Ухвала

від 28.09.2023 по справі 236/908/21

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 236/908/21

Провадження № 2-в/202/75/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

28 вересня 2023 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Бєльченко Л.А., за участю секретаря судового засідання Салінської А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі питання щодо відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.06.2023 року ініційовано відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, оскільки матеріали справи №236/908/21 знищенні, а до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Донецького апеляційного суду від 09.02.2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, що унеможливлює розгляд судом питання про виправлення описки.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.07.2023 року головуючим суддею у справі про відновлення втраченого судового провадження визначено суддю Бєльченко Л.А.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2023 року відкрито провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди; призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом)сторін; витребувано документи або їх копії,навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що у провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області перебувала цивільна справа №236/907/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», зобов`язання відповідача відшкодувати позивачці матеріальні збитки в розмірі 152573,36 грн., відмовлено у зв`язку зі зверненням з позовом не до належного відповідача.

Розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Згідно відповіді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21.11.2022 року цивільна справа №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська не надходила.

Позивач у судове засідання не з`явилася. 28.08.2023 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла заява на виконання ухвали Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27.07.2023 року по справі №236/908/21 про витребування документів, пов`язаних з розглядом та ухваленням судового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, разом з усіма наявними в ОСОБА_1 документами, а саме:

- копією позовної заяви ОСОБА_1 ;

- копією рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року;

- копією сертифікату на земельну частку (пай) серії ДН №0040011;

- копією договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000 року;

- копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданого у відповідь на запит ОСОБА_1 від 08.11.2021 року за кодом 439617682575;

- копією витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження №12019050420000608 від 23.08.2019 року;

- копією висновку експерта №2/22-62 від 12.05.2020 року;

- копією листа Головного управління статистики у Донецькій області від 02.03.2021 року за №01-03/688-21;

- копією відповіді на запитвих№19/03/21 від 19.03.2021 року СТОВ «Дружба»;

- копією типового договору оренди земельної ділянки;

- копією листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18.08.2015 року №19-5-7777.72-319/19-15;

- копією листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27.12.2017 року №М-6285/1-4353/6-17;

- копією заяви позивача від 26.04.2021 року;

- копією Договору оренди земельної частки (паю) від 06.04.2015 року с. Рубці Лиманського району Донецької області;

- копією викопіювання з планово-картографічного матеріалу проекту роз державлення та приватизації земель КСП «Дружба» на території Рубцівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області;

- копією листа-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 14.03.2018 року №230/104-18 про вартість майна;

- копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.04.2020 року;

- копією листа ТОВ «Агрофірма «Шевченківська» від 16.03.2021 року №7;

- копією витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження №62020050000000317 від 18.02.2020 року;

- копією апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду від 22.09.2021 року по справі №236/908/21.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним відновити втраченепровадження з огляду на наступне.

В ході розгляду питання щодо відновлення втраченого судового провадження з`ясовано, що в провадженні Краматорського міського суду Донецької області перебувала цивільна справа №236/907/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди.

Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000 року, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», зобов`язання відповідача відшкодувати позивачці матеріальні збитки в розмірі 152573,36 грн., відмовлено у зв`язку зі зверненням з позовом не до належного відповідача.

Розпорядженням Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.

Згідно відповіді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21.11.2022 року цивільна справа №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди на адресу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська не надходила.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14.06.2023 року ініційовано відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, оскільки матеріали справи №236/908/21 знищенні, а до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про виправлення описки у постанові Донецького апеляційного суду від 09.02.2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, що унеможливлює розгляд судом питання про виправлення описки.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27.07.2023 року відкрито провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження у цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди; призначено цивільну справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом)сторін; витребувано документи або їх копії,навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися у сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди.

На пропозиціюсуду надатисуду документита матеріали,що збереглися,позивачем ОСОБА_1 надано: копію позовної заяви ОСОБА_1 ; копію рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року; копію сертифікату на земельну частку (пай) серії ДН №0040011; копію договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000 року; копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданого у відповідь на запит ОСОБА_1 від 08.11.2021 року за кодом 439617682575; копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження №12019050420000608 від 23.08.2019 року; копію висновку експерта №2/22-62 від 12.05.2020 року; копію листа Головного управління статистики у Донецькій області від 02.03.2021 року за №01-03/688-21; копію відповіді на запитвих№19/03/21 від 19.03.2021 року СТОВ «Дружба»; копію типового договору оренди земельної ділянки; копію листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18.08.2015 року №19-5-7777.72-319/19-15; копією листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27.12.2017 року №М-6285/1-4353/6-17; копію заяви позивача від 26.04.2021 року; копію Договору оренди земельної частки (паю) від 06.04.2015 року с. Рубці Лиманського району Донецької області; копію викопіювання з планово-картографічного матеріалу проекту роз державлення та приватизації земель КСП «Дружба» на території Рубцівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області; копію листа-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 14.03.2018 року №230/104-18 про вартість майна; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.04.2020 року; копію листа ТОВ «Агрофірма «Шевченківська» від 16.03.2021 року №7; копію витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження №62020050000000317 від 18.02.2020 року; копію апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду від 22.09.2021 року по справі №236/908/21.

Згідно ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або провадження у якій закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 489 ЦПК України втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Відповідно до вимог ст. 493 ЦПК України при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.

Суд може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках - осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені цим Кодексом, з метою відновлення втраченого судового провадження.

Частиною 1 ст. 494 ЦПК України визначено, що на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

Враховуючи вищенаведене,на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 14.06.2023 року по цивільній справі №236/908/21 суд вважає за можливе на підставі зібраних матеріалів відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, - в частині наданих документів та тексту рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року.

Керуючись ст.ст. 488, 489, 493, 494 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відновити втрачене судове провадження у цивільній справі №236/908/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та відшкодування матеріальної шкоди, - в частині наступних документів:

- копії позовної заяви ОСОБА_1 ;

- копії рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року;

- копії сертифікату на земельну частку (пай) серії ДН №0040011;

- копії договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000 року;

- копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, виданого у відповідь на запит ОСОБА_1 від 08.11.2021 року за кодом 439617682575;

- копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження №12019050420000608 від 23.08.2019 року;

- копії висновку експерта №2/22-62 від 12.05.2020 року;

- копії листа Головного управління статистики у Донецькій області від 02.03.2021 року за №01-03/688-21;

- копії відповіді на запитвих№19/03/21 від 19.03.2021 року СТОВ «Дружба»;

- копії типового договору оренди земельної ділянки;

- копії листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 18.08.2015 року №19-5-7777.72-319/19-15;

- копії листа Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 27.12.2017 року №М-6285/1-4353/6-17;

- копії заяви позивача від 26.04.2021 року;

- копії Договору оренди земельної частки (паю) від 06.04.2015 року с. Рубці Лиманського району Донецької області;

- копії викопіювання з планово-картографічного матеріалу проекту роз державлення та приватизації земель КСП «Дружба» на території Рубцівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області;

- копії листа-повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 14.03.2018 року №230/104-18 про вартість майна;

- копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 01.04.2020 року;

- копії листа ТОВ «Агрофірма «Шевченківська» від 16.03.2021 року №7;

- копії витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках кримінального провадження №62020050000000317 від 18.02.2020 року;

- копії апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду від 22.09.2021 року по справі №236/908/21;

- відновлення змісту рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22.09.2021 року:

Справа № 236/908/21

Провадження № 2/236/443/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлоусова А.Є.,

з секретарями судових засідань Безорчук А.О., Теліусом С.С.,

за участі:

позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідачаадвоката Фальченка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Лиман цивільну справу (в порядку загального позовного провадження) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», зобов`язання відповідача відшкодувати позивачці матеріальні збитки в розмірі 152573,36 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Краснолиманського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», зобов`язання відповідача відшкодувати позивачці матеріальні збитки в розмірі 152573,36 грн..

Заявлені нею вимоги позивачка обґрунтовує такими обставинами. ОСОБА_1 після смерті її свекра ОСОБА_3 отримала у спадщину майнове право на земельну частку (пай) на землях колишнього КСП «Дружба» (с. Рубці Лиманської об`єднаної територіальної громади, за межами населених пунктів). Майнове право ОСОБА_3 було підтверджено сертифікатом на земельну частку (пай) від 26.06.1997, зареєстрованим за № 4777, йому належала ділянка на землях КСП «Дружба» площею 5,1173 га за № 400.

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , після його смерті спадкоємцем всього майна (за заповітом) був ОСОБА_4 (чоловік позивачки). Він 17.03.2004 дізнався, що земельною часткою (паєм) на землях КСП «Дружба» фактично користується ОСОБА_2 ; останній не став укладати договір оренди землі з ОСОБА_4 , продовжив безпідставно використовувати землю.

Також ОСОБА_4 17.03.2004 в Рубцівській сільській раді отримав оригінал договору оренди від 10.03.2000, укладений між ОСОБА_3 (як орендодавцем) та СТОВ «Дружба» (як орендарем землі); позивачка впевнена, що в договорі стояв підпис не ОСОБА_3 , а іншої особи.

ОСОБА_4 тяжко хворів, мав встановлену інвалідність І групи, за життя не встиг завершити оформлення своїх майнових прав на вказану земельну частку (пай).

ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 08.05.2015 отримала свідоцтво про право на спадщину, 26.05.2015 переоформила право на земельну частку (пай) в Краснолиманській міській раді Донецької області на своє ім`я.

Позивачка зверталась до територіального органу Національної поліції з приводу незаконних дій з земельною ділянкою керівника СТОВ «Дружба» ОСОБА_2 , на підстави заяви ОСОБА_1 були внесені відомості про можливу подію кримінального правопорушення, кваліфіковану за ст. 356 КК України, та розпочато досудове розслідування (витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12019050420000608 від 23.08.2019).

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019050420000608 від 23.08.2019 слідчим було отримано висновок судової почеркознавчої експертизи від 12.05.2020 № 2/22-62 (Донецький НДІСЕ Міністерства юстиції України), згідно з котрим підпис, який міститься в договорі оренди землі від 10.03.2000, укладеному між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», в графі «Владелец» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою; рукописний запис в згаданому договорі в графі «Владелец» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Крім того, під час досудового розслідування 24.12.2020 дізнавач отримав у письмовій формі пояснення від ОСОБА_2 , останній підтвердив, що не знав особисто ОСОБА_3 і ніколи з ним не спілкувався; на думку позивачки, такі пояснення ОСОБА_2 вказують на фальсифікацію договору оренди землі від 10.03.2000.

Позивачка посилається на норми ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950), ст. 14 Конституції України, ст. 232 Цивільного кодексу України, ст. 211 Земельного кодексу України, вважає, що ОСОБА_2 повинен їй відшкодувати матеріальні збитки, виходячи з розміру начебто отриманого відповідачем чистого середнього доходу з 1 га використовуваної незаконно земельної ділянки за 13 років (2000-2013 рр.). Позивачка просить стягнути з відповідача на її користь обчислену нею суму матеріальних збитків у розмірі 152573,36 грн..

Під час судового розгляду цивільної справи ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, просила їх задовольнити, на обґрунтування своєї позиції навела доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідача ОСОБА_2 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи судом, відповідач не прибув для участі в судовому засіданні, уповноважив адвоката Фальченка І.В. представляти його інтереси під час розгляду справи.

Представник відповідача адвокат Фальченко І.В. (діє на підставі договору щодо надання правової допомоги та представництво інтересів від 27.05.2019 ордеру на надання правової допомоги ід 26.05.2021, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 04.07.2012 № 4400) в судовому засіданні висловив свої заперечення проти вимог ОСОБА_1 .. Адвокат просив застосувати до вимог позивачки позовну давність, зауважив, що зі змісту наданих ОСОБА_1 документів вбачається фактичне оформлення нею спадщини 26.05.2015 на сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0040011, отже, саме з цієї дати позивачці стало відомо про наявність оспорюваного договору, визначений законом 3-рінчий строк позовної давності почав перебіг з 26.05.2015 і сплинув 25.05.2018.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд відповідно до ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатись як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ст.81 ЦПК України); обставини, що мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1 ст. 82 ЦПК України).

Суд, вислухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши матеріали цивільної справи, витребувані за підсумками підготовчого провадження з Відділу поліції № 3 Краматорського РУП ГУ НП у Донецькій області матеріали досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12019050420000608 від 23.08.2019 (за ст. 356 КК України), з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3 як члену колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба», 26.06.1997 було видано сертифікат серії ДН № 0040011 на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (с. Рубці Краснолиманського району Донецької області), розміром 4,92 умовних кадастрових га, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), на підставі рішення Краснолиманської міської ради від 11.06.1997 № 278. Сертифікат зареєстрований 26.06.1997 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 4777.

ОСОБА_3 в подальшому заповів все своє майно своєму синові ОСОБА_4 (чоловікові позивачки). Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.05.2015 позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_4 , в тому числі майнового права на землю на підставі сертифікату серії ДН № 0040011 на право на земельну частку (пай), виданого 26.06.1997 року.

25.06.2015 до сертифікату серії ДН № 0040011 на право на земельну частку (пай) внесені зміни у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_1

10.03.2000 між ОСОБА_3 (як орендодавцем) та СТОВ «Дружба» (як орендарем землі) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Рубцівською сільською радою 10.03.2000 за № 199. Зазначений договір підписано від імені ОСОБА_3 та директора СТОВ «Дружба» ОСОБА_2 . Згідно з цим договором орендодавець передав в користування орендареві земельну ділянку площею 4,92 умовних кадастрових га на строк 5 років; плата за користування земельною ділянкою здійснюється щорічно в розмірі 255,00 грн. (або 1% від вартості сертифіката), як в грошовій, так і в натуральній формі. Вказаний договір припиняється в разі спливу строку, на який його укладено, розірвання договору оренди, набуття володільцем земельної ділянки її у власність, смерті володільця ділянки та відмови члена його сім`ї від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи орендаря (п.7 договору).

Згідно з наданими позивачкою до суду відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань засновником СТОВ «Дружба» є ОСОБА_2 .

Зі змісту наданого ОСОБА_1 викопіювання з планово-картографічного матеріалу проєкту реформування, перерозподілу площ та грошової оцінки земель сільськогосподарських угідь КСП «Дружба» вбачається, що земельна ділянка за № НОМЕР_1 площею 5,1173 га (за твердженням позивачки, належна їй на теперішній час) розміщена на землях колишнього КСП «Дружба» поза межами населених пунктів.

Згідно з листом Виконавчого комітету Лиманської міської ради Донецької області від 22.03.2018 № 1275-02-3, наданим на звернення ОСОБА_1 , документів, на підставі яких ОСОБА_2 з 2000 року по 17.05.2013 обробляв земельну часту (пай) за сертифікатом на ім`я заявниці, в розпорядженні виконкому немає.

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 18.08.2015 № 19-5-7777.72-319/19-15, наданим на звернення ОСОБА_1 , витребувана нею на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії ДН № 0040011 від 26.06.1997 площею 5,1173 га на території Рубцівської сільської ради належить до земель сільськогосподарського призначення приватної (колективної) власності, з відповідною заявою про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 повинна звертатись до Краснолиманської міської ради.

Після успадкування ОСОБА_1 майнового права на землю земельна ділянка площею 5,1173 га була остаточно сформована, їй присвоєно кадастровий номер 1423084300:07:000:0652, З 06.04.2018 ОСОБА_1 було укладено договір оренди належної їй земельної ділянки (вже виділеної в натурі) з Фермерським господарством «Провінція», до 06.04.2025.

Згідно з листом Відділу у Лиманському районі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 14.03.2018 № 230/104-8, наданим на звернення голови ФГ «Провінція» ОСОБА_6 , вартість сертифікату за земельну частку (пай) серії ДН № 0040011 площею 4,92 умовних кадастрових га з земель колишнього КСП «Дружба» станом на 2018 рік (з урахуванням коефіцієнтів індексації для сільськогосподарських угідь) становить 133649,06 грн.

Листом від 19.03.2021 вих. № 19/03/21 на запит ОСОБА_1 директор СТОВ «Дружба» ОСОБА_2 відмовив у наданні інформації про середній дохід з 1 га землі СТОВ «Дружба» та Фермерського господарства «Меркурій», оскільки така інформація віднесена до категорії конфіденційної, може бути надана на вмотивований запит суду чи правоохоронних органів.

З листа Головного управління статистики у Донецькій області від 02.03.2021 № 02-03/688-21 ОСОБА_1 отримала інформацію щодо чистого доходу (виручки) від реалізації продукції рослинництва з 1 га сільськогосподарських угідь Донецької області за 2000-2016 рр.; вказані дані покладені позивачкою в основу обчислення нею матеріальних збитків, завданих незаконним використанням земельної ділянки.

Позивачка зверталась до територіального органу Національної поліції з приводу незаконних дій з земельною ділянкою керівника СТОВ «Дружба» ОСОБА_2 , на підстави заяви ОСОБА_1 були внесені відомості про можливу подію кримінального правопорушення, кваліфіковану за ст. 356 КК України, та розпочато досудове розслідування (витяг з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 12019050420000608 від 23.08.2019).

Під час досудового розслідування кримінального провадження № 12019050420000608 від 23.08.2019 слідчим було отримано висновок судової почеркознавчої експертизи від 12.05.2020 № 2/22-62 (Донецький НДІСЕ Міністерства юстиції України), згідно з котрим підпис, який міститься в договорі оренди землі від 10.03.2000, укладеному між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», в графі «Владелец» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою; рукописний запис в згаданому договорі в графі «Владелец» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою. Крім того, під час досудового розслідування 24.12.2020 дізнавач отримав в письмовій формі пояснення ОСОБА_2 , останній підтвердив, що не знав особисто ОСОБА_3 і ніколи з ним не спілкувався.

Згідно із ч.1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст. 83 ЦПК).

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч.3 ст. 83 ЦПК).

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій ст. 83 ЦПК. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

ОСОБА_1 звернулась до суду з розглядуваним позовом до ОСОБА_2 19.03.2021 (вх. № 3876/21), підготовче провадження у справі було закрито ухвалою суду від 26.05.2021; під час підготовчого провадження позивачка не заявляла клопотань щодо необхідності витребування доказів та щодо подання додаткових доказів.

Відтак, суд залишає без розгляду клопотання позивачки від 06.07.2021 (вх. № 10463/21) щодо зобов`язання відповідача надати до суду докази з приводу «вимагання коштів за рейдерству землі», не приймає до розгляду надані позивачкою докази (надані разом з клопотанням позивачки 31.08.2021 (вх. № 13300/21) копія нотаріально посвідченої довіреності від 24.04.2020 від імені ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 , копія запиту адвоката Хорошої К.Г. від 26.09.2019 № 191/19, адресованого Лиманському міському голові ОСОБА_7 , викопіювання зі схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування та охорони земель Рубцівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області; надані разом з клопотанням позивачки 09.09.2021 (вх. № 13752/21) копія клопотання ФГ «Меркурій» від 18.01.2019 № 6, адресованого Лиманському міському голові ОСОБА_7 , викопіювання зі схеми землеустрою і техніко-економічного обґрунтування та охорони земель Рубцівської сільської ради Краснолиманського району Донецької області).

Вирішуючи заявлені позивачкою вимоги по суті, суд виходить з такого.

Положеннями ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу (ЗК) України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.2 ст. 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Указом Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям» запроваджено процедуру розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і кооперативам, шляхом визначення розміру земельної частки в колективній власності кожного члена сільськогосподарського підприємства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Кожному члену такого підприємства було передано у власність «пай» - умовну земельну ділянку. Права власності на такий пай підтверджувався відповідним сертифікатом.

Згідно з п.17 розділу X «Перехідні положення» ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю. Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ДН № 0040011 , зареєстрований 26.06.1997 за № 4777, посвідчує право позивачки як спадкоємиці на земельну частку (пай), на землю, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба» (с. Рубці Краснолиманського району Донецької області), розміром 4,92 умовних кадастрових га без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Свідоцтво про право на спадщину позивачка отримала 08.05.2015, цю обставину визнала сама ОСОБА_1 під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України з 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Визнанням права кожного на мирне володіння своїм майном, по суті, гарантовано право власності (ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Аналізуючи у своїй правозастосовній практиці питання мирного володіння майном, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що концепція «майна» в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) від 25.03.1999, заява № 31107/96, п. 54).

Право на земельний пай засвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай), який видається сільською, селищною або міською радою. Згідно зі ст. 177 Цивільного кодексу (ЦК) України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ст. 190 ЦК України).

Таким чином, сертифікат на право на земельну частку (пай) засвідчує право вимоги, тобто майнове право його власника, це відповідає поняттю «майно» в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 08.05.2015 позивачка ОСОБА_1 є спадкоємицею майна після смерті ОСОБА_4 , в тому числі майнового права на землю на підставі сертифікату серії ДН № 0040011 на право на земельну частку (пай), виданого 26.06.1997 року. 25.06.2015 до сертифікату серії ДН № 0040011 на право на земельну частку (пай) внесені зміни у зв`язку з передачею права на земельну частку (пай) ОСОБА_1 ..

Отже, відповідна земельна ділянка з 08.05.2015 становила «власність» позивачки у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Як встановлено судом, 10.03.2000 між ОСОБА_3 (як орендодавцем) та СТОВ «Дружба» (як орендарем землі) було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Рубцівською сільською радою 10.03.2000 за № 199. Зазначений договір підписано від імені ОСОБА_3 та директора СТОВ «Дружба» ОСОБА_2 . Згідно з цим договором орендодавець передав в користування орендареві земельну ділянку площею 4,92 умовних кадастрових га на строк 5 років; плата за користування земельною ділянкою здійснюється щорічно в розмірі 255,00 грн. (або 1% від вартості сертифіката), як в грошовій, так і в натуральній формі. Вказаний договір припиняється в разі спливу строку, на який його укладено, розірвання договору оренди, набуття володільцем земельної ділянки її у власність, смерті володільця ділянки та відмови члена його сім`ї від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки, ліквідації юридичної особи орендаря (п.7 договору).

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , близький родич померлого ОСОБА_4 (чоловік позивачки), котрий успадкував все належне спадкодавцеві майно за заповітом, не висловлював свого волевиявлення про продовження строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного 10.03.2000. Відтак, на підставі ст. 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 05.11.2003) договір оренди земельної ділянки від 10.03.2000, укладений між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», припинився.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний був повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором; у разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки (ст. 32 Закону України «Про оренду землі» (в редакції від 05.11.2003)).

На теперішній час право власності на спірну земельну ділянку після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перейшло до ОСОБА_1 , що визнається та не заперечується сторонами.

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. На підставі ст. 1230 ЦК України до спадкоємця переходить право власності на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов`язаннях.

Отже, ОСОБА_1 вправі вимагати відшкодування збитків, якщо такі були завдані покійному ОСОБА_3 у договірних зобов`язаннях на підставі договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба».

Водночас сторонами оспорюваного позивачкою договору були фізична особа - ОСОБА_3 та юридична особа СТОВ «Дружба».

Відповідно до ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно зі ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ст. 80 Господарського кодексу (ГК) України товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, що є у відкритому доступі, юридична особа, котра була стороною оспорюваного позивачкою договору (СТОВ «Дружба»), має організаційно-правову форму товариства з обмеженою відповідальністю, не перебуває у стані припинення, на теперішній час не є ліквідованою.

Під час підготовчого засідання у справі № 236/908/21 суд акцентував увагу позивачки на тому, що саме СТОВ «Дружба» є стороною спірного договору оренди землі від 10.03.2000 (орендарем), саме юридична особа використовувала земельну частку (пай) ОСОБА_3 , суд роз`яснив позивачці можливість заявити відповідні майнові вимоги до СТОВ «Дружба». Проте ОСОБА_1 наполягала на необхідності стягнення заподіяних (на її думку) майнових збитків у договірних відносинах саме з ОСОБА_2 , стверджувала, що саме ця особа здійснювала незаконне використання земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч. 2 ст. 51 ЦПК України).

Водночас суд не має повноважень залучити СТОВ «Дружба» як співвідповідача у справі або замінити неналежного відповідача без відповідного клопотання про це позивачки. Позивачка впродовж розгляду справи не заявляла таких клопотань, натомість наполягала на стягненні заподіяних їй збитків саме з ОСОБА_2 ..

За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення збитків, заподіяних внаслідок незаконного користування земельною ділянкою, зі СТОВ «Дружба» на користь позивачки.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача саме по собі не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України; за результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (така правова позиція висловлена у п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18).

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку зі зверненням з позовом не до належного відповідача.

Нормами ст. 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч.3 ст. 203 ЦК). Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Позивачка на обґрунтування заявлених нею вимог посилається на висновок експерта, здобутий під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12019050420000608 від 23.08.2019, згідно з котрим підпис, який міститься в договорі оренди землі від 10.03.2000, укладеному між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», в графі «Владелец» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою; рукописний запис в згаданому договорі в графі «Владелец» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.

Але посилання ОСОБА_1 щодо використання ОСОБА_2 начебто підроблених документів (договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000, що його не підписував орендодавець), інші отримані під час огляду витребуваних судом з Відділу поліції № 3 Краматорського РУП ГУ НП у Донецькій області матеріалів кримінального провадження № за ЄРДР 12019050420000608 від 23.08.2019 (правова кваліфікація ст. 356 КК України) відомості, суд не має можливостей використати для оцінки доводів позивачки. Адже в розглядуваному випадку мова йде про наявність в діях особи складу певного кримінального правопорушення, за матеріалами вказаного кримінального провадження ще жодній особі не було повідомлено про підозру у скоєнні правопорушення, прокурором не було направлено обвинувальний акт до суду, судом не було ухвалено вироку, а відтак, досудове розслідування не завершилось судовим розглядом, зібрані під час досудового розслідування докази не були піддані аналізові й не оцінені судом, результати такого аналізу та дослідження не знайшли свого викладу у відповідному акті правосуддя. При цьому особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду (ст. 62 Конституції України). У постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 138/96/17 (провадження № 61-17718св18) висловлена правова позиція, згідно з якою «…докази, зібрані в одній справі, без їх належної оцінки відповідним судом не можуть мати беззастережне доказове значення під час вирішення іншої справи…».

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 (провадження № 14-96ццс18), від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц (провадження № 14-381цс18), від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц (провадження № 14-306цс18) висловлені правові позиції, згідно з якими суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги; позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи, якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості.

В розглядуваному випадку майнові права орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 10.03.2000 хоча і були порушені, однак не тією особою, до якої заявлено позовні вимоги (не ОСОБА_2 як фізичною особою, а юридичною особою СТОВ «Дружба»). За таких обставин суд не застосовує заяву представника відповідача про сплив позовної давності до спірних правовідносин, а відмовляє у задоволенні вимог ОСОБА_1 з причини звернення з позовом не до належного відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд зазначає таке. Згідно із ст. 133 ЦПК України судовий збір включено до складу судових витрат. Позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір - 1525,80 грн. (квитанція ТВБВ № 10004/0287 Донецького РУ АТ «Ощадбанк» від 17.03.2021 № 98) та 908,00 грн. (квитанція ТВБВ № 10004/0287 Донецького РУ АТ «Ощадбанк» від 26.03.2021 № 10).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з огляду на відмову суду в задоволенні позову, судові витрати в справі віднести на рахунок позивачки ОСОБА_1 .

Керуючись ст.3,4,11,15,16,20,22,202,203,215,216,1166 Цивільного кодексу України, ст. 3,4,5,10,12,13,19, 133,141, 258,259,264,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.03.2000, укладеного між ОСОБА_3 та СТОВ «Дружба», зобов`язання відповідача відшкодувати позивачці матеріальні збитки в розмірі 152573,36 грн. відмовити у зв`язку зі зверненням з позовом не до належного відповідача.

Судові витрати в справі віднести на рахунок позивачки ОСОБА_1 ..

Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно із п/п. 15.5) п.15 розд. XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Згідно із п.3 розд. XII «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст цього рішення суду виготовлений 01.10.2021.

Суддя -

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя Л.А. Бєльченко