Рішення

від 28.09.2023 по справі 420/13002/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13002/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «САПФАЙЄР» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «САПФАЙЄР» з позовною заявою до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000387/1 від 20.05.2023 року.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

01.05.2023 року між ТОВ «САПФАЙЄР» (Покупець) та компанією SEJA CAM Ins.Nak.Tur.ith.ihr.san.ve Tic.Ltd Sti. (Постачальник) був укладений контракт на постачання товару №0105/2023, відповідно до умов якого постачальник погоджується поставити покупцю товар у відповідності до умов викладених у цьому контракті та у рахунку на оплату, виставленому продавцем, та або у відповідному підтвердженні замовлення та інших наступних додатків, які є невід`ємною частиною цього контракту; під товаром розуміються всі види товарів, що поставляються компанією SEJA САМ: флоат скло, скло триплекс, дзеркала в асортименті.

З метою митного оформлення товару за контрактом від 01.05.2023 року №0105/2023 декларантом ФОП ОСОБА_1 як представником (брокером) ТОВ «САПФАЙЄР» 20.05.2023 року подано до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби митну декларацію №23UA500500017227U8 для оформлення вантажу: товар №1 Скло листове, термічно поліроване, не армоване, без нанесення поглинального, захисного та відбивального чи невідбивального шару, без будь-якого подальшого оброблення: - завтовшки 10мм CLEAR FLOAT GLASS, розмір листа: 3660х2440 мм - 357,22 м2; Кількість місць - 4 ящика. Виробник: ARDAKAN FLOAT GLASS CO; товар №2 Скло листове, багатошарове, безпечне, не опукле, не профільоване, не гнуте, не грановане, не свердлене, не емальоване, не забарвлене, ламіноване (триплекс), виготовлене методом зклеювання під дією нагрівання та пресування двух листів (4мм +4мм) призначене для засклення світлопрозорих конструкцій та виготовлення виробі в будівельного, технічного і побутового призначення: - завтовшки 8 мм LAMINATED GLASS, розмір листа: 3210х2250 мм - 693,36 м2; Кількість місць - 6 ящиків. Виробник: ARDAKAN FLOAT GLASS CO, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема: пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 08.05.2023 р., рахунок-проформа (Proforma invoice) №50120292 від 01.05.2023 р., рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №AFGC2023-50120292 від 08.05.2023 р., автотранспортна накладна (Road consignment note) №0001050003 від 08.05.2023 р., сертифікат про походження товару форми A (Certificate of origin form A (GSP)) №AA8486431 від 09.05.2023 р., банківський платіжний документ, що стосується товару №18 від 05.05.2023 р., рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5 від 10.05.2023 р., документ, що підтверджує вартість перевезення товару №15-05-2023 від 15.05.2023 р., прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 01.05.2023 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №0105/2023 від 01.05.2023 р., договір про надання послуг митного брокера №28-04/21 від 28.04.2021 р., договір (контракт) про перевезення №15102022 від 15.10.2022 р.

Проте, за результатами розгляду декларації 20.05.2023 року №23UA500500017227U8 та доданих до неї документів Одеською митницею складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення вартості товарів №UA500500/2023/000797.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за вищезазначеною митною декларацією встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: 1) відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) прайс-лист від 01.05.2023 р. б/н містить ціну без врахування умов поставки; 3) в наданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 05.05.2023 р. №18 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 08.05.2023 р. №AFGC2023-50120292 надану до митного оформлення що унеможливлює ідентифікувати дану поставку; 4) в документі що підтверджує вартість перевезення товару 15.05.2023 р. №15-05-2023 вказана вартість за перевезення товару 3800 USD проте в рахунку-фактурі від 10.05.2023 р. №5 вона складає 3900 USD.

З огляду на вищевикладене, декларанта зобов`язано відповідно до ч. 2-3 ст. 53 Митного кодексу України протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до ст. 54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом.

Позивач не погодився із правомірністю рішення Одеської митниці №UA500500/2023/000387/1 від 20.05.2023 року про коригування митної вартості товарів та звернувся до суду із цим позовом.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митного органу договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, наданий інвойс, який містить дані щодо найменування, кількості, ціни товару, що відповідає даним митної декларації та не суперечить умовам контракту, дані пакувального листа відповідають даним інвойсу щодо ціни, кількості товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає наступне.

Згідно п. 3.3 контракту від 01.05.2023 року №0105/2023 ціни на товари, зазначені в Інвойсах, розуміються на умовах «EXW, Туреччина» (згідно з правилами INCOTERMS 2010), що вказується в Інвойсі на кожну партію товару та включають вартість упаковки, маркування, навантаження, кріплення товару на транспортному засобі та митного оформлення».

Також, у наданих до митного оформлення документах (інвойс AFGC2023-50120292 від 08.05.2023 року, рахунок-проформа на оплату №50120292 від 01.05.2023 року) вказано, що ціна на товар включає вартість пакування.

Таким чином, згідно умов контракту всі витрати із завантаження та пакування товару включені постачальником у вартість товару, яка відображена у відповідних супровідних документах, а тому надання додаткових документів, в яких в тому числі окремо визначається вартість та розмір вказаних витрат митним законодавством не передбачається.

Щодо тверджень митного органу про те, що прайс-лист від 01.05.2023 р. б/н містить ціну без врахування умов поставки, то суд погоджується з позивачем, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено вимог до оформлення прайс-листа, а наданий до митного оформлення прайс-лист від 01.05.2023 року містить визначені умови поставки, а саме EXW Edirne, Turkey (Incoterms 2010).

Щодо тверджень митного органу про те, що в наданому до митного оформлення банківському платіжному документі від 05.05.2023 р. №18 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 08.05.2023 р. №AFGC2023-50120292 надану до митного оформлення що унеможливлює ідентифікувати дану поставку, суд зазначає наступне.

Відповідно до рахунку-проформи №50120292 від 01.05.2023 року та інвойсу №AFGC2023-50120292 від 08.05.2023 року загальна вартість товару становить 9084,81 Євро.

Згідно п. 3.4 контракту від 01.05.2023 року №0105/2023 оплата провадиться на валютний рахунок постачальника у формі авансового платежу або з відстрочкою платежу, що вказується в Інвойсі на кожну партію товару.

Відповідно до рахунку-проформи №50120292 від 01.05.2023 року продавцем зазначено умови оплати як 100 % передплата.

В банківському платіжному документі від 05.05.2023 р. №18 міститься посилання на контракт від 01.05.2023 року №0105/2023 та визначена до сплати сума 9084,81 Євро.

Тобто, інвойс, рахунок-проформа та банківський платіжний документ кореспондують між собою та збігаються із визначеними контрактом умовами оплати.

Щодо тверджень митного органу про те, що в документі що підтверджує вартість перевезення товару 15.05.2023 р. №15-05-2023 вказана вартість за перевезення товару 3800 USD проте в рахунку-фактурі від 10.05.2023 р. №5 вона складає 3900 USD, то суд зазначає, що в рахунку-фактурі №5 щодо вартості перевезення товару від 10.05.2023 року вказана вартість перевезення товару від пункту завантаження (Едірне, Туреччина) до кінцевого пункту вивантаження (м. Дніпро, Україна) - 3900 доларів США, однак до складової митної вартості входить лише вартість перевезення до кордону України, а саме до п/п Орлівка (Україна), про що зазначено у документі що підтверджує вартість перевезення товару від 15.05.2023 року №15-05-2023, а саме вартість перевезення від пункту навантаження у м. Едірне, Туреччина до кордону України (п/п Орлівка), що становить 3800 доларів США.

З урахуванням зазначеного, вказані доводи митного органу не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 7 ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «САПФАЙЄР» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема, сплаченого судового збору, він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САПФАЙЄР» (вул. Володі Дубініна, буд. 8, офіс 16, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 38752629) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000387/1 від 20.05.2023 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000387/1 від 20.05.2023 року.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «САПФАЙЄР» (вул. Володі Дубініна, буд. 8, офіс 16, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 38752629) сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА