Постанова

від 02.10.2023 по справі 479/609/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

02.10.23

22-ц/812/1036/23

Єдиний унікальний номер судової справи 479/609/23

Провадження № 22-ц/812/1036/23 Суддя-доповідач апеляційного суду Самчишина Н.В.

Постанова

Іменем України

02 жовтня 2023 року м. Миколаїв справа №490/8749/21

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Самчишиної Н.В.,

суддів: Коломієць В.В., Серебрякової Т.В.,

із секретарем судового засідання Голощаповою А.О.,

без участі учасників справи, належним чином повідомлених про день, час і місце судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Бєліком Сергієм Валерійовичем на ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2023 року, постановлену під головуванням судді Репушевської О.В., в залі того ж суду в смт. Криве Озеро за заявою Фермерського господарства «КИРНАСОВСЬКОГО» про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «КИРНАСОВСЬКОГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, припинення речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

встановив:

17 травня 2023 року Фермерське господарство «КИРНАСОВСЬКОГО» (далі ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО») звернулось до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який обґрунтовувало наступним.

На підставі рішення Кривоозерської районної ради Миколаївської області від 17 березня 1995 року №4 ОСОБА_3 була надана у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 35,0 га ріллі, яка розташована на території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області.

22 березня 1995 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою. Згодом ОСОБА_3 було створено ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

02 серпня 2021 року рішенням загальних зборів членів ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» затверджено статут фермерського господарства у новій редакції.

Пунктом 9.2 Статуту встановлено, що у постійному користуванні ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» знаходиться земельна ділянка площею 35,0 га, яка розташована на території Бурилівської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, видана першому засновнику фермерського господарства ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії МК №618, виданого Кривоозерською районною радою Миколаївської області 22 березня 1995 року для ведення селянського (фермерського) господарства.

06 грудня 2019 Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області було видано наказ №11309/0/14-19-СГ «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою». Проте, рішенням Господарського суду Миколаївської області від 09 лютого 2022 року, яке постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01 грудня 2022 року та постановою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року залишено без змін, було визнано недійсним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області №11309/0/14-19-СГ від 06 грудня 2019 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою».

Між тим, 14 січня 202 року Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області наказом №1060/0/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок у власність без зміни цільового значення» затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства загальною площею 36 га та передано їх у власність громадянам ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 по 2 га кожному громадянину з окремим кадастровим номером.

Вказані земельні ділянки були сформовані за місцезнаходженням земельної ділянки площею 35,0 га, яка перебуває у постійному користуванні позивача.

В результаті об`єднання вищевказаних земельних ділянок з кадастровими номерами 4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 28 лютого 2020 року, розробленої ТОВ «ГРАНД КАДАСТР», в Державному земельному кадастрі 02 березня 2020 року була зареєстрована одна земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, площею 36,0000га. Відповідно до відомостей інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19 грудня 2022 року № 318040615 власником цієї земельної ділянки є громадянин ОСОБА_1 .

В подальшому ОСОБА_1 уклав договір оренди спірної земельної ділянки з ОСОБА_2 строком до 03 березня 2028 року з правом пролонгації. Отже, спірна земельна ділянка вибула із володіння ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» не з волі останнього.

Посилаючись на викладене, ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» просило суд скасувати державну реєстрації права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 36 га, кадастровий номер 4823980700:01:000:2482, укладений 02 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та припинити відповідне речове право; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482 в державному земельному кадастрі; усунути перешкоди в користуванні ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованого в межах Бурилівської сільської ради, загальною площею 35 га в межах згідно з планом, визначеним в державному акті на право постійного користування землею серії МК №618, виданому Кривоозерською районною радою народних депутатів 22 березня 1995 року, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнити вказану земельну ділянку та повернути її ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО».

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 17 травня 2023 року відкрито провадження у справі, призначено проведення підготовчого судового засідання у справі на 10 липня 2023 року о 14.00 год.

02 серпня 2023 року позивач подав заяву про забезпечення доказів.

Заяву мотивовано тим, що відповідачі у справі на момент подання позову володіють речовими правами на земельну ділянку, яка незаконно сформована внаслідок незаконного віднесення земельної ділянки належного землекористувача ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» до земель запасу. ОСОБА_1 в своєму відзиві на позов не заперечував факт придбання ним вісімнадцяти земельних ділянок та подальшого їх об`єднання в одну земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, площею 36,0000 га та набуття права власності на неї у такій спосіб. Проте, всупереч вимог ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 83 ОСОБА_1 не надав суду копій письмових доказів, які б підтверджували обставини, вказані ним у відзиві, а саме не надав копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок та технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання вказаних земельних ділянок. Тому у позивача є підстави припускати, що подання відповідних доказів стане згодом утрудненим.

Посилаючись на викладене, ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» просило суд у порядку забезпечення доказів витребувати в ОСОБА_1 та ТОВ «ГРАНД КАДАСТР» письмові докази, а саме: копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами:

4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465; копію технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 28 лютого 2020 року, виготовлену ТОВ «ГРАНД КАДАСТР», на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, площею 36,0000 га.

Ухвалою Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2023 року заяву про забезпечення доказів задоволено.

Витребувано в ОСОБА_1 таТОВ «ГРАНДКАДАСТР» письмові докази, а саме:

- копії договорів купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами: 4823980700:01:000:2478, 4823980700:01:000:2470, 4823980700:01:000:2479, 4823980700:01:000:2475, 4823980700:01:000:2464, 4823980700:01:000:2472, 4823980700:01:000:2468, 4823980700:01:000:2471, 4823980700:01:000:2481, 4823980700:01:000:2480, 4823980700:01:000:2469, 4823980700:01:000:2476, 4823980700:01:000:2466, 4823980700:01:000:2467, 4823980700:01:000:2473, 4823980700:01:000:2474, 4823980700:01:000:2477, 4823980700:01:000:2465;

- копію технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 28 лютого 2020 року, виготовлену ТОВ «ГРАНД КАДАСТР», на підставі якої сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 4823980700:01:000:2482, площею 36,0000 га.

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Бєліка С.В., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та постановити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач не був повідомлений належним чином про дату та час розгляду судом заяви позивача про забезпечення доказів, у зв`язку з чим був позбавлений можливості надати свої заперечення або взагалі надати суду ці докази. Крім того, ОСОБА_1 зазначав, що докази, які просив позивач витребувати, містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у нотаріуса, який їх засвідчував, у сторін цих договорів, тому будь-які причини їх можливої втрати є нікчемними та безпідставними. Позивачу нічого не заважало в межах встановленого порядку запитати ці докази до звернення до суду із позовом, зазначити про ці докази в позовній заяві та звернутись до суду із клопотання про витребування цих доказів, зазначивши про це в позовній заяві.

Відзиву на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не подано.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час і місце судового засідання.

Від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бєліка С.В. надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності ОСОБА_1 та його представника та за наявними в матеріалах справи документами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно доположень пункту3частини третьоїстатті 376ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

У відповідності до вимоги частин 1-3статті 118 ЦПК Українизаява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею.

Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Разом з цим, частиною 4 указаної процесуальної норми визначено, щосуд за клопотанням заявника може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи: 1) у невідкладних випадках; 2) якщо неможливо встановити, хто є або стане такими особами; 3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

Як вбачається з матеріалів справи заява про забезпечення доказів подана позивачем 02 серпня 2023 року та розглянута судом 03 серпня 2023 року (а.с. 101-103, 105). Будь-які судові повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду заяви в матеріалах справи відсутні.

У даному випадку заявником не подано обґрунтоване клопотання про забезпечення доказів без повідомлення інших осіб, а відтак таке клопотання повинно було бути розглянуте судом у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Отже, судом при розгляді клопотання про витребування доказів до подання позовної заяви не було дотримано положеньстатті 118 ЦПК України щодо повідомлення учасників справи.

Вказане відповідне до положень пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду з ухваленням нового судового рішення.

Ухвалюючи нове судове рішення колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Отже, забезпечення доказів - це вжиття судом заходів, направлених на закріплення і збереження доказів. Підставою забезпечення доказів є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити чи зробити неможливим збирання чи подання доказів або засіб доказування може бути втрачений.

Відповідно до частини першої статті 117 ЦПК Україниу заяві про забезпечення доказівобов`язково зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності - особу, у якої знаходяться докази.

Аналізуючи наведені положенняЦПК Українинасамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.

Цивільним процесуальним законодавством передбачено механізм витребування доказів як способу забезпечення доказів (ст. 116 ЦПК України) та витребування доказів (ст. 84 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення доказів, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_1 не надав до суду належним чином засвідчених копії документів на підтвердження своїх доводів, викладених у відзиві на позов.

Разом з тим, механізм сприяння сторонам, у яких виникають складнощі в отриманні доказів, і які вони не можуть одержати самостійно, передбаченостаттею 84 ЦПК України.

Незважаючи на те, що вЦПК Українивідмежовано ці поняття та закріплено різними статтями, ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» помилково ототожнило витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим, та витребування доказів як сприяння суду сторонам в поданні відповідного доказу, який неможливо отримати самостійно.

Згідно з частиною першою статті 84 ЦПК України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У поданій заяві про забезпечення доказів не зазначено, яким чиномвитребування доказів у відповідача стане неможливим або утрудненим в майбутньому, не вказано, яким чином письмові докази, які можуть бути надані відповідачем,будуть втрачені або збирання подання таких доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Жодних доказів на підтвердження даних обставин ФГ «КИРНАСОВСЬКОГО» не додано.

На підставі викладеного, перевіривши наявні у матеріалах справи докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні заяви про забезпечення доказів.

Поряд з цим, позивач не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про витребування доказів в порядку статті 84 ЦПК Україниу випадку неможливості самостійного їх отримання.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Бєліком Сергієм Валерійовичем, задовольнити.

Ухвалу Кривоозерського районного суду Миколаївської області від 03 серпня 2023 року скасувати і ухвалити нове судове рішення.

Відмовити в задоволенні заяви Фермерського господарства «КИРНАСОВСЬКОГО» про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом Фермерського господарства «КИРНАСОВСЬКОГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсним договору оренди, припинення речових прав, скасування державної реєстрації земельної ділянки та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до вимог статті 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: В.В. Коломієць

Т.В. Серебрякова

Повний текстпостанови складено 02 жовтня 2023 року.