Постанова

від 11.09.2023 по справі 760/11756/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2023року місто Київ.

Справа № 760/11756/22

Апеляційне провадження № 33/824/3969/2023

Київський апеляційний суд у складі: судді Желепи О.В. розглянув в судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Державної митної служби України на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2023 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який на дату переміщення товару займав посаду керівника ТОВ «Севіль» (01054, м. Київ, вул. Ярославів вал, 13/2, Б, ЄДРПОУ 43646971), за порушення митних правил передбачеих ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №1631/10000/22 від 02 серпня 2022 рок, 15 квітня 2021 року в зоні діяльності Волинської митниці

(п/п «Ягодин - Дорогуск» м/п «Ягодин») із території Королівства Нідерланди через митний кордон України у транспортному засобі із р.н.з. НОМЕР_1 на адресу ТОВ «СЕВІЛЬ» (ЄДРПОУ 43646971) переміщено товари - «квіткова продукція», у кількості - 1009 місць, загальною вагою брутто - 17 085 кг.

Переміщення вказаного вантажу через митний кордон України здійснено із наданням товаросупровідних документів без яких не можливо отримати дозвіл на переміщення через митний кордон та дозвіл на проведення митного оформлення товарів, а саме: за попередньою митною декларацією від 14.04.2021 № UA100020/2021/644535 та на підставі товаросупровідних документів: накладної CMR від 14.04.2021 № NL404779 та інвойсу від 06.04.2021 № 1492.

Після прибуття в зону діяльності Київської митниці, зазначений вантаж - «квіткова продукція», був заявлений на митному посту «Західний» за митною декларацією типу ІМ/40/ДЕ від 15.04.2021 № UA100020/2021/582677, оформлений та випущений у вільний обіг.

Разом із вказаною митною декларацією до митниці був наданий контракт від 01.08.2020 № UA0801, укладений між продавцем - компанією «UP GRANDE LLP» (22, Brondesbury Park, London NW6 7DL, England, Великобританія) та покупцем - компанією ТОВ «СЕВІЛЬ» (ЄДРПОУ 43646971) в особі керівника ОСОБА_1 , а також накладну CMR від 14.04.2021 № NL404779, фітосанітарний сертифікат від 06.04.2021 № EC NL/PCNU 212494074 та інвойс від 06.04.2021 № 1492, та інші необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в графі 44 вищевказаної митної декларації.

Відповідно до інвойсу від 06.04.2021 №1492, виставленого компанією-продавцем «UP GRANDE LLP» (Великобританія) до покупця - ТОВ «СЕВІЛЬ», загальна фактурна вартість товарів, переміщених через митний кордон України та оформлених за митною декларацією №UA100020/2021/582677, становить - 6 544,37 доларів США (USD) (на умовах поставки CPТ - Київ, Україна).

Згідно накладної CMR від 14.04.2021 № NL404779 відправником зазначено компанію «Astra Fund Holland B.V.» (Simon Stevingsweg 27, 6827BS The Netherlands).

Відповідно до листа Державної митної служби України від 16.12.2021 №20/20-02-01/7/3724 до підприємства ТОВ «СЕВІЛЬ», згідно рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15.04.2021 №169/2021, у відповідності до Указів Президента України, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції).

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 09.02.2022 № 26/26-04/7.8/401 до Київської митниці надіслано відповіді митних органів Королівства Нідерланди та Республіки Польща щодо перевірки законності ввезення в Україну товарів «квіткова продукція» на адресу підприємства ТОВ «СЕВІЛЬ».

Митними органами Республіка Польща у своєму листі від 05.07.2021 №0201-IGM.541.693.2021.4.BM надано копії підкладу документів ZWA, а саме: декларації MRN №/№ 21NL0004321466C6A6, 21NLKNGQBLAAOGWD53, 21NLKNGQAUAJY0WD51, 21NLKNGQ9BA3WUWD54, 21NLKNGQ90ACM7WD55, 21NLKGQ89ACVWWD51, 21NLKNGQ7KATVAWD55, 21NLKNGQDMA9QAWD59, 21NLKNGQFSAISJWD55 на підставі яких вказаний вантаж оформлено в країні першого експорту Королівстві Нідерланди та відправлено до України автомобільним транспортним засобом р.н.з. НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

Вказані експортні митні декларації містять інформацію щодо відправника та одержувача, яка відрізняється від зазначеної у документах митного оформлення в Україні наданих підприємством ТОВ «СЕВІЛЬ». При цьому, вказані декларації не містять інформації про задекларовану вартість вказаних товарів під час експорту/відправлення до України.

Листами Держмитслужби від 23.05.2022 № 08-3/26-04-/7.8/2718 та від 09.06.2022 №26/26-04/7.8/768 до Київської митниці надіслано відповіді митних органів Королівства Нідерланди, в додатку до яких надано копії експортних митних декларацій №/№21NLKNGQBLAAOGWD53, 21NLKNGQ90ACM7WD55 та інвойси до них, які стосуються поставки частини товарів, із загальної кількості переміщуваних транспортним засобом з реєстраційним номером WGM0937A/WI504AT.

Згідно експортної декларації № 21NLKNGQBLAAOGWD53 отримувач товарів - L.L.C. «EXPRESS» (Kosiora street, 3 UA- 36000 Poltava)/ ТОВ «ЕКСПРЕС» (вул. Косіора, 3 UA-36000 Полтава), відправник - «D.D. den Haan Planten export» (Ambachtsgeest 11, Nl-2201 JV Noordwijk). Статистична вартість квіткової продукції вагою брутто 940 кг становить 2613 Євро.

Відповідно до отриманої копії інвойсу від 13.04.2021 № 20210137, виставленого «D.D. den Haan Planten export» (Нідерланди) до ТОВ «ЕКСПРЕС» (Україна), фактурна вартість квіткової продукції становила 2612,19 євро (а.с. 62-65).

Згідно експортної декларації № 21NLKNGQ90ACM7WD55 отримувач товарів - «LuxFlora» (Geleznodorognoe shosse 51, Kiev, UA)/«ЛюксФлора» (вул. Залізнодорожне шосе, 51, Київ), відправник - «ADOMEX INTERNATIONAL B.V.» (Randweg 119A, 1422 ND Uithoom). Статистична вартість квіткової продукції вагою брутто 334 кг становить 2257 Євро.

Відповідно до отриманої копії інвойсу від 13.04.2021 №21/011128, виставленого «ADOMEX INTERNATIONAL B.V.» (Нідерланди) до «LuxFlora» (Україна), фактурна вартість квіткової продукції становила 2 256,80 євро.

Вартість, задекларована при експорті із території Королівства Нідерланди та відправлених в Україну у складі консолідованого вантажу у транспортному засобі із р.н.з. НОМЕР_1 , частина товарів «квіткова продукція» вагою брутто - 1 274 кг (із загальної кількості переміщеного вантажу вагою брутто - 17 085 кг) становить - 4 868,99 євро.

Однак, згідно поданого до митного оформлення товарів інвойсу від 06.04.2021 № 1492, виставленого компанією «UP GRANDE LLP» (Великобританії) підприємству ТОВ «СЕВІЛЬ», за митною декларацією № UA100020/2021/582677, вартість всіх товарів «квіткової продукції» ввезених на митну територію України транспортним засобом із р.н.з. НОМЕР_1 вагою брутто - 17 085 кг, становить - 6 544,37 доларів США, що є значно нижче ніж в отриманих від митних органів Королівства Нідерланди документах.

В результаті вивчення документів, отриманих в рамках міжнародної взаємодії, а також документів митного контролю та митного оформлення, наданих до митниці із співставленням відомостей, що містяться у них, встановлено розбіжності щодо вартості товарів, відправника та отримувача товарів.

Отже, частина переміщених автомобільним транспортом з р.н.з. WGM0937A/WI504AT товарів «квіткова продукція» вагою брутто 1 274 кг (із загальної кількості переміщеного товару вагою брутто - 17 085 кг), вартістю 4 868,99 Євро (зазначену в надісланих інвойсах та експортних митних деклараціях №/№ 21NLKNGQBLAAOGWD53, 21NLKNGQ90ACM7WD55, за якими здійснено відправлення товарів із території Королівства Нідерланди до України), що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (15.04.2021) складає 162 990,90 грн, були переміщені через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів та неправдиві відомості щодо відправника та одержувача.

Відповідно до ч.4 ст.266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Відповідно до інформації, наявної в податкових базах даних та обліковій картці особи, яка здійснює операції з товарами - ТОВ «СЕВІЛЬ» (ЄДРПОУ 43646971), на дату переміщення вищезазначених товарів через митний кордон України, на посаді керівника ТОВ «СЕВІЛЬ» був громадянин ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, що є порушенням митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Постановою Солом`нського районного суду міста Києва від 03 лютого 2023 року провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з такою постановою 13 лютого 2023 року Київська митниця подала через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить постанову Солом`нського районного суду міста Києва від 03 лютого 2023 року скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 % вартості товарів-безпосередніх предметів порушення митних правил на суму 162 990 грн 90 к. з конфіскацією цих товарів. У зв`язку з неможливістю конфіскації предметів правопорушення, стягнути їх вартість на суму 162 990 грн 90 к.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд не дослідив обставини викладені в протоколі та не звернув увагу на надані докази, оскільки з них можна встановити що дії ОСОБА_1 були спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, що є порушенням митних правил, передбачених ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

14 серпня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційног суду від захисника ОСОБА_1 , адвоката Гаврилюк М. В. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Солом`нського районного суду міста Києва від 03 лютого 2023 року - без змін. Вказує, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної постанови дійшом вірних висновків про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення митних правил передбачеих ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України

У судовому засіданніпредставник Київської митниці Король Л. І. доводи апеляційної скарги підтримав, просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану постанову та винести постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Гаврилюк М. В. заперечувв проти задоволення апеляційної скарги .

Враховуючи положення ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі вказував, що митним органом не обґрунтовано, яким чином він дійшов висновку про те, що копії експортних митних декларацій №21NLKNGQBLAAOGWD53 та №21NLKNGQ90ACM7WD55, а також інвойси до них від 13 квітня 2021 року стосуються поставки частини товарів, що були переміщені через митний кордон України 15 квітня 2021 року на адресу ТОВ «СЕВІЛЬ» (ЄДРПОУ 43646971).

В указаних експортних деклараціях отримувачами товарів зазначено ТОВ «ЕКСПРЕС» (вул. Косіора, 3 UA-36000 Полтава), та «ЛюксФлора» (вул. Залізнодорожне шосе, 51, Київ), а не ТОВ «СЕВІЛЬ» (ЄДРПОУ 43646971).

Згідно накладної CMR від 14.04.2021 № NL404779, на підставі якої здійснювалося переміщення товару, відправником товару зазначено компанію «Astra Fund Holland B.V.» (Simon Stevingsweg 27, 6827BS The Netherlands), а згідно експортних декларацій, що надіслані митним органом Королівства Нідерланди, відправниками є «D.D. den Haan Planten export» (Ambachtsgeest 11, Nl-2201 JV Noordwijk) та «ADOMEX INTERNATIONAL B.V.» (Randweg 119A, 1422 ND Uithoom).

Встановлення судом таких розбіжностей дає підстави для висновку, що вказані документи взагалі не пов`язані із переміщенням товарів на адресу ТОВ «СЕВІЛЬ» (ЄДРПОУ 43646971), яке було здійснено 15 квітня 2021 року на підставі попередньої митної декларації від 14.04.2021 № UA100020/2021/644535, накладної CMR від 14.04.2021 № NL404779 та інвойсу від 06.04.2021 № 1492.

Крім того, надані компетентним органом Королівства Нідерланди та Республіки Польща документи складені іноземною мовою, що унеможливлює дослідження їх змісту та встановлення відповідних обставин.

Таким чином в матеріалах справи відсутні належні докази вчинення ОСОБА_1 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів та неправдиві відомості щодо відправника та одержувача.

Суд враховує доводи представника Державної митної служби, що у зв`язку з боротьбою з контрабандною діяльністю відповідно до Указу Президента України №169/2021 від 21 квітня 2021 року про введення в дію рішення РНБО від 15 квітня 2021 року про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи до ТОВ «СЕВІЛЬ» строком на 3 роки і що компанія знаходиться в санкційному списку РНБО з 21 квітня 2021 року. Разом із тим, дані обставини самі по собі не впливають на доведеність вини ОСОБА_1 в порушенні митних правил та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, а тому наведені доводи суд відхиляє.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України.

Частиною 1 ст. 458 МК України встановлено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Відповідно до ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

З аналізу вказаних правових норм статей 486 та 487 МК України, а також статей 2, 9, 11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб`єктивної та об`єктивної сторони складу правопорушення.

Усі вказані елементи складу адміністративного правопорушення є неподільним цілим. Наявність цих елементів обов`язкова для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній, або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

При цьому наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до ст. 491 МК України підставами для порушення справи про порушення митних правил є: 1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; 2) офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; 3) офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

За змістом положень ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 483 МК України настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.

Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03.06.2005 року №8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Доводи скаржника щодо порушення ОСОБА_1 митних правил зводяться до того, що в результаті вивчення документів, отриманих в рамках міжнародної взаємодії, а також документів митного контролю та митного оформлення, наданих до митниці із співставленням відомостей, що містяться у них, встановлено розбіжності щодо вартості товарів, відправника та отримувача товарів.

Однак сам факт розбіжності у наведених документах не підтверджує вчинення адміністративного правопорушення, оскільки підставою для відповідальності у цій справі є встановлення обставини, що надані ОСОБА_1 для митного оформлення товарів документи є недійсними, і що це є наслідком безпосередньо його умисної поведінки.

Згідно ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Документами, які згідно із ч. 2 ст. 53 МК України підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування

Як вбачається з матеріалів справи, 01 серпня 2020 року між продавем - компанією UP GRANDE LLP (Великобританія) в особі ОСОБА_2 , що діє на основі довіреності, та покупцем - компанією ТОВ «СЕВІЛЬ» (Україна) в особі директора ОСОБА_1 було укладено торгівельний контракт № UA0801, предметом якого були декоративні рослини, цибулини квітів та товари рослинного походження, меблі, іграшки та елементи декору (а. с. 27 т. 1).

Відповідно до п. 3.8 контракту продавець інформує покупця про відвантаження, присилаючи копії товаротранспортної накладної та інвойсу факсом протягом 48 годин після проходження митниці в країні, з якої здійснюється постачання. Оригінали документів слідують з партією товару. Відповідно до п. 4 контракту ціна товарів, що постачаються, повинна бути узгоджена сторонами. Вона вказується в інвойсі на кожну окрему поставку.

Відповідно до ст. 198, 335 МК України митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості: 1) при перевезенні автомобільним транспортом: а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів; ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об`єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Згідно ч. 7 ст. 257 МК України перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Під час здійснення митного оформлення товарів та надання митному органу митної декларації декларантом були заявлені відомості щодо вартості товару, які безпосередньо мають місце в інвойсі від 06 квітня 2021 року № 1492, який формується продавцем UP GRANDE LLP. Документи, надані митному органу України в якості підстав для переміщення та митного оформлення, були підписані між продавцем та покупцем.

15 квітня 2021 року після прибуття транспортного засобу в зону діяльності Київської митниці ДМС, вказані товари були заявлені декларантом ТОВ «СЕВІЛЬ» ОСОБА_1 з метою здійснення їх митного оформлення та випуску у вільний обіг на митному посту «Київ-західний» за ЕМД типу «ІМ40ДЕ» № UA 100020/2021/582677, в якій було зазначено інформацію про товар «квіткова продукція в асортименті» 1009 пакувальних місць, загальною вагою брутто 17085 кг., загальною вартістю 6544,37 доларів США.

Документами, на підставі яких проводилось переміщення, є попередня митна декларація від 14 квітня 2021 року № UA 100020/2021/644535, ЕМД типу «ІМ40ДЕ», № UA 100020/2021/582677, CMR від 14 квітня 2021 року № NL404779, інвойс від 06 квітня 2021 року № 1492, фітосанітарний сертифікат від 06 квітня 2021 року № ЕС NL/PCNU212494074, контракт від 01 серпня 2020 року № UA0801, укладений між компанією UP GRANDE LLP (Великобританія) та ТОВ «СЕВІЛЬ» (Україна) та інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, зазначені в графі 44 вказаної митної декларації.

Отже, ОСОБА_1 у підтвердження задекларованих відомостей надані товаросупровідні документи, що підтверджують митну вартість.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу згідно із ч. 3 ст. 53 МК України зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із ч. 4 наведеної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

При цьому, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У матеріалах справи вимоги митного органу на ім`я ОСОБА_1 як керівника ТОВ «СЕВІЛЬ» щодо надання документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил у відповідності до ст. 510 МК України, відсутні.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо надання чи ненадання таких документів.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості, що передбачено положеннями ч. 5, 6 ст. 54 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 492 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється державною мовою.

Згідно ч. 1 ст. 503 МК України перекладачем може бути особа, яка володіє мовою, знання якої необхідне для здійснення перекладу під час провадження у справі про порушення митних правил.

Частиною 2 ст. 503 МК України встановлено, що перекладач зобов`язаний точно і в повному обсязі здійснювати доручений йому переклад, у разі необхідності брати участь у проведенні процесуальних дій у справі про порушення митних правил.

Таким чином, суд може надати відповідну оцінку документам, які стали підставою складання відносно особи протоколу про порушення митних правил, та які є в розумінні митного органу доказами вчинення ним адміністративного правопорушення, лише за наявності належним чином оформленого перекладу з мови оригіналу на українську мову.

Як вбачається із матеріалів справи, протокол про порушення митних правил №1630/10000/22 від 02 серпня 2022 року складено на підставі відповіді компетентних органів Королівства Нідерланди, Республіки Польща та наданих до вказаних відповідей документів.

Вказані документи до матеріалів справи складені іноземною мовою, при цьому документи, які надійшли з Республіки Польща складені російською мовою, перекладу не містять, а до документів, які надійшли з Королівства Нідерланди долучено переклад за відсутності відомостей щодо особи, якою було здійснено переклад цих документів на українську мову.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги такі докази, оскільки інші висновки суперечили б ч. 1 ст. 492 МК України.

Таким чином, вина ОСОБА_1 не підтверджена належними і допустимими доказами, і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, сам по собі факт невідповідності у наведених товаросупровідних документах відомостей щодо вартості товарів, відправника та отримувача товарів не може бути самостійною підставою для покладення відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України без встановлення винних дій ОСОБА_1 .

Суб`єктивна сторона за ч. 1 ст. 483 МК України передбачає прямий умисел, тобто, винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України чи вивезти з України з конкретною метою порушення встановленого порядку. Таким чином, правопорушення передбаченого ч. 1ст. 483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа свідомо використовує способи, що утруднюють виявлення товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших або знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару - є підробкою, чи містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар. Тобто, для притягнення до відповідальності за ст. 483 МК необхідна наявність умислу в діях особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

На переконання митного органу, в діях керівника ТОВ «СЕВІЛЬ» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, передбачених частиною першою статті 483 МК України, а саме, переміщення частини переміщених автомобільним транспортом з р.н.з. НОМЕР_1 товарів «квіткова продукція» вагою брутто 1 274 кг (із загальної кількості переміщеного товару вагою брутто - 17 085 кг) вартістю 4 868,99 Євро (зазначену в надісланих інвойсах та експортних митних деклараціях, за яким здійснено відправлення товарів із території Королівства Нідерланди до України), що згідно курсу НБУ на дату переміщення через митний кордон України (15 квітня 2021 року) складає 162 990,90 грн., через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості товарів та неправдиві відомості щодо відправника та одержувача.

В той же час митний орган не довів, що ОСОБА_1 були свідомо подані митному органу, як підстава для переміщення товарів, документи, що містять неправдиві відомості, або що він був причетний до підробки чи виготовлення товаросупровідних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Протокол про порушення ОСОБА_1 митних правил складено з порушенням вимог Митного кодексу України, пояснення у ОСОБА_1 та документи, передбачені ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості посадовими особами ДМС не витребовувались та не відбирались, а долучені до справи копії документів не перекладені на українську мову або перекладені без дотримання вимог ст. 503 МК України.

Отже, матеріали справи про порушення митних правил не містять будь-яких відомостей та жодних доказів, які б беззаперечно вказували на те, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на приховування від митного контролю шляхом подання митниці, як підстави для переміщення через митний кордон України, документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товарів, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та правильність ухвалення судового рішення не впливають.

У пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу «поза розумним сумнівом» у справі «Авшар проти Туреччини») визначено, що доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги вважаю, що при розгляді даної справи, суддя повно, всебічно і об`єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини викладені у протоколі про порушення митних правил, дав цим обставинам належну оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про те, що останній не вчиняв свідомих умисних дій спрямованих на переміщення зазначеного товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо вартості товару, які б утворювали склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України.

З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника митниці та скасування рішення судді місцевого суду.

Керуючись ст. 4, 459, 483 МК України, ст. 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу представника Київської митниці Державної митної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 03 лютого 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В. Желепа