Справа №760/17241/23 1-кп/760/2770/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2023 року м. Київ
Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
-головуючого судді ОСОБА_1
-при секретарі ОСОБА_2
за участі:
- прокурора ОСОБА_3
-потерпілої ОСОБА_4
-представника потерпілого ОСОБА_5
-захисника ОСОБА_6
-обвинуваченого ОСОБА_7
провівши у відкритому судовому засіданні судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12023100090001390, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 травня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
В С Т А Н О В И В :
Під час судового розгляду прокурор Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, оскільки останній обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, раніше судимий та вчинив дане правопорушення під час іспитового строку, тому, на думку прокурора, існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор зазначив, що на даний час триває судове слідство, тому обвинувачений ОСОБА_7 перебуваючи на більш м`якому запобіжному заходу може переховуватися від суду та вчиняти інші дії, направлені на затягування розгляду справи.
Представник потерпілої ОСОБА_5 та потерпіла ОСОБА_4 просили задовольнити клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_7 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого у даному провадженні.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів кримінального провадження.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту та клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного.
08.05.2023р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва до ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, стоком на 30 днів, без визначення розміру застави, тобто до 05.06.2023р. до 02год. 30хв.
31.05.2023р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком на 38 днів без визначення розміру застави, тобто до 07.07.2023р., включно.
05.07.2023р. ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком до 07.08.2023р., включно, без визначення розміру застави.
04.08.2023р. ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва продовжено строк тримання під вартою відносно ОСОБА_7 строком до 02.10.2023р., включно, без визначення розміру застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України з а наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.
В ході судового розгляду провадження судом встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.
Суд звертає увагу на те, що поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).
Враховуючи, що суд на даному етапі розгляду кримінального провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, таким чином, з огляду на наведені у клопотанні прокурора доводи, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованого обвинувачення відносно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд зобов`язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду та враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Крім того, як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, у випадках коли констатував порушення статті 5 Конвенції щодо розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою, протягом як досудового розслідування, так і судового розгляду, продовження строків тримання під вартою повинно ґрунтуватися на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під вартою на початковій стадії розслідування.
Під час судового розгляду справи прокурором було доведено, що ризики, які були встановлені раніше, а саме: переховування обвинуваченого ОСОБА_7 від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення, у зв`язку із перебігом судового розгляду справи суттєво зменшилися, проте продовжують існувати, тому суд приходить до висновку, що оскільки ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину вчиненого проти життя та здоров`я потерпілої, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років, а тому, усвідомлюючи невідворотність покарання, яке може бути йому призначено судом у випадку визнання його винуватою у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_7 може вживати заходи, спрямовані на переховування від суду.
Крім того, суду не надано доказів, які б унеможливлювали утримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою, що на думку суду, свідчить про недостатність обрання більш м`яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
За таких обставин, суд вважає доцільним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , строком на 60 днів, тобто до 23.59год. 26 листопада 2023 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність. Згідно з положеннями ст. 6 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на життя є невід`ємним правом людини, яке охороняється законом. Зазначені положення міжнародних правових стандартів мають універсальний характер і відображені в Конституції України. Зокрема, у ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 27 Конституції України кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя, а обов`язок держави - захищати життя людини.
Враховуючи, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого проти життя та здоров`я потерпілого, вчиненого із застосування відносно потерпілої тілесних ушкоджень, які були небезпечні для життя в момент їх заподіяння, тому, суд вважає необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора Солом`янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 26 листопада 2023р., включно.
Строк дії ухвали закінчується о 23.59год. 26 листопада 2023р.
Ухвала суду про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2023 |
Оприлюднено | 03.10.2023 |
Номер документу | 113847481 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти життя та здоров'я особи Умисне тяжке тілесне ушкодження |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Вишняк М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні