Постанова

від 21.11.2024 по справі 910/15032/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" листопада 2024 р. Справа№ 910/15032/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Коробенка Г.П.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс»

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023

у справі №910/15032/22 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс»

про стягнення 91 481,00 грн

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1. короткий зміст позовних вимог

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» про стягнення 91 481,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на встановлення 07.08.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області факту перевезення вантажу з перевищенням нормативних вагових обмежень, установлених Правилами дорожнього руху України, без документів про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, у зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в розмірі 91 481, 00 грн.

1.2. короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 позовні вимоги Першого заступника керівника Солом`янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» про стягнення 91 481, 00 грн задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» в дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні у розмірі 91 481 грн 00 коп.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» на користь Київської міської прокуратури судовий збір у розмірі 2 481 грн 00 коп.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими позовні вимоги з урахуванням ненадання відповідачем належних та допустимих доказів на їх спростування, як і не надано доказів сплати суми грошових коштів, що є предметом позову.

При цьому, судом відхилено посилання відповідача на те, що ТОВ «УЛФ-Фінанс» є неналежним відповідачем у справі з огляду те, що станом на момент перевірки транспортний засіб, щодо якого було проведено перевірку та складено відповідний акт, належав відповідачу.

1.3. короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Розгляд справи здійснювати у судовому засіданні за участю сторін.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Іоннікова І.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/15032/22 та відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 по справі до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/15032/22.

У подальшому, до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/15032/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі №910/15032/22 - залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків.

До канцелярії Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.

Розпорядженням керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» про розгляд справи з викликом учасників справи. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/15032/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22, розгляд якої здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розпорядженням керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Михальська Ю.Б., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято до провадження справу №910/15032/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Михальська Ю.Б., Кравчук Г.А.

Розпорядженням керівника апарату суду у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/15032/22.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду прийнято до провадження справу №910/15032/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді - Михальська Ю.Б., Коробенко Г.П.

Прокурором до канцелярії суду подано відзив на апеляційну скаргу.

Також від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідач вважає, що оскаржуване рішення суду прийняте без з`ясування обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків встановленим обставинам справи, а також з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що ТОВ «УЛФ-Фінанс» є лізинговою компанією і на момент складання акту перевірки транспортний засіб належав на праві власності відповідачу, однак був переданий у користування іншій особі - ТОВ «СПМК-17» на підставі генерального договору лізингу, а тому ТОВ «УЛФ-Фінанс» не є належним відповідачем у справі.

Також відповідач вважає, що він не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, оскільки не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, у поданих до суду додаткових поясненнях відповідач посилається на справу №910/12022/22 з аналогічним предметом позову та підставами звернення, у якій було встановлено відсутність підстав для задоволення позову.

2.3. узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У поданому відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечує проти доводів апеляційної скарги, зазначаючи про те, що станом на момент складення акту перевірки він був власником ТЗ, що підтверджується зокрема інформацією з регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в місті Києві, а тому ТОВ «УЛФ-Фінанс» є належним відповідачем у справі.

Прокурор просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

2.4. інші процесуальні дії у справі: судом апеляційної інстанції не вчинялись.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи

07.08.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 211 км +920 а/д Н-24 Благовіщенське - Миколаїв було здійснено габаритно - ваговий контроль належного Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» вантажного автомобіля марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 .

Вказана перевірка здійснювалась на підставі направлення на рейдову перевірку від 05.08.2019 №003484, виданого заступником начальника Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області, а також згідно затвердженого останнім щотижневим графіком проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області у період з 05.08.2019 по 11.08.2019.

З наявної в матеріалах справи довідки від 07.08.2019 № 029919 про результати здійснення габаритно-вагового контролю вбачається, що навантаження на здвоєну вісь автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 1) 6, 35; 2) 6, 75; 3) 15,4; 4) 15,45.

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю уповноваженими особами Укртрансбезпеки у Миколаївській області 07.08.2019 було складено акт №0006830 про перевищення транспортним засобом, нормативних вагових параметрів, яким зафіксовано факт перевищення вагових обмежень автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: нормативна допустима маса 40 т, фактична 43, 95 т.

У зв`язку з встановленням посадовими особами Укртрансбезпеки у Миколаївській області за результатами габаритно-вагового контролю транспортних засобів відповідача перевищення встановленого осьового навантаження було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 183117 від 07.08.2019 та встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 30,85 т, загальна вартість 43, 95 т.

На підставі вищевказаної довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме: автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 з с. Мигія Миколаївської області до м. Олешки Херсонської області відстань становить 244 км, складає 3 196, 40 євро, що відповідно до офіційного курсу на день проведення розрахунку (07.08.2019) становить 91 481, 00 грн (3 196, 40 х 28, 62 курс НБУ).

23.08.2019 та 31.10.2022 Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області було направлено відповідачу листи-повідомлення №43122/31/24-19 2 та № 37526/820/24-22 від 26.10.2022 про необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Однак вищенаведені звернення були залишені відповідачем без задоволення, спірна сума грошових коштів до бюджету Товариством з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» не перерахована.

3.2. обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначення відповідно до них правовідносин, а також доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції

Оскільки, за твердженнями прокурора, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з часу нарахування плати за проїзд у розмірі 91 481, 00 грн (з 2019 року) не вжила заходів щодо стягнення вказаної суми з відповідача, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, прокурор звернувся до суду з позовом, що розглядається, з посиланням на положення ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення, з чим погоджується судова колегія, виходячи з наступного.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено судовою колегією, 07.08.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті на 211 км +920 а/д Н-24 Благовіщенське - Миколаїв було здійснено габаритно - ваговий контроль належного Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс» вантажного автомобіля марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та зафіксовано перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 183117 від 07.08.2019, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 029919 від 07.08.2019, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.08.2019 № 0006830, якими зафіксовано факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу на перевезення вантажу, що перевищує вагові обмеження та складено відповідні розрахунки плати за проїзд.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом № 183117 від 07.08.2019, довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 07.08.2019 № 029919, акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 07.08.2019 № 0006830 Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено розрахунок від 07.08.2019 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, відповідно до якого плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, а саме: автомобіля Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 з с. Мигія Миколаївської області до м. Олешки Херсонської області, відстань 244 км, складає 3 196, 40 євро, що відповідно до офіційного курсу на день проведення розрахунку (07.08.2019) становить 91481, 00 грн (3 196, 40 євро х 28, 62 курс НБУ).

Суд зазначає, що розмір плати за проїзд визначено Управлінням Укртрансбезпеки у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті відповідно до вимог зазначених вище норм Порядку №879 та відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

За умовами п.27 Порядку № 879 плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Оскільки відповідачем не здійснено оплату нарахованої суми відшкодування, прокурором здійснено її розрахунок в гривнях за офіційним курсом гривні до євро станом на момент вчинення правопорушення (станом на 07.08.2019).

Пунктами 37, 41 Порядку №879 визначено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством, а дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Колегія суддів враховує, що відповідачем не було надано жодних доказів на спростування факту перевищення нормативно-вагових параметрів належними йому транспортним засобом. Також відповідачем не надано й доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування відповідного правопорушення та нарахування стягуваної суми грошових коштів.

Заперечення відповідача проти позовних вимог зводяться до тверджень про те, що ТОВ «УЛФ-Фінанс» не є неналежним відповідачем у справі щодо стягнення плати у розмірі 91 481, 00 грн, оскільки автомобіль марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «СПМК -17» на підставі Договору фінансового лізингу № 2991-26/04/16-в до Генерального договору фінансового лізингу № 2991 від 08.07.2014 та саме Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК -17» має бути належним відповідачем у справі.

Колегією суддів перевірено, що відповідно до довідки Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) від 08.11.2022 № 31/26-7035вх., яка наявна в матеріалах справи, станом на момент перевірки 07.08.2019 транспортний засіб належав Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс», чим відповідно спростовуються доводи відповідача про те, що не є належним відповідачем у справі.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем у порушення п.311 Порядку №879, спірну плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не внесено, у зв`язку із чим у відповідача перед бюджетом утворилася заборгованість у розмірі 91 481, 00 грн.

Натомість відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми грошових коштів, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню, з чим погоджується судова колегія.

4. ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

Всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - це фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями; великоваговий транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.

Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами частин 1, 4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до підпунктів 2, 15, 27 п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п.8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879) габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.3 ч.2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

За умовами п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до підпунктів 3 - 5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року №422; видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 311 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.

Пункт 21 Порядку № 1567 передбачає, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (п. 22 Порядку № 1567).

Пунктами 26, 27 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Згідно з п.30 Порядку №879 плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В , де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку №879 передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

Відповідно до п.311 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Учасники правовідносин у сфері господарювання несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (ч.1 та ч.2 ст.216 Господарського кодексу України).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ

5.1. мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

Доводи апелянта про те, що він не є належним відповідачем у справі, оскільки автомобіль марки Mercedes ACTROS 4141, реєстраційний номер НОМЕР_1 був переданий Товариству з обмеженою відповідальністю «СПМК -17» на підставі Договору фінансового лізингу № 2991-26/04/16-в до Генерального договору фінансового лізингу № 2991 від 08.07.2014 та саме Товариство з обмеженою відповідальністю «СПМК -17» має бути належним відповідачем у справі колегією суддів визнаються необґрунтованими, оскільки станом на момент перевірки 07.08.2019 транспортний засіб належав Товариству з обмеженою відповідальністю «УЛФ - Фінанс», що підтверджується довідкою Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в м. Києві (філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві) від 08.11.2022 № 31/26-7035вх., яка наявна в матеріалах справи.

Посилання відповідача на подібну на його думку справу №910/12022/22 з аналогічним предметом позову та підставами звернення, у якій було встановлено відсутність підстав для задоволення позову - колегія суддів вважає неприйнятними з огляду на те, що судове рішення у справі №910/12022/22 прийнято з огляду на іншу фактично-доказову базу у відповідній справі, тобто хоча й за подібного правового регулювання, але за інших встановлених обставин, і за інших поданих сторонами й оцінених судами доказів, у залежності від яких (обставин і доказів) прийнято відповідне судове рішення, зокрема, слід зауважити, що у даній справі відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, які свідчать про вибуття з володіння транспортного засобу, натомість як докази про протилежне в матеріалах справи наявні.

Отже, апеляційна скарга не містить обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваного рішення, а доводи, наведені скаржником, не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2023 у справі № 910/15032/22 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Сторони мають право оскаржити постанову в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 20 днів, відповідно до ст. ст. 286-291 ГПК України.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді Ю.Б. Михальська

Г.П. Коробенко