Постанова

від 28.09.2023 по справі 420/18878/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18878/22

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Дата і місце ухвалення 18.05.2023р., м.Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусика А.Г.,

Шевчук О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового будівництва «Камбіо» про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В :

23.12.2022 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду першої інстанції з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового будівництва «Камбіо» про надання дозволу на стягнення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилалось на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт вказував на те, що станом на 06.12.2022 року, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового будівництва «Камбіо» перед бюджетом по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); по орендній платі з юридичних осіб; по податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та по земельному податку з юридичних осіб становить 6 615 634,54 грн.

Головне управління ДПС в Одеській області посилалось на те, що ним на підтвердження вжиття заходів у межах та у спосіб передбачений чинним законодавством щодо стягнення суми податкового боргу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового будівництва «Камбіо» були надані до суду відповідні докази.

Апелянт вважає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області здійснено низку заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків, однак, суд першої інстанції надав невірну оцінку даним обставинам справи та прийшов до помилкових висновків про відмову у позові.

У зв`язку з вказаним апелянт просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 року та постанови нове судове рішення про задоволення позову.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне:

Звертаючись з позовом до суду першої інстанції, Головне управління ДПС в Одеській області посилалось на те, що за даними інтегрованої картки платника податків за товариством з обмеженою відповідальністю «Комбінат малоповерхового будівництва «Камбіо» рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 6 615 634,54 грн., зокрема: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) у сумі 4248263,58 грн; по орендній платі з юридичних осіб у сумі 2139393,70 грн; по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у сумі 31696,51 грн; по податку на прибуток приватних підприємству сумі 185250,78 грн; по земельному податку з юридичних осіб у сумі 11029,97 грн.

Позивач вказав на те, що заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт та послуг) виникла в результаті:

- нарахування податкової декларації № 9057695480 від 21.03.2021 на загальну суму 51443,47 грн;

- нарахування податкової декларації № 9091421546 від 20.04.2021 на загальну суму 243086,00 грн;

- нарахування податкової декларації № 9132414820 від 20.05.2021 на загальну суму 449727,00 грн;

- нарахування податкової декларації № 9178694086 від 05.07.2021 на загальну суму 74054,00 грн;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 13293/18-07 від 03.06.2021 на загальну суму 1020,00 грн, прийнятого на підставі акту перевірки від 04.03.2021 №3263/15-32-18-07/23857192, які отримані відповідачем;

- нарахування податкової декларації № 9200037593 від 20.07.2021 на загальну суму 83475,00 грн;

- нарахування уточнюючого розрахунку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9213928925 за 01.06.2021 року на загальну суму 8532,00 грн;

- нарахування уточнюючого розрахунку у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9214055673 від 30.07.2021 року на загальну суму 256,00 грн;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 11377/18-07 від 18.05.2021 року на загальну суму 340,00 грн, прийнятого на підставі акту перевірки №397/15-32-04-12/23857192 від 06.11.2020 року, які отримані відповідачем;

- нарахування податкової декларації № 9241436467 від 20.08.2021 на загальну суму 173528,00 грн;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 19791/18-07 від 16.08.2021 року на загальну суму 1020,00 грн, прийнятого на підставі акту перевірки від 30.06.2021 №12793/15-32-18-07/23857192, які отримані відповідачем;

- нарахування податкової декларації № 9273953383 від 20.09.2021 на загальну суму 85195,00 грн;

- нарахування податкової декларації № 9353532288 від 22.11.2021 на загальну суму 14878,00 грн;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 28431/15-32-18-07 від 23.11.2021 на загальну суму 281474,78 грн та на підставі податкового повідомлення-рішення № 28432/15-32-18-07 від 23.11.2021 на загальну суму 707477,33 грн, прийнятих на підставі акту перевірки №22698/15-32-18-07-23857192 від 18.10.2021, які отримані відповідачем;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 0263400701 від 23.10.2021 на загальну суму 926471,00 грн, яке прийняте на підставі акту перевірки №19148-15-32-07-01-17/23857192, та які направлялись відповідачу;

- нарахування податкової декларації № 9423691381 від 24.01.2022 на загальну суму 32059,00 грн;

- нарахування податкової декларації № 9433799429 від 05.07.2022 на загальну суму 184044,00 грн;

- нарахування податкової декларації № 9164047309 від 22.08.2022 на загальну суму 23870,00 грн;

- нарахування податкової декларації № 9188270704 від 20.09.2022 на загальну суму 906313,00 гривень.

Заборгованість по орендній платі з юридичних осіб виникла в результаті:

- нарахування податкової декларації № 9028451124 від 18.02.2020 на загальну суму 245593,04 грн;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 906/0412 від 19.11.2020 на загальну суму 78857,05 грн, прийнятого на підставі акту перевірки №002206/15-32-04-12/23857192 від 20.10.2020, які отримані відповідачем;

- нарахування податкової декларації № 9014639464 від 03.02.2021 на загальну суму 946927,11 грн;

- нарахування податкової декларації № 9036747711 від 21.02.2022 на загальну суму 868016,50 грн.

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті:

- нарахування податкової декларації № 9014828846 від 04.02.2021 на загальну суму 3898,01 грн;

- нарахування податкової декларації № 9034471229 від 17.02.2022 на загальну суму 25798,50 грн.

Заборгованість податку на прибуток приватних підприємств виникла в результаті:

- нарахування податкової декларації № 9337011570 від 08.11.2021 на загальну суму 6624,78 грн;

- нарахування на підставі податкового повідомлення-рішення № 0263390701 від 23.10.2021 на загальну суму 172538,00 грн, яке прийняте на підставі акту перевірки №19148-15-32-07-01-17/23857192, та які направлялись відповідачу;

- нарахування податкової декларації № 9433890434 від 15.07.2022 на загальну суму 6088,00 грн.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

- нарахування податкової декларації № 9014826831 від 04.02.2021 на загальну суму 913,87 грн;

- нарахування податкової декларації № 9036747308 від 21.02.2022 на загальну суму 10116,10 грн.

У зв`язку із наявністю податкової заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 175673-50 від 23.09.2019 року, яка була отримана відповідачем, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також встановлено, що 10.12.2019 року заступником начальника ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про опис майна платника податків ТОВ «КМД «КАМБІО» у податкову заставу.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 27.03.2020 року податковим керуючим Головного управління ДПС в Одеській області був складений акт опису майна № 42/15-32-50-08-08, згідно з яким проведено опис майна: КАМАЗ 5410, н/з ВН1169AA, VIN НОМЕР_1 , 1991 року виготовлення, вартістю 167960 грн.

В подальшому, 17.11.2020 року, податковим керуючим Головного управління ДПС в Одеській області був складений акт опису майна № 142/11/15-32, згідно з яким проведено опис майна: конвеєрна лінія по виробництву сухих сумішей, лінія складається з 18 комплектуючих устаткувань, інвентарний номер 310309, рік виробництва 2016, дата вводу в експлуатацію - 02.04.2018, вартістю 1071433 грн.; лінія з виробництва залізобетонних виробів, лінія складається з 12 комплектуючих устаткувань, інвентарний номер 110023, рік виробництва 2015, дата вводу в експлуатацію - 26 06.2017, вартістю 1 622 324 грн., плитка «Волна Г образна» товщина 100 мм, колір сірий, 764,88 м2, вартістю 238 642,56 грн.

Всього вартість майна склала 2932399,56 грн.

Також судом встановлено, що податковий орган направляв до банківських установ, які обслуговують ТОВ «КМД«КАМБІО» інкасові доручення, які були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника податків, окрім як сплати 1803,39 грн за платіжною інструкцією №430-13-05 від 06.10.2022 згідно листа АБ «Південний» від 05.12.2022 №232-001-29504-2022-БТ.

Посилаючись на те, що за ТОВ «КМД«КАМБІО» рахується податковий борг у розмірі 6 615 634,54 грн., а кошти у підприємства, на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, податковий орган вказував на наявність правових підстав для звернення до суду з даним адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «КМД «КАМБІО», що перебуває в податковій заставі згідно актів опису майна № 42/15-32-50-08-08 від 27.03.2020 року та № 142/11/15-32 від 17.11.2020 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.20.1.341 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Положеннями п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

За приписами пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

При цьому, пунктом 59.5 статті 59 ПК України визначено, що у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Статтею 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (п. 87.2 ст. 87 ПК України).

Пунктами 88.1 та 88.2 статті 88 ПК України, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За положеннями п. 89.1 ст. 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2 ст. 89 ПК України).

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

За положеннями п. 89.3 ст. 89 ПК України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо контролюючий орган приймає рішення про включення майна до акта опису, складається відповідний акт опису, один примірник якого надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (п. 89.6 ст. 89 ПК України).

За правилами пунктів 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п. 95.2 ст. 95 ПК України (в редакції, станом на час звернення позивача до суду), стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

З аналізу наведених норм випливає, що ПК України встановлений особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначений перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень: звернення до суду з вимогами про стягнення коштів з рахунків у банках; опис та вилучення майна; отримання судового дозволу на погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків у разі недостатності коштів на розрахункових рахунках у банках; прийняття рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до п. 1, 2, 7, 8, 10 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу, яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна.

У разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість є меншою, ніж сума податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому, до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша за суму податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу в повному обсязі.

Як вже зазначалось вище, 20.12.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення №168/11/15-32-50-08-08 про опис майна ТОВ «КМД«КАМБІО» у податкову заставу та на підставі вказаного рішення податковим керуючим були складені акт опису майна від 27.03.2020 року №42/15-3-50-08-08 та акт опису майна щодо заміни предмета податкової застави від 17.11.2020 №142/11/15-32.

При цьому встановлено, що акт опису майна від 27.03.2020 року №42/15-3-50-08-08 складений щодо загальної суми заборгованості станом на 27.03.2020 року, яка складала 562 248,52 грн, тоді як акт опису майна щодо заміни предмета податкової застави від 17.11.2020 №142/11/15-32 складено щодо загальної суми заборгованості станом на 16.11.2020 року, яка склала 1 479 101,09 грн.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, податковий орган просить надати йому дозвіл на погашення податкового боргу позивача в загальній сумі 6 615 634,54 грн., що свідчить про збільшення суми заборгованості відповідача з моменту складення акт опису майна щодо заміни предмета податкової застави від 17.11.2020 року, однак акту опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст.92 Податкового кодексу України позивачем до суду не надано.

Колегія суддів звертає увагу на правовий висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 06 грудня 2022 року у справі № 813/4632/16, згідно якого обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Суд першої інстанції вірно вказав, що Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі. З огляду на зазначене, звертаючись до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, контролюючий орган повинен надати суду докази вчинення всіх належних дій щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що всі інкасові доручення, на які посилається контролюючий орган як на обставину відсутності грошових коштів на рахунках товариства, складені 06 жовтня 2022 року. При цьому, платіжні інструкції на примусове списання (стягнення), які були направлені податковим органом до АБ «УКРГАЗБАНК» були повернені банківською установою 26.10.2022 року, а платіжна інструкція № 430-13-05 від 06.10.2022 року, яка була направлена до АБ «Південний», була частково сплачена 26.10.2022 року в сумі 1803,39 грн.

На думку колегії суддів, надані податковим органом документи не є беззаперечним доказом відсутності коштів на усіх рахунках платника податків ТОВ «КМД«КАМБІО» для погашення суми податкового боргу у обслуговуючих його банках на час звернення із цим позовом до суду 23.12.2022 року.

Зазначене вище свідчить про ненадання податковим органом належних доказів вжиття всіх заходів з метою погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Крім того колегія суддів враховує ту обставину, що рішенням господарського суду Одеської області від 01.05.2023 року у справі № 916/1546/22, яке не було оскаржено ТОВ «КМД «КАМБІО» до суду апеляційної інстанції та набрало законної сили, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО" заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 1 236 546,94 грн., інфляційні втрати у розмірі 82 682,43 грн., 3% річних у розмірі 33 637,21 грн., пеню у розмірі 26 061,26 грн., на користь Одеської міської ради.

Вказаним рішенням встановлено, що 21.04.2016 року між Одеською міською радою як Орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комбінат малоповерхового домобудівництва "КАМБІО" як Орендарем було укладено Договір оренди землі (далі Договір), за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне володіння, користування земельну ділянку, площею 2,0338 га, за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 253, кадастровий номер 5110137600:31:008:0033; вид використання: для експлуатації будівель та споруд виробничої бази й складських приміщень; цільове призначення: J.11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Підставою звернення Одеської міської ради до господарського суду Одеської області став факт невиконання ТОВ «КМД «Камбіо» у період з 01.04.2019 р. по 31.03.2022 р. у повному обсязі обов`язку за Договором щодо сплати орендної плати.

При цьому, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом податковий орган вказував на наявність у ТОВ «КМД «КАМБІО» податкової заборгованості зі сплати орендної плати з юридичних осіб, яка виникла, в тому числі, внаслідок несплати податкових зобов`язань за поданими податковими деклараціями № 9028451124 від 18.02.2020 на загальну суму 245593,04 грн; № 9014639464 від 03.02.2021 на загальну суму 946927,11 грн; № 9036747711 від 21.02.2022 на загальну суму 868016,50 грн. (т. 1 а.с. 176-184).

Дослідивши вказані податкові декларації, суд встановив, що визначені у них податкові зобов`язання виникли на підставі договору оренди від 21.04.2016 року земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:31:008:0033, тобто за тим же договором оренди тієї земельної ділянки, через невиконання якого Одеська міська рада зверталась до господарського суду про стягнення з відповідача заборгованості.

Зазначене, на думку колегії суддів, свідчить про необґрунтованість вимог податкового органу про надання дозволу на суми зазначеної заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, оскільки надання такого дозволу може призвести до подвійного стягнення з відповідача даної заборгованості.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області.

Зміст апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовує. Апеляційна скарга не містить будь-яких обґрунтованих доводів про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, доводів, які спростовують встановлені судом першої інстанції обставини справи.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 327, 328, 329 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук