Рішення

від 28.09.2023 по справі 756/8055/22

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28.09.2023 Справа № 756/8055/22

Провадження № 2/756/4551/23

Унікальний № 756/8055/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Любін А.Ю.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства Мале приватне підприємство «ЛЕГІОН і КО», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства Мале приватне підприємство «ЛЕГІОН і КО» (далі по тексту МПП «ЛЕГІОН і КО»), ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що 13.06.2021 року близько 14 год. 14 хв., в м.Києві по вул. М. Юнкерова, 105, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 , під час виїзду з місця стоянки на головну дорогу не надав перевагу у русі автомобілю «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням позивача, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних автомобілів.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , отримав значні механічні пошкодження, а позивачу як власнику були завдані матеріальні збитки.

Безпосередньо на місці ДТП водії вказаних транспортних засобів, на підставі п.33.2. ст.33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» склали спільне повідомлення про ДТП (Європротокол), в якому ОСОБА_1 , письмово зафіксував своє повне визнання вини.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в АТ "ПРОСТО-страхування", відповідно до полісу № АР5182535.

Разом з цим, згідно даних Полісу страхування № АР/5182535 від 31.05.2021 року. страхувальником забезпеченого транспортного засобу «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , є МПП "ЛЕГІОН І КО".

На час вчинення ДТП ОСОБА_1 працював у відповідача МПП «Легіон і Ко» на посаді директора, тому позивач вважає, що шкода завдана його майну внаслідок ДТП була заподіяна ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Позивач надав страховику документи та заяву про виплату страхового відшкодування.

30.07.2021 року АТ "ПРОСТО-страхування" за результатами розгляду вказаної заяви здійснило виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що становить 14 982,95 грн. Вказана виплата була здійснена на підставі Експертного висновку/калькуляції № 153231 від 24.06.2021 року, виконаного на замовлення страховика відповідача.

Крім того, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача без урахування коефіцієнту фізичного зносу, згідно вказаного Експертного висновку/калькуляції № 153231 24.06.2021 року, становить 28 463,74 грн.

Разом з цим, за замовленням і за рахунок позивача було проведено відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , загальна вартість якого склала 28 990,00 грн.

Оскільки, юридична особа чи фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків, враховуючи вищезазначене, просить із відповідачів на користь позивача стягнути різницю між фактично завданою шкодою та розміром страхового відшкодування у розмірі у розмірі 14 007,05 грн. (28 990,00 грн - 14 982,95 грн.).

Зазначає, що належний позивачеві автомобіль був не просто транспортним засобом і основним засобом пересування, але і ціллю, досягнення якої в свій час потребувало кропіткої праці, а тому пошкодження автомобіля в ДТП завдало позивачеві душевних страждань та негативно вплинуло на його моральний стан. Просить стягнути з відповідачів 8000 грн завданої моральної шкоди.

Ухвалою Оболонського районного суду від 27.09.2022 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін).

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_1 зазначив, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, адже позов подано до кількох відповідачів без вказання змісту позовних вимог щодо кожного з них.

Крім того, позивачем не подано належних та допустимих доказів оплати за ремонт автомобіля. Наявна у матеріалах справи копія документа, яку позивач надав до суду в якості підтвердження оплати за ремонт автомобіля не є належним та допустимим.

Правове регулювання розрахункових операцій (РРО) встановлено Законом «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Стороною відповідача ОСОБА_1 з метою збору доказів по справі, направлявся запит до Державної фіскальної служби щодо наданої квитанції ФОП ОСОБА_3 від 21.02.2022.

Згідно листа ДФС від 17.10.2022 на запит роз`яснено, що наведена квитанція ФОП ОСОБА_3 від 21.02.2022 не є розрахунковим документом. Здійснення ФОП операцій без РРО/ПРРО є прямим порушенням законодавства України в цій сфері.

Жодного судового рішення, яке б встановлювало протиправність, чи вину ОСОБА_1 у пошкодженні автомобіля позивача немає.

За таких обставин, позивач ОСОБА_2 , не надав жодних доказів обґрунтованості позовних вимог, не має права на отримання від відповідачів жодних грошових сум допоки такі вимоги не будуть підтверджені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив позивач зазначив наступне.

Щодо твердження ОСОБА_1 що жодного судового рішення, яке б встановлювало протиправність, чи вину ОСОБА_1 у пошкодженні автомобіля позивача немає, зазначає, що під час ДТП внаслідок якої, пошкоджено транспортний засіб позивача було складено спільне повідомлення про ДТП (Європротокол), в якому ОСОБА_1 письмово зафіксував своє повне визнання вини.

Крім того, позивач дійсно провів ремонт у ФОП ОСОБА_3 і здійснив розрахунок на вказану у позові суму 28 990,00 грн. На підтвердження вказаної обставини було долучено до позовної заяви: копію Акту виконаних робіт № Че-00000000000000188 від 21.02.2022 року; копію квитанції до прибуткового касового ордеру №000000183 від 21.02.2022 року. Те, що ФОП ОСОБА_3 видав позивачеві квитанцію нібито з порушенням встановленого порядку проведення розрахункових касових операцій немає жодного стосунку до предмету доказування, позаяк це ніяким чином не спростовує розмір заподіяних позивачеві збитків, до того ж позивач ніяким чином не міг вплинути на поведінку іншої особи ФОП ОСОБА_3 , яка здійснювала ремонт його автомобіля.

Крім того, розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , в означеній ДТП підтверджується також і Експертним висновком/калькуляцією № 153231 від 24.06.2021 року, яка була зроблена на замовлення Страховика відповідача, і відповідно до неї вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача без урахування коефіцієнту фізичного зносу, становить 28 463,74 грн.

В зв`язку з чим просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В запереченнях відповідач ОСОБА_1 просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, наголошуючи, що законом заборонені будь-які готівкові розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Складання Європротоколу (фактично повідомлення) породжує певні наслідки у відповідності до Закону України Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», однак для настання деліктної відповідальності відповідно до ст. 1166 ЦК України необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача. Відсутність хоча б одного з наведених складових елементів шкоди виключає склад цивільного правопорушення, і, як наслідок, настання юридичної відповідальності.

Крім того, в позовній заяві до кількох відповідачів позивач просить суд задовольнити одну і ту ж саму вимогу.

За таких обставин, позивач ОСОБА_2 , не надавши жодних доказів обґрунтованості позовних вимог, не має права на отримання від відповідачів жодних грошових сум допоки такі вимоги не будуть підтверджені належними та допустимими доказами.

Ухвалою суду 17 січня 2023 року постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій просив розглянути справу за його відсутності, та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 , який одночасно є представником відповідача МПП «Легіон і Ко» та його представник в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши відповідача ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

13.06.2021 року близько 14 год. 14 хв. в м. в м.Києві по вул. М. Юнкерова, 105 відбулась ДТП за участі водіїв транспортних засобів «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 та «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_2

13.06.2021 року, безпосередньо на місці ДТП обидва водії за взаємною згодою склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротокол), відповідно до якого сторонами зазначені обставини ДТП, а саме те, що воно сталось внаслідок порушення знаку переваги руху, зазначено пошкодження, яких зазнали транспортні засоби, а також відповідачем ОСОБА_1 зазначено про те, що він свою провину визнає (а.с.8).

Внаслідок цієї ДТП отримав пошкодження автомобіль марки «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , власником якого є позивач, чим йому заподіяно майнову шкоду.

Пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

З матеріалів справи вбачається, що обидва транспортні засоби - учасники ДТП є забезпеченими, при складанні повідомлення про ДТП відповідач ОСОБА_1 погодився з наявністю своєї вини у ній і протягом часу розгляду справи не надав суду доказів, які б спростовували його вину у вчиненні ДТП, які б могли поставити під сумнів обставини ДТП, які узгоджені обома водіями при складанні європротоколу. Посилання сторони відповідача на те, що саме позивачем має бути доведено вину водія ОСОБА_1 у цій ДТП суд вважає необгрунтованими, оскільки позивачем на підтвердження своїх доводів надано повідомлення про ДТП (європротокол) і згідно принципу змагальності у цивільному процесі саме сторона відповідача зобов`язана його спростувати.

В зв`язку з цим, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 13.06.2021 року в м. в м.Києві по вул. М. Юнкерова, 105, між транспортними засобами «Mitsubishi», д.н.з. НОМЕР_1 і «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 .

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 була застрахована в АТ "ПРОСТО-страхування", відповідно до полісу № АР5182535 (а.с. 7).

Згідно даних Полісу страхування № АР/5182535 від 31.05.2021 року. страхувальником забезпеченого транспортного засобу «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_1 , є МПП "ЛЕГІОН І КО" (а.с. 7).

На час вчинення ДТП ОСОБА_1 працював у відповідача МПП «Легіон і Ко» на посаді директора.

Позивач надав страховику документи та заяву про виплату страхового відшкодування.

30.07.2021 року АТ "ПРОСТО-страхування" за результатами розгляду вказаної заяви здійснило виплату страхового відшкодування позивачу у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, що становить 14 982,95 грн. Вказана виплата була здійснена на підставі Експертного висновку/калькуляції № 153231 від 24.06.2021 року, виконаного на замовлення страховика відповідача.

Крім того, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу позивача без урахування коефіцієнту фізичного зносу, згідно вказаного Експертного висновку/калькуляції № 153231 24.06.2021 року, становить 28 463,74 грн., вирахування зношення запчастин становить 55% у розмірі 13 480,79 грн. (а.с. 10).

Згідно з висновком № 153231 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження (з технічної точки зору) на дату огляду 24.06.2021 становить 14 982,95 грн., а повна вартість відновлювального ремонту, без врахування фізичного зносу складових частин 28 463,74грн (а. с. 10).

Будь - яких доказів які б викликали сумнів у повності, ясності, правильності звіту сторонами надано не було, інших доказів на підтвердження заявленого розміру збитків сторонами не надано, а тому

суд вважає обґрунтованим розмір шкоди, що визначений ним.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, підтриманої Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 686/17155/15-ц, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці.

Також, у Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року №61-9547св18 зазначено, що системний аналіз ст.ст. 1992, 1994 ЦК України дає підстави для висновку, що фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (відновлювальний ремонт транспортного засобу).

Частиною першою статті 1172 ЦК України визначено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовом відшкодування шкоди» (далі - Постанова Пленум №6), під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу відповідних на те прав.

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму №6 відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах.

Згідно з абз. 2 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - Постанова Пленуму №4), якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспорт, переданий її власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди.

Отже відповідальність юридичної або фізичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв`язку з виконанням трудових (службових) обов`язків.

При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов`язків працівника.

Як зазначалось вище, на момент ДТП і на момент вирішення справи судом відповідач ОСОБА_1 є директором МПП «ЛЕГІОН І КО». Жодних доводів чи доказів, які б дозволяли суду дійти висновку про невиконання відповідачем ОСОБА_1 трудових відносин на момент ДТП, стороною відповідача не подано, у зв`язку з чим суд вважає можливим вирішити питання про відшкодування шкоди саме за рахунок МПП «ЛЕГІОН І КО».

Оскільки вартість майнового збитку, завданого ОСОБА_2 пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_1 під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, перевищує виплачений позивачу розмір страхового відшкодування, то із роботодавця МПП «ЛЕГІОН І КО», на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

Визначаючи розмір відшкодування майнової шкоди, який підлягає стягненню із МПП «ЛЕГІОН І КО» на користь позивача суд бере до уваги наступне.

Відповідно до акту виконаних робіт вартість проведених ремонтних робіт транспортного засобу «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 , та прибуткового касового ордеру склала 28 990 грн.

Однак, згідно листа ДФС від 17.10.2022 на запит роз`яснено, що наведена квитанція ФОП ОСОБА_3 від 21.02.2022 не є розрахунковим документом у розумінні Законом України від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та не може вважатися відповідним, з урахуванням вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148.

З цих підстав, суд визнає не підтвердженими належними доказами факт проведення ремонтних робіт транспортного засобу «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 у ФОП ОСОБА_3 .

Разом з цим, згідно з висновком № 153231 експертного автотоварознавчого дослідження з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «AUDI», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок його пошкодження (з технічної точки зору) на дату огляду 24.06.2021 становить 14 982,95 грн., а повна вартість відновлювального ремонту, без врахування фізичного зносу складових частин 28 463,74грн (а. с. 10).

При цьому, 30.07.2021 року ОСОБА_2 отримав від АТ «ПРОСТО-страхування» суму відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 14 982,95 грн.

За таких обставин, суд бере за основу висновок № 153231 експертного автотоварознавчого дослідження проведеного страховиком відповідача, та вважає правильним стягнути з відповідача МПП «ЛЕГІОН І КО» різницю між сумою вартості відновлювального ремонту та сумою виплаченою позивачеві страховою компанією, тобто у розмірі (28 463,74 грн.-14 982,95 грн.), оскільки страховою компанією ці витрати не відшкодовуються та зазначена сума розрахована відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів і її стягнення не залежить від проведення ремонту транспортного засобу.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Приймаючи до уваги той факт, що позивачу дійсно було завдано майнової шкоди винною у ДТП особою, враховуючи глибину і тривалість душевних страждань, що пов`язані з пошкодженням майна позивача та порушенням його звичайного способу життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає адекватною компенсацію моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., яка у відповідності до положень ст.1172 ЦК України також підлягає стягненню з МПП «ЛЕГІОН І КО».

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в обсязі та за підстав, що зазначені вище. Всі позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди з відповідача ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо вимог про стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 5, 6 ст. 137 ЦПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження фактично понесених витрат представником позивача надано Договір про надання юридичних послуг №27/02/22-ЮП/ІL від 21.02.2022 року (а.с. 23-24), акту виконаних робіт №1 відповідно до договору №27/02/22-ЮП/ІL від 21.02.2022 року, відповідно до якого вартість однієї години витрачено адвокатом становить 1 000,00 грн., отже на юридичну консультацію замовника витрачено 0,5 годин, вивчення документів - 0,5 годин, на збір доказів витрачено 1 година, вжиття заходів досудового врегулювання спору - 1 година, підготовка та подання позовної заяви - 2 години, отже загальна вартість юридичних послуг - 5 000 грн. (а.с.25), квитанція від 21.02.2022 року про сплату позивачем за надання правової допомоги за договором №27/02/22-ЮП/ІL від 21.02.2022 у розмірі 5000 грн.(а.с. 26).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлені позивачем витрати у сумі 5000 грн. є співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання правничої допомоги, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги ОСОБА_2 було задоволено на 70% щодо відповідача МПП «ЛЕГІОН І КО» від пред`явлених позовних вимог, суд вважає правильним стягнути з відповідача МПП «ЛЕГІОН І КО» на користь позивача 70% понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, що складає 3 500,00 грн. і сплаченого судового збору у розмірі 694,68 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Приватного підприємства Мале приватне підприємство «ЛЕГІОН і КО», ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Мале приватне підприємство «ЛЕГІОН і КО» на користь ОСОБА_2 :

13 480 (тринадцять тисяч чотириста вісімдесят) гривень 79 копійок - майнової шкоди;

2 000 (дві тисячі) гривень - моральної шкоди;

694 (шістсот дев`яносто чотири) гривні 68 копійок - судового збору;

3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень - витрат на професійну правничу допомогу.

В частині позовних вимог до ОСОБА_1 - відмовити.

Дані щодо учасників справи.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Приватне підприємство Мале приватне підприємство «ЛЕГІОН і КО», код ЄДРПОУ 21572261, місцезнаходження: м. Київ, вул. Попова, 12.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 28.09.2023

Суддя: А.М.Майбоженко