Постанова

від 28.09.2023 по справі 369/8438/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/8438/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/10956/2023

Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.

розглянувши в письмовому провадженні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 , на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2021 року, ухвалене у складі судді Дубас Т.В., у справі № 369/8438/20 за позовом Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року Кредитна спілка «Співдружність» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу. Зазначала, що 02 березня 2018 року між нею та членом Кредитної спілки ОСОБА_2 було укладено договір про споживчий кредит №180301/с, відповідно до умов якого останньому надано кредитну лінію з лімітом у сумі 21 000,00 грн. строком на 12 фактичних місяців на умовах плати за користування кредитом (відсотків) у розмірі 0,17 % денних. Відповідно до додаткового договору до договору про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року, в разі визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком ОСОБА_2 зобов`язався сплатити відсотки за користування кредитом за ставкою у розмірі 1% денних на суму залишку по кредиту. Того ж дня з метою забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, між КС «Співдружність», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №180301/с, згідно якого ОСОБА_3 зобов`язалась відповідати по зобов`язаннями ОСОБА_2 26 грудня 2018 року внаслідок неналежного виконання ОСОБА_2 умов договору про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. було вчинено виконавчий напис № 1424 від 26 грудня 2018 року про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь КС «Співдружність» в розмірі 40 011,12 грн. Зазначену суму, а також 5 019,86 грн., які було зараховано на особистий рахунок ОСОБА_2 , до ціни даного позову не включено, так як стягнення відбувається в примусовому порядку в окремому виконавчому провадженні. Станом на дату звернення до суду з вказаним позовом відповідачі уникають виконання зобов`язань за кредитним договором, жодного платежу з повернення тіла кредиту в добровільному порядку не вчиняли. Проценти за користування коштами також не сплачували. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість в розмірі 144 690,00 грн., з яких 21 000,00 - тіло кредиту, 123 690,00 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2021 року позов КС «Співдружність» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КС «Співдружність» заборгованість за договором про споживчий кредит № 180301/С від 02 березня 2018 року в розмірі 144 690,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КС «Співдружність» витрати по оплаті судового збору в розмірі по 1 085,17 грн. з кожного.

В січні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2021 року.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 травня 2023 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення.

Не погоджуючись із заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2021 року, ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення в матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження перерахування кредитних коштів саме на картковий рахунок відповідача, та саме в тій сумі, про яку зазначає позивач. Наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості є внутрішнім документом позивача та не містить відомостей, які б дозволили перевірити чи передавалися в дійсності кошти позичальнику за кредитним договором. Звертає увагу на те, що згідно виписки з рахунку боржника № 243 від 26 грудня 2018 року ОСОБА_2 має непогашену заборгованість за договором про споживний кредит в розмірі 40 011,12 грн., яка складається з процентів в сумі 25 852,00 грн., штрафних санкцій за невиконання зобов`язань в сумі 10 500,00 грн. та пені в сумі 2 272,12 грн. При цьому, заборгованість по тілу кредиту згідно вказаної виписки з рахунку станом на 26 грудня 2018 року взагалі відсутня. Відтак, за відсутності заборгованості по тілу кредиту незрозумілим є нарахування відсотків в розмірі 123 690,00 грн. Звертає увагу на те, що сторонами було погоджено термін кредитування з 02 березня 2018 року по 01 березня 2019 року з оплатою відсотків у розмірі 0,17% річних, а тому загальний розмір відсотків повинен був складати 13 030,50 грн. При цьому, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування. Проте позивач продовжував нараховувати відсотки після спливу строку кредитування та не зважаючи на вже стягнуті відсотки за виконавчим написом.

13 липня 2023 року Голова правління КС «Співдружність» Шепель І.М. подав відзив на апеляційну скаргу. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заперечує проти доводів відповідача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 02 березня 2018 року між КС «Співдружність» та членом КС Бутузовим Р.О. укладено договір про споживчий кредит № 180301/С, відповідно до умов якого останньому надано споживчий кредит у сумі 21 000,00 доларів США, який він зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим договором (а.с. 10-13).

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору кредит надається строком на 12 місяців від дати отримання позичальником кредиту.

Згідно з п. 3.1. договору плата за користування кредитом (проценти) є фіксованою і становить 62,05% річних, тобто 0,17% денних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Проценти нараховуються за фактичне число календарних днів користування кредитом за виключенням дня отримання кредиту та включаючи дату його повернення.

02 березня 2018 року між КС «Співдружність» та членом КС Бутузовим Р.О. було укладено додатковий договір до договору про споживчий кредит №180301/с (а.с. 14).

Відповідно до п. 1.1. додаткового договору, сторони домовились про зміну розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику, а саме у зв`язку із порушенням графіку платежів додатка №1 до договору про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року в частині непогашення кредиту у проміжні строки, які становлять 30 календарних днів. За будь-яких умов у разі своєчасного непогашення (прострочення) планового платежу повністю або частково з першого дня прострочення цей кредит визнається кредитом з підвищеним ризиком. Протягом строку визнання кредиту кредитом з підвищеним ризиком фіксована процентна ставка за ним встановлюється у розмірі 365% річних тобто 1% денних на суму залишку по кредиту.

Також, 02 березня 2018 рокуз метою забезпечення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит №180301/с, між КС «Співдружність», ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 180301/с, за умовами якого ОСОБА_3 поручилася перед кредитодавцем за виконання позичальником обов`язку по зобов`язаннях члена кредитної спілки - ОСОБА_2 , що витікають із договору про споживчий кредит та додаткового договору до договору про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року укладених між кредитодавцем та позичальником (а.с. 15-16).

26 грудня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 1424, відповідно до змісту якого з ОСОБА_2 на користь КС «Співдружність» звернуто стягнення на невиплачені в строк на підставі кредитного договору № 180301/с від 02 березня 2018 року грошові кошти, а саме: проценти за користування кредитом у розмірі 25 852,00 грн., штраф за невиконання зобов`язань у розмірі 10 500,00 грн., пеню за прострочення планового платежу в розмірі 2 272,12 грн., плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 1 387,00 грн., а всього сума стягнення - 40 011,12 грн. (а.с. 34).

Відповідно до доданого до позовної заяви розрахунку ОСОБА_2 має заборгованість за договором про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року, яка станом на 01 липня 2020 року становить 144 690,00 грн., з яких: 21 000,00 грн. - заборгованість по залишку по тілу кредиту, 123 690,00 грн. - заборгованість по відсоткам (а.с. 9).

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог КС «Співдружність» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , стягнувши солідарно з них заборгованість за договором про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року в розмірі 144 690,00 грн. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що відповідачами не виконано зобов`язань, визначених договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, що підтверджується довідкою - розрахунком суми заборгованості по договору.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплати основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Встановлено, що ОСОБА_2 зобов`язання за укладеним договором про споживчий кредит №180301/свід 02 березня 2018 року належним чином не виконані, кредитна заборгованість не сплачена.

При цьому, ОСОБА_2 не спростовано факт наявності в нього заборгованості за вказаним кревним договором, не надано власного розрахунку заборгованості на противагу розрахунку заборгованості, долученого позивачем до позову.

Враховуючи викладене та встановивши порушення відповідачем умов договору про споживчий кредит №180301/с від 02 березня 2018 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що в даному випадку з солідарно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість за вказаним договором.

Проте, судом першої інстанції було не правильно обраховано розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КС «Співдружність».

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що проценти за правомірне користування грошовими коштами можуть нараховуватись лише в межах визначеного договором строку кредитування.

В силу приписів статей 1048, 1054 ЦК України після спливу строку кредитування, нарахування процентів за користування кредитом, припиняється.

Аналогічні висновки були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12.

Отже, у КС «Співдружність» були відсутні підстави для нарахування процентів за користування кредитом після закінчення строку кредитування 02 березня 2019 року.

Вказана помилка підлягає виправленню апеляційним судом.

Виходячи із положень статей 1048, 1054 ЦК України, а також виконавчого написуприватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В., вчиненого 26 грудня 2018 року, за яким з ОСОБА_2 на користь КС «Співдружність» стягнуто проценти за користування кредитом в розмірі 25 852,00 грн., нараховані станом на 19 листопада 2018 року, розмір процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідачів на користь КС «Співдружність», має обраховуватися з 20 листопада 2018 року по 02 березня 2019 року та за розрахунками апеляційного суду становить 21 420,00 грн.

Таким чином, солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підлягає стягненню заборгованість договором про споживчий кредит №180301/свід 02 березня 2018 року в розмірі 42 420,00 грн., з яких 21 000,00 - тіло кредиту, 21 420,00 грн. - відсотки за користування кредитними коштами.

Враховуючи викладене, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2021 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення вказаних позовних вимог КС «Співдружність».

Відповідно, з урахуванням ч. 13 ст. 141 ЦПК України, рішення суду підлягає також скасуванню в частині вирішення питання про розподіл судових витрат.

Пропорційно до задоволених вимог, з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КС «Співдружність»підлягає стягненню 616,26 грн. судового збору тобто по 308,13 грн. з кожного, а з КС «Співдружність» на користь ОСОБА_2 - 2 301,07 грн. судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Дончака Дмитра Михайловича, подану в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити частково.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 серпня 2021року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Кредитної спілки «Співдружність» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Співдружність» заборгованість за договором про споживчий кредит № 180301/С від 02 березня 2018 року в розмірі 42 420,00 грн., з яких 21 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 21 420,00 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Кредитної спілки «Співдружність» витрати по оплаті судового збору в розмірі 616,26 грн., тобто по 308,13 грн. з кожного.

Стягнути з Кредитної спілки «Співдружність» на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 301,07 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді