Ухвала

від 02.10.2023 по справі 911/2960/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"02" жовтня 2023 р. м. Київ Справа № 911/2960/23

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В. розглянувши матеріали

за позовомОСОБА_1 доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроувейс»простягнення 14023000,00 грн.встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроувейс» (далі відповідач) про стягнення 14023000,00 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Позовна заява ОСОБА_1 подана до Господарського суду Київської області з порушенням зазначених вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки до позовної заяви не додано документів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, а саме опису вкладення, який є належним та допустимим доказом надіслання копії позовної заяви з додатками відповідачу відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюються у таких розмірах: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вона майнового характеру про стягнення 14023000,00 грн.

Враховуючи наведені положення Закону України «Про судовий збір» за подання позову про стягнення 14023000,00 грн. до господарського суду справляється судовий збір у розмірі 210345,00 грн. 1,5 відсотка ціни позову.

Позивач в позовній заяві на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, з мотивів того, що майновий стан позивача не дозволяє йому сплатити судовий збір.

Щодо відстрочення сплати судового збору за подання поданої позовної заяви суд зазначає таке.

Стаття 8 закону України «Про судовий збір» врегульовує питання щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2021 по справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).

Звертаючись до суду з позовною заявою та заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання поданої позовної заяви, позивач не зазначає та не надає доказів того, що: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або позивач є особою, вказаною у п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Предметом позову за позовною заявою ОСОБА_1 не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Позивач не надає доказів, які б свідчили про відсутність у нього коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви станом на момент подані даної заяви.

Крім того, до позовної заяви не надано доказів щодо можливості сплати позивачем судового збору до ухвалення судом рішення у даній справі, а також не вказано строків у які позивач буде спроможний сплатити суму судового збору.

Суд зазначає, що саме лише посилання позивача на те, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

За таких обставин посилання позивача на те, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір, не є тією підставою з якою закон пов`язує можливість відстрочення сплати судового збору.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи положення статті 129 Конституції України, а також положення Закону України «Про судовий збір», господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності заяв (скарг); оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 зазначено, що «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх «цивільних прав та обов`язків», пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. Відповідно, суд постановляє, що вимога сплати зборів судами у зв`язку з поданням позовів (заяв), які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Законом України «Про судовий збір» суду надано право відстрочити заявнику сплату судового збору за наявності відповідних обставин (умов), визначених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», перелік яких розширювальному тлумаченню не підлягає; при цьому, питання про відстрочення сплати судового збору вирішується судом у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження наявності передбачених законом обставин, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду у порядку та розмірі, що встановлені Законом України «Про судовий збір» не становить порушення гарантованого заявнику пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «права на суд».

Враховуючи викладене, суд не вважає за доцільне в даному випадку відстрочити позивачу сплату судового збору за подання даної позовної заяви, в зв`язку з чим відмовляє в клопотанні про відстрочення сплати судового збору, яке міститься в прохальній частині поданої ним позовної заяви.

З огляду на зазначене, позивачу за подання до господарського суду вказаної вище позовної заяви необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 210345,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Київської області вказані, зокрема, на офіційному веб-порталі судової влади України (court.gov.ua).

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 123, 162, 164, 174, ст. 232-234 Господарського процесуального кодексу України суд,

постановив:

1.Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яке міститься в прохальній частині позовної заяви, про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заява ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Гроувейс» про стягнення 14023000,00 грн. залишити без руху.

3. Зобов`язати позивача усунути зазначені в даній ухвалі недоліки позовної заяви, подавши до суду упродовж десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- належні та допустимі докази, які підтверджують відправлення копії позовної заяви і доданих до неї документів за місцезнаходженням відповідача за даними його державної реєстрації як суб`єкта господарювання;

- належні та допустимі докази, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

4. Попередити позивача що в разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, зазначений у п. 2 цієї ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута йому без розгляду відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Дана ухвала набирає законної сили у строк та в порядку передбачених ч. 2 ст. 235 ГПК України та у відповідності до ст. 255 ГПК України оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.В. Подоляк