Ухвала

від 29.09.2023 по справі 371/1447/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.09.2023 Єдиний унікальний № 371/1447/23

провадження № 2-з/371/18/23

Миронівський районний суд Київської області

ЄУН 371/1447/23

Провадження № 2- з /371/ 18 /23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про забезпечення позову

29 вересня 2023 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за їх позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

До Миронівського районного суду Київської області надійшов позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за договорами позики від 16 лютого 2023 року в загальному розмірі 131000 доларів США.

Одночасно із позовом, позивачі звернулись до суду із заявою про його забезпечення шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2 га (кадастровий № 3222986701:01:247:0002), на земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий № 3222986701:01:026:0002), та на інше рухоме майно і грошові кошти, що належать ОСОБА_3 , які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах ціни позову.

Відповідно до ч. 1 ст.153ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду і вирішення заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.149ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст.150ЦПК України позов може бути забезпечений забороною вчиняти певні дії.

Позивачі реалізуючи своє право, передбачене ч. 1 ст. 149 ЦПК України звернувся до суду із заявою про вжиття заходу забезпечення позову, передбаченого підпунктом 1 п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, у виді накладення арешту на майно та грошові кошти, що підлягають передачі відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявників про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити ефективний захист, поновлення оспорюваних прав та інтересів позивачів.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов`язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1046 Цивільного кодексу України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника, яка посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми (ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України).

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Зазначена правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду України, зробленими у постановах від 25 вересня 2013 року № 6-24цс12, від 18 вересня 2013 року № 6-63цс-13та від 01 листопада 2015 року №6-1967цс15.

Із матеріалів позову вбачається, що позивачі та відповідач уклади договір позики, за якими відповідач отримав кошти в загальному розмірі 131000 доларів США, та повинен був повернути їх до 28 лютого 2023 року, проте цього не зробив.

Підтвердженням чому в матеріалах позовної заяви наявні розписки відповідача, які згідно із ст. ст. 76, 106 ЦПК України є доказом по справі, що засвідчують наявність договірних, боргових відносин між сторонами вартість яких становить 131000 доларів США.

Статтею 545 Цивільного кодексу України визначено, що прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Отже, наявність оригіналу боргової розписки у позивача, кредитора, може свідчити про те, що боргове зобов`язання не виконане.

У позові позивачі стверджують, про ухилення відповідача від виконання своїх боргових зобов`язань за договором позики, на підтвердження чого фактично вказують про наявність у них оригіналів розписок відповідача.

За таких обставин, доводи позивачів щодо можливого навмисного ухилення відповідача від виконання своїх зобов`язань є обґрунтованими, і по своїй суті можуть вказувати на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду щодо можливого стягнення із відповідача суми боргу, яка за своїм заявленим розміром є досить значною.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (постанова Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №757/44693/15-ц).

Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.

У рішенні «Пайн Велі Девелопмент Лтд» та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «Правомірні очікування» виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. …право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права, що є об`єктом правового захисту згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.».

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Цивільного кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У частині 4 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову про які просять позивачі, проте із урахуванням обмежень, передбачених ч. 4 ст. 150 ЦПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 149 -153 ЦПК України, суддя,-

В И Р І Ш И В:

1.Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

2.До набрання рішення по цивільній справі ЄУН 371/1447/23 законної сили, накласти арешт на земельну ділянку площею 0,2 га (кадастровий № 3222986701:01:247:0002), та земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий № 3222986701:01:026:0002) які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), та на інше рухоме майно в межах вартості яка не перевищує 131000 доларів США на час виявлення такого майна.

3.До набрання рішення по цивільній справі ЄУН 371/1447/23 законної сили, накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_3 , які будуть виявлені державним або приватним виконавцем під час виконання ухвали про забезпечення позову в межах вартості яка не перевищує 131000 доларів США на час виявлення такого майна.

4.У відповідності до ч. 4 ст. 150 ЦПК України не застосовується щодо на заробітної плати, пенсії та стипендії, допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю.

5.Заходи забезпеченняпозову,у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

6.Копію ухвали направити позивачам та відповідачу.

7.У відповідності до ст. 157 ЦПК України ухвала є виконавчим документом, та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

8.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її отримання.

Суддя підпис А.С. Поліщук

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя А.С. Поліщук