ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" лютого 2024 р. Справа №914/2859/22
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючої суддіОрищин Г.В.,
суддівГалушко Н.А.,
Желіка М.Б.,
секретар судового засідання Костерева О.А.
розглянув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс»
на рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2023 (повний текст рішення складено 02.10.23, суддя Мороз Н.В)
у справі № 914/2859/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс», м. Коломия
до відповідача JD Global Trade GmbH, м. Бремен, Німеччина
про стягнення 169876 Євро, що складає 6050983,12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022
за участю представників:
від позивача Ісопчук В.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідача не з`явились
9 листопада 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «ДС Трейд Плюс» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з JD Global Trade GmbH 169876 Євро, що складає 6050983,12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що між сторонами існують договірні зобов`язання, які виникли з контракту за № 21/04/2022/001 поставки товару (олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої фасованої), за умовами якого позивач зобов`язався поставити відповідачу товар, кількість та вартість якого визначені у специфікаціях. Відповідно до специфікацій за № 01,02,03,04 та 05 сторони погодили кількість товару та визначили його загальну вартість 231368 євро. Позивач на виконання умов контракту поставив обумовлену кількість товару, натомість відповідач свої зобов`язання за контрактом виконав частково на загальну суму 61492 євро (46492 євро+10000 євро+5000 євро), у зв`язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 169876 євро, що складає 6050983,12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.
Господарський суд Львівської області в рішенні від 21.09.2023 позовні вимоги ТОВ «ДС Трейд Плюс» задоволив частково; з JD Global Trade GmbH на користь позивача стягнув 21894,40 євро; в решті позову відмовив; судові витрати поклав на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Задовільняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції врахував, що обставини укладення між сторонами контракту, на виконання умов якого позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар на загальну суму 231368 євро не заперечується та підтверджується сторонами, так як не заперечується сторонами і часткове виконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати поставленого товару на загальну суму 46492 євро та 15000 євро шляхом переказу вказаних сум на банківський рахунок позивача, в порядку п. 5.1. контракту. Водночас, відповідач, з покликанням на лист б/н та б/д, в якому він повідомляв Ігоря Фреяка (директора позивача), що його компанія отримала 97300 євро, 10000 дол США та 40000 дол США готівкою, 46492 євро та 15000 євро банківським переказом, зазначив про здійснення решти розрахунків, які приховує позивач.
Розглянувши подані сторонами докази, місцевий господарський суд встановив, що позивачем не доведено належними засобами доказування обставини існування між сторонами чи між відповідачем та ОСОБА_1 правовідносин на підставі будь яких інших правочинів, окрім укладеного контракту. З огляду на відсутність у листі відповідача (б/д та б/н) призначення отриманих ОСОБА_2 коштів; зважаючи на суми коштів, отримання яких у безготівковій формі підтверджено ОСОБА_2 в листі відповідача (б/д та б/н) (46492 євро та 15000 євро), а також текст листа відповідача (б/д та б/н), з якого вбачається, що ОСОБА_3 підтвердив отримання грошових коштів в розмірі 97300 євро, 10000 доларів США та 40000 доларів США готівкою саме як представник позивача; враховуючи недоведення позивачем обставини звернення до компетентних органів з приводу порушення вимог чинного законодавства України керівником позивача Ігорем Фреяком чи повернення останнім відповідачу згаданих в листі отриманих готівкою коштів, суд першої інстанції дійшов висновків про те, що лист відповідача б/д б/н за своєю правовою природою є розпискою керівника (уповноваженої особи) позивача про отримання ним грошових коштів в розмірі 97300 євро, 50000 доларів США за контрактом, а отримання таких коштів схвалено позивачем. Відтак, визнавши доведеною відповідачем та не спростованою позивачем обставину здійснення оплати поставки товару за контрактом на суму 158792 євро (97300 + 46492 + 15000) та 50000 доларів США (10000 + 40000), що еквівалентно 50681,60 євро, суд дійшов висновку, що сума отриманих позивачем в рахунок оплати товару коштів становить 209473,60 євро, а заборгованість відповідача перед позивачем складає 21894,40 євро (231368-209473,60).
ТОВ «ДС Трейд Плюс» не погодилося з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та оскаржило його в апеляційному порядку, покликаючись на те, що вказане судове рішення ухвалене за неповного з`ясування всіх обставин справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що є підставою для його скасування в частині відмови в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що в основу оскаржуваного рішення покладено розписку директора позивача, якою відповідач підтверджує отримання директором готівкових коштів та спростовує наявну заборгованість. Позивач, покликаючись на вірогідність доказів, стверджує, що означена «розписка» була підписана ОСОБА_4 під тиском, з метою підписання контракту, що залишено судом першої інстанції поза увагою, внаслідок чого зроблено хибний висновок про вірогідність доказів відповідача.
Крім цього, позивач наголошує на умовах контракту щодо здійснення розрахунків, а саме звертає увагу на п. 5.1 контракту за яким покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар в терміни і на умовах, що зазначені в специфікаціях до даного контракту, шляхом перерахування покупцем відповідної суми на поточний рахунок постачальника. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Таким чином, перерахування коштів на банківський рахунок є єдиним способом оплати за поставлений товар. Відтак, як вбачається з матеріалів справи позивачем було поставлено товар у повному обсязі, натомість відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за контрактом.
Відповідач своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав, однак його представник в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.
Представник позивача звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про витребування у відповідача доказів на підтвердження видачі ним готівкових коштів з каси в сумі 97300 Євро, 10000 дол США та 40000 дол США та завірену копію касової книги, в якій відображалася б наявність вказаних вище готівкових коштів. Розглянувши вказане клопотання, судова колегія відмовила в задоволенні такого з огляду на положення ст. 269 ГПК України.
Процесуальний хід розгляду даної справи відображено у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду.
За клопотанням представника позивача, розгляд справи відбувся в режимі відеоконфренції з використанням власних технічних засобів, поза межами приміщення суду. В даному судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, а також свої міркування, висловлені у попередньому судовому засіданні. Представник відповідача в дане судове засідання не з`явився, однак подав на розгляд суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:
За даними виписки з ЄДРЮОФОП та ГФ від 26.06.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» є юридичною особою, зареєстроване 24.06.2015 (запис в ЄДРЮОФОП та ФГ № 11211020000003153), йому присвоєно ідентифікаційний код 39856673, місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26. Особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені ТзОВ «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» без довіреності, у томі числі підписувати договори є керівник Фреяк Ігор Володимирович.
Згідно актуальної роздруківки з торгового реєстру відділення Б Дільничого суду Бремена від 04.04.2023 HRB 35976 HB JD Global Trade GmbH є товариством з обмеженою відповідальністю юридичною особою, зареєстрованою за законодавством республіки Німеччина, йому присвоєно ідентифікаційний код DE 333216006, місцезнаходження: Stresemannstrasse, 35, 28207 Bremen, Bundesrespublic Deutschland. Директором з правом одноосібного представництва з правом укладати правові угоди від свого імені або як представник є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , Дельменгорст.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 21.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (постачальник) та JD Global Trade GmbH (покупець) було укладено контракт № 21/04/2022/001 (далі контракт), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупця продукцію конкретно олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену фасовану (далі товар), а покупець прийняти та оплатити її на умовах даного контракту.
В п. 2.1. контракту сторони погодили, що загальна сума контракту визначається на підставі всіх цін, зазначених у додатках (специфікаціях) до контракту (далі специфікації) на кожну партію поставки. Ціна та кількість товару, що постачається за контрактом, вказуються в специфікаціях, які є невід`ємною частиною контракту і узгоджуються на кожну партію товару (п. 3.1. контракту)
Партією товару за даним контрактом вважається товар, що був прийнятий покупцем по одній специфікації (п. 3.2. контракту).
Пунктами 4.2., 4.3 та 4.13 контракту сторони обумовили, що терміни поставки кожної партії товару вказуються в специфікаціях; поставка партії товару покупцеві здійснюється на умовах та в порядку, зазначених у специфікаціях до контракту; датою поставки товару покупцю є дата поставки партії товару відповідно до умов поставки, згідно Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс 2020», якщо іншого не передбачено специфікацією.
За умовами п. 4.14. контракту моментом передачі права власності на товар покупцю вважається момент здійснення поставки згідно п. 4.13. цього контракту.
У розділі 5 контракту сторони погодили умови щодо порядку здійснення платежів, зокрема, у п. 5.1. передбачили обов`язок покупця здійснити оплату за товар в терміни і на умовах, що зазначені в специфікаціях до контракту, шляхом перерахування покупцем відповідної суми на поточний рахунок постачальника. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Валютою платежу, за умовами п. 5.3. є долар США, євро.
Розділом 7 контракту сторони визначили порядок врегулювання спорів та зазначили, що суперечки, що виникли по даному контракту, регулюються шляхом переговорів. Всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього контракту, або у зв`язку з ним (при його укладенні, виконанні, зміні, розірванні, припиненні, визнанні неукладеним визнанні недійсним і т. ін.) підлягають вирішенню у Господарському суді Львівської області (м. Львів, Україна) або у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України (надалі - Арбітражний суд) згідно з його Регламентом за вибором позивача. У випадку передачі спорів/розбіжностей на вирішення Арбітражного суду Арбітражний суд складається з одноособового арбітра. Місцем проведення засідання Арбітражного суду є м. Київ, Україна, мовами арбітражного розгляду є українська та/або російська. До спірних правовідносин, що виникли між сторонами застосовується законодавство України (розділ 7 контракту).
Контракт, у відповідності до п. 9.1., набуває чинності з дня його підписання і діє до 31 грудня 2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним контрактом.
Згідно п. 10.3 контракту, невід`ємною частиною контракту є специфікації, додатки, додаткові угоди, а також інші документи, які оформлені відповідно до контракту.
Будь-які зміни і/чи доповнення до контракту вважаються дійсними лише за умови, якщо вони зроблені в письмовій формі і підписані повноважними представниками обох сторін (п. 10.5. контракту).
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами поставки: FCA Івано-Франківськ, Україна (Інкотермс 2020), постачальник зобов`язався передати у власність покупця, а покупець оплатити і прийняти товар в кількості та за ціною, що зазначені в наступних специфікаціях:
-від 06.05.2022 № 01 на суму 46500 євро, з терміном оплати до 14.05.2022 та відвантаженням товару до 09.05.2022;
-від 06.05.2022 № 02 на суму 46492 євро, з терміном оплати до 15.05.2022 та відвантаженням товару до 10.05.2022;
-від 12.05.2022 № 03 на суму 46584 євро, з терміном оплати до 22.05.2022 та відвантаженням товару до 17.05.2022;
-від 14.05.2022 № 04 на суму 45900 євро, з терміном оплати до 23.05.2022 та відвантаженням товару до 18.05.2022;
-від 17.05.2022 № 05 на суму 46492 євро, з терміном оплати до 23.05.2022 та відвантаженням товару до 18.05.2022.
Контракт та специфікації до нього підписані директором ТОВ «ДС Трейд Плюс» Ігорем Фреяком та прокуристом JD Global Trade GmbH Александрою Городецькі, та скріплено відтисками печаток юридичних осіб сторін контракту.
Позивачем виставлено відповідачу до оплати рахунки на оплату поставленого за контрактом товару від 09.05.2022 № 2022-05/09-1 на суму 45900 євро, від 09.05.2022 № 2022-05/09-2 на суму 46492 євро, від 13.05.2022 № 2022-05/13-1 на суму 46584 євро, від 16.05.2022 № 2022-05/16-1 на суму 45900 євро та від 18.05.2022 № 2022-05/18/1 на суму 46492 євро, які підписано директором ТОВ «ДС Трейд Плюс» та завірено відтиском печатки позивача.
Позивач взяті на себе договірні зобов`язання з поставки товару за контрактом виконав належним чином, поставив відповідачу товар згідно контракту на загальну суму 231368 євро, що не заперечується та визнається сторонами.
Відповідач на виконання умов контракту згідно платіжних доручень від 07.07.2022 № 1194258481 на суму 10000 євро та від 11.07.2022 №1196175439 на суму 5000 євро сплатив на користь позивача 15000 євро.
У листі (б/д, б/н) відповідач повідомляв Ігоря Фреяка, що його компанія отримала від нього 97300 євро, 10000 доларів США та 40000 доларів США готівкою, 46492 євро та 15000 євро банківським переказом.
Вказаний лист складено відповідачем та містить запис наступного змісту: «Підтверджую отримання зазначених коштів /підпис/ Ігор Фреяк».
Вважаючи, що відповідач допустив порушення умов контракту в частині належного здійснення розрахунків за поставлений товар, ТОВ «ДС Трейд плюс» звернулося до суду з даним позовом про стягнення з відповідача на його користь 169876 євро, що складає 6050983, 12 грн за офіційним курсом НБУ станом на 05.11.2022.
За змістом п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Сторони, у відповідності до ст. 627 ЦК України, є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ч. 1 ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України).
Спірні правовідносини між сторонами виникли з контракту від 21.04.2022 за № 21/04/2022/001, предметом якого є поставка товару (олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої фасованої).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплату, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачу цього товару та зобов`язаний здійснити оплату. Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (ч.ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»).
Згідно з ч.ч. 3 та 8 ст. 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.
У відповідності до п. 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України від 29.12.2017 № 148 (надалі Положення), суб`єкти господарювання, які відкрили рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов`язаннями, що виникають у господарських відносинах, у безготівковій формі, а також у готівковій формі з дотриманням обмежень та в порядку, установленому законодавством України.
Згідно з пп.1 п. 6 Положення, суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами між собою у розмірі до 10000 гривень включно.
За загальним правилом доказом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку. Доказом підтвердження проведення розрахунків між юридичними особами у їх господарській діяльності, зокрема проведення оплати товару у певній господарській операції, є розрахункові документи, що відповідають встановленим законом вимогам.
Разом з тим, у випадку наявності дефектів первинних документів та невизнання стороною факту оплати поставки товару сторони не позбавлені права доводити оплату поставленого згідно договору товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення такої оплати товару, а порушення правил оформлення первинних документів не спричиняє їх недійсність, однак, безпосередньо впливає на можливість доведення стороною обставин, на підтвердження яких вона подала відповідні документи (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.06.2022 у справі № 922/2115/19).
Як вбачається з матеріалів справи, укладення між сторонами контракту, на виконання умов якого позивачем поставлено та передано у власність відповідачу товар на загальну суму 231368 євро, а також оплата відповідачем товару в порядку, передбаченому п. 5.1. контракту, на суму 46492 євро та 15000 євро шляхом переказу вказаних сум на банківський рахунок позивача, не заперечується та підтверджується сторонами.
Водночас, спірним є питання оплати поставленого за контрактом товару готівковими коштами на суму 97300 євро, 10000 дол США та 40000 дол США на підставі виготовленої відповідачем розписки та підписаної директором ТОВ «ДС Трейд Плюс» Ігорем Фреяком.
Суд апеляційної інстанції вважає за доцільне звернути увагу сторін на умови контракту, а саме п. 5.1, в якому визначено чіткий порядок вчинення розрахунків між сторонами, що передбачає обов`язок покупця здійснити оплату за товар в терміни і на умовах, що зазначені в специфікаціях до даного контракту, шляхом перерахування покупцем відповідної суми на поточний рахунок постачальника. Моментом оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.
Приписами ч. 2 ст. 1087 ЦК України передбачено, що розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.
З наведеного слідує, що сторони контракту визначили порядок здійснення розрахунків між ними шляхом перерахування покупцем відповідної суми на поточний рахунок постачальника.
Таким чином, судова колегія вважає хибними висновки суду першої інстанції про доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту вчинення розрахунків з позивачем за поставлений товар на загальну суму 209473, 60 євро (158 792 євро (97300 + 46492 + 15000) та 50000 доларів США (10000 + 40000), що еквівалентно 50681, 60 євро).
Слід зазначити також, що лист-розписка (а.с. 148, Т.1) не має ознак первинного бухгалтерського документа, оскільки не містить ні дати складання документа ні його назви, ні номера, а також не містить відомостей про назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, у відповідності до ст. 79 ГПК України, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з позицією Верховного Суду (постанова від 11.09.2020 у справі № 910/16505/19), тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Враховуючи ту обставину, що позивачем не заперечується оплата відповідачем партії товару за специфікацією № 02 від 06.05.2022 на суму 45492 євро, а матеріали справи містять докази проведення розрахунків в безготівковій формі на суми 10000 євро та 5000 євро, відтак заборгованість відповідача перед позивачем складає 169876 євро (231368 євро 45492 євро 10000 євро - 5000 євро).
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на ту обставину, що позивач в апеляційній скарзі не порушує питання перегляду рішення місцевого господарського суду в даній справі в частині стягнення витрат на професійну правову допомогу, судова колегія не надає оцінку оскаржуваному рішенню в цій частині та залишає рішення місцевого господарського суду в цій частині без змін.
Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 147981,60 євро, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій покладається на відповідача.
Керуючись ст. 129, 269, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС Трейд Плюс» задоволити.
Рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2023 у справі № 914/2859/22 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 147981,60 євро. В цій частині позов задоволити.
Стягнути з JD Global Trade GmbH (Stresemannstrasse, 35, 28207 Bremen, Bundesrespublic Deutschland, HRB 35976 HB, ідентифікаційний код DE 333216006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26, ідентифікаційний код 39856673) 169876 євро, 90764,75 грн судового збору та 7732,94 грн судових витрат на оплату послуг професійної правничої допомоги.
В решті рішення Господарського суду Львівської області від 21.09.2023 у справі № 914/2859/22 залишити без змін.
Судові витрати покладаються на відповідача.
Стягнути з JD Global Trade GmbH (Stresemannstrasse, 35, 28207 Bremen, Bundesrespublic Deutschland, HRB 35976 HB, ідентифікаційний код DE 333216006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ТРЕЙД ПЛЮС» (78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Івасюка, буд. 26, ідентифікаційний код 39856673) 108918 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Повний текст постанови складено 11.03.2024
Головуюча суддяГ.В. Орищин
суддяН.А. Галушко
суддяМ.Б. Желік
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 14.03.2024 |
Номер документу | 117580333 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Орищин Ганна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні