Рішення

від 02.10.2023 по справі 904/3775/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2023м. ДніпроСправа № 904/3775/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ

до Відповідача-1: Фермерського господарства "Клин", с. Заполички, Кам`янський район, Дніпропетровська область

Відповідача-2: ОСОБА_1 , с. Заполички, Кам`янський район, Дніпропетровська область

про солідарне стягнення заборгованості за договором в розмірі 91 723, 52 грн.

Без виклику (повідомлення) учасників справи

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача-1: Фермерського господарства "Клин", Відповідача-2: ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором б/н від 29.03.2021 в розмірі 91 723, 52 грн., з яких:

- 85 831, 43 грн. - заборгованість за кредитом;

- 5 078, 47 грн. - заборгованість за відсотками з користування кредитом;

- 813, 62 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою від 17.07.2023 прийнято позовну заяву прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на викладене, приймаючи до уваги перебування судді Назаренко Н.Г. з 18.09.2023 по 29.09.2023 у відпустці, 02.10.2023 здійснено розгляд справи по суті в межах розумного строку.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем-1 порушені зобов`язання за кредитним договором від 29.03.2021 щодо своєчасного та повного повернення кредиту. З урахуванням договору поруки №P1627548986868188491 від 29.03.2021 заборгованість підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.

Відповідач-1 відзиву на позов не надав, про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 97).

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав, про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 98).

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.03.2021 та договором поруки №P1627548986868188491 від 29.07.2021 у розмірі 91 723,52 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

29.03.2021 Фермерським господарством "Клин" (відповідач-1) було підписано Заяву на відкриття рахунку та анкету про приєднання до Умов і Правил надання банківської послуг (далі - заява) згідно якої виразило свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк» (позивач, Банк) в мережі Інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам`яткою-заявою і тарифами становлять договір банківського обслуговування б/н від 29.03.2021.

Відповідач-1 (Клієнт, Позичальник) підписавши Заявку про отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» від 29.03.2021 тим самим приєднався до розділу «Загальні положення» та підрозділу «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті АТ КБ «Приватбанк» у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, які разом із цією заявкою становлять Кредитний договір між Банком та Клієнтом.

29.07.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) укладений договір поруки №P1627548986868188491 (далі - договір поруки).

Спір виник внаслідок того, що позичальник свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а тому відповідачі мають солідарно сплатити наявну заборгованість за кредитом, за відсотками та комісію.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають, зокрема, при виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці

Предметом розгляду за даним позовом є стягнення заборгованості за кредитним договором, сторонами якого є суб`єкти господарювання. Крім цього, позивачем заявлена позовна вимога до поручителя - фізичної особи, який зазначений стороною правочину в забезпечення виконання зобов`язання відповідача-1 (суб`єкта господарської діяльності). За таких обставин, враховуючи приписи статей 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, даний позов підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Викладене узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 415/2542/15-ц.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування, тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно із ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до Заявки про отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» від 29.03.2021 Клієнту надано кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку UА523052990000026009050264265 на наступних умовах:

Мета кредиту - поповнення оборотних котів і здійснення поточних платежів Клієнта;

Вид кредиту - овердрафтовий кредит;

Мінімальний розмір ліміту - 10000,00 грн;

Максимальний розмір ліміту - 2000000,00 грн;

Розмір відсоткової ставки - 16,5% річних;

Пільговий період 30/270 днів без обнуління, відповідно до п.п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.3.;

Термін користування кредитом 1 рік.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Кредитного договору Банк за наявності вільних обігових коштів зобов`язується надати Клієнту овердрафтів кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок Клієнта на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та умовах, визначених Умовами та Порядком надання банківських послуг в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим договором терміни.

Пунктом 3.2.1.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов та п. 3.2.1.2.3.9 Кредитного договору Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, (а) змінити умови кредитування - зажадати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 3.2.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25 -го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі «період , в який дебетове сальдо підлягає обнулення» ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів.

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних.

За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних.

За сумами кредиту , отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.04.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 30% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 01.11.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 29% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

За сумами кредиту, отриманими з 10.02.2017, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 28% річних для договорів забезпечених порукою, 34% річних для договорів незабезпечених порукою. Списання нарахованих відсотків проводиться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку комісію за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.б, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 грн. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

На виконання умов кредитного договору, як вбачається з довідки про розміри встановлених кредитних лімітів № 10221DDV0S06L від 30.06.2023 позивачем встановлювались відповідачу-1 на рахунок № НОМЕР_1 наступні кредитні ліміти: 01.04.2021 - 65000,00 грн; 01.09.2021 - 140000,00 грн; 30.12.2021 - 140000,00 грн; 15.01.2022 - 140000,00 грн; 01.03.2022 139111,94 грн.

З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що за період з 29.03.2021 по 29.06.2023 відповідач-1 користувався встановленими банком кредитними лімітами використовуючи кредитні кошти.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач-1 взяті на себе зобов`язання по погашенню кредиту, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та комісію у встановлені строки не виконав, а відтак, заборгованість відповідача-1 перед позивачем становить 85831,43 грн боргу за кредитом, 5078,47 грн боргу за відсотками з користування кредитом, 813,62 грн боргу по комісії з користування кредитом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно абз. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем-1 виконано зобов`язання по сплаті кредиту, відсотків та комісії позивачу до суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 85831,43 грн боргу за кредитом, 5078,47 грн боргу за відсотками з користування кредитом, 813,62 грн боргу по комісії з користування кредитом є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтями 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, в тому числі порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Судом встановлено, що 29.07.2021 між Акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) укладений договір поруки №P1627548986868188491 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки Поручителем перед Банком за виконання Фермерським господарством "Клин" зобов`язань за Кредитним договором б/н від 29.03.2021.

Згідно з п. 1.1 договору поруки Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором, зокрема:

- по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_1 (ІВАN - НОМЕР_2 ) у розмірі 65000,00 грн, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить - 2000000,00 грн;

- по поверненню Кредитору кредиту у строк до 29.03.2022, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання позичальником умов Кредитного договору;

- по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом:

в розмірі 16.5% річних, відповідно до Заявки на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок» Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил;

по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2,1.4.5. Умов та Правил;

- по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. Умов та Правил.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки поручитель відповідає перед Банком за виконання зобов`язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Банком всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з п. 2.1.2 договору поруки у випадку невиконання Позичальником якого-небудь зобов`язання, передбаченого п. 1.1 цього договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п. 2.1.1. цього договору та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов`язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Позичальник у випадку невиконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

У пункті 4.1. договору поруки сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання Позичальником та/або Поручителем всіх зобов`язань за Кредитним договором цей договір припиняє свою дію.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 1 від 24.11.2014 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів» у розгляді справ за позовом кредитора до боржника та поручителя як солідарних боржників господарським судам слід враховувати, що відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до Відповідача-1: Фермерського господарства "Клин", Відповідача-2: ОСОБА_1 ,

про солідарне стягнення заборгованості за договором в розмірі 91 723, 52 грн. задовольнити.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Клин" (51621, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Заполички, ідентифікаційний код 30895850) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 85 831,43 грн. - боргу за кредитом, 5 078,47 грн. -боргу за відсотками з користування кредитом, 813,62 грн - боргу по комісії з користування кредитом, про що видати наказ.

Стягнути з Фермерського господарства "Клин" (51621, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський (Кам`янський) район, с. Заполички, ідентифікаційний код 30895850) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 342,00 грн. судового збору, про що видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) 1 342,00 грн. судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 02.10.2023.

Суддя Н.Г. Назаренко