Рішення

від 20.09.2023 по справі 914/1680/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2023 Справа № 914/1680/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Щерби О.Б., розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства «Тернопільелектротранс»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс»

про: визнання недійсними додаткових угод та стягнення 783 835,29 грн.,

представники

позивача: Берегуляк В.Ф.

відповідача: ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ

29.05.2023р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 783 835,29 грн.

05.06.2023р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу у цій справі, відповідно до якої, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 21.06.2023р.; явку представників сторін у судове засідання визнати обов`язковою; викликати представників сторін у підготовче засідання.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах та протоколах суду.

19.06.2023р. на електронну адресу суду відповідачем подано заяву про визнання позову (вх.№15236/23).

20.06.2023р. через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про визнання позову (вх.№15372/23).

09.08.2023р. суд постановив ухвалу, якою ухвалив: відмовити у прийнятті визнання відповідачем позову, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті, призначити судове засідання з розгляду спору по суті на 06.09.2023 р., явку представників учасників справи у судове засідання з розгляду спору по суті визнати обов`язковою.

Суть спору та правова позиція учасників справи

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що при укладенні Додаткової угоди №1 від 21.09.2020р., Додаткової угоди №2 від 23.09.2020р., Додаткової угоди №3 від 25.09.2020р., Додаткової угоди №5 від 25.11.2020р. до Договору на постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19.09.2020р. порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 ЗаконуУкраїни «Про публічні закупівлі» (Закон №922-VIII) в частині підняття ціни за одиницю товару непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку, або підняття ціни при фактичному її зменшенні на ринку.

При цьому, покликаючись на Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» від 16.03.2023р. №05-21/2, складений Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області, позивачем стверджено, що оскільки перелічені додаткові угоди укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону №922-VIII, вони підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.У зв`язку з цим також існують підстави для стягнення в судовому порядку сплачених згідно них коштів.

Відповідач позов визнає.

За результатами дослідження наданих учасниками справи доказів та матеріалів справи, пояснень представників сторін, суд встановив наступне:

За результатами проведеної процедури закупівлі між КП «Тернопільелектротранс» (позивач/Замовник) та ТзОВ «Львівенерготехресурс» (відповідач/Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19.09.2020 р. (надалі - Договір) з додатковими угодами.

За цим Договором Постачальник (ТзОВ «Львівенерготехресурс») зобов`язується передати у власність Споживачу (КП «Тернопільелектротранс») товар - електричну енергію в кількості 11630000 квт.год, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, постачання електричної енергії здійснюється у строк з 26.09.2020р. до 31.12.2021р.

Ціна за 1 квт.год електричної енергії за цим Договором становить 1,24023 грн без ПДВ, ПДВ 0,248046 грн, разом з ПДВ 1,488276 грн, ціна включає вартість передачі.

Загальна вартість цього Договору становить 14 423 874,90 грн без ПДВ, крім того ПДВ - 2 884 774,98 грн. разом з ПДВ - 17 308 649,88 грн. разом з вартістю передачі.

Відповідно до розділу 13 Договору, він набирає чинності з дати підписання, але поставка електроенергії здійснюється не раніше 00 год 01хв 26 вересня 2020 року та діє до 24 год 31 грудня 2021 року.

Пунктом 14.1 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків. Наведені в Договорі випадки відповідають тим, що визначені ст. 41 Закону №922-VIII.

Відповідно до п.14.1 Договору:

«У разі коливання ціни товару на ринку в межах 10% від ціни за одиницю товару, Постачальник письмово повідомляє про такі зміни Замовника. Такі зміни підтверджуються оригіналом або завіреною копією довідки Управління статистики України та/або оригіналом або завіреною копією довідки Торгово-промислової палати України (або підпорядкованим їм органам), або іншими документами спеціально уповноважених державних органів, що підтвердять коливання (зміни) цін на ринку товару, що є предметом закупівлі за цим договором. Вищезазначені документи мають обов`язково містити інформацію про середньоринкову ціну за одиницю товару за декаду місяця у якій відбувся аукціон та інформацію про середньоринкову ціну на одиницю товару декади місяця в якій здійснюється письмове звернення Постачальника. На підставі отриманих документів Сторони укладають додаткову угоду до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару».

Відповідно до Заяви-приєднання (Додаток 1 до Договору) початком постачання є 26.09.2020р.

Відповідно до Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору), ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 1,488276 грн, з урахуванням ПДВ, у тому числі ПДВ у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,248046 гривень.

До Договору укладено наступні додаткові угоди:

-Додаткова угода №1 від 21.09.2020р., відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,36442 грн без ПДВ, ПДВ - 0,27288 грн, разом з ПДВ 1,6373 грн, ціна включає вартість передачі. Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання.

-Додаткова угода №2 від 23.09.2020р., відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,5008 грн без ПДВ, ПДВ -0,3002 грн, разом з ПДВ 1,8010 грн, ціна включає вартість передачі.

Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання.

-Додаткова угода №3 від 25.09.2020р., відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,5989 грн без ПДВ, ПДВ - 0,3197 грн, разом з ПДВ 1,9186 грн, ціна включає вартість передачі.

Додаткова угода набирає чинності з дня її підписання.

-Додаткова угода (Додаток) №4 від 12.11.2020р., відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,7583 грн без ПДВ, ПДВ - 0,3517 грн, разом з ПДВ 2,11 грн, ціна включає вартість передачі.

Додаткова угода (Додаток) набирає чинності з 00:00 16.11.2020р.

-Додаткова уrода (Додаток) №5 від 25.11.2020р., відповідно до якої, враховуючи коливання ціни електричної енергії на ринку, керуючись п.2 ч.5 ст.41 Закону № 922-VIII, Сторони домовились збільшити ціну на електроенергію. Згідно із змінами, ціна становить 1,9341 грн без ПДВ, ПДВ - 0,3859 грн, разом з ПДВ 2,32 грн, ціна включає вартість передачі.

Додаткова угода (Додаток) набирає чинності з 00:00 26.11.2020р.

-Додаткова уrода (Додаток) №6 від 30.11.2020р., відповідно до якої, враховуючи зростання ціни передачі електричної енергії (постанова НКРЕКП від 04.11.2020р. №1998) з 01 грудня 2020 року на 0,07253 грн (без ПДВ), керуючись п.7 ч.5 ст.41 Закону «Про публічні закупівлі», Сторони домовились, що ціна 1 квт.год електричної енергії становить 2,0066 грн (без ПДВ), ПДВ 0,4013 грн, разом з ПДВ 2,407279 грн, ціна включає вартість передачі.

Додаткова угода (Додаток) набирає чинності з 00:00 01.12.2020р.

-Додаткова уrода №7 від 30.11.2020р., згідно з якою відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312 та умов Договору, сторони домовились припинити з 00 год 00 хв 01 лютого 2021р. в частині постачання електричної енергії, дію Договору № 2020/09/03 від 19 вересня 2020 року.

Відповідно до Акту № 1205 прийняття - передачі від 30.09.2020р. до Договору про постачання електричної енергії від 19.09.2020р. №2020/09/03, виконавцем було передано електроенергії за вересень 2020 року 61 054,00 квт.год., загальною вартістю з ПДВ 117 143,09 грн.

Відповідно до Акту № 1234 прийняття - передачі від 31.10.2020р. до Договору про постачання електричної енергії від 19.09.2020р. №2020/09/03, виконавцем було передано електроенергії за жовтень 2020 року 466 781,00 квт.год., загальною вартістю з ПДВ 895 603,37 грн.

Відповідно до Акту №1314 прийняття - передачі від 30.11.2020р. до Договору про постачання електричної енергії від 19.09.2020р. №2020/09/03, виконавцем було передано електроенергії за листопад 2020 року 536 013,00 квт.год., загальною вартістю з ПДВ 1 101 205,16 грн.

Відповідно до Акту № 1401 прийняття - передачі від 31.12.2020р. до Договору про постачання електричної енергії від 19.09.2020р. №2020/09/03, виконавцем було передано електроенергії за грудень 2020 року 659 992,00 квт.год., загальною вартістю з ПДВ 1589 207,94 грн.

Відповідно до Акту №1480 прийняття - передачі від 31.01.2021р. до Договору про постачання електричної енергії від 19.09.2020р. №2020/09/03, виконавцем було передано електроенергії за січень 2021 року 595 997,00 квт.год., загальною вартістю з ПДВ 1 435 113, 10 грн.

Відповідно до умов Договору №2020/09/03 від 19.09.2020р. та вищевказаних актів, відповідачу було перераховано кошти на загальну суму 5 138 272,66 грн. (з ПДВ), що підтверджується платіжними інстанціями: №5012 від 25.09.2020р., №5041 від 06.10.2020р., №5106 від 09.10.2020р., №5119 від 15.10.2020р., №5145 від 23.10.2020р., №5180 від 05.11.2020р., №5207 від 13.11.2020р., №5313 від 04.12.2020р., №5346 від 14.12.2020р., №15 від 06.01.2021р., №19 від 11.01.2021р., №34 від 15.01.2021р., №5462 від 09.02.2021р., №162 від 22.02.2021р.

Як зазначено вище, впродовж дії Договору, сторонами укладені Додаткові угоди, відповідно до яких збільшувалась ціна за одиницю товару, керуючись п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII, а саме:

-Додатковою угодою № 1 від 21.09.2020р. збільшено ціну за одиницю товару до 1,36442 грн/кВт.год (без ПДВ), що у порівнянні з попередньо діючою ціною, встановленою Договором (1,24023 грн/кВт.год), зросла на 10,0 %;

-Додатковою угодою № 2 від 23.09.2020р. збільшено ціну за одиницю товару до 1,5008 грн/кВт.год (без ПДВ), що у порівнянні з попередньо діючою ціною, встановленою Додатковою угодою № 1 (1,36442 грн/кВт.год), зросла на 10,0 %;

-Додатковою угодою № 3 від 25.09.2020р. збільшено ціну за одиницю товару до 1,5989 грн/кВт.год (без ПДВ), що у порівнянні з попередньо діючою ціною, встановленою Додатковою угодою № 2 (1,5008 грн/квт.год), зросла на 6,54 %;

-Додатковою угодою № 4 від 12.11.2020р. збільшено ціну за одиницю товару до 1,7583 грн/кВт.год (без ПДВ), що у порівнянні з попередньо діючою ціною, встановленою Додатковою угодою № 3 (1,5989 грн/кВт.год), зросла на 9,97 %;

- Додатковою угодою № 5 від 25.11.2020 збільшено ціну за одиницю товару до 1,9341 грн/квт.год (без ПДВ), що у порівнянні з попередньо діючою ціною, встановленою Додатковою угодою № 4 (1,7583 грн/квт.год), зросла на 10,0 %.

В Акті ревізії окремих питань фінансово - господарської діяльності Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» за період з 01.01.2019р. по 31.12.2022р., складеного Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області №05-21/2 від 16.03.2023р. вказано, що проведено закупівлю електричної енергії за завищеною ціною в період з 26 вересня 2020 року по 31 січня 2021 року на суму 1 118 029,62 грн (з ПДВ), що підтверджується розрахунком завищення вартості електричної енергії закупленої КП «Тернопільелектротранс» у ТзОВ «Львівенерготехресурс» по Договору №2020/09/03 від 19.09.2020р.

Так, вказаною перевіркою встановлено наступне.

При укладенні Додаткових угод № 1 від 21.09.2020р., № 2 від 23.09.2020р., № 3 від 25.09.2020р., Замовником враховано листи ТзОВ «Львівенерготехресурс»:

-№218 від 21.09.2020р. з пропозицією збільшення ціни до 1,6373 грн (з ПДВ);

-№219 від 22.09.2020р. з пропозицією збільшення ціни до 1,801 грн (з ПДВ);

-№220 від 24.09.2020 з пропозицією збільшення ціни до 1,9186 грн (з ПДВ), що у кожному окремому випадку не перевищує 10 відсотків.

В усіх вищевказаних листах Постачальником в обrрунтування причин зміни ціни зазначено, що від моменту проведення аукціону до заключення угоди відбулось стрімке зростання ціни електричної енергії. Середньозважена ціна декади аукціону становить 1,207 грн/кВт.год, а в декаді в якій укладений договір 1,5272 грн/кВт.год. Зростання середньозваженої ціни становить 26,53 %.

В листах міститься посилання на витяг з сайту оператора ринку за періоди серпень 2020 року та вересень 2020 року. Згідно із витягом середньозважена ціна за період 11.08.2020р.- 20.08.2020р. становить 1,207 грн/кВт.год, а середньозважена ціна за період 11.09.2020р.- 18.09.2020р. становить 1,5272 грн/кВт.год.

При укладенні Додаткової угоди (Додатку) №4 від 12.11.2020р. Замовником враховано лист ТзОВ «Львівенерготехресурс» № 310 від 10.11.2020р. з пропозицією збільшення ціни до 2,11 грн. (з ПДВ), що не перевищує 10 відсотків. В листі зазначено, що у листопаді 2020 року спостерігається зростання середньозваженої ціни електричної енергії. У порівнянні з жовтнем 2020 року зростання становить 11,35 %. В листі міститься посилання на витяг з сайту оператора ринку (https://www.oree.corn.ua/) за періоди листопад 2020р. та жовтень 2020р. року (який для перевірки не наданий).

При укладенні Додаткової угоди (Додатку) № 5 від 25.11.2020р. Замовником враховано лист ТОВ «Львівенерготехресурс» №318 від 24.11.2020р. з пропозицією збільшення ціни до 2,32 грн (з ПДВ), що не перевищує 10 відсотків. В листі зазначено, що у другій декаді листопада відбулося зростання середньозваженої ціни електричної енергії відносно першої декади листопада 2020 року.

Зростання середньозваженої ціни становить 16,35 %. В листі міститься посилання на витяг з сайту оператора ринку (https://www.oree.corn.ua/) за періоди П декада листопада 2020 року та І декада листопада 2020 року.

Відповідно до даних вебсайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.corn.ua/) у період дії Договору спостерігалось коливання середньозважених цін на електричну енергію на ринку РДН («на добу наперед») в торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України, як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення.

Так, ціна на ринку на дату укладення Додаткової угоди №1 відносно ціни на ринку на дату укладення Договору зросла на 4,91 %.

Ціна на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 2 відносно ціни на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 1 зросла на 1,3 %.

Ціна на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 3 відносно ціни на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 2 зменшилась на 6,38 %.

Ціна на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 4 відносно ціни на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 3 зросла на 20,31 %.

Ціна на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 5 відносно ціни на ринку на дату укладення Додаткової угоди № 4 зменшилась на 18,16 %.

З урахуванням Додаткових угод №1 - № 5 початкова ціна, визначена за результатами процедури закупівлі зросла на 55,95 % (з 1,24023 до 1,9341 грн, без ПДВ). При цьому, згідно з даними того ж таки веб сайту ДП «Оператор ринку» за період дії Договору (в розрізі місяців) найвищий рівень середньозваженої ціни на ринку РДН по ОЕС України зафіксовано у грудні 2020 року (1,54152 грн), яка в порівнянні з вереснем 2020 року (місяць укладання Договору) зросла лише на 3,92 %.

Перевіркою наявності підстав щодо укладання Додаткової угоди №6 та внесення даних змін до Договору встановлено наступне.

Відповідно до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року № 2668 (з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 11.07.2020р. №1329), тариф на послуги з передачі електричної енергії оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго») встановлено у розмірі 240,23 грн/ МВт-год (без урахування податку на додану вартість).

Вказаний тариф діяв на час укладання Договору.

Змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 04.11.2020р. №1998 (набрала чинності з 01.12.2020р.) тариф на послуги з передачі електричної енергії для ПрАТ «НЕК «Укренерго» збільшено до 312,76 грн/МВт-год (без урахування податку на додану вартість).

Тобто різниця між тарифом, який встановлено з 01.12.2020р. та тарифом, який діяв на час подання тендерної пропозиції та врахований у Договорі становить 72,53 грн/МВт·год (або 0,07253грн/кВт-год), без урахування податку на додану вартість, що відповідає рівню підняття ціни згідно із Додатковою угодою (Додатком) № 6.

Відповідно до даних бухгалтерського обліку КП «Тернопільелектротранс», а саме актів приймання - передачі та платіжних інструкцій, постачання електроенергії ТзОВ «Львівенерготехресурс» за Договором здійснювалось в період з 26 вересня 2020 року по 31 січня 2021 року включно. За вказаний період поставлено електроенергії загальним обсягом 2319 837 квт.год та вартістю 5 138 272,66 грн (з ПДВ), розрахунки за яку проведено в повному обсязі.

За висновком проведеної перевірки, при укладенні Додаткової угоди №1 від 21.09.2020р., Додаткової угоди №2 від 23.09.2020р., Додаткової угоди №3 від 25.09.2020р., Додаткової угоди №5 від 25.11.2020р. порушено норму п. 2 ч. 5 статті 41 Закону №922-VIII в частині підняття ціни за одиницю товару при фактичному її зменшенні на ринку, або підняття ціни непропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку.

Відповідачем, який визнає позов, було часткового повернуто позивачу кошти в сумі 334 194,33 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1260356269614 від 02.05.2023р.

Оцінюючи подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 15,16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.16 ЦК України, визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 202, ст. 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Як зазначено у ч.2, ч.3 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Предмет спору у даній справі стосується визнання недійсними додаткових угод до договору постачання електричної енергії та стягнення сплачених згідно них коштів.

Відповідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії».

Згідно з п.14 ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про постачання електричної енергії споживачу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Приписами ст.655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Положеннями статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод) визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 41 Закону).

У відповідності до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору (стаття 632 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору, а в силу приписів ч. 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину, яким у розумінні ч.2 ст.202 ЦК України є спірні додаткові угоди, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст.203 ЦК України.

В абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за п.2 ч.5 наведеної норми, в якому зазначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Пунктом 14.1 Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім окремих випадків. Наведені в Договорі випадки відповідають тим, що визначені ст. 41 Закону №922-VIII.

Згідно з ч.1 ст.651 ЦК України, зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

-відбувається за згодою сторін;

-порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

-підстава збільшення у даному випадку коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

-ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

-загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Таким чином, відповідач повинен довести належними доказами наявність підстав для внесення змін до договору в частині збільшення ціни товару та для застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021р. у справі №924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що, у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (п. 8.10 постанови).

Суд встановив, що станом на момент підписання договору, з урахуванням укладених до нього додаткових угод, сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст. 180 ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі».

Необхідність укладення додаткових угод №1-№5 до Договору обґрунтовано відповідачем - збільшенням ціни товару (електричної енергії).

Як вже зазначалось, згідно п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Суд зазначає, що під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладення договору на підставі поданої пропозиції і до внесення відповідних змін до нього.

Внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом України «Про публічні закупівлі» та умовами такого договору, має відбуватись шляхом укладання додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі.

З урахуванням Додаткових угод №1 - № 5 початкова ціна, визначена за результатами процедури закупівлі зросла на 55,95 % (з 1,24023 до 1,9341 грн, без ПДВ). При цьому, згідно з даними того ж таки веб сайту ДП «Оператор ринку» за період дії Договору (в розрізі місяців) найвищий рівень середньозваженої ціни на ринку РДН по ОЕС України зафіксовано у грудні 2020 року (1,54152 грн), яка в порівнянні з вереснем 2020 року (місяць укладання Договору) зросла лише на 3,92 %.

Тому, вказані додаткові угоди укладені з порушенням норми п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», в частині збільшення ціни за одиницю товару без документального підтвердження коливання ціни в сторону збільшення та не пропорційно коливанню ціни на ринку, у зв`язку з чим позивачем зайво сплачено кошти на суму 1 118 029,62 грн.

Наведені обставини встановлені Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області у Акті №05-21/2 від 16.03.2023р. перевірки закупівлі проведеної за період з 01.01.2019р. по 31.12.2022р.

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», державне регулювання, контроль у сфері закупівель здійснює Уповноважений орган у межах повноважень, визначених цим Законом.

Окрім цього, згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі», контроль у сфері закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснює Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні. Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

За змістом пунктів 1, 7, 8 частини 1 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей; пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до п.п. 3,9 п.4 вказаного Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог.

Постановою Кабінету Міністрів України №266 від 06.04.2016 року «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» затверджено перелік міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби України. Відповідно до п.1 вказаної постанови міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком згідно додатку 1 утворюються як юридичні особи публічного права.

Відповідно до наказу Держаудитслужби України №23 від 02.06.2016р. затверджено Положення про Західний офіс Держаудитслужби, згідно якого Західний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. У складі Офісу утворюються як структурні підрозділи управління у Волинській, Закарпатській, Івано- Франківській, Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій областях. Повноваження Західного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України.

З урахуванням наведених норм, Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області належать повноваження на здійснення державного фінансового контролю за ефективністю використання коштів місцевого бюджету.

Враховуючи те, що Додаткову угоду №1 від 21.09.2020р., Додаткову угоду №2 від 23.09.2020р., Додаткову угоду №3 від 25.09.2020р., Додаткову угоду №5 від 25.11.2020р. до Договору на постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19.09.2020р. укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Відповідно, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про стягнення зайво сплачених за оспорюваними додатковими угодами коштів в сумі 783 835,29 грн., суд зазначає наступне.

Згідно з приписами ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі визнання недійсним зобов`язання з інших підстав, відповідно до положень ч. 2 ст. 208 ГК України, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні все одержане за зобов`язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов`язання не передбачені законом.

У ст.669 ЦК України передбачено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч.1 ст.670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором.

Відтак, постачання електричної енергії споживачу і його оплата, мали здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

Отже, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Так, належним до застосування в даному випадку (проте не заявленим у якості підстави позову) по вимозі щодо стягнення зайво сплаченої грошової суми (коштів), сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві (у зв`язку із зменшенням обсягів електричної енергії по додаткових угодах №№1,2,3,5), є спосіб судового захисту, передбачений ст.670 ЦК України.

Правову позицію щодо застосування наведеної правової норми наведено у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, постановах Верховного Суду від 13.07.2021р. у справі №927/550/20, від 22.06.2022р. у справі №917/1062/21.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно, кошти отримані відповідачем за товар, який не був поставлений споживачу, а відтак підлягають стягненню у судовому порядку.

Відповідачем, який визнає позов, було часткового повернуто позивачу кошти в сумі 334 194,33 грн. з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №1260356269614 від 02.05.2023р.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача коштів в розмірі 783 835,29 грн. підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п.3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За встановлених обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №1862 від 17.05.2023р. на суму 22 493,53 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають до задоволення, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 21.09.2020 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19 вересня 2020 року.

3.Визнати недійсною Додаткову угоду №2 від 23.09.2020 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19 вересня 2020 року.

4.Визнати недійсною Додаткову угоду №3 від 25.09.2020 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19 вересня 2020 року.

5.Визнати недійсною Додаткову угоду №5 від 25.11.2020 року до Договору про постачання електричної енергії споживачу №2020/09/03 від 19 вересня 2020 року.

6.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенерготехресурс» (адреса: Україна, 79054, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ КАРАДЖИЧА, будинок 29-Б, квартира 116; ідентифікаційний код 41200257) на користь Комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (адреса: Україна, 46027, Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ ТРОЛЕЙБУСНА, будинок 7; ідентифікаційний код 05447987) надмірно сплачені кошти в сумі 783 835,29 грн. та 22 493,53 грн судового збору.

7.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Повний текст рішення складено 02.10.2023 р.

Суддя Король М.Р.