтв, довідок, паспортів на товар. На думку відповідача, дані бухгалтерського обліку свідчать, що товар - макуха соняшникова та соєві боби фактично не передавалися ТОВ «Вторметекспорт». У періоді, що перевірявся, розрахунки між Комісіонером та Комітентом не проводилися. Також підприємством не було надано документів на підтвердження якості ТМЦ, вказаних у видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД».

Також позивачем у 2014 році включено до складу витрат 157500 грн. за рекламні послуги, отримані від ТОВ «НХМ», які на думку контролюючого органу, не підтверджені первинними документами, оскільки не зроблено детальний аналіз послуг, не наведені рекламні матеріали.

Також перевіркою встановлено, що позивачем завищено податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами: ПАТ «Ресурси Кривбасу», ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», ТОВ «Пенталіт», ТОВ «Вайт Роял», ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД» та ТОВ «НХМ». Посилаючись на акти інших ДПІ, вироки судів, відповідач зазначає, що ПАТ «Ресурси Кривбасу», ТОВ «Пенталіт», ТОВ «Вайт Роял» було задіяно у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту та податкових зобов`язань, тому підтвердити реальність здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаними підприємствами не можливо.

Крім того, відповідач наголошує на відсутності товарно-транспортних накладних та ненаданні первинної документації стосовно цих підприємств як доказів правомірності формування позивачем податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що позивачем в порушення норм податкового законодавства занижено податок на прибуток на суму 498628 грн. за 2013 рік, завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 15656275 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 3928616 грн. та завищено від`ємне значення по податку на додану вартість на суму 25167 грн.

Актом перевірки також зафіксовано, що в порушення п.160.2 ст.160 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, та п.2 ст.11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012, яка набула чинності з 01.01.2014 року, підприємством занижено податкове зобов`язання з податку на доходи нерезидента у сумі 106293,64 грн. (у т.ч. за 2014 рік - у сумі 106293,64 грн.); п.103.9 ст.103 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2015 року: підприємством не надано Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України за формою, затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 року № 872 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", за звітні періоди: 2013 рік, 2014 рік; ст. 5 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (із змінами та доповненнями) та п.7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 року № 281 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.08.2005 року за № 950/11230) із змінами та доповненнями: підприємством не перераховано до Державного бюджету України позитивну курсову різницю у сумі 1071759,65 грн., у т.ч.: у 3 кварталі 2014 року - у сумі 224682,79 грн., у 4 кварталі 2014 року - у сумі 847076,86 грн. Додатково відповідач пояснив, що ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», ПАТ «Ресурси Кривбасу» виконували вогневі роботи на об`єктах ТОВ «СК Петроліум», проте належних доказів на підтвердження здійснення вказаних послуг до перевірки надано не було.

У відповіді на відзив та поясненнях позивач зазначав, що інформаційні бази даних фіскального органу не мають статусу офіційних і можуть містити помилки, які впливають на правовий статус платника податку. Враховуючи те, що в цілому висновки контролюючого органу засновані на актах перевірок інших територіальних фіскальних органів, а наданим первинним документам позивача не надавалася належна оцінка, то позивач вважає, що висновки контролюючого органу про виявлені порушення податкового законодавства за таких обставин є безпідставними.

Позивач звертав увагу, що законодавством України не передбачено обов`язковість наявності на праві власності майна, обладнання, устаткування та інших видів майна, які відносяться до категорії основних засобів. Для забезпечення потреб діяльності можуть залучатися комплексні послуги сторонніх організацій, придбання у власність будь-яких основних засобів у даному випадку не є обов`язковим та у більшості випадків не є раціональним. Поряд з цим, представником позивача зазначалося, що кількість штатних працівників не впливає на результат праці, тому що у такому випадку суб`єкт господарювання має законне право на залучення будь-яких інших суб`єктів господарювання та їх працівників на підставі укладених договорів, однак відповідачем вказане не перевірялося.

Стосовно вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2018 року по справі №761/17028/18 у відношенні ОСОБА_1 , який був співзасновником СВК «Гірниківський», то позивач наголошував, що ані вказана юридична особа, ані її співзасновник ніяким чином не пов`язані із позивачем, оскільки жодних господарських операцій з ними проведено не було.

Щодо наявного вироку Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2016 року, то позивач звертав увагу, що визнання директором ТОВ «Ват Роял» Висоцькою Н.О. вини у вчиненні злочину може свідчити про баджання уникнути відповідальності ТОВ «Вайт Роял» за несплату податків та порушення вимог податкового законодавства. Крім того, станом на дату складання акту перевірки про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача та винесення спірних податкових повідомлень-рішень, такий вирок був відсутній. При цьому, попри наявність вироку ОСОБА_2 продовжує займати керівну посаду ТОВ «Ват Роял».

Стосовно висновків про порушення ТОВ «СК Петроліум» п. 160.2 ст. 160 ПК України, то позивачем наголошувалося, що стаття 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно містить застереження про те, що ставка в розмірі 2% застосовується лише у випадку узгодження способу застосування обмеження між компетентними органами Договірних Держав. Проте до теперішнього часу такої домовленості не досягнуто. Тому позивач вважає, що сплата 2% від загальної суми процентів є правом, а не обов`язком платника податків.

Інших процесуальних заяв по суті спору від учасників справи не надходило.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 14 липня 2015 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області було видано наказ № 672 «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СК Петроліум» (т. 1, а.с. 53).

14 липня 2015 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області оформлено направлення № 849-853 на проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «СК Петроліум».

11 серпня 2015 року Державною податковою інспекцією у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за результатами проведеної перевірки складено акт № 95/22-213/25417282 у якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства.

З урахуванням заперечень ТОВ "СК Петроліум" контролюючим органом висновки акту щодо встановлення платником податків порушень законодавства викладено у наступній редакції:

підпункту 135.5 статті 135, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 498628грн.;

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в сумі 3' 928' 616грн.;

пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) та пункту 2 статті11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012, яка набула чинності з 01.01.2014, що призвело до заниження підприємством податкового зобов`язання з податку на доходи нерезидента у сумі 106293,64грн.;

пункту 103.9 статті 103 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015): підприємством не надано Розрахунок (звіт) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України за формою, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 №872 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", за звітні періоди: 2013 рік, 2014 рік;

статті 5 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та пункту 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 №281 (зареєстрованою в Міністерстві юстиції 29.08.2005 за №950/11230): підприємством не перераховано до Державного бюджету України позитивну курсову різницю у сумі 1071759,65грн. (т. 1, а.с. 53-129).

На підставі Акту перевірки ДПІ прийняті оскаржувані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 28.09.2015:

№ 0003212203, яким за порушення за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 3928616грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1964308 грн.;

№ 0003202203, яким за порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2012 року на 25167 грн.;

№ 0000792202, яким за порушення пункту 103.9 статті 103 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб за основним платежем - 0грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 340 грн.;

№ 0000782202, яким за порушення пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла до 01.01.2015) та пункту 2 статті 11 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр щодо уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків на доходи і майно від 08.11.2012, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 106293,64грн. за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 26573,41грн.;

№ 0003182203, яким за порушення пунктів 135.5 статті 135, підпунктів 139.1.1., 139.1.9. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 498628 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 249314 грн. (т. 1, а.с. 130-134).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст.201 ПК України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст.201 ПК України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст.201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст.201 ПК України).

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У той же час, відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Таким чином, аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

При цьому, доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

До того ж, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Так, направляючи справу на новий судовий розгляд Верховний Суд зокрема зазначив, що судами попередніх інстанцій не було перевірено чи були обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру) господарські операції позивача та його контрагентів. Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід з`ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у розглядуваних операціях; визначити об`єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв`язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу, оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції. Зокрема, суди не з`ясували, за яких обставин і в який спосіб налагоджено господарські зв`язки між позивачем та його задекларованими контрагентами.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», суд враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що 25.02.2013 року, 27.02.2013 року, 28.02.2013 року, 04.03.2013 року, 11.03.2013 року, 12.03.2013 року між ТОВ «СК Петроліум» (за договором: замовник) та ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація» (за договором: підрядник) укладено договори підряду, за умовами якого підрядник власними або залученими силами та засобами зобов`язався виконати наступні роботи на об`єкті Замовника:

- ремонт даху складських приміщень бази ПММ Хмельницька область, с. Скибнево, вул. Вокзальна 2 (т. 1, а.с. 135-140);

- ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС № 5, Київська область с. Глибоке; ремонт та технічне обслуговування резервуарів на АЗС № 5, Київська область с. Глибоке, вул. Садова 3 (т. 1, а.с. 151-156);

- ремонт АТЦ м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська 1Д (т. 1, а.с. 183-188);

- ремонт та техобслуговування резервуарів складу ПММ Хмельницька область, с. Скибнево, вул. Вокзальна 2 (т. 1, а.с. 205-209);

- ремонт та техобслуговування резервуарів на АЗС № 6 Вінницька область, с. Озеро (т. 1, а.с. 222-227);

- ремонт та техобслуговування резервуарів на АЗС № 15 Закарпатська область, с. Рахів, вул. Київська, 209 (т. 1, а.с. 238-243);

ремонт та техобслуговування резервуарів на АЗС № 1, м. Одеса, провулок Високий 24 (т. 2, а.с. 11-16);

У свою чергу замовник зобов`язався надати підряднику фронт робіт, передати затверджену кошторисну документацію і забезпечити приймання виконаних робіт та їх оплату.

Відповідно до п. 2.1. укладених договорів підряду, ціна за даними договорами є динамічною, визначається Договірною ціною. Зміни до кошторису і ціни робіт можуть бути внесені тільки за двосторонньою згодою Сторін або на умовах, визначених цими договорами. Виконання робіт повинно починатися, здійснюватися і закінчуватися у встановлені даними договорами терміни (п. 3.1 договорів підряду).

За змістом п. 5.1. договорів підряду, підрядник зобов`язаний виконувати всі роботи, зазначені в кошторисній документації, яка є невід`ємною частиною договорів. Замовник має право вносити зміни в кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю, що не перевищують 10% від зазначеної в кошторисі ціни і не змінять характер робіт, визначених даним договором (п. 6.1 договорів підряду).

Пункт 10.1 договорів підряду визначає, що підрядник має право за власною ініціативою залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед субпідрядником як замовник, а перед замовником як Генпідрядник.

У пункті 13.1 договорів підряду між сторонами передбачено, що залучення для виконання робіт робочої сили (інженерно-технічних фахівців та працівників) в достатній кількості і з відповідною кваліфікацією є обов`язком підрядника. Замовник відповідає за залучення робочої сили, яка необхідна для виконання його завдань.

За умовами п. 14.1 договорів підряду, здача та прийняття робіт за цим договором здійснюється за актами прийому виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в., який складається між сторонами. Прийом-здавання виконаних робіт здійснюється протягом трьох робочих днів після завершення робіт.

З наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що сторонами підписано кошторисну документацію, а за результатами виконаних підрядних робіт між сторонам складено та підписано акти приймання-виконаних робіт, складені довідки про вартість робіт (т. 1, а.с. 141-150; 157-182; 189-204; 210-211; 228-237; т. 2, а.с. 1-10; 17-26).

Факт оплати за підрядні роботи підтверджується платіжними дорученнями та виписками з банківського рахунку ТОВ «СК Петроліум» (т. 2, а.с. 35-43).

З урахуванням встановлених обставин та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд робить висновок, що позивачем доведено реальність господарських операцій з ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», а контролюючим органом протилежного не доведено, хоча обов`язок доказування правомірності своїх висновків покладається саме на відповідача.

Разом із тим, суд зазначає, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 року по справі № 460/143/19.

Суд звертає увагу, що згідно умов укладених договорів підряду, підрядник міг залучати інших осіб для виконання укладених договорів, що контролюючим органом не перевірялося на момент проведення позапланової виїзної документальної перевірки позивача. Тому, суд критично оцінює доводи контролюючого органу про відсутність ресурів у ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація» для виконання умов укладених договорів підряду.

З огляду на вказане та враховуючи те, що в цілому податковий орган в основу свого висновку про нереальність господарських операцій між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація» посилається на наявну у нього податкову інформацію, то суд вважає, що відповідачем за таких обставин не спростовано дійсність задекларованих обсягів господарських операцій позивача із вказаним контрагентом, а зроблені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», суд враховує наступне.

Судом встановлено, що 27.06.2014 року (т.2 а.с. 44-49), 14.07.2014 року (т.2 а.с.50-60), 25.08.2014 року (т.2 а.с.61-74), 22.09.2014 року (т.2 а.с.75-88), 17.10.2014 року (т.2 а.с.89-108), 20.11.2014 року (т.2 а.с.109-112) між ТОВ «СК Петроліум» (за договорами: покупець) та ТОВ «Металзюкрайн Корп. ЛТД» (за договорами: покупець) укладено договори купівлі-продажу, за якими продавець зобов`язується передати у власність покупця товар, а саме: макуху соняшникова, соєві боби, а покупець зобов`язується прийняти й оплатити товар на умовах, що передбачені укладеними договорами.

Згідно п. 2.1 договорів купівлі-продажу, перехід права власності на товар від продавця покупцю відбувається в момент передачі накладної проти довіреності. Ризик загибелі товару несе власник. Товар передається згідно з умовами СРТ ТОВ «відродження», Кіровоградська область, Голованівський район, смт. Голованівськ, вул. Матросова 40 (п. 2.2 договорів купівлі-продажу).

За змістом пункту 3.1 укладених договорів купівлі-продажу, приймання товару покупцем відбувається в день відвантаження за участю уповноважених представників сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Оплата за товар проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця протягом 90 днів з моменту його поставки (п. 5.1, 5.2 договорів купівлі-продажу).

Згідно видаткових накладних товар за укладеними договорами було передано від продавця до покупця на головному складі (т. 2, а.с. 46, 48, 52, 54-57, 63-68, 77-82, 91-99, 111).

Також судом встановлено, що ТОВ «СК Петроліум» передало на реалізацію макуху соняшникову та соєві боби на експорт через резидента-комісіонера - ТОВ «Вторметекспорт» на підставі укладених договорів комісії від 27.06.2014 р. № 01 та від 14.07.2014 р. № 02, виконання умов яких підтверджується актами приймання-передачі товару та звітами Комісіонера (т.2 а.с.113-151).

Згідно з умовами зазначених договорів комісії ТОВ «СК Петроліум» (за договорами: Комітент) доручає, а ТОВ «Вторметекспорт» (за договорами: Комісіонер) зобов`язується за дорученням Комітента за плату проводити свого імені та за рахунок Комітента наступні дії: здійснювати реалізацію на експорт з України товару, що належить Комітенту (найменування, кількість, якість асортимент якого визначається у додатках до договору); укладати експортні контракти купівлі-продажу з третьою особою-покупцем (нерезидентом України); оформляти і підписувати інші необхідні документи для продажу товарів, митного оформлення, тощо. Комісіонер зобов`язаний самостійно проводити взаєморозрахунки з покупцями-нерезидентами. Виручка, що належить Комітенту, перераховується Комісіонером прямим банківським переказом на поточний рахунок Комітента не пізніше 10 банківських днів з моменту реалізації товару. Комісійна винагорода, до складу якої входять вартість послуг по відповідальному зберіганню, транспортуванню, митному оформленню товару та інших витрат, сплачується Комітентом в національній валюті України протягом 5 банківських днів з моменту затвердження звіту Комісіонера.

Відповідно до актів прийому - передачі товару ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД» передало Товар (макуху соняшникову та соєві боби) ТОВ «СК Петроліум», а ТОВ «СК Петроліум», в свою чергу, згідно актів прийому - передачі товару передало Товар (макуху соняшникову та соєві боби) комісіонеру ТОВ «Вторметекспорт».

Приймання-передача Товару здійснювались у місцях поставки Товару: СРТ - ТОВ «Відродження», Кіровоградська область, Голованівський район, смт Голованівськ, вул. Матросова, 40 та СРТ - Одеський морський торговельний порт/ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», в присутності директорів ТОВ «СК Петроліум» ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про що свідчать особисті підписи керівників ТОВ «СК Петроліум» на видаткових накладних та актах приймання-передачі товару (т. 2, а.с. 116, 123-149).

Судом встановлено, що ТОВ «Вторметекспорт» на виконання договорів комісії здійснило реалізацію на експорт з України товару, що належить ТОВ «СК Петроліум», що підтверджується відповідними вантажними митними деклараціями (т.6 а.с. 34-38).

Суд критично оцінює доводи представника відповідача, що відсутність товаро-транспортних накладних може свідчити про фіктивний характер господарських операцій, оскільки самі по собі ТТН не підтверджують факт отримання товару, а за умовами укладених договорів купівлі-продажу перехід права власності на товар відбувається в момент передачі накладної, що в даному випадку мало місце.

Що ж стосується відсутності довіреностей на отримання товару, то суд зазначає, що згідно актів приймання-передачі передача товару здійснювалася в присутності директорів суб`єктів господарювання, які в силу займаної посади можуть діяти в інтересах підприємств без окремого доручення, тому відсутність довіреностей не доводить факт відсутності господарських операцій.

Суд також бере до уваги і те, що під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу не направлялися позивачу запити про надання інформації щодо відображення в бухгалтерському обліку ТОВ «СК Петроліум» операцій по зберіганню, транспортуванню, оформленню товару, отриманого від ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД».

Крім того, в контексті спірних правовідносин суд вважає необґрунтованими посилання контролюючого органу на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 18.06.2018 року по справі № 761/17028/18 по відношенню ОСОБА_1 , який є співзасновником СВК «Гірниківський», оскільки судом не встановлено на підставі наявних в матеріалах справи доказів наявність між позивачем та СВК «Гірниківський» безпосередньо жодних господарських відносин у спірний період, що охоплюється предметом перевірки.

Разом із тим, посилання відповідача на акти перевірок іншого територіального контролюючого органу ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД» суд вважає недоречним зокрема з тих підстав, що прийняті на підставі вказаних актів податкові повідомлення-рішення по відношенню ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД» були скасовані в судовому порядку (справи № 815/6582/15, № 815/172/15), рішення набрали законної сили (т. 7, а.с. 116-147).

З урахуванням встановлених обставин та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд робить висновок, що позивачем доведено реальність господарських операцій з ТОВ «Металзюкрайн КОРП ЛТД», а контролюючим органом зворотного не доведено.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «НХМ», суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 31.12.2013 року між ТОВ «СК Петроліум» (за договором: замовник) та ТОВ «НХМ» (за договором: продавець) укладено договір про надання рекламно-інформаційних послуг № 31/12-2013СК, за умовами якого виконавець в порядку та на умовах, визначених цим договором надає замовнику за плату рекламно-інформаційні послуги стосовно рекламування вільних приміщень, що є власністю замовника з метою здачі їх в оренду.

На підтвердження факту надання виконавцем замовнику рекламно-інформаційних послуг за цим договором складається відповідний акт приймання-передачі виконаних робіт, який складається в останній робочий день кожного місяця (п. 1.3 договору).

Згідно п. 3.1 договору замовник сплачує виконавцю плату за надання рекламно-інформаційних послуг у розмірі 21 000 грн на місяць у тому числі й ПДВ. Платежі на користь виконавця здійснюються замовником на підставі цього договору шляхом банківського переказу на рахунок виконавця (т. 2, а.с. 152-154).

Факт виконання сторонами взятих на себе зобов`язань підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т. 2, а.с. 156, 159, 162, 165, 168, 171, 174, 177, 180, 183) та платіжними дорученнями (т. 2, а.с. 186-188).

При цьому суд вважає необґрунтованими висновки контролюючого органу, які містяться в акті перевірки ТОВ «СК Петроліум» в частині того, що відсутній детальний аналіз послуг та не наведено рекламні матеріали, оскільки вказане спростовується як умовами укладеного договору, так і додатками до договору, якими визначався перелік наданих послуг (т. 2, а.с. 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184).

З урахуванням встановлених обставин та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд робить висновок, що позивачем доведено понесення витрат за укладеним договором з ТОВ «НХМ», а викладені твердження представника контролюючого органу є безпідставними та такими, що спростовуються доказами по справі.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «СК Петроліум» та ПрАТ «Ресурси Кривбасу», суд дійшов такого.

З матеріалів справи судом встановлено, що 12.10.2012 року між ТОВ «СК Петроліум» (за договором: замовник) та ПрАТ «Ресурси Кривбасу» (за договором: підрядник) укладено договір підряду, за яким замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати будівельно-монтажні роботи по будівництву кабельної лінії «Одеса-кіно» кабелем АВБбШб 4*240мм.кв. в кількості 220 м.кв.; кабельної лінії магазину «Сільпо» кабелем АВБбШб 4*240мм.кв. в кількості 100 м.кв.; підключення РП-0,4 кВ і в розподільчому пристрої м. Кривий Ріг; наладку конденсаторної батареї.

За змістом пункту 1.2 договору підряду, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконано роботу.

Відповідно до пункту 4.1. при завершенні роботи на об`єкті підрядник надає замовникові акт виконаних робіт по типовій формі № КБ-2в, оформлений у двосторонньому порядку (т.2 а.с.189-192).

Виконання умов зазначеного договору підряду підтверджується наступною первинною документацією: довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (т. 2, а.с. 193, 202), актами приймання виконаних робіт форми КБ-2В (т. 2, а.с. 194-201, 203-206), відомостями ресурсів (т. 2, а.с. 208-212), податковими накладними (т.2 а.с.213-215).

Стосовно викладених в акті перевірки ТОВ «СК Петроліум» висновків, що згідно акту Криворізької Центральної МДПІ від 12.03.2013 року № 624/220/19428798 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «Ресурси Кривбасу» міститься інформація про те, що ПрАТ «Ресурси Кривбасу» було задіяно у схемах по незаконному формуванню податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013 року у справі № 3804/5725/13 позов ПрАТ «Ресурси Кривбасу» задоволено та визнано незаконними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов`язання та податкового кредиту ПрАТ «Ресурси Кривбасу» за період квітень 2012 року грудень 2012 року та січень 2013 року, здійсненого на підставі акту перевірки від 12.03.2013 року № 624/220/19428798; зобов`язано Криворізьку центральну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в Автоматизованій системі співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показників податкового зобов`язання та податкового кредиту ПрАТ «Ресурси Кривбасу» за період квітень 2012 року грудень 2012 року та січень 2013 року відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість за вказаний період (т. 2, а.с. 109, 110).

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає, що господарські взаємовідносини між ТОВ «СК Петроліум» та ПрАТ «Ресурси Кривбасу» у зазначений період є реальними, а висновки контролюючого органу безпідставні.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «Пенталіт», суд враховує наступне.

12 березня 2014 року між ТОВ «СК Петроліум» (за договором: замовник) та ТОВ «Пенталіт» (за договором: виконавець) укладені договори про виконання проектних робот № 8П/14 від 12.03.2014 року, № 9П/14 від 12.03.2014 року, № 10П/14 від 12.03.2014 року, за умовами яких Виконавець надав Замовнику послуги з виконання робочих проектів «АЗС в районі вулиць Гаванської та 20-річчя Перемоги в м. Дніпропетровську», «АЗС по Запорізькому шосе в м. Дніпропетровську», «АЗС по Набережній Перемоги у м. Дніпропетровську».

Відповідно до п. 1.2 договору, замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи на умовах договору.

За змістом п. 5.1 договорів проектних робіт, по закінченню проектних робіт виконавець передає замовнику згідно накладних документів проектну документацію та акт здачі-прийому (т. 2, а.с. 216-220, 228-232, т. 3, а.с. 4-8).

З матеріалів справи судом також встановлено, що при виконанні вказаних договорів сторонами оформлено наступні документи: кошториси (т. 2, а.с. 221-222, 233-234, т. 3, а.с. 9, 10); протоколи узгодження договірної ціни (т. 2, а.с. 223, 235, т. 3, а.с. 11); акти здачі-приймання проектної документації (т. 2, а.с. 224, 236, т. 3, а.с. 12); робочі проекти (т. 2, а.с. 225, т. 3, а.с. 1, 13).

Факт оплати за надані послуги підтверджується платіжними дорученнями (т. 2, а.с. 227, т. 3, а.с. 3, 15).

На переконання суду, наявні в матеріалах справи докази в частині підтвердження здійснення господарських операцій між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «Пенталіт» є достатніми для встановлення їх реального змісту та обсягу, виходячи з умов укладених договорів.

Суд не приймає до уваги висновки контролюючого органу, зроблені на підставі акту ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 692/223/33893124 від 03.07.2014 року, оскільки надані позивачем первинні документи є достатніми для того, щоб зробити висновок про наявність чи відсутність господарських взаємовідносин між вказаним суб`єктами господарювання. При цьому, як вже виснував суд, податкова інформація не може бути достатньою для висновку про реальність чи фіктивність господарських операцій.

Отже, суд вважає, що господарські взаємовідносини між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «Пенталіт» у зазначений період є реальними, а висновки контролюючого органу спростовані доказами по справі, отже є необгрунтованими.

Щодо господарських взаємовідносин між ТОВ «СК Петроліум» та ТОВ «Вайт Роял», суд враховує наступне.

З матеріалів справи слідує, що 28 листопада 2014 року між ТОВ «СК Петроліум» (за договором: покупець) та ТОВ «Вайт Роял» (за договором: продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2811, предметом якого є придбання товару згідно Специфікації, яка є невід`ємною частиною даного Договору, а саме: будівельні матеріали (тротуарну плитку, руберойд) (т.3 а.с.16-18).

За змістом п. 3.1 договору купівлі-продажу передача товару за цим договором здійснюється за видатковою накладною. До моменту передачі товару покупцю він знаходиться на зберіганні у Продавця за адресою: Київська область, м. Вишневе, вул. Промислова 8.

Разом з передачею товару продавець зобов`язується передати також видаткову накладну та податкову накладну (п. .3 договору).

Відповідно до п. 5.1. оплата за товар здійснюється покупцем протягом 365 календарних днів з моменту отримання товару.

Факт виконання взятих на себе зобов`язань за договором підтверджується позивачем, зокрема, наступними документами: специфікацією (т. 3, а.с. 19); податковими накладними (т.3, а.с. 20, 21); видатковими накладними (т. 3, а.с. 22, 23).

Стосовно вироку Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2016 року по справі № 757/1457/16-к, яким директора ТОВ «Вайт Роял» ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України, суд зазначає наступне.

Як вбачається з Акту перевірки підставою для висновків про порушення ТОВ «СК Петроліум» вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ВайтРоял» на 219296,00 грн. стала інформація, що надійшла до ДПІ в Малиновському районі м. Одеси від ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області у вигляді акту від 07.05.2015 року № 258/10-13-22-05/39301269, в якому зазначено, що від ОУ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 29.04.2015 року №2566-26-50-07-03 (вхідний до ДПІ від 05.05.2015 року №2294/7) отримано наступну інформацію: на виконання вказівки ОУ ГУ ДФС у м. Києві №228/7/26-15-07-1015 від 03.05.2015 року, щодо активізації заходів по виконанню листа ДФС України №6152/7/99-99-07-08-17 від 24.02.2015 року, щодо проведення моніторингу АІС «Суб`єкти фіктивного підприємництва», ІС «Податковий блок», АІС «Система співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту» на виконання плану роботи ДФС України на І півріччя 2015 року, п.13 Наказу ДФС України від 05.09.2014 року №110 проводяться заходи направлені на припинення протиправної діяльності в сфері оподаткування підприємствами реального сектору економіки, в частині використання ними суб`єктів фіктивного підприємництва в схемах ухилення від оподаткування, в результаті яких співробітниками ОУ ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві виявлено фіктивний СГД ТОВ «Вайт Роял» (код за ЄДРПОУ 39301269), керівник та засновник якого надав пояснення щодо непричетності до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Крім того, згідно протоколу допиту свідка від 28.04.2015 року встановлено, що покази надавались в межах кримінального провадження від 03.11.2014 року №32014100010000282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205, ч. 3 ст.212 КК України.

З матеріалів справи (т.4 а.с.7-10) вбачається, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2016 року по справі № 757/1457/16-к, який набрав законної сили 01.03.2016 року, ОСОБА_2 , яка є засновником та директором ТОВ «Вайт Роял», визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України, та призначено узгоджене сторонами угоди покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 грн.Відповідно до ч.6 ст.78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже факт створення фіктивного підприємства ТОВ «Вайт Роял» не підлягає доказуванню в питанні правових наслідків дій позивача щодо декларування податкового кредиту за господарськими відносинами з цим підприємством.

Тому суд дійшов висновку, що позивач безпідставно сформував податковий кредит по відносинам з цим контрагентом на суму 212926грн.

Проте суд не повноважний (не має компетенції) перебирати на себе повноваження відповідача з визначення правильного обсягу (сум) грошових зобов`язань позивача, відтак не має підстав та можливості виокремити із загальної суми податкових зобов`язань суму, яка стосується безпосередньо цієї частини спірних господарських операцій з ТОВ «Вайт Роял».

Суд звертає увагу, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, слід враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2022 року по справі № 420/19475/21.

На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що висновки контролюючого органу по взаємовідносинам ТОВ «СК «Петроліум» з ТОВ «Інвестиційні ініціативи та модернізація», ТОВ «МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД», ТОВ «НХМ», ПрАТ «Ресурси Кривбасу», ТОВ «Пенталіт» є помилковими, а позивачем доведено правомірність своїх дій як платника податків при формуванні податкового кредиту. З огляду на це, суд вважає, що прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.09.2015 року №0003202203, № 0003212203, № 0003182203 є протиправними та підлягають скасуванню.

Стосовно правомірності податкових повідомлень-рішень від 28.09.2015 року за № 0000792202 та № 0000782202, суд зазначає наступне.

Так, направляючи справу на новий розгляд Верховним Судом було зазначено, що судами попередніх інстанцій не було перевірено й не з`ясовано обставини чи є особа де-факто резидентом договірної держави та фактичним, а не номінальним отримувачем доходу; крім того, висновки про обставини справи у цій частині зроблені лише на підставі наявності чи відсутності довідки про резидентність є передчасними; також, судам слід надати оцінку тим обставинам, що довідку резидент отримав вже після виплати доходу.

Так, контролюючим органом під час перевірки було встановлено, що на початок перевіряємого періоду у ТОВ «СК Петроліум» рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 17258462,88 дол. США екв. 137891666,71грн. по розрахунках з компанією DECERPO LIMITED, Республіка Кіпр, що є Кредитором за Кредитною угодою від 15.11.2002 №11/02, у т.ч.: 14264873,20 дол. США - основна сума кредиту; 2993589,68 дол. США - відсотки за користування кредитом.

Згідно з умовами зазначеної Кредитної угоди з урахуванням додаткових угод до неї, зареєстрованих в Управлінні Національного банку України в Одеській області, Кредитор надає Позичальнику ТОВ СК Петроліум кредит у сумі 30000000 дол. США на строк по 15.11.2020 зі стягненням плати за користування кредитом у розмірі 11 відсотків річних, але не раніше реєстрації в Управлінні Національного банку України в Одеській області, розмір виплат за користування позикою не може перевищувати розміру виплат за максимальною процентною ставкою, встановленою НБУ, цільове призначення кредиту - поповнення обігових коштів.

У період з 01.01.2012 по 31.12.2014 ТОВ СК Петроліум проведено наступні операції за Кредитною угодою від 15.11.2002 №11/02 (детально дані наведено у додатку № А):

отримання кредитних коштів - 3909620,00 дол. США / екв.31236243,17грн.;

повернення кредитних коштів - 1110658,69 дол. США / екв.8877486,91 грн.;

нарахування відсотків за користування кредитом - 4470439,79 дол. США/екв.43564 447,61грн.;

сплата відсотків за користування кредитом - 597449,85 дол. США/екв.7306 724,19 грн.

На кінець перевіряємого періоду кредиторська заборгованість ТОВ СК Петроліум по розрахунках з компанією DECERPO LIMITED, Республіка Кіпр за Кредитною угодою від 15.11.2002 № 11/02 складає: 17063834,51дол.США / екв. 269072030,05 грн. - основна сума кредиту; 6866579,62 дол. США / екв.108276045,27 грн. - відсотки за користування кредитом.

Під час виплат нерезиденту доходів із джерелом походження з України у вигляді процентів в сумі 597449,85 дол. США / екв.7306724,19 грн. за Кредитною угодою ТОВ СК Петроліум не утримувався та не сплачувався податок на доходи нерезидента.

ТОВ «СК Петроліум» під час виплат нерезиденту доходів із джерелом їх походження з України застосовувало норми міжнародного договору України. На підтвердження цього у ході перевірки платником представлено копії сертифікатів, які засвідчують реєстрацію DECERPO LIMITED у якості податкового резидента Республіки Кіпр (т.3 а.с.32-35), відповідно до Конвенції між Урядом Республіки Кіпр та України щодо уникнення подвійного оподаткування, підписаної в Нікосії 08.11.2012.

Згідно сертифікату №12257030К від 22.04.2016, виданого Департаментом оподаткування Міністерства фінансів Республіки Кіпр (т.6 а.с.23-26), встановлено, що DECERPO LIMITED в. м. Нікосія є резидентом Кіпру відповідно до Конвенції між урядом Республіки Кіпр та України про уникнення подвійного оподаткування, що підписано в м. Нікосія 08.11.2012. Відповідно до записів, що зберігаються у відділі, ТОВ ДЕСЕРПО ЛІМІТЕД заявило себе та є юридичним бенефіціаром всього прибутку, нарахованого та одержаного як кошти оплати відсотків за позиками відповідно до Договорів позики з резидентами України. ТОВ ДЕСЕРПО ЛІМІТЕД сплачує всі обов`язкові податки відповідно до записів, що подаються до Департаменту оподаткування, та підлягає оподаткуванню на Кіпрі відносно прибутку, одержаного з усіх джерел, від 30.10.2009, що є датою його реєстрації в Реєстрі компаній та в офісі Зовнішнього управляючого.

Відповідно до листа Міністерства закордонних справ України від 10.10.2013 №72/14-612/1-3330 Щодо виправлення тексту міжнародного договору та листа Міністерства доходів і зборів України від 09.10.2013 №12904/6/99-99-12-01-03-15 Щодо порядку застосування українсько-кіпрського договору про уникнення подвійного оподаткування, положення зазначеної Конвенції застосовуються в українсько-кіпрських відносинах з 01.01.2014, до цього часу чинними залишаються положення Угоди колишнього СРСР.

Згідно з пунктом 1 статті 8 Угоди колишнього СРСР (що застосовується до 01.01.2014 року), проценти, що отримуються із джерел в одній Договірній Державі особою з постійним місцезнаходженням в іншій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в першій Державі.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 11 Конвенції (що застосовується з 01.01.2014) проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі, якщо такий резидент є особою - фактичним власником таких процентів. Однак такі проценти можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник процентів є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 2 відсотків від загальної суми процентів. Спосіб застосування цих обмежень встановлюється компетентними органами Договірних Держав за взаємною домовленістю. Термін "проценти" у випадку використання в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов`язань, у тому числі премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій та боргових зобов`язань.

Згідно до підпунктом а) пункту 160.1. статті 160 ПК України будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються: проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України)будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов`язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Суд зазначає, що право на застосування зменшеної ставки податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу.

Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу.

Передбачені міжнародними договорами пільги зі сплати податку не можуть бути застосовані у випадку, коли нерезидент діє як проміжна ланка в інтересах іншої особи, яка фактично отримує вигоду від доходу. Зокрема, не можуть бути застосовані пільгові ставки податку у випадку, коли дохід (у рамках угоди або серії угод) з джерелом його походження з України виплачується таким чином, що нерезидент (проміжна ланка, яка має вузькі, обмежені повноваження у відношенні доходу), який претендує на отримання пільгової ставки податку з доходів у вигляді роялті, дивідендів, процентів, виплачує весь дохід (його більшу частину) іншому нерезиденту, який би не міг застосувати пільгову ставку у разі, коли б такий дохід виплачувався останньому.

Аналіз наявних в матеріалах справи сертифікатів відносно DECERPO LIMITED, на думку суду, доводить, що вказана компанія є резидентом Кіпру та остання є кінцевим бенефіціаром доходу, нарахованого та одержаного як кошти оплати відсотків за позиками відповідно до Договорів позики з резидентами України. До того ж, суд зважає, що за висновками контролюючого органу кредитна угода містить чіткі положення як щодо сторін договору, розміру відсотку за наданими кредитними коштами, що зокрема вказує на визначеність кінцевого бенефіціару доходу, протилежне не доведено відповідачем, незважаючи на пропозицію суду.

За поясненнями представника позивача суду при новому розгляді справи у судовому засіданні 18.09.2023 року DECERPO LIMITED є фактичним отримувачем доходу, що підтверджується відповідним сертифікатом щодо реєстрації підприємства в республіці Кіпр, сплатою підприємством нерезидентом податків в країні реєстрації а також листуванням між ТОВ «СК Петроліум» та DECERPO LIMITED з метою уникнення подвійного оподаткування.

Протилежне відповідачем не доведено.

З урахуванням встановлених обставин, а також враховуючи п. 2 ст.11 Конвенції, суд вважає, що висновки перевіряючих про те, що проценти, сплачені у 2014 році, підлягають оподаткуванню в Україні за ставкою 2% та підлягають оподаткуванню в Республіці Кіпр з урахуванням податку, сплаченого в Україні - відповідно до положень п.1 ст.11, ст.21 Конвенції є безпідставними та необґрунтованими. За таких обставин, податкові повідомлення-рішення від 28.09.2015 року за №0000792202 та №0000782202 є протиправними та підлягають скасуванню.

У своїй сукупності встановлені обставини під час розгляду цієї справи дають суду можливість зробити висновок, що контролюючий орган фактично без належного дослідження наданих позивачем документів та переважно на підставі отриманої інформації як за власними інформаційними базами, так і на підставі отриманих актів перевірок відносно контрагентів позивача, зробив передчасний висновок про допущення позивачем порушення податкового законодавства. При цьому, в ході розгляду справи відповідачем не надано достатніх доказів на обґрунтування своєї правової позиції, а відтак суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 102 989,10 грн., який з урахуванням вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» (код ЄДРПОУ: 25417282; адреса: вул. Варненська, 4-Б, м. Одеса, 65080) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 28.09.2015 року №0003212203, №0000792202, №0000782202, №0003182203, №0003202203.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СК Петроліум» (код ЄДРПОУ: 25417282; адреса: вул. Варненська, 4-Б, м. Одеса, 65080) суму сплаченого судового збору у розмірі 102989(сто дві тисячі дев`ятсот вісімдесят дев`ять)грн. 10 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 28 вересня 2023 року.

Суддя М.М. Аракелян