Рішення

від 21.09.2023 по справі 914/2859/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2023 Справа № 914/2859/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс, м. Коломия, Івано-Франківська обл.

до відповідача: JD Global Trade GmbH, м. Бремен, Німеччина

про стягнення 169 876 Євро, що складає 6 050 983, 12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022

Суддя Наталія Мороз

при секретарі Соломії Дицькій

Представники:

Від позивача: Ісопчук В. В.

Від відповідача: Сосула О. О.

Суть спору:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс» до відповідача JD Global Trade GmbH про стягнення 169 876 Євро, що складає 6 050 983, 12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.

Ухвалою суду від 14.11.2022 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс» до JD Global Trade GmbH про стягнення 169 876 Євро, що складає 6 050 983, 12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022 залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищевказаних недоліків.

30.11.2022 через службу діловодства господарського суду надійшла заява позивача, якою усунуто виявлені судом недоліки.

Ухвалою суду від 05.12.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.12.2022.

Ухвалою суду від 22.12.2022 відкладено підготовче засідання на 04.07.2023 та зупинено провадження у справі до виконання судового доручення та проведення Міністерством юстиції, Федеральним міністерством юстиції і захисту споживачів (Bundesministerium der Justiz und fur Verbraucherschutz) окремих процесуальних дій та отримання протоколів та інших документів, складених у зв`язку з виконанням доручення. Для виконання судом вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965) позивача зобов`язано подати Господарському суду Львівської області нотаріально засвідчений переклад на англійську мову ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі № 914/2859/22 від 05.12.2022; ухвали Господарського суду Львівської області від 22.12.2022 у справі № 914/2859/22; позовної заяви з додатками (копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копією Контракту № 21/04/2022/001, копіями специфікацій, копіями міжнародних товарно-транспортних накладних, копіями платіжних доручень, копіями договорів-заявок на перевезення вантажів, копією ордеру на надання правової допомоги, копіями підтвердження надсилання позову відповідачу, копією платіжного доручення про сплату судового збору).

Ухвалою суду від 06.04.2023 поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02.05.2023.

Ухвалою суду від 27.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс від 25.04.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс від 27.04.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 02.05.2023 поновлено JD Global Trade GmbH строк на подання відзиву та долучених до нього доказів і долучено його до матеріалів справи, підготовче засідання відкладено на 30.05.2023.

Ухвалою суду від 30.05.2023 відмовлено в задоволенні клопотання JD Global Trade GmbH про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, відмовлено в задоволенні клопотання JD Global Trade GmbH про забезпечення попередньо визначеної суми витрат відповідача, продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 06.06.2023.

Ухвалою суду від 01.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, розгляд справи, призначений на 06.06.2023 о 09:50 год ухвалено провести в режимі відеоконференції, забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Чернівецької області.

В судовому засіданні 06.06.2023 судом оголошено перерву до 22.06.2023, про що сторони повідомлено в судовому засіданні під розписку.

Ухвалою суду від 13.06.2023 відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс від 08.06.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.06.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ДС Трейд Плюс від 15.06.2023 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з робочого місця за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, ухвалено здійснити проведення судового засідання 22.06.2023 в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

Ухвалою суду від 22.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 13.07.2023, ухвалено проведення судового засідання 13.07.2023 в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EаsyCon".

В судовому засіданні 13.07.2023 судом оголошено перерву до 17.08.2023, про що сторони повідомлено в судовому засіданні.

У зв`язку з перебуванням судді Наталії Мороз у відрядженні з 16.08.2023 по 18.08.2023 (включно), розгляд справи № 914/2859/22, призначений на 17.08.2023 не відбувся.

11.08.2023 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшли пояснення позивача з приводу наданої відповідачем розписки.

Ухвалою суду від 21.08.2023 судове засідання з розгляду спору по суті призначено на 05.09.2023, про що сторони повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

Ухвалою суду від 05.09.2023 судове засідання з розгляду спору по суті призначено на 07.09.2023, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

В судовому засіданні 07.09.2023 судом оголошено перерву до 21.09.2023, про що сторони повідомлено в судовому засіданні.

07.09.2023 відповідачем на електронну адресу господарського суду надіслано пояснення, у яких просить суд відмовити в позові у повному обсязі і розподілити між сторонами судові витрати відповідача на оплату послуг професійної правничої допомоги.

18.09.2023 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання позивача, у якому долучив докази понесення позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 60 000 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

19.09.2023 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання позивача, у якому долучив докази понесення позивачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, докази надіслання заяви відповідачу і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 60 000 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

21.09.2023 через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» надійшло клопотання відповідача, у якому долучає докази понесення відповідачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги і просить суд стягнути з позивача на користь відповідача 900 доларів США судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

В судове засідання 21.09.2023 представник позивача з`явився, дав пояснення по суті спору, позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, дав пояснення по суті спору, проти позову заперечив.

Позиція позивача.

Представник позивача позов підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив про неналежне виконання відповідачем, як покупцем, контракту від 21.04.2022 № 21/04/2022/001 в частині своєчасної та повної оплати позивачу, як постачальнику, вартості поставленої згідно контракту олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої.

З підстав наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 169 876 Євро, що складає 6 050 983, 12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.

Також, позивачем у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач очікує понести судові витрати у справі на оплату судового збору в розмірі 90 764, 75 грн та на оплату правової допомоги в розмірі 60 000 грн.

У поданих 05.06.2023 поясненнях позивач заперечив доводи відповідача про зміну умов контракту та отримання коштів готівкою ОСОБА_1 , оскільки, на думку позивача, фізична особа ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» не є тотожними суб`єктами господарювання і кошти за контрактом мало отримати саме ТзОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС», а не ОСОБА_2 .

Позивач акцентував, що документ, який відповідач вважає розпискою, виготовлено не ОСОБА_2 , а відповідачем про те, що останній повідомляє позивача про отримання коштів готівкою. Разом з тим, згаданий документ не містить дати його складення, а також інформації про те, коли, де і при яких обставинах було отримано кошти.

Щодо доводів відповідача про зміну умов контракту позивач зазначив, що згідно чинного міжнародного та національного законодавства форма розрахунків за зовнішньоекономічним господарським договором є виключно безготівковою, оскільки ненадходження валютної виручки в державу є грубим порушенням законодавства. Наведеним позивач пояснює неможливість розрахунків за контрактом у готівковій формі.

Крім того, позивач зазначив, що у відповідності до п.10.5. контракту, зміни та доповнення до контракту вважаються дійсними лише за умови, якщо вони зроблені письмово та підписані повноважними представниками обох сторін.

В доповнення до викладеного відповідач звернув увагу суду на те, що підсумувавши суму коштів, які нібито отримано позивачем в якості оплати поставки за контрактом, їх розмір складає 208 792 Євро, у той час, як загальна вартість поставки, яка визнається відповідачем, складає 231 368 Євро. Відтак, на думку позивача, відповідач спотворює обставини справи і просить суд відмовити у позові у повному обсязі.

У поданих 11.08.2023 поясненнях позивачем викладено аналогічні за змістом до викладених в поясненнях від 05.06.2023 доводи та наводить обставини знайомства позивача та відповідача.

Позиція відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, визнав обставину укладення між сторонами контракту від 21.04.2022 № 21/04/2022/001 та виникнення на його підставі правовідносин поставки між сторонами. Зазначив, що на виконання умов контракту позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 231 368 Євро, однак, не погодився із доводами позивача про часткову оплату такої поставки на суму 61 492 Євро, внаслідок чого утворився борг в розмірі 169 879 Євро.

Так, згідно доводів відповідача, у відповідності до умов п. 5.1., 5.3. контракту, відповідач як покупець, зобов`язаний здійснити оплату товару у визначених в специфікаціях терміни та на умовах шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок позивача, як постачальника, валюта платежу долар США, Євро.

Разом з тим, відповідач звернув увагу суду на визнання позивачем обставини здійснення часткових оплат за специфікацією від 06.05.2022 № 02 на суму 46 492 Євро та часткових оплат у розмірі 10 000 Євро (07.07.2022) та 5 000 Євро (11.07.2022) (загалом на суму 61 492 Євро), однак зазначив, що позивач приховує обставину здійснення за його згодою решти розрахунків за контрактом у готівковій формі, що підтверджується розпискою директора позивача Ігоря Фреяка, який отримав 97 300 Євро, 10 000 доларів США та 40 000 доларів США готівкою у Німеччині, а 46 492 Євро та 15 000 Євро шляхом банківського переказу на рахунок.

З наведеного відповідач підсумував про зміну умов контракту в частині розширення форми оплати поставленого товару з безготівкової на готівкову та безготівкову і мовчазної згоди позивача на таку зміну.

Крім того, відповідачем у поданому відзиві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого відповідач очікує понести судові витрати в розмірі 610 доларів США, які складаються з часу адвоката, витраченого на доїзд до суду та ознайомлення з матеріалами справи - 105 доларів США (орієнтовно 1,5 год), складення відзиву на позовну заяву 105 доларів США (орієнтовно 1,5 год), часу адвоката, витраченого на доїзд до суду та участь в судових засіданнях суду першої інстанції 400 доларів США (орієнтовно 4 год).

Обставини справи.

Згідно виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 26.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» є юридичною особою, зареєстроване 24.06.2015 (запис в ЄДРЮОФОП та ФГ № 11211020000003153), йому присвоєно ідентифікаційний код 39856673, місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26. Особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТзОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» без довіреності, у томі числі підписувати договори є керівник Фреяк Ігор Володимирович.

Згідно актуальної роздруківки з торгового реєстру відділення Б Дільничого суду Бремена від 04.04.2023 HRB 35976 HB JD Global Trade GmbH є товариством з обмеженою відповідальністю юридичною особою, зареєстрованою за законодавством республіки Німеччина, йому присвоєно ідентифікаційний код DE 333216006, місцезнаходження: Stresemannstrasse, 35, 28207 Bremen, Bundesrespublic Deutschland. Директором з правом одноосібного представництва з правом укладати правові угоди від свого імені або як представник є ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дельменгорст.

21.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (позивач, за контрактом постачальник) та JD Global Trade GmbH (відповідач, за контрактом покупець) укладено контракт № 21/04/2022/001 (надалі контракт), за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупця продукцію, а конкретно олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену фасовану (далі товар), а покупець прийняти та оплатити її на умовах даного контракту.

Згідно з п. 2.1. контракту, загальна сума контракту визначається на підставі всіх цін, зазначених у додатках (специфікаціях) до контракту (далі «специфікації») на кожну партію поставки.

Пунктом п. 3.1. контракту сторонами передбачено, що ціна та кількість товару, що постачається за контрактом, вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту і узгоджуються на кожну партію товару.

Партією товару за даним контрактом вважається товар, що був прийнятий покупцем по одній специфікації (п. 3.2. контракту).

У відповідності до п.п. 4.2. та 4.3. контракту, терміни поставки кожної партії товару вказуються в специфікаціях. Поставка партії товару покупцеві здійснюється на умовах та в порядку, зазначених у специфікаціях до контракту.

Згідно з п. 4.13. контракту, датою поставки товару покупцю є дата поставки партії товару відповідно до умов поставки, згідно Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2020», якщо іншого не передбачено специфікацією.

Моментом передачі права власності на товар покупцю вважається момент здійснення поставки згідно п. 4.13. цього контракту (п. 4.14. контракту).

У відповідності до п.п. 5.1., 5.3. контракту, покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар в терміни і на умовах, що зазначені в специфікаціях до контракту, шляхом перерахування покупцем відповідної суми на поточний рахунок постачальника. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Валюта платежу - Долар США, Євро.

Суперечки, що виникли по даному контракту, регулюються сторонами шляхом переговорів. Всі спори і розбіжності, шо можуть виникнути між сторонами із умов цього контракту, або в зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню у Господарському суді Львівської області (м. Львів. Україна) або у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (надалі - Арбітражний суд) згідно з його Регламентом за вибором позивача. У випадку передачі спорів/розбіжностей на вирішення Арбітражного суду Арбітражний суд складається з одноособового арбітра. Місцем проведення засідання Арбітражного суду є м Київ. Україна, мовами арбітражного розгляду є українська та/або російська. До спірних правовідносин, шо виникли між сторонами застосовується законодавство України (розділ 7 контракту).

Згідно з п. 9.1. контракту, контракт набуває чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним контрактом.

У відповідності до п. 10.3 контракту, невід`ємною частиною контракту є специфікації, додатки, додаткові угоди, а також інші документи, які оформлені відповідно до контракту.

Будь-які зміни і/чи доповнення до контракту вважаються дійсними лише за умови, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками обох сторін (п. 10.5. контракту).

Специфікацією від 06.05.2022 № 01 до контракту визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в кількості та за ціною, що зазначені в специфікації на суму 46 500 Євро. Умови поставки: FCA Івано-Франківськ, Україна (Інкотермс 2020).

Згідно з п.п. 4, 5 специфікації, оплата повинна бути здійснена до 14.05.2022. Товари повинні бути відвантажені до 09.05.2022.

Специфікацією від 06.05.2022 № 02 до контракту визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в кількості та за ціною, що зазначені в специфікації на суму 46 492 Євро. Умови поставки: FCA Івано-Франківськ, Україна (Інкотермс 2020).

Згідно з п.п. 4, 5 специфікації, оплата повинна бути здійснена до 15.05.2022. Товари повинні бути відвантажені до 10.05.2022.

Специфікацією від 12.05.2022 № 03 до контракту визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в кількості та за ціною, що зазначені в специфікації на суму 46 584 євро.Умови поставки: FCA Івано-Франківськ, Україна (Інкотермс 2020).

Згідно з п.п. 4, 5 специфікації, оплата повинна бути здійснена до 22.05.2022. Товари повинні бути відвантажені до 17.05.2022.

Специфікацією від 14.05.2022 № 04 до контракту визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в кількості та за ціною, що зазначені в специфікації на суму 45 900 Євро. Умови поставки: FCA Івано-Франківськ, Україна (Інкотермс 2020).

Згідно з п.п. 4, 5 специфікації, оплата повинна бути здійснена до 23.05.2022. Товари повинні бути відвантажені до 18.05.2022.

Специфікацією від 17.05.2022 № 05 до контракту визначено, що постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в кількості та за ціною, що зазначені в специфікації на суму 46 492 Євро. Умови поставки: FCA Івано-Франківськ, Україна (Інкотермс 2020).

Згідно з п.п. 4, 5 специфікації, оплата повинна бути здійснена до 23.05.2022. Товари повинні бути відвантажені до 18.05.2022.

Вказаний контракт та специфікації до нього підписано директором ТзОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» Ігорем Фреяком та прокуристом JD Global Trade GmbH Олександрою Городецькі, підписи вказаних осіб завірено відтисками печаток юридичних осіб сторін контракту.

Позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунки на оплату поставленого за контрактом товару від 09.05.2022 № 2022-05/09-1 на суму 45 900 Євро, від 09.05.2022 № 2022-05/09-2 на суму 46 492 Євро, від 13.05.2022 № 2022-05/13-1 на суму 46 584 Євро, від 16.05.2022 № 2022-05/16-1 на суму 45 900 Євро та від 18.05.2022 № 2022-05/18/1 на суму 46 492 Євро.

Вказані рахунки підписано директором ТзОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» Ігорем Фреяком та завірено відтиском печатки позивача.

Позивачем взяті на себе договірні зобов`язання з поставки товару за контрактом виконано належним чином, поставлено відповідачу товар згідно контракту на загальну суму 231 968 Євро. Обставина здійснення позивачем поставки товару за контрактом відповідачу на суму 231 968 Євро не оспорюється і визнається сторонами.

Відповідачем на виконання умов контракту згідно платіжних доручень від 07.07.2022 № 1194258481 на суму 10 000 Євро та від 11.07.2022 № 1196175439 на суму 5 000 Євро сплачено на користь позивача 15 000 Євро.

Листом б/д б/н відповідач повідомляв Ігоря Фреяка, що його компанія отримала 97 300 Євро, 10 000 доларів США та 40 000 доларів США готівкою, 46 492 Євро та 15 000 Євро банківським переказом.

Вказаний лист складено відповідачем та містить запис наступного змісту: «Підтверджую отримання зазначених коштів /підпис/ Ігор Фреяк».

З підстав наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 169 876 Євро, що складає 6 050 983, 12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного контракту від 21.04.2022 № 21/04/2022/001.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч. 2 ст. 1087 ЦК України передбачено, що розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до ч.ч. 2 та 3 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з ч.ч. 3 та 8 ст. 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

У відповідності до п. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 29.12.2017 № 148 (надалі Положення), суб`єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.

Згідно з пп.1 п. 6 Положення, суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою у розмірі до 10000 гривень уключно.

Так, за загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку. Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Касаційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 904/3242/18.

При цьому, у випадку наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту оплати поставки товару сторони не позбавлені права доводити оплату поставленого згідно договору товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення такої оплати товару, а порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, однак, безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.

Відтак, порушення встановленої законодавством граничної суми розрахунків може мати наслідком передбачені законодавством заходи відповідальності, але не впливає на чинність розрахунків і не заперечує самого факту проведення розрахунків. Отже, ані встановлення факту нездійснення розрахунків у безготівковій формі, ані наявність законодавчої заборони на здійснення розрахунків готівкою понад певну граничну суму, не може вважатись підтвердженням того, що фактичні розрахунки сторонами в готівковій формі не здійснювались. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Великої палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18.

Разом з тим, суд звертає увагу, що під розпискою на практиці, як правило, розуміється письмовий документ, який містить відомості про певні обставини, наприклад про отримання однією особою від іншої грошей, іншого майна тощо. Розписка у такому значенні є письмовим доказом згідно із частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 73 ГПК України.

Таке розуміння узгоджується із законом. Так, відповідно до частини першої статті 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Відповідно до частини першої статті 545 ЦК України в разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов`язання; у цьому разі настає прострочення кредитора. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Великої палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 916/667/18.

Як передбачено ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Аналізуючи твердження та подані сторонами на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд доходить висновку, що зазначені вище докази відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини щодо укладення між сторонами контракту, на виконання умов якого позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар на загальну суму 231 368 Євро, а також оплати відповідачем поставки товару в порядку, передбаченому п. 5.1. контракту на суму 46 492 Євро та 15 000 Євро шляхом переказу вказаних сум на банківський рахунок позивача.

Разом з тим суд, з врахуванням положень п. 10. 5 контракту, а також недоведеності відповідачем належними засобами доказування обставини погодження сторонами у додатковій угоді чи специфікації до контракту можливості оплати поставки товару за контрактом у готівковій формі відхиляє за безпідставністю та необґрунтованістю доводи відповідача про зміну умов контракту в частині розширення форми оплати поставки товару і можливості такої оплати у безготівковій та готівковій формі.

При цьому, з врахуванням недоведеності позивачем належними засобами доказування обставини існування між сторонами чи між відповідачем та ОСОБА_1 правовідносин на підставі будь яких інших правочинів, окрім укладеного контракту; беручи до уваги відсутність у листі відповідача б/д б/н призначення отриманих ОСОБА_1 коштів; зважаючи на суми коштів, отримання яких у безготівковій формі підтверджено ОСОБА_1 в листі відповідача б/д б/н (46 492 Євро та 15 000 Євро), а також текст листа відповідача б/д б/н, з якого вбачається, що ОСОБА_4 підтвердив отримання грошових коштів в розмірі 97 300 Євро, 10 000 доларів США та 40 000 доларів США готівкою саме як представник позивача; враховуючи недоведення позивачем обставини звернення до компетентних органів з приводу порушення вимог чинного законодавства України керівником позивача Ігорем Фреяком чи повернення ОСОБА_1 відповідачу згаданих в листі отриманих готівкою коштів суд дійшов висновків про те, що лист відповідача б/д б/н за своєю правовою природою є розпискою керівника (уповноваженої особи) позивача про отримання ним грошових коштів в розмірі 97 300 Євро, 10 000 доларів США та 40 000 доларів США за контрактом, а отримання таких коштів схвалено позивачем.

Відтак, суд вважає доведеною відповідачем та не спростованою позивачем обставину здійснення оплати поставки товару за контрактом на суму 158 792 Євро (97 300 + 46 492 + 15 000) та 50 000 доларів США (10 000 + 40 000).

Суд також звертає увагу на те, що специфікаціями №№ 01-05 до контракту визначено вартість товару, що поставлявся згідно контракту, в грошовій одиниці Євро.

Разом з тим, представник позивача впродовж розгляду справи зазначав, що керівник позивача Ігор Фреяк виїжджав в Німеччину для врегулювання спору з приводу оплати поставки товару за контрактом 23.09.2022. Відповідачем вказана обставина не заперечувалась.

З врахуванням визнання сторонами обставини складення відповідачем та підписання ОСОБА_1 розписки (листа відповідача б/д б/н) на території республіки Німеччина, беручи до уваги недоведеність позивачем належними засобами доказування обставини виїзду керівника позивача Ігоря Фреяка на територію республіки Німеччина у будь який інший час, суд вважає більш вірогідною обставину отримання керівником позивача ОСОБА_1 готівкових коштів в розмірі 50 000 доларів США в рахунок оплати поставки товару згідно контракту та складення розписки (листа відповідача б/д б/н) саме 23.09.2022.

Як встановлено судом із офіційного веб-сайту Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=23.09.2022period =daily) станом на 23.09.2022 офіційний курс обміну євро до гривні становив 36,0768 грн за 1 євро, 36,5686 грн за 1 долар США.

Таким чином, сума отриманих керівником позивача Ігорем Фреяком готівкових коштів в доларах США (50 000) становить 50 681, 60 Євро (50 000 х 36,5686 / 36,0768), а сума загалом отриманих позивачем в рахунок оплати поставки товару коштів становить 209 473, 60 Євро (158 792 + 50 681,60).

З врахуванням встановлених судом в мотивувальній частині цього рішення обставин суми вартості поставленого позивачем згідно контракту товару (231 368 Євро) та суми здійсненої відповідачем оплати такої поставки (209 473, 60 Євро) суд встановив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 169 876 Євро є частково мотивованими та обґрунтованими, підлягають задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 21 894, 40 Євро (231 368 209 473, 60). В решті в позові слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

При цьому, щодо визначення позивачем вираженого у грошовій одиниці України гривні грошового еквіваленту суми позовних вимог суд зазначає, що у відповідності до ст. 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно зі статтею 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У відповідності до статті 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Згідно з ч.2 вказаної статті, у випадку, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

В чинному законодавстві відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України.

Заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить, а тому, як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.1.02019 у справі № 723/304/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 761/12665/14-ц, від 16.01.2019 у справах № 373/2054/16-ц і № 464/3790/16-ц та від 23.10.2019 у справі № 723/304/16-ц, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.11.2020 у справі № 910/1997/18 та від 13.01.2021 у справі № 922/46/20.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, що стосуються укладеного між сторонами договору з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін і відображення їх у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі Проніна проти України, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду згідно платіжного доручення від 25.11.2022 № 3271 сплачено за подання до господарського суду позовної заяви 90 764, 75 грн судового збору.

У відповідності до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 171 ГПК України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до ч. 7 ст. 116 ГПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Як вбачається із відмітки календарного штемпеля відділення поштового звязку про прийняття цінного листа з описом вкладення за ідентифікатором 5800216079293 до пересилки, позивачем позовну заяву передано до пересилки 05.11.2022.

Разом з тим, як вбачається з поданого позивачем платіжного доручення від 25.11.2022 № 3271 про сплату судового збору, судовий збір в розмірі 90 764, 75 грн сплачено позивачем 25.11.2022.

Як встановлено судом із офіційного веб-сайту Національного банку України (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates?date=13.03.2019period =daily) станом на 25.11.2022 офіційний курс обміну євро до гривні становив 38,0716 грн за 1 євро.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги ціну позову (169 876 Євро), дату сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду (25.11.2022) та встановлений Національним банком України 25.11.2022 офіційний курс обміну євро до гривні суд встановив, що сума судового збору, належного до сплати за подання позовної заяви у цій справі до господарського суду, складає 97 011, 77 грн (169 876 х 38,0716 х 1,5%).

Таким чином, судові витрати позивача у справі на сплату судового збору в розмірі 97 011, 77 грн слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 12 503, 32 грн судового збору, стягнути з позивача в дохід Державного бюджету України 6 247, 02 грн судового збору (97 011,77 - 90 764, 75), судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 84 508, 45 грн покласти на позивача.

У відповідності до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Виходячи із системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, інші документи, пов`язані із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач при поданні позовної заяви до господарського суду у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат зазначив, що очікує понести судові витрати у справі на оплату судового збору в розмірі 90 764, 75 грн та на оплату правової допомоги в розмірі 60 000 грн, в підтвердження чого долучив до матеріалів справи копію укладеного між позивачем (за договором клієнт) та адвокатом Ісопчуком Валерієм Володимировичем (за договором адвокат) договору від 01.11.2022 б/н про надання правової допомоги, за яким клієнт доручив, а адвокат прийняв на себе зобов`язання щодо представництва та захист інтересів Клієнта у справі за позовом до JD Global Trade GmbH про стягнення коштів за договором поставки.

Для виконання цього договору клієнт доручив адвокату від його імені подавати заяви та отримувати на них відповіді, позовні заяви, знімати копії з документів, що стосуються інтересів клієнта, направляти запити та отримувати на них відповіді, знайомитись з будь-якими документами та матеріалами справ (особових трудових справ), що стосуються інтересів клієнта, робити з них витяги, одержувати копії постанов, рішень, ухвал, оскаржувати їх, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати учать у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання, відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час досудового слідства та судового огляду і заперечення проти клопотань, доводів та міркувань інших осіб, знайомитись з протоколами досудового слідства та судового засідання, знімати з них копії та оскаржувати рішення суду, ухвали суду та представляти інтереси в органах виконавчої служби, збирати документи, необхідні для справи, отримувати листи, а також користуватися іншими процесуальними правами, встановленим законом, підписувати документи від імені клієнта.

Гонорар за роботу адвоката є фіксованим і становить 60 000 грн.

Вказаний договір підписано повноважними представниками сторін договору, підпис адвоката засвідчено відтиском печатки адвоката Ісопчука В.В.

Актом приймання-передачі юридичних послуг відповідно до договору про надання правової допомоги від 13.07.2023 б/н сторонами договору від 01.11.2022 б/н про надання правової допомоги погоджено, що гонорар за роботу адвоката є фіксованим і становить 60 000 грн.

Згідно з п. 2 акту, у відповідності до договору адвокатом було здійснено ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції по справі; складання позовної заяви (тексту та виготовлення копій); захист та представництво інтеерсів клієнта в судових засіданнях у справі №914/2859/22; підготовка та подача процесуальних документів у справі №91/2859/22 всього на суму 60 000 грн.

Пунктом 3 акту сторонами встановлено, що підписанням Акту ТОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» підтверджує факт належного отримання послуг відповідно до положень Договору. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг ТОВ «ДС ТРЕИД ПЛЮС» до адвоката немає.

Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін договору, підпис адвоката засвідчено відтиском печатки адвоката Ісопчука В.В.

Ісопчук Валерій Володимирович є адвокатом та представником позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ордеру від 05.11.2022 серії СЕ № 1051803.

Відповідачем у поданому відзиві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого відповідач очікує понести судові витрати в розмірі 610 доларів США, які складаються з часу адвоката, витраченого на доїзд до суду та ознайомлення з матеріалами справи - 105 доларів США (орієнтовно 1,5 год), складення відзиву на позовну заяву 105 доларів США (орієнтовно 1,5 год), часу адвоката, витраченого на доїзд до суду та участь в судових засіданнях суду першої інстанції 400 доларів США (орієнтовно 4 год).

В підтвердження обставини понесення відповідачем судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги відповідачем долучено до матеріалів справи копію укладеного 09.02.2023 між відповідачем (за договором клієнт) та Сосулою Олександром Олександровичем (за договором адвокат) договору про надання правової допомоги № 3-3/03/23, за умовами якого клієнт доручив, а адвокат зобов`язався надавати правову допомогу у відповідності з умовами цього Договору у вигляді консультацій з правових питань, складання заяв, скарг, запитів, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, захисту і представництва інтересів клієнта як сторони у справі, як свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого в правоохоронних органах усіх рівнів та інстанцій, перед будь-якими фізичними особами, в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, в судах, адміністративних, господарських судах всіх інстанцій з усіма правами, які надані законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, в тому числі з правом повної або часткової відмови від позову, зміни розміру позовних вимог, зміни підстав та/або предмету позову, повного або часткового визнання позову, укладення мирової угоди, оскарження рішень судових та інших державних органів, одержання присудженого майна або грошей, підписання позовних заяв, заяв, скарг, клопотань та інших документів, а також інші послуги правового характеру за погодженням із клієнтом, тощо, а клієнт зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх у розмірі та порядку визначених цим Договором. Для цього клієнт надає адвокату право підписувати та подавати від його імені всі необхідні документи, запити, заяви, заперечення, скарги, клопотання, знайомитися з матеріалами справи, роботи з них виписки, знімати копії, одержувати документи, ухвали, рішення, тощо, брати участь у судових засіданнях та засіданнях будь-яких інших уповноважених органів, у дослідженні доказів, заявляти клопотання про проведення експертизи, оскаржувати дії та бездіяльність посадових осіб та інших учасників процесу, оскаржувати рішення, ухвали, виконувати всі інші дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень, які належало б виконувати клієнту, якби він особисто займався цими питаннями, та які на думку адвоката будуть необхідними для правильного та ефективного захисту майнових та немайнових інтересів клієнта щодо виконання предмету договору, визначеному у п.1.1. цього договору.

У відповідності до п. 2.1. договору, сторони погодили, що об`єм та оплата наданих послуг згідно умов цього договору оформляється відповідним актом (актами) приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 2.2. договору, оплата послуг адвоката за даним договором здійснюється клієнтом в безготівковій формі за результатами надання послуг, після погодження сторонами шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг, що є невід`ємною частиною Договору, на розрахунковий рахунок адвоката зазначений в п. 9 цього договору.

Пунктом 2.3. договору сторони погодили, що при здійсненні Адвокатом представництва в суді інтересів клієнта проведення повного розрахунку з Адвокатом за надані послуги здійснюються за наслідками судового розгляду справи в суді першої інстанції (з врахуванням наданих послуг, пов`язаних із досудовим врегулюванням спор, підготовки позову та збору доказів). У разі успішного ведення справи клієнта в судах з предметом стягнення (відшкодування) в інтересах останнього майнових вимог адвокату виплачується додаткова винагорода (гонорар) за домовленістю сторін, але не більше 5% від ціни позову у кожній справі.

У відповідності до п. 8.1. договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного календарного року з моменту його підписання сторонами. Якщо ні одна із сторін за один календарний місяць до закінчення терміну дії цього договору не заявить про його припинення, договір продовжує свою дію на той же термін та на таких же умовах.

Вказаний договір підписано повноважними представниками сторін договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 № 3-3/03/23, підпис адвоката засвідчено відтиском печатки відповідача.

Актом від 20.09.2023 сторони Договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 № 3-3/03/23 підтвердили, що адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги, пов`язані із наданням професійної правничої допомоги, в тому числі гонорару адвоката за представництво у Господарському суді Львівської області по справі № 914/2859/22 та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану з цією справою, включаючи підготовку до її розгляду, готування та участь в судових засіданнях тощо, а саме: ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції по справі, що зайняло 1 год. робочого часу адвоката, з урахуванням часу, витраченого на добирання до Господарського суду Львівської області; підготовка та подання відзиву на позовну заяву на яке було витрачено 3 год.; прибуття у судове засідання 02.05.2023, яке було відкладене у зв`язку із клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим витрачено 30 хв. робочого часу на добирання до Господарського суду Львівської області; прибуття у судове засідання 30.05.2023, яке було відкладене у зв`язку із клопотанням позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим витрачено 30 хв. робочого часу на добирання до Господарського суду Львівської області; прибуття та участь у судовому засіданні 06.06.2023, на що витрачено 1 год. робочого часу адвоката з урахуванням часу, витраченого на добирання до Господарського суду Львівської області, очікування на судове засідання, яке призначалось на 09 год. 50 хв., а розпочалось 10 год. 07 хв., та тривалість судового засідання з 10 год. 07 хв. по 10 год. 14 хв., що підтверджується протоколом судового засідання; прибуття та участь у судовому засіданні 22.06.2023, на що витрачено 1 год. робочого часу адвоката з урахуванням часу, витраченого на добирання до Господарського суду Львівської області, очікування на судове засідання, яке призначалось на 10 год. 00 хв., а розпочалось 10 год. 16 хв., та тривалість судового засідання з 10 год. 16 хв. по 10 год. 24 хв., що підтверджується протоколом судового засідання; прибуття та участь у судовому засіданні 13.07.2023, на що витрачено 1,5 год. робочого часу адвоката з урахуванням часу, витраченого на добирання до Господарського суду Львівської області, очікування на судове засідання, яке призначалось на 10 год. 00 хв., а розпочалось 10 год. 23 хв., та тривалість судового засідання з 10 год. 23 хв. по 11 год. 14 хв., що підтверджується протоколом судового засідання; прибуття у судове засідання 17.08.2023, яке не відбулось у зв`язку із відрядження судці, у зв`язку з чим витрачено 30 хв. робочого часу на добирання до Господарського суду Львівської області; гонорар адвоката у розмірі 270 доларів США.

Загальна вартість послуг згідно цього акту за послуги Адвоката складає 900 доларів США.

Підписанням цього акту клієнт підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 № 3-3/03/23, а також не має претензій до адвоката стосовно якості та повноти отриманих від нього послуг, вказаних у цьому акті.

Вказаний акт підписано повноважними представниками сторін договору про надання правової допомоги від 09.02.2023 № 3-3/03/23, підпис адвоката засвідчено відтиском печатки відповідача.

Сосула Олександра Олександрович є адвокатом та представником відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 14.06.2021 серії ЗР №21/2829, довіреності від 09.02.2023 б/н та ордеру від 02.05.2023 серії АО № 1087749.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Встановивши недотримання положень ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята цієї статті). Разом з тим, таке зменшення розміру витрат на правничу допомогу є не обов`язком, а правом суду.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також, за ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (mutatis mutandis § 268 рішення ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ГПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам господарського судочинства.

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Крім того, суд звертає увагу, що сторонами не надано будь-яких доказів з метою доведення надмірності понесених іншою стороною витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правомірною, такі витрати є фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача 60 000 грн витрат на професійну правничу допомогу підтверджена матеріалами справи, а такі судові витрати позивача підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Вимога відповідача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правомірною, такі витрати є фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відтак, вимога відповідача про стягнення з позивача 900 доларів США витрат на професійну правничу допомогу підтверджена матеріалами справи, а такі судові витрати відповідача підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

З врахуванням наведеного, беручи до уваги встановлені в мотивувальній частині цього рішення обставини справи, а також результати вирішення спору у цій справі суд зазначає, що судові витрати позивача на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 60 000 грн та судові витрати відповідача на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 900 доларів США, слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стягнути з відповідача на користь позивача 7 732,94 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, в решті судові витрати позивача у справі на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 52 267,06 грн покласти на позивача; стягнути з позивача на користь відповідача 784 доларів США судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги, в решті судові витрати відповідача у справі на оплату послуг професійної правничої допомоги в розмірі 116 доларів США покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з JD Global Trade GmbH (Stresemannstrasse, 35, 28207 Bremen, Bundesrespublic Deutschland, HRB 35976 HB, ідентифікаційний код DE 333216006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26, ідентифікаційний код 39856673) 21 894, 40 Євро, 12 503, 32 грн судового збору та 7 732,94 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26, ідентифікаційний код 39856673) в дохід Державного бюджету України 6 247, 02 грн судового збору.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26, ідентифікаційний код 39856673) на користь JD Global Trade GmbH (Stresemannstrasse, 35, 28207 Bremen, Bundesrespublic Deutschland, HRB 35976 HB, ідентифікаційний код DE 333216006) 784 долари США судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.

5.В решті в позові відмовити.

Рішення складено 02.10.2023

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.