Постанова

від 21.09.2023 по справі 925/891/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2023 р. Справа№ 925/891/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Козир Т.П.

Кравчука Г.А.

за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 21.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023

у справі № 925/891/22 (суддя Довгань К.І.)

за позовом Керівника Звенигородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Натс"

про стягнення 441797,38 грн

ВСТАНОВИВ:

Керівник Звенигородської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Звенигородської міської ради Черкаської області в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Натс" 441797,38 грн безпідставно збережених коштів.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 закрито провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Місцевий суд мотивував свою ухвалу тим, що спірне правовідношення між Звенигородською міською радою та відповідачем, яке було підставою звернення прокурора до суду, припинило існування внаслідок врегулювання його сторонами шляхом укладення договору про реструктуризацію боргу.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду Перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в які просить скасувати ухвалу від 23.02.2023 та направити справу до суду першої інстанції для продовження судового розгляду.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд при вирішенні справи не врахував, що укладення 10.01.2023 між Звенигородською міською радою та відповідачем договору про реструктуризацію суми безпідставно збережених коштів направлене на зміну строку виконання даного зобов`язання, яке продовжує існувати, тобто предмет спору залишається.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.03.2023 апеляційну скаргу у справі № 925/891/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Козир Т.П., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2023 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.04.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №925/981/22 та призначено розгляд справи.

Розгляд справи відкладався.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначив, що суд першої інстанції повно, всебічно і об`єктивно з`ясував всі обставини справи та обґрунтовано, на законних підставах прийшов до висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.

На адресу суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив, повторно викладено доводи апеляційної скарги.

В судове засідання 21.09.2023р. з`явився представник прокуратури, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач та відповідач своїх представників в судове засідання не направили, натомість подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення представника прокуратури проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач упродовж 2019-2021 років, без укладених договорів оренди користувався земельними ділянками, що перебувають у комунальній власності Звенигородської міської ради, на яких розташоване нерухоме майно, належне на праві власності відповідачу.

Тобто, відповідач як фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок, Звенигородської міської ради, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути дані кошти власнику земельних ділянок, на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

У грудні 2022 року відповідач звернувся до позивача із заявою про розстрочку заборгованості в сумі 441 797, 38 грн за користування земельними ділянками: кадастровий номер 7121210100:01:002:0791 загальною площею 0,0228 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0793 загальною площею 0,3567 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0801 загальною площею 4,1874 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0792 загальною площею 0,3720 га у період 2019 - 2021 років без укладання договорів оренди землі.

На підставі рішення № 20-139 сесії Звенигородської міської ради Черкаської області від 22 грудня 2022 року позивач надав розстрочку у погашенні заборгованості по сплаті за користування у 2019-2021 роках без укладання договорів оренди на земельні ділянки:

- площею 0,0228 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0791;

- площею 0,3720 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0792;

- площею 0,3567 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0792;

- площею 0,3567 га, кадастровий номер 7121210100:01:002:0793;

- площею 4,1874га, кадастровий номер7121210100:01:002:0801.

На підставі цього рішення сторонами укладено договір реструктуризації.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 закрито провадження у справі №925/891/22 на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття "юридичного спору" має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття "спір про право" (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

За таких обставин, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року по справі N 638/3792/20).

У клопотанні про закриття провадження у справі відповідач зазначив, що у процесі розгляду справи спірне правовідношення між сторонами, яке було підставою звернення прокурора до суду, припинило існування внаслідок врегулювання його сторонами, шляхом укладення договору про реструктуризацію заборгованості, отже предмет спору відсутній.

Як встановлено судом першої інстанції, предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів.

Отже, укладення 10.01.2023 Звенигородською міською радою та відповідачем договору про реструктуризацію суми безпідставно збережених коштів направлене на зміну строку виконання цього грошового зобов`язання, яке продовжує існувати, тобто предмет спору залишається.

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникнення).

Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Подібного правового висновку Верховний Суд дійшов у постановах: від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18 (провадження № 61-2018св19), від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19-ц (провадження № 61-1807св20), від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20 (провадження № 61-9658св20).

Таким чином колегія вважає, що укладення Звенигородською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Софія-Натс" (відповідачем) договору про реструктуризацію заборгованості, не може свідчити про те, що між сторонами відсутній спір, а тому суд першої інстанції не мав визначених процесуальним законом підстав для ухвалення рішення про закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 275 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури, скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі №925/891/22 з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 240, 269 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.02.2023 у справі №925/891/22 скасувати.

Матеріали справи №925/891/22 повернути Господарському суду Черкаської області для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 02.10.2023

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Т.П. Козир

Г.А. Кравчук