Рішення

від 29.09.2023 по справі 910/15032/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.09.2023Справа № 910/15032/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

За позовом Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс"

про стягнення 91 481,00 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" про стягнення 91 481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на встановлення 07.08.20019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області факту перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, у зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 91 481, 00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 у справі № 910/15032/22 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву, позивачу для надання відповіді на відзив.

27.02.2023 до суду від відповідача надійшло клопотання про заміну відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УЛФ-Фінанс" на Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК-17».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 по справі № 910/15032/22 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» про заміну сторони (відповідача) відмовлено.

27.02.2023 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти доводів позивача та вказав на те, що він є неналежним відповідачем по справі, оскільки транспортний засіб Mercedes ACTROS 4141 був переданий у користування іншій юридичній особі, а саме Товариству з обмеженою відповідальністю «СПМК 17» на підставі Договору фінансового лізингу № 2991-26/04/16-в від 20.04.2016, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

07.08.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 211 км +920 а/д Н-24 Благовіщенське - Миколаїв було здійснено габаритно - ваговий контроль належного Товариству з обмеженою відповідальністю "УЛФ - Фінанс" вантажного автомобіля марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Вказана перевірка здійснювалась на підставі направлення на рейдову перевірку від 05.08.2019 №003484, виданого заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, а також згідно затвердженого останнім щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області у період з 05.08.2019 по 11.08.2019.

З наявної в матеріалах справи довідки від 07.08.2019 № 029919 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вбачається, що навантаження на здвоєну вісь автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 1) 6, 35; 2) 6, 75; 3) 15,4; 4) 15,45.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю уповноваженими особами Укртрансбезпеки у Миколаївській області 07.08.2019 було складено акт №0006830 про перевищення транспортним засобом, нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано факт перевищення вагових обмежень автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: нормативна допустима маса 40 т, фактична 43, 95 т.

У зв`язку з встановленням посадовими особами Укртрансбезпеки у Миколаївській області за результатами габаритно-вагового контролю транспортних засобів відповідача перевищення встановленого осьового навантаження було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 183117 від 07.08.2019 та встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 30,85 т, загальна вартість 43, 95 т.

На підставі вищевказаної довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме: автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 з с. Мигія Миколаївської області до м. Олешки Херсонської області відстань становить 244 км, складає 3 196, 40 євро, що відповідно до офіційного курсу на день проведення розрахунку (07.08.2019) становить 91 481, 00 грн (3 196, 40 х 28, 62 курс НБУ).

23.08.2019 та 31.10.2022 Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області було направлено відповідачу листи-повідомлення №43122/31/24-19 2 та № 37526/820/24-22 від 26.10.2022 про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Однак вищенаведені звернення були залишені відповідачем без задоволення, спірна сума грошових коштів до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю "УЛФ - Фінанс" не перерахована.

Оскільки, за твердженнями прокурора, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з часу нарахування плати за проїзд у розмірі 91 481, 00 грн (з 2019 року) не вжила заходів щодо стягнення вказаної суми з відповідача, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, прокурор звернувся до суду з позовом, що розглядається, з посиланням на положення ст.23 Закону України "Про прокуратуру".

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України "Про дорожній рух" з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин 1, 4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.3 ч.2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За умовами п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до підпунктів 3 - 5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).

Судом встановлено, що 07.08.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 211 км +920 а/д Н-24 Благовіщенське - Миколаїв було здійснено габаритно - ваговий контроль належного Товариству з обмеженою відповідальністю "УЛФ - Фінанс" вантажного автомобіля марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 183117 від 07.08.2019, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 029919 від 07.08.2019, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.08.2019 № 0006830, якими зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу на перевезення вантажу, що перевищує вагові обмеження та складено відповідні розрахунки плати за проїзд.

Пунктами 26, 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В , де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку №879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до п.311 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 183117 від 07.08.2019, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.08.2019 № 029919, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.08.2019 № 0006830 Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено розрахунок від 07.08.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме: автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 з с. Мигія Миколаївської області до м. Олешки Херсонської області, відстань 244 км, складає 3 196, 40 євро, що відповідно до офіційного курсу на день проведення розрахунку (07.08.2019) становить 91481, 00 грн (3 196, 40 євро х 28, 62 курс НБУ).

Суд зазначає, що розмір плати за проїзд визначено Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку №879 та відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Крім того, як було зазначено вище, за умовами п.27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування, прокурором здійснено її розрахунок в гривнях за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення (станом на 07.08.2019).

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч.1 та ч.2 ст.216 Господарського кодексу України).

Пунктами 37, 41 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів належними йому транспортним засобом. Також відповідачем не надано й доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування відповідного правопорушення та нарахування стягуваної суми грошових коштів.

Доводи відповідача про те, що останній є неналежним відповідачем у справі щодо стягнення плати у розмірі 91 481, 00 грн, оскільки автомобіль марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «СПМК -17» на підставі Договору фінансового лізингу № 2991-26/04/16-в до Генерального договору фінансового лізингу № 2991 від 08.07.2014 та саме Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК -17» має бути належним відповідачем у справі судом визнаються необґрунтованими та безпідставними, оскільки станом на момент перевірки 07.08.2019 транспортний засіб належав Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс», що підтверджується довідкою Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) від 08.11.2022 № 31/26-7035вх., яка наявна в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідачем, у порушення п.311 Порядку №879, спірну плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не внесено, у зв`язку із чим у відповідача перед бюджетом утворилася заборгованість у розмірі 91 481, 00 грн.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми грошових коштів, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбаченим цим Кодексом.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Надаючи оцінку іншим доводам сторін судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. ) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen . ), 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. ), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» про стягнення 91 481, 00 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» (адреса: 04205, місто Київ, проспект Оболонський, буд. 35А, оф. 300; ідентифікаційний код: 41110750) в дохід Державного бюджету України (одержувач: р/р UA 108999980313151216000014482 в Казначейство України (ЕАП) Миколаїв.ГУК/Інгульськ. р-н/22160100, ЄДРПОУ 37992030) плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 91 481 (дев`яносто одну тисячу чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» (адреса: 04205, місто Київ, проспект Оболонський, буд. 35А, оф. 300; ідентифікаційний код: 41110750) на користь Київської міської прокуратури (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Предславинська, будинок 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір у розмірі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 29.09.2023.

Суддя М.Є.Літвінова