Постанова

від 20.09.2023 по справі 909/496/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2023 року

м. Київ

cправа № 909/496/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Картере В.І., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.,

за участю представників:

ф.о. ОСОБА_1 - ОСОБА_20,

арбітражного керуючого Карауш Ю.В.,

ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж" - Стефановича Ю.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2022

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023

у справі № 909/496/21

про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи.

До заяви про визнання його неплатоспроможним надав декларації про майновий стан за 2018-2020 роки.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.07.2021 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів фізичної особи; призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Ловаса В.О.; постановлено оприлюднити на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; визначено дату проведення попереднього судового засідання.

Господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 13.09. 2021 у справі №909/496/21 визнав грошові вимоги кредиторів - ТОВ "Фінансова компанія "Леверідж" до фізичної особи ОСОБА_1 в розмірі 39 837 946,90 грн, ОСОБА_2 в розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.05.2022, яка залишена без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 31.08.2022, відсторонено арбітражного керуючого Ловаса В. О. від виконання повноважень керуючого реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 ; призначено керуючою реструктуризацією боржника арбітражну керуючу Карауш Ю.В., яку зобов`язано надати суду звіт про результати перевірки декларацій боржника.

Ухвалою від 01.08.2022 суд частково задовольнив клопотання керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Карауш Ю.В. та витребував у банків інформацію про залишок коштів на рахунках та про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по дату їх надання; інформацію про залишок коштів на рахунках членів сім`ї боржника станом на 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020.

05.10.2022 арбітражна керуюча Карауш Ю.В. подала до суду звіт про результати перевірки декларацій фізичної особи ОСОБА_1 .

У поданому звіті зазначила, що за результатами перевірки декларацій, поданих ОСОБА_1 за три роки перед порушенням справи про банкрутство №909/496/21 нею з`ясовано, що відомості, відображені боржником в деклараціях, не відповідають фактичним даним стосовно фінансового стану боржника, а саме: в деклараціях не відображена інформація про витрати на закордонні поїздки та джерела їх фінансування; боржником не зазначено джерела походження коштів в розмірі більше 3 000 000 грн, за рахунок яких було здійснено витрати у 2019 році та за рахунок яких активів були придбані автомобілі членів сім`ї; не зазначено про отримання дивідендів від господарської діяльності товариств, пропорційно до належних боржнику та членам сім`ї часток у їх капіталі, що свідчить про формальність членства відповідних осіб у зазначених підприємствах задля уникнення від декларування відповідного доходу; наявне неспівпадіння відомостей, відображених у декларації із відомостями податкової звітності; за результатом аналізу декларації та виписок по рахунках боржника, в деклараціях не відображено належні боржнику значні грошові кошти; боржником не повідомлено про депозитні рахунки.

З огляду на встановлені обставини подання в деклараціях боржником (в тому числі уточнених деклараціях) неповної інформації про його майновий стан, зборами кредиторів відповідно до наданих частиною восьмою статті 123 КУзПБ повноважень, прийнято рішення звернутися до суду з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи встановлені судами

При дослідженні декларацій про майновий стан боржника за 2018-2020 роки суд встановив таке:

1) декларація за 2018 рік (члени сім"ї боржника: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_6 ):

- У розділі ІІ "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України" зазначено суми одержаного (нарахованого) доходу за рік боржника та членів його сім"ї, а саме:

- заробітна плата: боржника - 32 250 грн, членів сім`ї - 180 947 грн (джерело доходу: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Вертикаль", ОСОБА_4 - ТОВ "Медекс Плюс");

- пенсія членів сім`ї боржника - 46 001 грн (джерело доходу: Управління ПФУ в м.Івано-Франківську в Івано-Франківській області);

- дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна членів сім`ї боржника - 142248 грн (джерело доходу: ТОВ "Фаворит Авто");

- дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав: боржника - 550 грн, членів сім`ї - 1 100 грн (джерело доходу: ОСОБА_7 );

- дохід від передачі в оренду (строкове володіння та/або користування) майна членів сім`ї боржника - 286 180 грн (джерело доходу: ОСОБА_3 - ТОВ "Перший віконний завод плюс");

- у розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї" ОСОБА_1 зазначив, що у боржника відсутнє нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування, водночас у переліку майна, що стосується членів його сім"ї вказав, що на праві іншого користування йому належить квартира в АДРЕСА_1 (вартість невідома);

щодо членів сім`ї боржника:

- у ОСОБА_3 (батька) на праві власності знаходилося 5 земельних ділянок (з них зазначено вартість тільки земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0024 - 127 500 грн), 1 житловий будинок, 5 квартир (одна з них 1/4 частки), 2 об"єкти іншого нерухомого майна (щодо інших земельних ділянок та іншого нерухомого майна в графі "вартість на дату набуття у власності або за останньою грошовою оцінкою" вказано, що член сім"ї не надав інформацію);

- у ОСОБА_4 (матері) на праві власності знаходилося 15 земельних ділянок та 2 земельних ділянки на праві оренди, 1/4 частки квартири у власності), 4 об"єкти іншого нерухомого майна (щодо всіх об"єктів, крім нерухомого майна, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_2 , приміщення ХХІХ (вартість 171343 грн), вказано про те, що член сім"ї не надав інформації про їх вартість);

у ОСОБА_5 (сина) у власності знаходилася 1 земельна ділянка а також квартира (інше право користування) (член сім"ї не надав інформацію про вартість);

- у ОСОБА_6 (дочки) на праві іншого користування вказано 1 квартиру в АДРЕСА_1 (член сім"ї не надав інформації про їх вартість).

- у розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів сім"ї боржника" зазначено, що в боржника не перебували у власності транспортні засоби; у ОСОБА_3 перебували у власності 3 легкові та 6 вантажних автомобілів (член сім"ї не надав інформацію про вартість);

- у розділі ІХ "Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім`ї зазначено, що: у боржника наявна частка в статутному (установчому) капіталі ТОВ "Західгурт", розмір частки 3,1026%, номінальна вартість 54 450 грн; ПП "Вертикаль Сервіс", розмір частки 70%, номінальна вартість 70 000 грн;

- члени сім"ї боржника володіли частками: ОСОБА_4 у ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Вертикаль", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 4 250 000 грн; ТОВ "Перший віконний завод ІФ", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 390 000 грн; ПП " ОСОБА_8 ", розмір частки 56%, номінальна вартість частки 1 099 840 грн; ТОВ "Перший віконний завод плюс", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 750 000 грн; ТОВ ЛКМ-Інвест", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 46 000 грн; ОСОБА_3 у ТОВ "Перший віконний завод ІФ", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 390000 грн; ТОВ "Перший віконний завод плюс", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 750 000 грн;

- У розділі XIV "Відомості про фінансові зобов"язання боржника та членів його сім"ї та інші витрати, у тому числі за межами України" зазначено, що інші грошові витрати членів сім"ї боржника становили 500 000 грн.

2) декларація за 2019 рік (члени сім`ї боржника: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_4 , син - ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_6 ):

- У розділі ІІ "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України" зазначено суми одержаного (нарахованого) доходу за рік боржника та членів його сім"ї, а саме:

- заробітна плата: боржника - 112 000 грн., членів сім`ї - 151 517 грн (джерело доходу: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 - ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Вертикаль", ОСОБА_5 - ТОВ "Перший віконний завод плюс", ОСОБА_4 - ТОВ "Медекс Плюс");

- пенсія членів сім"ї боржника - 52 264 грн (джерело доходу: Управління ПФУ в м.Івано-Франківську в Івано-Франківській області);

- дохід від відчуження цінних паперів та корпоративних прав боржника - 70 000 грн (джерело доходу: ОСОБА_9 );

- дохід від передачі в оренду (строкове володіння та/або користування) майна членів сім`ї боржника - 348 495 грн (джерело доходу: ОСОБА_3 - ТОВ "Перший віконний завод плюс");

- інші види доходів членів сім`ї 567 793 грн (джерело доходів: ОСОБА_5 (підприємницька діяльність));

У розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім`ї ОСОБА_1 зазначив, що у боржника відсутнє нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування, водночас у переліку майна, що стосується членів його сім`ї вказав, що на праві іншого користування йому належить квартира в АДРЕСА_1 (вартість невідома);

щодо членів сім`ї боржника:

- у ОСОБА_3 - 5 земельних ділянок у власності та 3 в оренді (з них зазначено вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0024 - 127 500 грн), 1 житловий будинок, 5 квартир (одна з них 1/4 частки), 5 об`єктів іншого нерухомого майна (щодо інших земельних ділянок та іншого нерухомого майна в графі "вартість на дату набуття у власності або за останньою грошовою оцінкою" вказано, що член сім`ї не надав інформацію);

- у ОСОБА_4 - 3 земельні ділянки на праві власності та 1/4 квартири на праві власності;

- у ОСОБА_5 1 земельна ділянка на праві власності та квартира (інше право користування) (член сім`ї не надав інформації про власність);

- у ОСОБА_6 на праві іншого користування вказано 1 квартиру в АДРЕСА_1 (член сім`ї не надав інформації про їх вартість).

- У розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів сім`ї боржника" зазначено, що в боржника не перебували у власності транспортні засоби; у ОСОБА_5 перебували у власності 2 легкові автомобілі: Hyundai Accent, 2017 р.в. - вартість 215 000 грн та Hyundai Tucson, 2018 р.в. - вартість не відома; у ОСОБА_3 перебували у власності 4 вантажні автомобілі, про вартість яких член сім"ї не надав інформацію;

- У розділі ІХ "Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім`ї" зазначено, що: у боржника наявна частка в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації, а саме: ТОВ "Кветтер", розмір частки 3,1026%, номінальна вартість 54 451 грн; ПП "Вертикаль сервіс", розмір частки 70%, номінальна вартість частки 70 000 грн; у членів сім"ї боржника наявна частка в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації.

З розділу ІХ декларації за 2019 рік вбачається, що частки боржника у статутному капіталі товариств відносно 2018 року не змінилися, члени сім`ї вододіли частками: ОСОБА_3 : ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Вертикаль", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 8 500 000 грн; ТОВ "Перший віконний завод ІФ", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 390 000 грн; ПП " ОСОБА_8 ", розмір частки 56%, номінальна вартість частки 1 099 840 грн; ТОВ "Перший віконний завод плюс", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 750 000 грн; ОСОБА_4 : ТОВ "Перший віконний завод ІФ", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 390 000 грн; ТОВ "Перший віконний завод плюс", розмір частки 50%, номінальна вартість частки 750 000 грн; ТОВ ЛКМ-Інвест", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 46 000 грн;

- У розділі ХІ "Відомості про майно і кошти боржника та членів його сім`ї, що перебувають в інших осіб" зазначено про нерухоме майно ОСОБА_3 яке перебуває у власності інших осіб ( 3 нежитлові приміщення);

- У розділі XIV "Відомості про фінансові зобов"язання боржника та членів його сім"ї та інші витрати, у тому числі за межами України" зазначено, що інші грошові витрати членів сім"ї боржника становили 4 465 000 грн.

3) декларація за 2020 рік (члени сім`ї боржника: батько - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_5 , донька - ОСОБА_6 ):

- У розділі ІІ "Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім`ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України" зазначено суми одержаного (нарахованого) доходу за рік боржника та членів його сім`ї, а саме:

- заробітна плата: боржника - 121 000 грн., членів сім`ї - 34 935 грн, (джерело доходу: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Вертикаль", ОСОБА_5 - ТОВ "Перший віконний завод плюс");

- пенсія членів сім`ї боржника - 59 253 грн (джерело доходу: Управління ПФУ в м. Івано-Франківську в Івано-Франківській області);

- дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна членів сім`ї боржника - 104 700 грн (джерело доходу: ОСОБА_10 - ТОВ "Автофортуна");

- дохід від передачі в оренду (строкове володіння та/або користування) майна членів сім"ї боржника - 292 356 грн (джерело доходу: ОСОБА_3 - ТОВ "Перший віконний завод плюс");

- інші види доходів/грошові виплати членів сім`ї боржника - 1 800 449 грн (джерело доходу: ОСОБА_5 (підприємницька діяльність));

Аналогічно з попередніми деклараціями у розділі ІІІ декларації за 2020 рік ОСОБА_1 вказав, що у боржника відсутнє нерухоме майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування. Водночас у переліку майна, що стосується членів його сім`ї зазначив, що на праві іншого користування йому належить квартира в АДРЕСА_1 (вартість невідома);

щодо членів сім"ї боржника:

- у ОСОБА_3 - 7 земельних ділянок у власності та 3 в оренді (з них зазначено вартість земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0024 - 127 500 грн), 1 житловий будинок, 5 квартир (одна з них 1/2 частки), 5 об`єктів іншого нерухомого майна (щодо інших земельних ділянок та іншого нерухомого майна вказано, що член сім`ї не надав інформацію);

- у ОСОБА_5 1 земельна ділянка на праві власності та квартира (інше право користування) (член сім"ї не надав інформації про власність);

- у ОСОБА_6 на праві іншого користування вказано 1 квартиру в АДРЕСА_1 (член сім`ї не надав інформації про їх вартість).

- У розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів сім`ї боржника" зазначено, що в боржника не перебували у власності транспортні засоби; у ОСОБА_5 перебував у автомобіль Hyundai Accent, 2017 р.в. вартістю 215 000 грн; у ОСОБА_3 перебували у власності 4 (чотири) вантажні автомобілі, про вартість яких член сім"ї не надав інформацію;

- У розділі ІХ "Відомості про частку в статутному (установчому) капіталі товариства, підприємства, організації боржника та членів його сім`ї" зазначено, що у боржника наявна частка в статутному капіталі ТОВ "Кветтер", розмір частки 3,1026%, номінальна вартість 54 451 грн.; член сім"ї боржника ОСОБА_3 володіє частками у статутному капіталі: ТОВ "Інвестиційно-будівельна компанія "Вертикаль", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 8 500 000 грн; ТОВ "Перший віконний завод ІФ", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 780 000 грн; ПП " ОСОБА_8 ", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 1 964 000 грн; ПП "Вертикаль сервіс", розмір частки 90,0101%, номінальна вартість частки 892 000 грн; ТОВ "Перший віконний завод плюс", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 1 500 000 грн; ТОВ "ЛКМ-Інвест", розмір частки 100%, номінальна вартість частки 46 000 грн;

- У розділі ХІ "Відомості про майно і кошти боржника та членів його сім"ї, що перебувають в інших осіб" зазначено 3 об`єкти нерухомого майна (нежитлові приміщення) ОСОБА_3 яке перебуває у ТОВ "Перший віконний завод плюс" ;

- У розділі XIV "Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України" зазначено, погашення 70 000 грн основної суми позики (кредиту) боржником; інші грошові витрати членів сім`ї боржника - 1 780 000 грн.

У виправлених на підставі звіту керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Ловаса В.О. про результати перевірки декларації ОСОБА_1 (деклараціях за 2018-2020 роки ОСОБА_1 зазначив: - у розділі ІІІ - про те, що на праві власності у нього знаходиться квартира в АДРЕСА_1 (розмір частки 1/4, вартість невідома);

- в графі "інші транспортні засоби" розділу V - про те, що у ОСОБА_3 перебуває у власності автонавантажувач ДВІ 179245, 1190 р.в., про вартість якого член сім"ї не надав інформацію.

При дослідженні виправлених декларацій про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, які подані боржником на підставі звіту керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карауш Ю.В. про результати перевірки декларації ОСОБА_1 суд встановив таке:

1) декларація за 2018 рік:

- у розділі ІІ декларації ОСОБА_1 вніс такі зміни щодо доходів боржника та членів його сім"ї:

- заробітна плата членів сім`ї боржника - 193 547 грн (62 024 грн, 58 200 грн, 60 723 грн) замість 180947 грн;

- дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна членів сім`ї боржника - 360884 грн замість 142248 грн;

- також додатково задекларував інші види доходів/грошові виплати боржника у розмірі 30000 дол. США та 15000 Євро (повернення позики) та членів сім`ї у розмірі 20 900 грн.

- у розділі VI "Грошові активи" на відміну від попередніх декларацій задекларував готівкові кошти в розмірі 650 000 грн та кошти на рахунках в загальному розмірі 14596 Євро та 319 дол. США а також готівкові кошти членів сім`ї в розмірі 6 500 000 грн;

- у розділі ХІ "Відомості про майно і кошти боржника, що перебувають в інших осіб" боржником також вперше задекларовано про те, що грошові кошти у розмірі 907 500 грн та 100 000 дол. США перебувають відповідно у ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- у розділі XIV "Відомості про фінансові зобов"язання боржника та членів його сім"ї та інші витрати, у тому числі за межами України" боржником задекларовано витрати на побутові потреби у розмірі 180 000 грн, а членів його сім"ї - 60 000 грн. Також уточнено, що витрати членів сім"ї в розмірі 500 000 грн, зазначені в попередній декларації спрямовані на придбання корпоративних прав.

2) декларація за 2019 рік:

- у розділі ІІ декларації ОСОБА_1 вніс зміни щодо доходів боржника та членів його сім"ї, зазначивши інші види доходів членів сім"ї у розмірі 609793 грн замість 567793 грн а також додатково задекларував доходи боржника у розмірі 624 000 грн (повернення поворотної фінансової допомоги), 907 500 грн (повернення позики) та 100 000 дол. США (повернення позики).

- у розділі VI задекларував грошові активи членів сім"ї ( ОСОБА_3 ) в розмірі 2000000 грн;

- у розділі XIV задекларував витрати на побутові потреби у розмірі 220000 грн в т.ч. 64000 грн за кордоном, інші грошові витрати в розмірі 2 000 000 грн, 14 000 Євро, 100 000 дол. США (лікування від онкозахворювання ОСОБА_4 ); уточнив витрати членів сім"ї в розмірі 4 465 000 грн (придбання корпоративних прав та рухомого майна).

3) декларація за 2020 рік:

- у розділі ІІ декларації ОСОБА_1 додатково задекларував інші види доходів у розмірі 497 грн;

- у розділі XIV додатково задекларував витрати на побутові потреби у розмірі 78000 грн в т.ч. 12000 грн за кордоном; уточнив витрати членів сім"ї в розмірі 1 780 000 грн (придбання корпоративних прав).

Крім того, суд встановив, що згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків боржника та членів його сім`ї за 2018 -2020 роки боржник та члени його сім`ї отримали такі доходи:

ОСОБА_1 :

- за 2018 рік - 32 250 грн (заробітна плата);

- за 2019 рік - 112000 грн (заробітна плата);

- за 2020 рік - 121606 грн 58 коп., з них: 121109 грн 69 коп. (заробітна плата) та 496 грн 89 коп. - дохід у вигляді неустойки (штрафів, пеня) від ТОВ "Нова пошта".

- ОСОБА_5 :

- за 2018 рік - 58 200 грн (заробітна плата);

- за 2019 рік - 627526 грн 72 коп., з яких: 59733 грн 72 коп. (заробітна плата), 567793 грн (дохід, виплачений самозайнятій особі);

- за 2020 рік - 1849536 грн 91 коп., з яких: 19387 грн 48 коп. (заробітна плата), 1800449 грн 43 коп. (дохід, виплачений самозайнятій особі), 29 700 грн (дохід від продажу рухомого майна).

- ОСОБА_3 :

- за 2018 рік - 459 407 грн 82 коп., з яких: 62 023 грн 85 коп. (заробітна плата), 360883 грн 97 коп. (продаж рухомого та нерухомого майна), 12600 грн (дохід за цивільно-правовим договором), 3000 грн (надання майна в лізинг), 20900 грн (інші доходи);

- за 2019 рік - 221 614 грн 34 коп., з яких: 61 087 грн 95 коп. (заробітна плата), 42000 грн (інші доходи, які включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу), 22 983 грн 39 коп. (надання майна в лізинг), 95 543 грн (дохід, виплачений самозайнятій особі);

- за 2020 рік - 240 508 грн 30 коп., з яких: 15 547 грн 32 коп. (заробітна плата), 32800 грн (інші доходи, які включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу), 82289 грн 62 коп. (надання майна в лізинг), 100 671 грн 30 коп. (надання майна (крім земельної ділянки с/г призначення) в лізинг, оренду, суборенду), 9200 грн (надання земельної ділянки (паю) в лізинг, оренду, суборенду, 0 грн 06 коп. (спадщина чи дарунок від члена сім`ї 1 та 2 ступенів споріднення).

Відомості щодо доходів ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (код НОМЕР_1 ) за вказаний період у реєстрі відсутні.

Отже, відповідно до відомостей ДПС за 2018 - 2020 роки члени сім`ї боржника отримали такі доходи:

- 2018 рік: 120223 грн 85 коп. (58200 грн + 62023 грн 85 коп.) - заробітна плата, 360883 грн 97 коп. - дохід від продажу рухомого та нерухомого майна, 3000 грн - дохід від надання майна в лізинг, 12600 грн - дохід за цивільно-правовим договором, 20900 грн - інші доходи;

- 2019 рік: 120821 грн 67 коп. ( 59733 грн 72 коп. + 61087 грн 95 коп.) - заробітна плата, 22 983 грн 39 коп. - дохід від надання майна в лізинг, 663336 грн (567 793 грн +95 543 грн) - дохід, виплачений самозайнятій особі, 42 000 грн - інші доходи;

- 2020 рік: 34934 грн 80 коп. (19387 грн 48 коп. + 15547 грн 32 коп.) - заробітна плата; 29 700 грн - дохід від продажу рухомого майна; 192160 грн 92 коп. (82289 грн 62 коп. +100 671 грн 30 коп. + 9200 грн) - дохід від надання майна в лізинг, оренду; 0 грн 06 коп. - спадщина чи дарунок від члена сім"ї 1 та 2 ступенів споріднення; 1800449 грн 43 коп. - дохід, виплачений самозайнятій особі; 32800 грн - інші доходи.

Враховуючи перелік доходів, визначений у розділі 2 декларації, до інших доходів належить віднести: дохід, виплачений самозайнятій особі, дохід за цивільно-правовим договором, інші доходи.

Таким чином, відповідно до відомостей ДПС за 2018 - 2020 роки інші доходи членів сім`ї боржника склали:

- за 2018 рік - 33 500 грн (у декларації вказано - 20 900 грн);

- за 2019 рік - 70 5336 грн (у декларації вказано - 60 9793 грн);

- за 2020 рік - 1 833 249 грн 43 коп. (у декларації вказано - 1 800 449 грн).

Суд зазначив, що у деклараціях містяться розбіжності щодо доходів членів сім`ї боржника від продажу та передачі в оренду майна (в декларації за 2018 рік боржником вказано дохід від передачі майна в оренду 286 180,00 грн, а за даними ДПС - 3 000,00 грн; за 2019 рік - 348 495,00 грн, натомість за даними ДПС - 22 983 грн 39 коп.; за 2020 рік - дохід від продажу майна в декларації - 104 700,00 грн, від передачі майна в оренду - 292 356,00 грн, а за даними ДПС - 29 700,00 грн та 192160 грн 92 коп. відповідно).

З наданої на вимогу суду інформації банківських установ про залишок коштів на рахунках та про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 суд встановив таке.

З 01.01.2018 боржник мав відкриті рахунки у таких банках: АТ "Приватбанк" та АТ "ОТП-Банк".

Щодо рахунків боржника у АТ "Приватбанк":

- згідно довідки АТ "Приватбанк" станом на 23.08.2022 ОСОБА_1 мав депозитні рахунки: НОМЕР_6 на суму 150000 дол.США, відкритий 12.04.2007, НОМЕР_8 на суму 9000 Євро, відкритий 03.05.2018, НОМЕР_7 на суму 5000 Євро, відкритий 03.05.2018, НОМЕР_11 на суму 32643 грн 04 коп., відкритий 14.08.2018, НОМЕР_9 на суму 300000 грн, відкритий 05.02.2019, НОМЕР_10 на суму 324000 грн, відкритий 05.02.2019.

З банківських виписок про рух коштів на рахунках боржника суд встановив:

- по депозиту НОМЕР_17 станом на 12.01.2018 залишок коштів на рахунку ОСОБА_1 становив 14,93 дол.США, 09.08.2019 виплачено по договору 15,07 дол.США, після чого залишок на рахунку склав 0,00 грн;

- 03.05.2018 ОСОБА_1 відкрито депозит на суму 9000 Євро, який періодично продовжувався та 09.08.2019 достроково розірвано, виплачено по договору 9094,15 Євро (виписка по рахунку НОМЕР_12);

- 03.05.2018 ОСОБА_1 відкрито депозит на суму 5000 Євро, який після неодноразового продовження достроково розірвано 09.08.2019, виплачено 5052,30 Євро (виписка по рахунку НОМЕР_13);

- 14.08.2018 ОСОБА_1 відкрито депозит НОМЕР_11 на суму 32643 грн 04 коп., 16.01.2019 суму депозиту в розмірі 33640 грн 63 коп. переведено на карту 53--84 (виписка по рахунку № НОМЕР_2 );

- з виписки по рахунку НОМЕР_3 вбачається, що 05.02.2019 на рахунок боржника від ТОВ "Еспіві - Кр" переведено 624000 грн з призначенням платежу "повернення поворотної фінансової допомоги по договору №26-12/18";

- 05.02.2019 ОСОБА_1 відкрито депозит НОМЕР_14 на суму 300000 грн, та НОМЕР_15 на суму 324000 грн. Виплати по договорах проведено 07.03.2019 відповідно 301621 грн 10 коп. та 325750 грн 78 коп. (всього 627371 грн 88 коп.) (виписки по рахунках НОМЕР_9 та НОМЕР_10). Таким чином, твердження представника боржника, про те, що кошти з рахунків отримано 28.02.2019 не підтверджено. Водночас суд звертає увагу на те, що вказані депозитні рахунки відкрито у гривні, а не в дол. США, як зазначала керуюча реструктуризацією;

- з спільного з ОСОБА_7 рахунку НОМЕР_16 ОСОБА_1 за період з 28.02.2019 по 26.04.2019 зняв готівкою 1417170 грн, а за період з 17.05.2019 по 31.07.2019 - 99995 дол. США (виписка по рахунку № НОМЕР_4 );

- з виписки по рахунку № НОМЕР_5 вбачається, що за період з 16.05.2019 по 29.07.2019 на рахунок ОСОБА_1 від ОСОБА_13 надійшли грошові кошти в загальному розмірі 100500 дол. США, які переведені ним на інший рахунок у банку. З виписки по рахунку № НОМЕР_4 вбачається, що за період з 17.05.2019 по 31.07.2019 ОСОБА_1 отримав 99995 дол. США та сплатив комісії банку, що разом становить 100500 дол. США;

- 25.02.2019 платником ОСОБА_11 на рахунок боржника переведено кошти в розмірі 300000 грн, 26.02.2019 - 301507 грн 54 коп., а 01.03.2019 ще 307500 грн. Всього 909007 грн 54 коп. (виписки по рахунках НОМЕР_18 та НОМЕР_19).

Відповідно до пункту 1.37 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Суми коштів, сплачені ОСОБА_1 на користь банку за надані послуги з розрахунково-касового обслуговування повинні бути включені до складу отриманих ним коштів від третіх осіб. Отже, боржник мав задекларувати у декларації за 2019 рік 100 500 дол. США, перерахованих йому ОСОБА_13 , а не 100000 дол. США, 909 008 грн перерахованих ОСОБА_11 , а не 907500 грн.

Згідно виписки по рахунках АТ "ОТП -Банк" боржник мав відкритий депозитний рахунок у банку за договором №100/001586/18 від 30.11.2018. Вказаний депозитний рахунок періодично поповнювався. Загальний рух коштів по рахунку склав 3 357 477 грн 19 коп. При цьому, доводи представника боржника про те, що сума депозиту становила 650 000 грн, оскільки боржник ставив та знімав кошти в межах цієї суми спростовуються відомостями з виписки, де зазначено, зокрема, залишок на кінець дня (16.05.2019, 31.05.2019, 03.06.2019) більше 1 100 000 грн.

За період з 11.06.2018 по 30.08.2018 ОСОБА_1 перерахував цільовий благодійний внесок на розвиток благоустрою місцевої громади с.Черніїв згідно договору від 08.06.2018 благодійний внесок у загальному розмірі 1450000 грн.

Жодних доказів того, що вказані кошти перераховано на виконання договору доручення від 01.02.2018, укладеного ОСОБА_14 (довіритель) та ОСОБА_1 (повірений) матеріали справи не містять, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_14 передав (перевів) ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 1 450 000 грн, обумовлені в п. 1.1. вказаного договору.

Таким чином, у декларації за 2018 рік боржник мав задекларувати витрати у розмірі 1 450 000 грн.

Матеріалами справи не підтверджено витрати боржника, вказані у декларації за 2019 рік, понесені ним на лікування матері, відтак грошові кошти у розмірі 2000 000 грн, 14 000 Євро та 100 000 дол. США мали бути відображені у декларації за 2020 рік у розділі грошові активи.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2022, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023, закрито провадження у справі № 909/496/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Правовою підставою постановлення ухвали зазначено пункт 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дослідив уточнюючі декларацій про майновий стан боржника за 2018 - 2020 роки, які ОСОБА_1 подав з урахуванням звіту керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Карауш Ю.В. про результати перевірки декларацій ОСОБА_1 , та дійшов висновку про зазначення ОСОБА_1 неповної і недостовірної інформації в деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім`ї за 2018 -2020 роки; не надання виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; встановлені керуючим реструктуризації зауваження були перевірені та знайшли підтверджені під час судового розгляду справи.

Відхиливши доводи боржника про відсутність відомостей щодо вартості нерухомого майна, які належать членам його сім`ї, з посиланням на те, що члени сім`ї не надали відповідної інформації, суди зауважили про відсутність доказів вжиття боржником заходів, спрямованих на отримання відповідної інформації щодо майнового стану членів його сім`ї з відповідних офіційних джерел інформації.

За висновками судів, не надання боржником виправленої декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, свідчить про наявність правових підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями у цій справі, боржник - ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 у справі № 909/496/21 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В якості підстави подання касаційної скарги зазначає обставини, визначені пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України. Вважає, що оскаржувані судові рішення винесені при неправильному застосуванні норми матеріального права, що міститься в пункті 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду, а також при порушенні норм процесуального права.

Скаржник вказує про необхідність формування у спірних правовідносинах правового висновку щодо правильного застосування судом положень пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ, зокрема, чи вважається подання боржником неповної інформації в Декларації про майновий стан боржника та чи є це підставою для закриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ у випадку зазначення боржником у розділах про вартість нерухомого майна та рухомого майна членів його сім`ї запису: «член сім`ї не надав інформацію» у зв`язку з неможливістю отримання боржником таких відомостей з офіційних джерел.

За доводами касаційної скарги, не зазначення боржником відомостей про вартість нерухомого та рухомого майна членів його сім`ї станом на момент набуття його у власність, не могла бути підставою для закриття провадження по даній справі на підставі положень пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ. Те саме, на його думку, стосується висновку про незадекларування боржником в декларації за 2018 рік витрат в сумі 1 450 000 грн - благодійного внеску на розвиток місцевої громади с. Черніїв, з приводу чого суди також вказали на відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують, що вказані кошти були перераховані боржником на виконання укладеного з рідним братом боржника - ОСОБА_14 договору доручення від 01.02.2018, за умов чинності цього договору.

Боржник стверджує, що ним не порушено обов`язку щодо надання повної інформації щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї під час подання декларації, оскільки відсутні будь-які докази стосовно наявності у відкритих джерелах такої інформації, відсутні докази, які б вказували на наявність невикористаних боржником джерел інформації, що містять ці дані.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Леверідж» вважаючи оскаржені судові рішення законними та обґрунтованими, прийнятими у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з`ясуванням всіх обставин справи, просить суд залишити їх без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Арбітражний керуючий Карауш Ю.В. у відзиві на касаційну скаргу боржника просить залишити її без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін, стверджуючи про правильність висновків судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 ГПК України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання обґрунтованості рішень судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з підстав не дотримання боржником вимог КУзПБ щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про майновий стан боржника, зокрема й членів його сім`ї, а також не усунення відповідних недоліків.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених судами фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За змістом статті 116 КУзПБ боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

При цьому, нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Зокрема, пунктом 11 частини третьої статті 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували поданню до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім`ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов`язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов`язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.

Верховний Суд зауважує, що КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Верховний Суд зауважує, що своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів. Суд звертається до висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов`язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації.

Суд також звертається до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 щодо того, що нормами Кодексу України з процедур банкрутства не передбачено перевірку керуючим реструктуризацією виправлених декларацій, а зазначена в них інформація підлягає оцінці судом та використанню при подальшому розгляді справи.

Пунктом 1 частини 7 статті 123 КУзПБ встановлено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Отже, зі змісту наведеної норми вбачається, що у разі, якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі (позиція Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

До того ж, розширене коло ініціаторів застосування частини сьомої статті 123 КУзПБ та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за частиною сьомою статті 123 КУзПБ, тому, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Місцевим господарським судом у цій справи встановлено, що в деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім`ї за 2018 -2020 роки ОСОБА_1 не надано суду повної та достовірної інформації щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї ані під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника.

Апеляційний господарський суд перевірив наявність обставин щодо надання повної та достовірної інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї у їх сукупності з іншими обставинами справи, які підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, надав їм юридичну оцінку та додатково зазначив.

Щодо благодійного внеску вказав, що саме ОСОБА_1 в період з 11.06.2018 по 30.08.2018 перераховував на розвиток благоустрою місцевої громади с.Черніїв благодійний внесок у загальному розмірі 1 450 000 грн. У матеріалах справи немає доказів, що вказані кошти перераховано на виконання договору доручення від 01.02.2018, укладеного ОСОБА_1 (повірений) з своїм братом - ОСОБА_14 (довіритель). Відсутні й докази отримання вказаних коштів від ОСОБА_14 , який знаходиться за межами України, або документів, за якими такі кошти були ввезені в Україну. Отже, названа сума повинна була бути відображена у декларації за 2018 рік.

Щодо витрат на лікування матері ОСОБА_4 , яка померла у грудні 2019 року, суд прийняв пояснення ОСОБА_1 щодо коштів, витрачених на лікування матері, з розумінням поствившись до пояснень боржника, що витрачаючи кошти на лікування важко хворої матері, неможливо думати про збереження квитанцій, розписки витрат тощо.

Щодо поїздок за кордон зазначив, що згідно із довідкою Державної прикордонної служби за №91-31867/0/15-21 від 25.08.2021 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (батько), ОСОБА_17 (син), ОСОБА_18 (дочка) у період з 27.07.2018 по 27.07.2021 неодноразово перетинали державний кордон України. Окрім міст Німеччини, ОСОБА_1 мав поїздки в Шарм-Ель-Шейх, Салоніки, Амстердам, Мадрид, Лондон, Варшава, Париж.

ОСОБА_1 у запереченнях на відзив арбітражної керуючої Карауш Ю.В. повідомив, що його витрати на поїздки за кордон задекларовано в уточнюючих деклараціях про майновий стан боржника за 2018-2020 роки, а саме у п. 70 "Витрати на побутові потреби" стовп. "Загальна сума (за рік) боржника", секція "у т. ч. за межами України", що відповідають рівню його задекларованих доходів за вказаний період, а витрати на поїздки в Німеччину фінансував брат Святослав, який постійно проживає в Німеччині.

В уточнюючих деклараціях у п. 70 "Витрати на побутові потреби" стовп. "Загальна сума (за рік) членів сім`ї", секція "у т. ч. за межами України", зазначено: «Члени сім`ї не надали інформацію» про їх витрати на поїздки за кордон.

Суд наголосив, що у 2019, 2020 роках дочка ОСОБА_1 - ОСОБА_18 2005 року народження була неповнолітньою. Відповідно, ОСОБА_1 повинен був пояснити джерела витрат на фінансування її поїздки за кордон. Немає й відомостей про джерела фінансування поїздок за межі України сина ОСОБА_19 .

Щодо автомобілів вказав, що у декларації за 2019 рік в розділі V "Відомості про рухоме майно боржника та членів сім`ї боржника" зазначено, що у ОСОБА_5 (син) перебували у власності два легкові автомобілі: Hyundai Accent, 2017 р.в. вартістю 215 000 грн та Hyundai Tucson, 2018 р.в. про вартість якого член сім`ї не надав інформацію.

Крім того, у 2020 році ОСОБА_5 (син) продав легковий автомобіль Hyundai Tucson, 2018 р.в. (дата перереєстрації на нового власника 13.05.2020), а також придбав і продав легковий автомобіль Hyundai Sonata, 2018 р.в. (дата придбання 26.05.2020, дата перереєстрації на нового власника 15.09.2020).

З огляду на вік ОСОБА_19 (1997 року народження) і відсутність відомостей про його доходи, інформація про походження коштів на покупку сином автомобілів судом визнано важливою.

У деклараціях про майновий стан у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 за 2018, 2019, 2020 роки немає й відомостей про нерухоме і рухоме майно членів сім`ї боржника (дату набуття права власності, вартість), натомість зазначено, що член сім`ї не надав інформацію.

Таким чином, у цій справі суди першої та апеляційної інстанції встановили, що боржник не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї, а встановлені керуючим реструктуризації зауваження були перевірені та знайшли підтвердження під час судового розгляду справи.

Зі змісту пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі.

Отже, враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставин відсутності у поданих суду деклараціях про майновий стан боржника та членів його сім`ї за 2018 - 2020 роки ОСОБА_1 повної та достовірної інформації щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї, такий недолік не усунутий в уточнених деклараціях, Верховний Суд погоджується із обґрунтованим та законним висновками судів про наявність підстав для закриття провадження у цій справі про неплатоспроможність на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ.

Доводи ОСОБА_1 про відсутність відомостей про нерухоме і рухоме майно членів сім`ї боржника з посиланням на ненаданням останніми відповідної інформацію, обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд з цього приводу зауважує, що відповідно до пункту 9 Примітки до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім`ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім`ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім`ї не надав інформацію".

Відтак, отримання інформації щодо членів сім`ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім`ї так і з офіційних джерел. Аналогічний висновок наведено в постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20 (п. 28.1, 28.2).

Інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника (постанова Верховного Суду від 22.05.2022 у справі № 916/1482/21 (п. 76)).

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про неможливість самостійно отримати з державних реєстрів відомості про вартість рухомого чи нерухомого майна членів його сім`ї з огляду на відсутність в державних реєстрах відомості про вартість нерухомого чи рухомого майна. Адже, як встановлено судами у цій справі, ОСОБА_1 не надав доказів, які б це підтверджували, зокрема, звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про членів сім`ї, яка необхідна була йому для заповнення розділу ІІ та ІІІ декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.

Відсутність доказів вжиття боржником заходів, спрямованих на отримання відповідної інформації щодо майнового стану осіб, зазначених у поданих деклараціях, в тому числі й з відповідних офіційних джерел інформації, виключає можливість формування висновку Верховного Суду чи вважається подання боржником неповної інформації в Декларації про майновий стан боржника та чи є це підставою для закриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ у випадку зазначення боржником у розділах про вартість нерухомого майна та рухомого майна членів його сім`ї запису: «член сім`ї не надав інформацію» у зв`язку з неможливістю отримання боржником таких відомостей з офіційних джерел, що було заявлено як підстава касаційного оскарження.

При цьому Верховний Суд зауважує, що наявність у цій справі такого висновку не матиме впливу на вирішення спору по суті, оскільки не зазначення боржником у декларації відомостей про вартість нерухомого та рухомого майна членів сім`ї, не є єдиною підставою закриття провадження у справі, закриття провадження у справі здійснювалось виходячи зі встановлених судом обставин справи відсутності повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях у їх сукупності.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов`язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.

Аргументи скаржника стосовно ненадання судами попередніх інстанцій належної оцінки окремим фактам і доказам щодо інформації про майновий стан боржника та членів сім`ї, за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що знаходиться поза межею повноважень суду касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України.

Суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).

Таким чином, доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржених судових рішень не знайшли свого підтвердження за касаційним переглядом справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень місцевого та апеляційного господарських судів немає.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.05.2023 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 02.11.2022 у справі №909/496/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.І. Картере

В.Г. Пєсков