Постанова

від 14.09.2023 по справі 280/2492/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 280/2492/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року

у справі №

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-проектно-виробнича компанія "Спецзахист"

до Головного управління ДПС у Запорізькій області

про скасування податкових повілдомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-проектно-виробнича компанія "Спецзахист" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області в якому з урахуванням уточнення (вх. №21746 від 28.05.2019) просило:

- скасувати податкові повідомлення-рішення, видані відповідачем від 04.03.2019:

№ 0002751401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 15 635 183,75 грн., з яких 12 508 139.00 за податковим зобов`язанням та 3 127 034,75 грн. за штрафними санкціями;

№ 0002761401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмірі 19 108 234,50 грн., з яких 12 738 823,00 за податковим зобов`язанням та 6 369 411,50 грн. за штрафними санкціями;

№ 0002771401, яким нараховано завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 247 529,00 грн., з яких: 577 034,00 грн. сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного періоду, 831 686,00 грн. сума завищення від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, 415 843,00 грн. штрафні санкції;

№ 0002781401, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42 386,50 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення, видане відповідачем від 14.05.2019 № 0003571401, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42 386,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки контролюючого органу зроблені з порушенням податкового законодавства та в цілому не відповідають фактичним обставинам справи. Саме зняття податкового кредиту та донарахування зобов`язань по доходу позивача проведено на підставах, які не відповідають нормам діючого законодавства, оскільки базуються лише на припущеннях контролюючого органу про нереальність виконання господарських операцій за відповідними укладеними договорами. Водночас, зауважено, що всі господарські операції здійснені позивачем у взаємовідносинах з контрагентами ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД», ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ», ТОВ «МЕХАГРОДІМ», ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС», ТОВ «АЛЬМА-К», ТОВ «ДАЛІМАУНТ», ТОВ «ЛТД «ВОЛОС», ТОВ «ТД «АФРОДІТА», ТОВ «Лайф Сіті Груп», ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДИНГ», ТОВ «КРИСТАЛ ІНВЕСТ», »ТОВ «СПЕЦРЕСУРС 2015», ФГ «КІЛЬГАНА І.С.», ТОВ «БЕСТ ФІНАНС», ТОВ «ПРОФПІДРЯД» є реальними та такими, що здійснені на підставі договорів та належних первинно-бухгалтерських документів, на підтвердження чого до суду в якості доказів були надані: договори з додатками, акти прийому передачі робіт та матеріалів, копії платіжних доручень, податкові накладні, листи відповіді про підтвердження реальності господарських операцій, товарно-транспортні накладні та інше. Зауважено, що всі отримані позивачем від вказаних контрагентів товари та послуги були використані ним в межах господарської діяльності за оподатковуваними операціями.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020, позов ТОВ «ІПВК «Спецзахист» задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 28.07.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.11.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27.05.2020 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції , Верховним Судом акцентовано увагу на наявності вироків по кримінальним справам стосовно контрагентів позивача, відповідно яких посадові особи ПП «Торговий дім «МАКС», ТОВ «Промкапіталтрейд» ТОВ «Кристал-Інвест», відповідно до вироку Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30.05.2017 року по справі № 331/2945/17 засуджені за ознаками кримінального правопорушення за статтями 205, 205-1 КК України. При цьому періоди проведення господарських операцій, які є предметом аналізу податкової перевірки, охоплюються періодом незаконної діяльності посадових осіб, який установлений судовим вироком.

За результатами нового перегляду справи, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 р. у справі № 280/2492/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-проектно-виробнича компанія "Спецзахист" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведеної податкової перевірки, контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем протиправно за результатами здійснення господарської діяльності занижено податок на прибуток, занижено податок на додану вартість та завищено суму податкового кредиту. Наведені обставини слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Судом першої інстанції проаналізовано надані сторонами пояснення, досліджено спірний період господарської діяльності позивача та зроблено висновок що надана первинна документація повно підтверджує реальний характер здійснюваної господарської діяльності та правомірність відображення її результатів в бухгалтерському та податковому обліках. Судом зазначено, що висновки податкового органу ґрунтуються на припущеннях, що не підтверджені належними доказами. Щодо вироку у кримінальній справі стосовно одного з контрагентів позивача, судом зазначено, що зазначений вирок не набрав законної сили, прийнятий на підставі угоди та з вказаного вироку не вбачається, що правоохоронними органами чи судом досліджувались питання господарських взаємовідносин з ТОВ «Спецзахист». Наведені обставини обумовили прийняття рішення про задоволення позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області подано апеляційну скаргу, згідно якої відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 р. у справі № 280/2492/19, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що виявлені порушення виникли у зв`язку із не підтвердженням під час проведення перевірки здійснення господарських взаємовідносин з контрагентами позивача ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД», ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ», ТОВ «МЕХАГРОДІМ», ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС», ТОВ «АЛЬМА-К», ТОВ «КРИСТАЛ ІНВЕСТ» ТОВ «ДАЛІМАУНТ», ТОВ «ЛТД «ВОЛОС», ТОВ «ТД «АФРОДІТА», ТОВ «Лайф Сіті Груп», ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СПЕЦРЕСУРС 2015», ФГ «КІЛЬГАНА І.С.», ТОВ «БЕСТ ФІНАНС», ТОВ «ПРОФПІДРЯД», зокрема у зв`язку з відсутністю інформації про наявність основних засобів, достатньої кількості трудових ресурсів, наявністю вироків суду, наявністю кримінальних проваджень, відсутністю ланцюга постачання товарів, тощо. Крім того, зазначено про обов`язок ТОВ «ІПВК «Спецзахист» віднести заборгованість перед ТОВ «ГРІН СІСТЕМС» у розмірі 442 020,37 грн., перед ТОВ «КОНСТАНТЕР ГРУП» у розмірі 24 604,77 грн., перед ТОВ «БУДПРОМТЕХ ПЛЮС» у розмірі 1 698 702,59 грн., перед ТОВ «ПРОЕКТ АКТИВ» у розмірі 4 397 194,80 грн. до складу безнадійної кредиторської заборгованості у зв`язку із закінченням строку позовної давності.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представниками сторін надані пояснення та заперечення та доводи апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, пунктів 77.1, 77.4 статті 77 ПК України, пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями) (далі Закон №2464-VI) та затвердженого плану-графіка проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ІПВК «Спецзахист» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 30.09.2018 та питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 30.09.2018.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 21.01.2019 №28/08-01-14-01/37778452, яким окрім іншого встановлено порушення:

1) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 ст. 134 з урахуванням підпункту «в» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13 903 250,00 грн., у тому числі: 2015 рік 1 395 111,00 грн., півріччя 2016 року 349 550,00 грн., 9 місяців 2016 року 840 111,00 грн., 2016 рік 2 926 783,00 грн., 1 квартал 2017 року 82 336,00 грн., півріччя 2017 року 328 355,00 грн., 9 місяців 2017 року 2 112 001,00 грн., 2017 рік 4 831 060,00 грн., 1 квартал 2018 року 1 894 946,00 грн., півріччя 2018 року 2 734 221,00 грн., 9 місяців 2018 року 4 750 296,00 грн.;

2) підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 14 286 643,00 грн., у тому числі: серпень 2015 року 48 858,00 грн., вересень 2015 року 60 641,00 грн., жовтень 2015 року 603 580,00 грн., листопад 2015 року 556 599,00 грн., грудень 2015 року 124 876,00 грн., січень 2016 року 2 502,00 грн., лютий 2016 року 977,00 грн., березень 2016 року 76 418,00 грн., квітень 2016 року 69 075,00 грн., травень 2016 року 16 659,00 грн., червень 2016 року 140 172,00 грн., липень 2016 року 252 172,00 грн., серпень 2016 року 110 108,00 грн., вересень 2016 року 417 527,00 грн., жовтень 2016 року 66 192,00 грн., листопад 2016 року 1 336 501,00 грн., грудень 2016 року 567 195,00 грн., лютий 2017 року 16 952,00 грн., березень 2017 року 724 717,00 грн., квітень 2017 року 3 580,00 грн., травень 2017 року 223 554,00 грн., червень 2017 року 273 585,00 грн., липень 2017 року 159 412,00 грн., вересень 2017 року 1 047 297,00 грн., жовтень 2017 року 425 450,00 грн., листопад 2017 року 103 712,00 грн., грудень 2017 року 2 736 999,00 грн., січень 2018 року 1 080,00 грн., березень 2018 року 1 293 732,00 грн., квітень 2018 року 420 978,00 грн., травень 2018 року 684 054,00 грн., липень 2018 року 124 951,00 грн., серпень 2018 року 790 807,00 грн., вересень 2018 року 805 733,00 грн.,

- завищено суми від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 831 686,00 грн., у тому числі: лютий 2017 року 33 971,00 грн., травень 2018 року 80 232,00 грн., липень 2018 року 717 483,00 грн.;

3) пункту 201.10 статті 201 ПК України, а саме незареєстрована податкова накладна за вересень 2018 року, дата виписки 30.09.2018, дата реєстрації відсутня, сума ПДВ 84 773,00 грн.

Не погодившись з висновками перевірки, викладеними у акті про результати документальної планової виїзної перевірки від 21.01.2019 №28/08-01-14-01/37778452, позивачем 18.02.2019 до ГУ ДФС у Запорізькій області подано заперечення до вказаного акту перевірки.

Листом-відповіддю на заперечення № 10/10/08-01-14-01-12 від 27.02.2019 висновки акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області змінено та викладено їх в наступній редакції:

1) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 з урахуванням підпункту «в» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 13 903 250,00 грн., у тому числі: 2015 рік 1 395 111,00 грн., півріччя 2016 року 349 550,00 грн., 9 місяців 2016 року 840 111,00 грн., 2016 рік 2 926 783,00 грн., 1 квартал 2017 року 82 336,00 грн., півріччя 2017 року 328 355,00 грн., 9 місяців 2017 року 2 112 001,00 грн., 2017 рік 4 831 060,00 грн., 1 квартал 2018 року 1 894 946,00 грн., півріччя 2018 року 2 734 221,00 грн., 9 місяців 2018 року 4 750 296,00 грн.;

2) підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 187.1 статті 187, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.3, пункту 198.5 статті 198, пункту 201.1 статті 201 ПК України Податкового Кодексу України, в результаті чого:

- занижено податок на додану вартість на загальну суму 14 297 167,00 грн., у тому числі: серпень 2015 року 48 858,00 грн., вересень 2015 року 60 641,00 грн., жовтень 2015 року 603 580,00 грн., листопад 2015 року 556 599,00 грн., грудень 2015 року 124 876,00 грн., січень 2016 року 2 502,00 грн., лютий 2016 року 977,00 грн., березень 2016 року 76 418,00 грн., квітень 2016 року 69 075,00 грн., травень 2016 року 16 659,00 грн., червень 2016 року 140 172,00 грн., липень 2016 року 252 172,00 грн., серпень 2016 року 110 108,00 грн., вересень 2016 року 417 527,00 грн., жовтень 2016 року 66 192,00 грн., листопад 2016 року 1 336 501,00 грн., грудень 2016 року 567 195,00 грн., лютий 2017 року 27 476,00 грн., березень 2017 року 724 717,00 грн., квітень 2017 року 3 580,00 грн., травень 2017 року 223 554,00 грн., червень 2017 року 273 585,00 грн., липень 2017 року 159 412,00 грн., вересень 2017 року 1 047 297,00 грн., жовтень 2017 року 425 450,00 грн., листопад 2017 року 103 712,00 грн., грудень 2017 року 2 736 999,00 грн., січень 2018 року 1 080,00 грн., березень 2018 року 1 293 732,00 грн., квітень 2018 року 420 978,00 грн., травень 2018 року 684 054,00 грн., липень 2018 року 124 951,00 грн., серпень 2018 року 790 807,00 грн., вересень 2018 року 805 733,00 грн.,

- завищено суми від`ємного значення у розмірі 577 034,00 грн., у тому числі: вересень 2018 року 717 483,0577 034,000 грн.;

- не підтверджено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 831 686,00 грн., у тому числі: лютий 2017 року 33 971,00 грн., травень 2018 року 80 232,00 грн., липень 2018 року 717 483,00 грн.;

3) пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме незареєстрована податкова накладна за вересень 2018 року, дата виписки 30.09.2018, дата реєстрації відсутня, сума ПДВ 84 773,00 грн.

На підставі матеріалів перевірки та висновків, викладених у акті перевірки від 21.01.2019 №28/08-01-14-01/37778452 відповідачем 04.03.2019 прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

- № 0002751401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмір 15 635 183,75 грн., з яких 12 508 139,00 за податковим зобов`язанням та 3 127 034,75 грн. за штрафними санкціями;

- № 0002761401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в загальному розмір 19 108 234,50 грн., з яких 12 738 823,00 за податковим зобов`язанням та 6 369 411,50 грн. за штрафними санкціями;

- № 0002771401, яким нараховано завищення від`ємного значення з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 247 529,00 грн., з яких: 577 034,00 грн. сума завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового періоду наступного звітного періоду, 831 686,00 грн. сума завищення від`ємного значення, яку зараховано у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, 415 843,00 грн. штрафні санкції;

- № 0002781401, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної у розмірі 42 386,50 грн.

07.03.2019 позивачем направлено до Державної фіскальної служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0002751401, №0002761401, №0002771401 та №0002781401, яка зареєстрована Державною фіскальною службою України за вх. №9054/6 від 12.03.2019.

За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 08.05.2019 № 21157/6/99-99-11-04-01-25 від 08.05.2019, яким скаргу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 04.03.2019 №0002751401, №0002761401, №0002771401 та №0002781401 - без змін.

Крім того, 14.05.2019 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0003571401, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 42 386,50 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із позовом.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення виходить з наступного.

Як свідчать обставини справи, висновок відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства базується, зокрема, на підставі не підтвердження здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та його контрагентами ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД», ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ», ТОВ «МЕХАГРОДІМ», ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС», ТОВ «АЛЬМА-К», ТОВ «КРИСТАЛ ІНВЕСТ» ТОВ «ДАЛІМАУНТ», ТОВ «ЛТД «ВОЛОС», ТОВ «ТД «АФРОДІТА», ТОВ «Лайф Сіті Груп», ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДІНГ», ТОВ «СПЕЦРЕСУРС 2015», ФГ «КІЛЬГАНА І.С.», ТОВ «БЕСТ ФІНАНС», ТОВ «ПРОФПІДРЯД».

Так, щодо господарських відносин між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ПП «ТД «МАКС».

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) та ПП «Торговий дім «Макс» (Постачальник) був укладений договір №04/15/16-5 від 15.04.2016, за умовами якого на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» були поставлені вогнезахисні матеріали, уайт-спіріт, шліф папір та інші матеріали.

Поставка товару, окрім виписаних та зареєстрованих податкових накладних № 110 від 22.04.2016, № 111 від 22.04.2016, № 113 від 23.05.2016 підтверджується первинним документами, а саме: податковими накладними №113 від 23.05.2016, №111 від 22.04.2016, №110 від 22.04.2016, видатковими накладними № 042212 від 22.04.2016, № 052306 від 23.05.2016; Актом здачі прийняття робіт № 042211 від 24.04.2016.

Доставка товару з м. Запоріжжя до м. Енергодар, відповідно до акту здачі прийняття робіт № 042211 від 24.04.2016 підтверджена належним чином оформленою товарно-транспортною накладною № ВН-042211 від 22.04.2016.

Суд звертає увагу, що як вбачається з акту перевірки контролюючим органом зауважень стосовно оформлення первинної документації при здійсненні господарських операцій між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ПП «ТД «МАКС» висловлено не було.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ПП «ТД «МАКС» було отримано товару та послуг на загальну суму 580 140,06 грн. в т.ч. ПДВ 96 690,01 грн.

Суми податку на додану вартість за зазначеними господарськими операціями включено до податкового кредиту у квітні 2016 року у сумі 69 075 грн., у травні 2016 року 1 460,00 грн., червні 2016 року 26 155,00 грн., які відповідають даним податкових декларацій з ПДВ та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

22.04.2016 ТОВ «ІПВК «Спецзахист» було отримано повідомлення про відступлення права вимоги від ПП «ТД «МАКС» за договором поставки товару №04/1516-5 від 15.04.2016 на суму 432 208,92грн. на користь ТОВ «СІМАНТЕК ЛТД».

25.05.2016 ТОВ «ІПВК «Спецзахист» було отримано повідомлення про відступлення права вимоги від ПП «ТД «МАКС» за договором поставки товару №04/1516-5 від 15.04.2016 на суму 156 931,14грн. на користь ТОВ КОМПАНІЯ «ІБЕРІС».

У зв`язку із відступленням права вимоги від ПП «ТД «МАКС» на користь ТОВ «СІМАНТЕК ЛТД» та ТОВ КОМПАНІЯ «ІБЕРІС» остаточний розрахунок за поставку товару здійснено з ТОВ «СІМАНТЕК ЛТД» (на суму 423 208,92грн.) та ТОВ КОМПАНІЯ «ІБЕРІС» (на суму 156 931,14грн.).

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ПП «ТД «МАКС» станом на 31.12.2016 відсутня.

Між ТОВ «Промкапіталтрейд» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) укладений договір поставки товару №02/06/2016 від 02.06.2016 за умовами якого на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» поставлений дренчер, реле протока, реле промежуточні, засувка «Батерфляй».

Надання послуг з постачання товару підтверджується видатковою накладною №060211 від 02.06.2016, податковою накладною № 25 від 02.06.2016 та платіжним дорученням № 1084 від 07.06.2016.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом зауважень стосовно оформлення первинної документації при здійсненні господарських операцій між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ТОВ «Промкапіталтрейд» висловлено не було.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «Промкапіталтрейд» отримано товару та послуг на загальну суму 59 965,44 грн. в т.ч. ПДВ 9 994,24 грн.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «Промкапіталтрейд» станом на 31.12.2016 відсутня.

Між ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) укладений договір поставки № 23/05-2016 від 23.05.2018, за умовами якого на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» поставлені вогнезахисні матеріали, уайт-спіріт, шліф, папір та інші матеріали.

Постачання товару за договором поставки № 23/05-2016 від 23.05.2018 підтверджується, зокрема, наданими первинним документами, а саме: видатковими накладними № 052309 від 23.05.2016, № 052303 від 24.05.2016, № 052514 від 06.06.2016, № 052513 від 06.06.2016, № 052512 від 06.06.2016, № 052511 від 06.06.2016, № 052510 від 06.06.2016, № 052509 від 06.06.2016, № 052508 від 06.06.2016, № 052507 від 06.06.2016, № 052506 від 06.06.2016, № 052505 від 06.06.2016, № 052504 від 06.06.2016, № 052503 від 06.06.2016, № 052502 від 06.06.2016, № 052501 від 06.06.2016; платіжними дорученнями № 1148 від 22.07.2016, № 1066 від 23.05.2016, № 612 від 25.05.2016,, № 1077 від 25.05.2016, № 1079 від 26.05.2016.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС» отримано товару та послуг на загальну суму 713 830,75 грн., в т.ч. ПДВ 118 971,79 грн.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом зауважень стосовно оформлення первинної документації при здійсненні господарських операцій між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС» висловлено не було.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС» станом на 31.12.2016 відсутня.

Між ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» був укладений договір поставки товару № 01/11/2017-1 від 01.11.2017, у відповідності до якого на адресу позивача було поставлено товари вогнезахисного призначення, а також уайт-спіріт, шліф, папір та інші матеріали.

Постачання за договором поставки товару № 01/11/2017-1 від 01.11.2017 підтверджується, зокрема, наданими первинним документами: видатковими накладними: № РН-1204-1, РН-1201-5, РН-1201-6, РН-1201-7, РН-1201-8, РН-1201-9, РН-1201-10 від 01.12.2017, № РН-1204-2, РН-1204-3, РН-1204-4, РН-1204-5, РН-1204-6 від 04.12.2017, РН-1206-1, РН-1206-2, РН-1206-3, № РН-1206-4, РН-1206-5, РН-1206-6, РН-1206-7 від 06.12.2017, № РН-1211-3 від 11.12.2017, № РН-1215-1 від 15.12.2017, № РН-1216-2 від 16.12.2017; платіжними дорученнями щодо оплати № 969 від 26.12.2017, № 993 від 03.01.2018, № 1000 від 05.01.2018, № 1008 від 10.01.2018, № 1019 від 12.01.2018, № 1021 від 15.01.2018, № 1128 від 31.01.2018.

Переміщення товарів здійснювалось автомобільним перевізником ТОВ «ТРАНСОЙЛ ОДЕСА», про що свідчать надані до матеріалів справи товарно-транспортні накладні №20/12/17-1 від 20.12.2017, №18/12/17-1 від 18.12.2017, №15/12/17-1 від 15.12.2017, №13/12/17-1 від 13.12.2017, №11/12/17-1 від 11.12.2018,№08/12/17-1 від 08.12.2017, №06/12/17-1 від 06.12.2017, №04/12/17-1 від 04.12.2017, №01/12/17-1 від 011.12.2017.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ» отримано товару та послуг на загальну суму 14 731 525,17грн., в т.ч. ПДВ 2 455 254,19грн.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом зауважень стосовно оформлення первинної документації при здійсненні господарських операцій між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ» висловлено не було.

30.03.2021 ТОВ «ІПВК «Спецзахист» отримано повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ» за договором поставки товару № 01/11/2017-1 від 01.11.2017 на суму 10 404 971,36грн. на користь ТОВ «ЕМТАРІД».

У зв`язку із відступленням права вимоги від ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ» на користь ТОВ «ЕМТАРІД» остаточний розрахунок за поставку товару на суму 10 404 971,36грн. здійснено з ТОВ «ЕМТАРІД».

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2021 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «БУД ГАРАНТ КОМПАНІ» станом на 31.12.2021 відсутня.

Між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) та ТОВ «МЕХАГРОДІМ» (Постачальник) укладений договір № 04-ПТ від 04.09.2017 на поставку товарів протипожежного призначення. До договору укладені 5 (п`ять) специфікацій, якими узгоджено асортимент, кількість та ціна товару, який постачався.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «МЕХАГРОДІМ» отримано товару та послуг на загальну суму 1 228 201,61 грн., в т.ч. ПДВ 204 700,27 грн.

За умовами договору поставки товару № 04-ПТ від 04.09.2017 постачання товару здійснювалося на умовах самовивозу.

На підтвердження реальності господарської операції, зокрема, надано наступні документи: рахунки фактури № 1527 від 19.09.2017, №1531 від 20.09.2017, №1517 від 22.09.2017, № 1449 від 22.09.2017, № 1548 від 02.10.2017, № 1594 від 19.10.2017, № МА-1696 від 31.10.2017, № МА-1720 від 03.11.2017, № МА-1743 від 07.11.2017, № МА-1717 від 02.11.2017); видаткові накладні № 0803 від 19.09.2017, № 0804 від 20.09.2017, № 0799 від 22.09.2017, № 0843 від 09.10.2017, № МА-0978 від 16.11.2017, № 0820 від 02.10.2017, № МА-0973 від 27.11.2017, № МА-0974 від 27.11.2017, № МА-0975 від 27.11.2017, № МА-0976 від 27.11.2017, № МА-0985 від 01.12.2017; платіжні доручення щодо оплати № 585 від 22.09.2017, № 602 від 26.09.2017, № 609 від 28.09.2017, № 678 від 19.10.2017, № 691 від 24.10.2017, № 690 від 24.10.2017, № 719 від 31.10.2017.

Між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) та ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС». (Постачальник) укладений договір № 02/01/18-2 від 02.01.2018 на поставку товарів.

На підтвердження реальності господарської операції, зокрема, надано: видаткові накладні від 02.01.2018 №ЛП-0013, №ЛП-0015, №ЛП-0016, №ЛП-0017, №ЛП-0052, №ЛП-0018, №ЛП-0019, №ЛП-0020, №ЛП-0021, №ЛП-0022, №ЛП-0023, №ЛП-0024, №ЛП-0025, №ЛП-0026, №ЛП-0027, №ЛП-0028, №ЛП-0029, №ЛП-0030, №ЛП-0031, №ЛП-0032, №ЛП-0033, №ЛП-0034, №ЛП-0035, №ЛП-0036, №ЛП-0037, №ЛП-0038, №ЛП-0040, №ЛП-0039, №ЛП-0041, №ЛП-0042, №ЛП-0043, №ЛП-0044, №ЛП-0045, №ЛП-0046, №ЛП-0047, №ЛП-0048, №ЛП-0049, №ЛП-0050, №ЛП-0051, №ЛП-0052, №ЛП-0053, №ЛП-0054, №ЛП-0055; від 19.01.2018 №ЛП-0014; від 16.03.2018 №ЛП-0210; від 28.02.2018 №ЛП-0235; від 16.05.2018 №ЛП-0378, №ЛП-0532, №ЛП-0306; від 19.07.2018 №ЛП-0588; від 18.07.2018 №ЛП-0572; від 02.07.2018 №ЛП-0514, №ЛП-0516; від 01.07.2018 №ЛП-456/1; від 01.08.20198 №ЛП-0660, №ЛП-0710; від 30.05.2018 №ЛП-0644; від 02.08.2018 №ЛП-0698, №ЛП-0699, №ЛП-0070; від 06.08.2018 №ЛП-0661; від 16.08.2018 №ЛП-0729; від 17.08.2018 №ЛП-0739, №ЛП-0726, №ЛП-0740; від 30.08.2018 №ЛП-0730, №ЛП-0767; від 03.09.2018 №ЛП-0783, №ЛП-0804; від 10.09.2018 №ЛП-0761; від 17.09.2018 №ЛП-0836, №ЛП-0837, №ЛП-0842; від 18.09.2018 №ЛП-0855; від 19.09.2018 №ЛП-0805, №ЛП-0835, №ЛП-0849, №ЛП-0854; від 28.09.2018 №0886; від 01.10.2018 №ЛП-0900; від 05.10.2018 №ЛП-0892; від 22.10.2018 №ЛП-0935, від 08.10.2018 №ЛП-0969; від 30.10.2018 №ЛП-0973, №ЛП-0972; товарно-транспортні накладні №01/10/18-1 від 01.10.2018, №05/10/18-1 від 05.10.2018, №22/10/18-1 від 22.10.2018, №30/10/18-1 від 30.10.2018.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2018 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «ЛАУРІСПЛЮС» станом на 31.12.2018 відсутня.

Між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) та ТОВ «ДАЛІМАУНТ» укладений договір поставки товару № 10/02-05 від 01.02.2016, відповідно до якого на адресу позивача посталено розчинник для фарб на основі Уайт-Спіріт та плівка поліетиленова на загальну суму 8654,40грн., в т.ч. ПДВ 1442,40 грн.

На підтвердження реальності поставки товару надано: рахунок-фактура №020903 від 01.02.2016, видаткова накладна № 020903 від 09.02.2016; банківська виписка № 974 від 02.02.2016.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «ДАЛІМАУНТ» отримано товару та послуг на загальну суму 8 654,40грн., в т.ч. ПДВ 1442,40 грн.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «ДАЛІМАУНТ» станом на 31.12.2016 відсутня.

Між ТОВ «ТД «Афродіта» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) укладений договір поставки товару № 29/07/16-1 від 29.07.2016, за умовами якого на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» поставлено сповіщувачі, тримачі, муфти та інше.

Постачання товару підтверджується: видатковими накладними № 80112 від 01.08.2016, № 80212 від 02.08.2016, № 80211 від 02.08.2016, № 80303 від 03.08.2016.

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «ТД «Афродіта» отримано товару та послуг на загальну суму 116 912,87 грн., в т.ч. ПДВ 19 485,48 грн.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «ТД «Афродіта» станом на 31.12.2016 відсутня.

Між ТОВ «ЛТД ВОЛОС» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) укладений договір поставки товару № 26/07/16-1 від 26.07.2016, відповідно до якого на адресу позивача поставлені вогнезахисні матеріали.

Суд зауважує, що твердження податкового органу про відсутність документального підтвердження поставки спростовується й самим актом перевірки у якому контролюючий орган зазначив, що до перевірки надані наступні первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ЛТД «ВОЛОС»: видаткові накладні № 072601 від 26.07.2016, № 072701 від 27.07.2016; податкові накладні № 115 від 27.07.2016, № 107 від 26.07.2016; Платіжні доручення № 1167 від 27.07.2016, № 1166 від 27.07.2016, № 1180 від 05.08.2016.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом зауважень стосовно оформлення первинної документації при здійсненні господарських операцій між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ТОВ «ЛТД ВОЛОС» не висловлено .

Всього ТОВ «ІПВК «Спецзахист» від ТОВ «ЛТД ВОЛОС» отримано товару та послуг на загальну суму 228 544,37 грн., в т.ч. ПДВ 38 090,73 грн.

На підтвердження оплати придбаного у ТОВ «ЛТД ВОЛОС» товару до матеріалів справи надано виписки з банківського рахунку ТОВ «ІПВК «Спецзахист».

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «ЛТД ВОЛОС» станом на 31.12.2016 відсутня.

Між ТОВ «Лайф Сіті Груп» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» укладений договір поставки товару № 17/08/15-1 від 17.08.2015, за умовами якого контрагентом поставлено на адресу позивача вогнезахисні матеріали (фенікс СЕ вогнезахисна фарба в відрах, фенікс ПВУ мастика, вогнезахисний склад).

Так, ТОВ «ІПВК «Спецзахист» здійснено передплату за поставлений товар, що підтверджується платіжними дорученнями № 914 від 21.08.2015, № 924 від 02.09.2015, № 922 від 02.09.2015.

ТОВ «Лайф сіті Груп» відвантажено товар згідно видаткових накладних від № 18 від 07.09.2015 та № 25 від 15.10.2015.

Загальна вартість товару, який поставлений на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» згідно з вищевказаними видатковими накладними становить - 152 994,00 грн., в т.ч. ПДВ 25 499,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки контролюючим органом зауважень стосовно оформлення первинної документації при здійсненні господарських операцій між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ТОВ «Лайф сіті Груп» висловлено не було.

ТОВ «ІПВК «Спецзахист» замовляло у ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДИНГ» виконання вогнезахисних підрядних робіт на ВП «Запорізька АЕС». Виконання робіт підтверджено необхідною документацією, що відображено й в самому акті перевірки, а саме: договірною ціною, локальним кошторисом, підсумковими відомостями ресурсів, актами приймання виконаних будівельних робіт № 0381 від 30.11.2016, № 0379 від 30.11.2016, № 0379 від 30.11.2016, № 0380 від 30.11.2016.

Роботи були виконані на загальну суму 1 540 368,58 грн., в т.ч. ПДВ 256 728,10 грн.

Вказана первинна документація, яка підтверджує виконання робіт надана контролюючому органу під час проведення перевірки, про що зазначено й у акті перевірки. При цьому, товарно-транспортні накладні, на не надання яких посилається контролюючий орган не є первинним документом, та вичерпно не підтверджує операцію з постачання товару або виконання послуг, а у випадку виконання послуг/робіт, товарно-транспортні накладні взагалі не потрібні.

Крім того, ТОВ «ІПВК «Спецзахист» замовляло у ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДИНГ» матеріали для виконання підрядних робіт, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними: №0799 від 30.11.2016, №0804 від 30.11.2016, №0643 від 03.10.2016, №0786 від 11.10.2016, №06958 від 28.10.2016, №1366 від 28.10.2016, №0694 від 28.10.2016, №1363 від 28.10.2016, №0693 від 25.10.2016, № 0692 від 21.10.2016, №0691 від 20.10.2016, №1360 від 20.10.2016, №0685 від 11.10.2016, №0690 від 13.10.2016, №0609 від 20.09.2016, №0608 від 20.09.2016, №0593 від 16.09.2016, №0592 від 13.09.2016, №0633 від 28.09.2016, №0856 від 26.12.2016, №0853 від 20.12.2016, №0849 від 20.12.2016, №0854 від 20.12.2016, №0850 від 20.12.2016, №0852 від 20.12.2016, №0851 від 20.12.2016, №0848, від 20.12.2016, №0855 від 21.12.2016, №0831 від 21.12.2016, №0803 від 01.12.2016, №0838 від 16.12.2016, №0847 від 20.12.2016, №0839 від 16.12.2016, №0793 від 30.11.2016, №0796 від 30.11.2016, №0797 від 30.11.2016, №0798 від 30.11.2016, №0805 від 30.11.2016, №0794 від 30.11.2016, №0806 від 30.11.2016, №0790 від 30.11.2016, №0802 від 30.11.2016, №0801 від 30.11.2016, №0800 від 30.11.2016.

Загалом матеріалів поставлено на загальну суму 13 301 252,24 грн., в т.ч. ПДВ 2 216 875,37 грн.

На підтвердження оплати, придбаного у ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДИНГ» товару до матеріалів справи надано виписки з банківського рахунку ТОВ «ІПВК «Спецзахист».

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДИНГ» станом на 31.12.2016 становила 7 859 027,60 грн.

Розрахунок за отриманий товар проводився наступним чином: на адресу ТОВ «ФЛАЙТ ТРЕЙДИНГ», та 7 859 027,60 грн. на адресу ТОВ «МЕХАГРОДІМ», згідно договору про відступлення права вимоги від 03.01.2017.

Між ТОВ «Спецресурс 2015» (Постачальник) та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» (Покупець) були укладені договори постачання товару № 1001-2015 від 01.10.2015 (а.с.187-189 т.7) та № 1026-2015 від 26.10.2015.

Так, до первинної документації по договору поставки товару № 1001-2015 від 01.10.2015 відносяться: Видаткові накладні № 100903 від 09.10.2015 (а.с.294 т.1), № 101604 від 16.10.2015. № 101903 від 19.10.2015, № 103008 від 30.10.2015, № 103009 від 30.10.2015, № 103010 від 30.10.2015, № 110905 від 09.11.2015; Податкові накладні №59 від 09.10.2015, № 72 від 16.10.2015, № 75 від 19.10.2015, № 106 від 30.10.2015, №107 від 30.10.2015, № 108 від 30.10.2015 № 40 від 09.11.2015.

Загальна сума постачання згідно з вищевказаними первинними документами становить 767 730,64 грн.

Таким чином, ТОВ «ІПВК «Спецзахист» правомірно сформовано витрати у сумі 76 730,64 грн. та податковий кредит у розмірі 127 955,11 грн. за договором поставки № 1001-2015 від 01.10.2015.

На підтвердження постачання товару за договором № 1026-2015 від 26.10.2015 надано: видаткові накладні: №103006 від 09.11.2015, №110303 від 16.11.2015, №110402 від 19.11.2015, №111007 від 19.11.2015, №111802 від 24.11.2015, №111701 від 24.11.2015, №111911 від 25.11.2015, №112403 від 04.12.2015,№112502 від 09.12.2015, №112602 від 15.12.2015 та відповідні рахунки фактури по вказаним видатковим накладним.

Крім того, між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ТОВ «Спецресурс-2015» укладені договори субпідряду:

- № 0608-2015 від 08.06.2015 на загальну суму 2 030 544,28 грн., в т.ч. ПДВ 338 424,05 грн.;

- № 1102-2015 від 02.11.2015 на загальну суму 403 730,40 грн., в т.ч. ПДВ 67 288,40 грн..

На підтвердження виконання робіт за договорами субпідряду зокрема надано: довідки про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2015, форми КБ-3, Акт №101602 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2015 форми КБ2-в, підсумкові відомості ресурсів, Акт №101602/1 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2015 форми КБ2-в, рахунок-фактура №101602 від 16.10.2015, Акт №101603 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2015 форми КБ2-в, рахунок-фактура №101603 від 16.10.2015, Акт №102603 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2015 форми КБ2-в, Акт №102603/1 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2015 форми КБ2-в, рахунок-фактура №102603 від 26.10.2015, Акт №102602 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2015 форми КБ2-в, рахунок-фактура №102602 від 26.10.2015.

Суд звертає увагу, що усі первинні документи, що підтверджують виконання робіт надані податковому органу, жодних зауважень останнього щодо їх оформлення не виявлено.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «Спецресурс-2015» станом на 31.12.2016 відсутня, а отже розрахунок за отримані товари та виконанні роботи здійснений у повному обсязі.

Між ФГ «Кільгана І.С.» та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» укладений і підписаний договір поставки товару № 29/07/16-1 від 29.07.2016 та специфікації до нього, за умовами якого на адресу позивача були поставлені будівельні матеріали, кабельна продукція та матеріал для покриття в асортименті.

На підтвердження реальності постачання товару надано: видаткові накладні №№32, 33, 34 від 29.07.2016, рахунки-фактури №№32, 33, 34 від 29.07.2016 та податкові накладні № № 32, 33, 34 від 29.07.2016.

Між ТОВ «БЕСТ ФІНАНС» та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» укладено договір поставки № 01/09/15-1 від 01.09.2015.

На підтвердження здійснення господарських операцій з постачання товару позивачем надано: рахунки на оплату товару №14 від 30.09.2015, №12 від 23.09.2015, №11 від 21.09.2015, №10 від 16.09.2015, №13 від 29.09.2015, №15 від 30.09.2015, №9 від 10.09.2015, №8 від 03.09.2015, №7 від 02.09.2015, податкові накладні №1 та №2 від 02.09.2015, №3 від 03.09.2015, №1 від 10.09.2015, №16 від 29.09.2015№№3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 14 від 21.09.2015, №18 від 30.09.2015, видаткові накладні №7 від 02.09.2015, №8 від 08.09.2015, №9 від 10.09.2015, №10 від 28.09.2015, №11 від 21.09.2015, №12 від 30.09.2015, №13 від 30.09.2015, №14 від 30.09.2015, №15 від 30.09.2015.

На підтвердження оплати придбаного у ТОВ «БЕСТ ФІНАНС» товару надано виписки з банківського рахунку ТОВ «ІПВК «Спецзахист».

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «БЕСТ ФІНАНС» станом на 31.12.2016 становить 4 642,27грн.

Між ТОВ «Кристал Інвест» та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» укладений договір поставки товару № 13/06/16-1 від 13.06.2016, за умовами якого на адресу позивача поставлений вогнегасний матеріал.

На підтвердження здійснення господарських операцій з постачання товару позивачем надано: видаткові накладні №62104 від 21.06.2016, №062906 від 29.06.2016, №061310 від 13.06.2016, податкові накладні №262 від 29.06.2016, №261 від 29.06.2016, №70 від 21.06.2016, №39 від 13.06.2016, рахунки-фактури №62104 від 21.06.2016, №062907 від 29.06.2016, №061310 від 13.06.2016 та товарно-транспортні накладні від 29.06.2016 №ВН062104, №ВН-062907.

Усі первинні документи, що підтверджують виконання робіт надані податковому органу, жодних зауважень останнього щодо їх оформлення не виявлено.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «Кристал Інвест» станом на 31.12.2016 становить 4 642,27грн.

Між ТОВ «Профпідряд» та ТОВ «ІПВК «Спецзахист» укладений договір поставки товару № 02/03/15-1 від 02.03.2015, відповідно до якого на адресу ТОВ «ІПВК «Спецзахист» поставлено дрантя, шліф папір, плівка, уайт-спіріт на загальну суму з ПДВ 113 595,34 грн.

При цьому, сума ПДВ у розмірі 18 932,56 грн. не включена ТОВ «ІПВК «Спецзахист» до складу податкового кредиту.

На підтвердження реальності господарської операції надані: видаткова накладна № 3003/108 від 30.03.2015, рахунок-фактура № 3003/108 від 30.03.2015 та платіжне доручення № 758 від 08.05.2015.

Суд звертає увагу, що усі первинні документи, що підтверджують виконання робіт надані податковому органу, жодних зауважень останнього щодо їх оформлення не виявлено.

Відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків від 31.12.2016 заборгованість ТОВ «ІПВК «Спецзахист» перед ТОВ «Профпідряд» станом на 31.12.2016 відсутня.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів зазначає наступне.

Сплачені суми податку на додану вартість, відповідачем віднесено до складу податкового кредиту відповідного періоду, витрати до суми витрат, що визначають об`єкт оподаткування податком на прибуток.

Пунктом. 138.2. Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності реального надання (отримання) послуг та безпосереднього зв`язку витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Реальність виконання укладених угод підтверджена належним чином сформованою первинною документацією, а саме акти прийому передачі виконаних робіт що підтверджують фактичне надання замовлених робіт та послуг; платіжні доручення, що свідчать про факт оплати виконаних послуг; виписки з банківських рахунків позивача, що підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської діяльності; податкові накладні, які обґрунтовують правомірність формування податкового кредиту.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем не надані. Також відсутні докази недійсності податкових накладних, виписаних зазначеними контрагентами, які за приписами вищенаведених норм є єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предмет доказування у справах, пов`язаних із формуванням сум податкового кредиту становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предмет доказування у справах, пов`язаних із формуванням сум податкового кредиту становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту підприємства.

Апеляційний суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно з приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV), в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, цією статтею визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV).

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, ураховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Матеріалами справи не підтверджено дефектність первинної документації позивача по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, жодних вказівок на недоліки наданої первинної документації контролюючим органом ані в акті перевірки, ані в запереченнях на поданий позов не зазначено.

Колегія суддів критично ставиться до тверджень відповідача стосовно відсутності товарно транспортної документації як підстави нереальності господарської операції.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктами 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Отже, ТТН призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

Так, з урахуванням наведеного, слід зазначити, що наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього, має підтверджуватись видатковою накладною (Вказана позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а).

Щодо відсутності сертифікатів якості колегія суддів зазначає, що умовами укладених позивачем угод, не передбачений обов`язок постачальника надавати паспорти або сертифікати якості на товар. Зазначено, що якість товару повинна відповідати вимогам чинного законодавства, встановленим для даного виду товару. Окрім того, контрагенти позивача не є безпосередніми виробниками товару. Також, судова колегія зазначає зазначає , що жодним законодавчим актом не передбачено обов`язок наявності сертифікатів якості для формування витрат або податкового кредиту. Таке посилання податкового органу жодним чином не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Також колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо наявності податкової інформації про те, що декілька з контрагентів позивача не звітували в 2016 році.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

ТОВ «ІПВК «Спецзахист» не може нести відповідальність за дотримання вимог податкового та іншого законодавства посадовими особами контрагентів позивача.

Щодо твердження відповідача, що у контрагентів немає достатньої кількості працівників та основних засобів:

Позивач не має обов`язку здійснювати перевірки своїх контрагентів з питань повноти і достовірності оформлення ними трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів з таки доходів. В даному випадку, кожне підприємство самостійно зобов`язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачується такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести індивідуальну відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність у сумнівних, на думку податкового органу, контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції не свідчить про одержання необгрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) правочинів, використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов`язання з постачання товарів не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як встановлено судом, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

Щодо ланцюга постачання колегія суддів зазначає зазначає, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право ТОВ «ІПВК «Спецзахист» на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість.

В обґрунтування правомірності висновків акту перевірки контролюючий орган посилається на низку кримінальних проваджень та вироків стосовно посадових осіб контрагентів позивача. З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Колегія суддів відмічає, що з метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди встановленню підлягає їх об`єктивний предметний зв`язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі №331/2945/17 затверджено угоди про визнання винуватості та визнано винними ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 і ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 Кримінального кодексу України.

Зі змісту даного вироку вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , діючи як учасники організованої групи, в період з 27.05.2015 до 08.04.2016 шляхом безпосереднього створення (придбання) суб`єктів господарювання-юридичних осіб, серед яких, зокрема, ПП «ТД «МАКС» (код ЄДРПОУ 37129294), та схиляння малозабезпечених осіб до реєстрації в органах державної влади на своє ім`я юридичних осіб, придбали та створили ряд суб`єктів підприємницької діяльності, серед яких, зокрема, ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 40111025) та ТОВ «Кристал-Інвест» (код ЄДРПОУ 40178760), які у вказаний період використовували в незаконній діяльності, а саме: конвертації грошових коштів, у тому числі з метою умисного ухилення від сплати податків іншими суб`єктами господарювання, та/або планували використовувати у такій злочинній діяльності.

Вказаний вирок винесено на підставі укладеної угоди, проте, відповідно до частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише у питанні, чи були здійснені дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Відповідно, усі інші обставини підлягають доказуванню в загальному порядку.

Вирок винесений на підставі угод у кримінальному провадженні щодо усіх обвинувачених. При цьому, згідно позиції Верховного суду, сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили» (постанова ВС від 17.04.2018 у справі № 808/2459/17).

Матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, наприклад, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні.

Окрім того, посилання на даний вирок є недоречним ще й з тієї позиції, що в даному випадку дане рішення не стосується предмету доказування в даній адміністративній справі, оскільки фактично, предметом доказування в даній справі є дійсність або нікчемність договорів, укладених між ТОВ «ІПВК «Спецзахист» та ПП «Торговий дім «МАКС» та, відповідно, законність формування податкового кредиту та витрат.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/649/15-а, від 12.04.2018 у справі № 826/1571/16.

Окрім того, у постанові від 12.04.2018 по справі № 826/1571/16 Верховний Суд вказав, що вирок може слугувати підтвердженням нереальності операцій між платником та контрагентом тільки якщо він містить посилання саме на ці операції.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, у вироку Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30.05.2017 у справі № 331/2945/17 вказаний період незаконної діяльності обвинувачених осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) з 27.05.2015 до 08.04.2016, тобто саме в цей період вказані особи придбали та створили ряд суб`єктів підприємницької діяльності з метою використання їх у вказаний період у незаконній діяльності. Водночас, укладення договорів поставки товару та їх виконання здійснювалося позивачем та його контрагентами (ПП «ТД «МАКС», ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД») в інший період, а саме договір поставки товару між позивачем і ПП «ТД «МАКС»» укладено 14.04.2016, між позивачем і ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД» - 06.06.2016, між позивачем і ТОВ «Кристал-Інвест» 13.06.2016; поставки відбувалися після укладення цих договорів. Тобто господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами здійснювалися після дослідженого у вироку періоду діяльності обвинувачених осіб, а відтак не розглядалися Жовтневим районним судом м. Запоріжжя в межах розгляду справи № 331/2945/17.

Разом із тим вказаним вироком не визнано винними у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень, зокрема фіктивного підприємництва, керівників ПП «ТД «МАКС»» - ОСОБА_5 , ТОВ «ПРОМКАПІТАЛТРЕЙД» - ОСОБА_6 , які підписували договори та первинні документи по господарським операціям із позивачем.

Щодо посилання скаржника на наявність ухвали Печерського районного суду м.Києва від 27.07.2017 по справі № 757/42799/17-к колегія суддів зазначає, що дана ухвала стосується тільки надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, які знаходяться у володінні певної юридичної особи, в даному випадку АТ «Укрсиббанк». Тобто це один із заходів забезпечення кримінального провадження, що свідчить про відсутність будь яких вироків, які б могли свідчить про протиправні дії ТОВ «БУДСЕРВІС КОМПАНІ ПЛЮС», та відповідно не є належним доказом фіктивності господарської діяльності вказаного товариства.

Щодо факту фігурування посадових осіб контрагентів позивача в кримінальних провадженнях у справах щодо фіктивного підприємництва або ухилення від сплати податків, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду. Проте, будь-яких даних щодо наявності обвинувального вироку суду контролюючим органом не надано. Під час співпраці з вказаними контрагентами, обидві сторони угоди вели господарську діяльність в межах правового поля, добросовісно виконуючи покладені угодами обов`язки.

Сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо контрагента не може слугувати належним доказом фіктивності господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для платника податків (Постанова Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17.

Судова колегія зауважує, що платник податків (покупець товару, послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за протиправну діяльність контрагента за умови реального придбання товару.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Податковим органом не надано доказів необачності ТОВ «ІПВК «Спецзахист» під час здійснення господарської діяльності.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення, прийняті відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 р. у справі № 280/2492/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко