Ухвала

від 25.09.2023 по справі 539/275/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/275/21 Номер провадження 11-кп/814/2019/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем ОСОБА_5 ,

за участі прокурора ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12020170240001218 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 квітня 2023 року,

встановила:

Цим вироком

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лубни Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

06.09.2018 Лубенським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 26.05.2021 скасовано звільнення від відбування покарання з іспитовим строком та направлено для відбування покарання,

засуджено за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 06.09.2018 і остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно звироком суду ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.

17.12.2020 приблизно о 20 год. 50 хв. ОСОБА_8 з метою відкритого викрадення чужого майна зайшов до магазину «Хвилинка», за адресою м. Лубни, проспект Володимирський, 97, діючи відкрито для продавця та іншого відвідувача магазину, з прямим умислом, повторно, шляхом вільного доступу, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, викрав із полиці вітрини вказаного магазину пляшку горілки «Хортиця Платинум», ємністю 1 л., належну ТОВ «Хвиля», вартістю 112,80 грн., після чого із викраденим майном покинув місце вчинення злочину.

На вирок суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, у якій не погоджується з вироком суду та просить його переглянути.

В апеляційній скарзі захисник просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження у зв`язку з відсутністю в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх тримання.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що суд дійшов неправильного висновку про винуватість ОСОБА_8 , не враховані його показання, що він зайшов у магазин з метою придбати пляшку горілки, взяв пляшку з полички і вийшов, забувши розрахуватися за неї. Він не тікав, а просто вийшов з магазину, а коли почув голос продавця, добровільно повернувся в магазин і повернув пляшку.

Вказує, що з показань продавця свідка ОСОБА_9 , коли вона вибігла за ОСОБА_8 та повернула в магазин, він повернувся без пручань. Такі ж показання дала свідок ОСОБА_10 , яка бачила, як обвинувачений взяв пляшку і вийшов, а потім повернувся з продавцем ОСОБА_9 спокійно, вибачився і просив не викликати поліцію.

Інші учасники провадження вирок не оскаржували.

Заслухавши доповідача, захисника в підтримку поданих апеляційних скарг, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Висновок суду про доведення винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 186 КК України, є правильним, ґрунтується на належних та допустимих доказах, що були безпосередньо досліджені у судовому засіданні та отримали належну оцінку.

Як вбачається з показань ОСОБА_8 , він 17.12.2020 приблизно о 20.50 год, зайшовши в магазин «Хвилинка» взяв з полички пляшку горілки та вийшов з магазину, забувши розрахуватися за неї.

Сам факт того, що ОСОБА_8 за встановлених судом обставин дійсно перебував у вказаному магазині, де в присутності сторонніх осіб відкрито взяв алкогольний напій та, не заплативши, вийшов з магазину, не оспорює і сам обвинувачений.

Вказане вище підтверджують свідки, зокрема свідок ОСОБА_10 , яка суду пояснила, що бачила як обвинувачений зайшов у відділ алкогольних напоїв та взяв пляшку горілки з полички, після чого, пройшовши повз касу, вийшов з магазину. При цьому вона почула крик продавця ОСОБА_9 , яка вибігла з магазину слідом за ОСОБА_8 . Також свідок зазначила, що продавець ОСОБА_9 почала кричати та зупиняти ОСОБА_8 перебуваючи на касі, а лише після того, як чоловік не зупинився, вибігла за ним з приміщення магазину, затримала його та привела в магазин.

Події 17.12.2020 були відтворені зі свідком ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту від 23.12.2020 та відповідають встановленими обставинами вчинення кримінального правопорушення.

Ці показання свідка та дані отримані під час слідчого експерименту, узгоджуються з даними, зафіксованими відеокамерою з внутрішньої та зовнішньої камер відеоспостереження магазину «Хвилинка».

Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які прибули за викликом у магазин підтвердили, що ОСОБА_8 відразу після їх прибуття вказував, що він дійсно взяв пляшку горілки і вийшов з магазину.

Вина ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин підтверджується і іншими матеріалами, дослідженими судом першої інстанції.

Тобто, про наміри обвинуваченого, спрямовані на відкрите заволодіння чужим майном, свідчить характер вчинених ним дій, зокрема те, що він заволодівши пляшкою горілки шляхом вільного доступу, не підійшов до каси для оплати, не відреагував на зауваження продавця ОСОБА_9 , яка перебувала за касою, не звернув уваги на крик продавця, а повернувся до магазину лише коли продавець наздогнала його. До того ж, після повернення його продавцем в магазин не оплатив та не вчиняв жодних дій для оплати за взятий в магазині товар, а лише вибачився та просив не викликати поліцію.

З огляду на вказане суд правильно критично оцінив показання обвинуваченого про те, що він забув оплатити за товар та про відсутність у нього намірів заволодіти викраденим майном.

Враховуючи викладене суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно.

Отже, вина ОСОБА_8 у вчиненні злочину, за обставин встановлених судом, є доведеною, ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Суд першої інстанції, при призначенні покарання виконав вимоги, передбачені ст. 50, 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення відповідно до ст.12 КК України, особу обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення злочину проти власності, те, що новий злочин вчинив під час іспитового строку за попереднім вироком, відсутність обставин, які пом`якшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує покарання вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Таким чином, призначене ОСОБА_8 покарання в повній мірі відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, за своїм видом і розміром є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

З огляду на викладене вище підстав, передбачених ст.409 КПК України, для зміни чи скасування ухваленого по справі судового рішення щодо ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає. Тому апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скаргиобвинуваченого ОСОБА_8 та йогозахисника ОСОБА_7 залишити беззадоволення,а вирокЛубенського міськрайонногосуду Полтавськоїобласті від20квітня 2023року щодо ОСОБА_8 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4