Ухвала

від 02.10.2023 по справі 914/4080/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.10.2023 Справа № 914/4080/21

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛГАЛ ГРУП», місто Львів

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛГАЛ ГРУП», місто Львів

до відповідача-1: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВА ГРОМАДА», місто Львів

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД», місто Сколе

до відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБР-БУД», місто Львів

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача-2:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. ОСОБА_3 ;

4. ОСОБА_4 ;

5. ОСОБА_5 ;

6. ОСОБА_6 ;

7. ОСОБА_7 ;

8. ОСОБА_8 ;

9. ОСОБА_9 ;

10. ОСОБА_10 ;

11. ОСОБА_11 ;

12. ОСОБА_12

про визнання договору недійсним

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД», місто Сколе

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛГАЛ ГРУП», місто Львів

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВА ГРОМАДА», місто Львів

про стягнення 5 981 000,00 грн.

Без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛГАЛ ГРУП» до відповідача-1 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВА ГРОМАДА», до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД», до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБР-БУД» за участі 12-ти третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача-2 про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-БУД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛГАЛ ГРУП» за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «НОВА ГРОМАДА» про стягнення 5 981 000,00 грн.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

Протокольною ухвалою від 29.09.2023 суд застосовуючи принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини, беручи до уваги подані представниками відповідача-1 та відповідача-2 клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання для розгляду справи по суті відкладено на 12.10.2023 о 10:50 год, відсутнім в судовому засіданні відповідачам 1, 2, 3 та представнику 12-ти третіх осіб, суд в порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України, надіслав ухвалу-повідомлення про дату та час наступного судового засідання.

В судовому засіданні 29.09.2023 представниками позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) відводи складу суду чи секретарю судового засідання не заявлялись.

Після судового засідання 29.09.2023 представником ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» (позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом) подано до канцелярії суду заяву про відвід судді Сухович Ю.О. (вх.№23684/23 від 29.09.2023).

Заява обґрунтована тим, що судове засідання 29.09.2023 було призначене на 10.00 год., це було першим судовим засіданням в списку призначених справ, які розглядала суддя Сухович Ю.О. 29.09.2023, однак, як стверджує заявник, розпочато судове засідання в 10:15 год. Як стверджує заявник, о 9:31 год. канцелярією Господарського суду Львівської області зареєстровано клопотання представника позивача ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» про винесення окремої ухвали у цій справі, інших клопотань до 10.00 год 29.09.2023 у справі зареєстровано не було.

Однак, як стверджує заявник, в судовому засіданні суддею Сухович Ю.О. оголошено, що представниками ОСББ «Нова Громада» та ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД» подано клопотання про відкладення судового засідання, яке призначено на 10.00 год. 29.09.2023, через їх участь в інших судових засіданнях. В той же час, до вказаних клопотань не долучено жодних доказів про те що представники відповідачів дійсно беруть участь в розгляді інших справ. На запитання представника позивача про час подання клопотань про відкладення розгляду справи, суддя Сухович Ю.О. повідомила, що такі подані до судового засідання (яке було призначено на 10.00 год.). Внаслідок цього, як стверджує заявник, суддя Сухович Ю.О. в судовому засіданні 29.09.2023, призначеному на 10.00 год., не вирішила клопотання представника позивача про винесення окремої ухвали та відклала розгляд справи по суті за клопотанням представників відповідачів - ОСББ «ЛЬВІВ-БУД» та ТзОВ «НОВА ГРОМАДА» на 12.10.2023.

У заяві про відвід судді представник ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» стверджує, що після завершення судового засідання директор ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» в канцелярії суду отримав інформацію про те, що клопотання відповідачів про відкладення були подані в 10:01 год., 10:02 год. в канцелярію суду та додатково скеровані на електронну пошту суду в 10:16 год. Відтак, на думку заявника, суддею Сухович Ю.О. розглянуто клопотання представників відповідачів, які надійшли після судового засідання, яке мало відбутися в 10:00 год.

Таким чином, на думку директора ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» з описаного можна зробити висновок про те, що одержавши клопотання про винесення окремої ухвали, суддя Сухович Ю.О. чи інші особи за її дорученням надали вказівку представникам ОСББ «НОВА ГРОМАДА» та ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД» подати клопотання про відкладення для того, щоб не вирішувати 29.09.2023 заяву представника позивача про винесення окремої ухвали. Про це, на думку заявника, свідчить також і те, що суддя Сухович Ю.О. вчасно не розпочала судове засідання у справі № 914/4080/21 в 10:00 год. (хоча це була перша і єдина справа), а очікувала надходження клопотань від сторони відповідачів про відкладення розгляду справи по суті.

На думку директора ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» наведені обставини свідчать про нерівність сторін в спорі, про прояв упередженості судді Сухович Ю.О. щодо однієї із сторін спору, про надання нею переваг представникам відповідачів при розгляді справи.

Також, у заяві директор ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» зазначає про те, що на його думку, з наведеного слідує, що суддя Сухович Ю.О. при розгляді справи № 914/4080/21 діє не самостійно, а на неї мають вплив інші особи, перед якими вона звітує про надходження документів у справу перед початком судового засідання та від яких отримує вказівки щодо ведення справи та, очевидно, щодо результатів її вирішення.

Відтак, відповідач вважає, вищевказані обставини викликають у нього сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, у зв`язку з чим висловив недовіру судді Господарського суду Львівської області Сухович Ю.О. та заявив відвід судді, так як вищенаведені обставини викликають у позивача сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Сухович Ю.О.

Розглянувши заяву про відвід, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви, з огляду на наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 35 Господарським процесуальним кодексом України.

Приписами частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Заяву про відвід судді мотивовано наявністю підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно частини 4 статті 11 Господарським процесуальним кодексом України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд зазначає, що наведені в заяві про відвід судді обставини, які, на переконання заявника, є підставою для сумнівів в неупередженості, об`єктивності судді Сухович Ю.О. у даній справі, не підтверджують наявності об`єктивних підстав для відводу судді, зважаючи на таке.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 суд нагадує, що «безсторонність», має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію, окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» (заява 16695/04) від 15.07.2010).

В рішенні у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 сказано: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (пункт 48).

Тобто, заявлений учасником справи відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Сухович Ю.О. у вирішенні справи №914/4080/21 не подано.

Що стосується доводів заявника в частині надходжень до канцелярії суду клопотань ОСББ «НОВА ГРОМАДА» та ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД» про відкладення розгляду справи, суд наголошує на тому, що такі були подані до канцелярії суду до початку судового засідання, оскільки процес реєстрації документа займає певний час, і година яка стоїть у системі автоматизованого документообігу стоїть та, коли вони вже були зареєстровані. Як вбачається з програми «Діловодство спеціалізованого суду», клопотання представника ОСББ «НОВА ГРОМАДА» (вх.№23633/23) зареєстровано канцелярією суду о 10:01 год., а клопотання представника ТзОВ «ЛЬВІВ-БУД» (вх.№23634/23) зареєстровано канцелярією суду о 10:02 год.

Слід зазначити, що подане на електронну адресу суду клопотання представника ОСББ «НОВА ГРОМАДА» за вх.№23642/23 є аналогічне тому, що було подано представником безпосередньо до канцелярії суду за вх.№23633/23 від 29.09.2023) та було передано судді вже після закінчення судового засідання 29.09.2023.

Що стосується доводів заявника в частині початку судового засідання від 29.09.2023 у справі №914/4080/21 суд наголошує на тому, що відповідно до протоколу фіксації судового засідання таке розпочалось 10:12:19 год., однак слід зазначити, що з врахуванням часу необхідного секретарю судового засідання для підключення автоматизованої системи діловодства суду, для ознайомлення з повноваженнями учасників справи, які приймають участь у даному судовому засіданні, заповнення протоколу, оголошення номеру справи та учасників справи у даній справі, а також для зайняття учасниками справи відповідних місць у залі судового засідання.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість керує ходом судового процесу.

Що стосується доводів заявника в частині того, що суддею не було розглянуто подане ТзОВ ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» клопотання про постановлення окремої ухвали, суд наголошує на тому, що ухвалою від 07.09.2023 про закриття підготовчого провадження у справі суд визнав явку представників учасників справи у судове засідання 29.09.2023 для розгляду справи по суті обов`язковою. А відтак, враховуючи те, що клопотання про постановлення окремої ухвали подано представником позивача перед початком судового засідання (без надання належних доказів надіслання вказаного клопотання іншим учасникам справи), беручи до уваги подані представниками відповідачів 1, 2 клопотання про відкладення, суд застосовуючи принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до практики Європейського суду з прав людини відклав судове засідання. Для забезпечення всім учасникам справи права бути ознайомленими з клопотаннями, які подаються іншими учасниками справи.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

Так, відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається із змісту поданої заяви про відвід судді Сухович Ю.О., вона обґрунтована виключно незгодою учасника судового процесу - ТзОВ ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» із прийнятим суддею процесуальним рішенням - протокольною ухвалою суду від 29.09.2023 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 12.10.2023.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд звертає увагу, що Конституційним судом України в рішенні від 23.05.2001 року № 6-рп/2001 зазначено, що судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд (апеляційної чи касаційної інстанції) згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Сухович Ю.О. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.

Оцінка відповідності дій судді процесуальному законодавству не належить до компетенції суду в межах розгляду заяви про відвід, а незгода заявника з судовим рішенням може бути підставою для їх оскарження у встановленому законом порядку.

Суд звертає увагу на те, що відповідач, в порядку статті 254 Господарського процесуального кодексу України, має право на оскарження рішення з яким він не погоджується, до суду апеляційної інстанції, в порядку та строки визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

У випадку пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, такий може бути поновлено відповідно до положень частини 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» відводу судді Сухович Ю.О.

Згідно із частиною 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Частиною 3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІТАЛГАЛ ГРУП» підлягає передачі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 32, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Визнати необгрунтованою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» про відвід судді Сухович Ю.О. у справі № 914/4080/22.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТзОВ «ВІТАЛГАЛ ГРУП» про відвід судді Сухович Ю.О. у справі № 914/4080/21 для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Ухвалу складено та підписано 02.10.2023

Суддя Сухович Ю.О.