Рішення

від 12.09.2023 по справі 915/550/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року Справа № 915/550/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Жиган А.О.,

представника позивача: Головатюка В.О.,

представника відповідачів: Саченка А.П.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, вул.Павла Тичини, буд.1В; ідент.код 35571472; адреса ел.пошти: info@porshefinance.ua; адреса ел.пошти представника - Головатюка В.О.: ІНФОРМАЦІЯ_3),

до відповідача-1: Приватного підприємства "Анега Плюс" (54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; ідент.код 35723438; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2; адреса ел.пошти представника - Саченка А.П.: ІНФОРМАЦІЯ_1 ),

до відповідача-2: фізичної особи-підприємця Пилипенка Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса ел.пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 ),

про: стягнення 212050,66 грн та витребування майна,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 04.04.2023 (вх.№4550/23 від 12.04.2023), в якій просить суд: 1) стягнути з Приватного підприємства "Анега Плюс" та Фізичної особи-підприємця Пилипенка Ігоря Сергійовича на його користь 212050,66 грн заборгованості за договором лізингу №00016058 від 23.04.2018, з яких: 84162,19 грн - неоплачені чергові лізингові платежі, 8722,69 грн - інфляційні втрати, 1641,35 грн - 3% річних, 5471,19 грн - пеня за прострочення плати по лізинговим платежам, 112053,24 грн - неустойка за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта лізингу; 2) витребувати у Приватного підприємства "Анега Плюс" транспортний засіб - автомобіль VW Golf Trendline 1.0 TSI, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , реєстр.номер НОМЕР_4 , та передати транспортний засіб представникам Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами взятих на себе зобов`язань за договором лізингу щодо сплати лізингових платежів у визначений договором та графіком строк, що стало підставою для відмови позивача від договору лізингу, стягнення з відповідачів у судовому порядку заборгованості по неоплаченим черговим лізинговим платежам та нарахованих за допущені порушення санкцій, а також витребування у відповідача - Приватного підприємства "Анега Плюс" транспортного засобу.

Ухвалою суду від 17.04.2023 позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 31.05.2023.

Відповідачі у відзивах від 14.05.2023 заперечують проти задоволення позову посилаючись на наступне:

- з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України було окуповано частину Миколаївської області у тому числі Снігурівський район та місто Снігурівку, на території якого Приватне підприємство "Анега Плюс" здійснювало господарську діяльність та, відповідно, був зареєстрований і проживав директор підприємства - Пилипенко Ігор Сергійович;

- у зв`язку з окупацією міста Снігурівки Приватне підприємство "Анега Плюс" об`єктивно не могло здійснювати свою господарську діяльність та виплачувати кошти за договором лізингу, а тому нарахування штрафних санкцій на думку відповідачів є необґрунтованим у зв`язку з вказаними форс-мажорними обставинами;

- відповідачі вважають, що враховуючи недотримання встановленої законом нотаріальної форми для укладення спірного договору фінансового лізингу за участі фізичної особи, який є змішаним договором найму та купівлі-продажу транспортного засобу, такий договір є недійсним;

- відповідачі вказують, що оскільки позивачем було скеровано лише першу вимогу до Приватного підприємства "Анега Плюс", то відповідно, за відсутності другої та третьої вимоги, що передбачено пунктами 12, 13 спірного договору, підстави для припинення договору лізингу, стягнення боргу та нарахування штрафних санкцій - відсутні;

- відповідачі вважають, що одночасне стягнення коштів та повернення об`єкта лізингу не є ефективним способом захисту порушеного права позивача.

31.05.2023 судом відкладено підготовче засідання на 29.06.2023 у зв`язку з неявкою сторін.

У підготовчих засіданнях 29.06.2023 та 02.08.2023 судом оголошувались перерви відповідно до 02.08.2023 та 16.08.2023.

Ухвалою суду від 16.08.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2023.

В ході розгляду справи та у судовому засіданні 11.09.2023 представники сторін підтримували висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.

У судовому засіданні 11.09.2023 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 12.09.2023 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані учасниками справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, судом встановлено наступне.

23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як лізингодавцем, Приватним підприємством "Анега Плюс", як лізингоодержувачем, та фізичною особою-підприємцем Пилипенком Ігорем Сергійовичем, як поручителем, укладено договір про фінансовий лізинг №00016058 (далі - Договір лізингу) (а.с.29,30) з додатками до такого договору, які є невід`ємною його частиною, а саме: Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі - Умови лізингу) (а.с.32-44) та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (далі - Графік) (а.с.45-51).

Умовами Договору лізингу встановлено наступне:

- об`єктом лізингу є транспортний засіб - автомобіль VW Golf Trendline 1.0 TSI, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 (далі - об`єкт лізингу, автомобіль);

- вартість об`єкта лізингу - 570000,0 грн;

- авансовий платіж - 85500,0 грн;

- обсяг фінансування - 484500,0 грн;

- кількість лізингових платежів - 60 платежів;

- строк лізингу - 60 місяців;

- розмір лізингового платежу - 15334,05 грн зi строком оплати до 15-го числа відповідно до Графіка, якщо інший poзмip не передбачено графіком;

- процентна ставка - 18,99% річних (змінювана відповідно до п.6.4 Умов лізингу).

Умовами Договору лізингу передбачено, що проценти, комісії, інші платежі підлягають сплаті у відповідності до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).

Крім того, умовами Договору лізингу передбачено, що за наявності поручителя, даний договір є комплексним договором, що регулює відносини фінансового лізингу та поруки.

До того ж, умовами Договору лізингу передбачено, що поручитель своїм підписом на цьому документі підтверджує, що як поручитель він несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань лізингоодержувача на підставі або у зв`язку з цим договором про фінансовий лізинг та його невід`ємними частинами, а також Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, рахунками для лізингових платежів/Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (Планом відшкодування).

Згідно п.3.2 Умов лізингу, лізингодавець придбаває об`єкт лізингу (отримує право власності на об`єкт лізингу) та передає його лізингоодержувачу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього контракту.

Відповідно до п.4.1 Умов лізингу, лізингодавець зберігатиме за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли лізингодавець матиме право припинити цей контракт/відмовитись від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).

23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автогранд Миколаїв», як продавцем, укладено договір №92355 купівлі-продажу автомобіля (далі - Договір купівлі-продажу) (а.с.52-59), за умовами якого продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити і передати у власність покупця автомобіль марки VW Golf бензиновий двигун об`ємом 999 см.куб, номер двигуна НОМЕР_3 , номер кузова (VIN) НОМЕР_2 , потужність 110 к.с, 7-ступ. DSG, 4 дверей, колір жовтий, рік випуску 2017 (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і сплатити такий товар відповідно до отриманого від продавця рахунку. Ціна товару становить 570000,0 грн з ПДВ (п.п.1.1, 2.1 Договору купівлі-продажу).

27.04.2018 автомобіль зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 (а.с.60).

30.04.2018 лізингодавцем за актом прийому-передачі (а.с.61) автомобіль переданий лізингоодержувачу у користування.

Відповідно до п.6.1 Умов лізингу, для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає, зокрема, частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об`єкта лізингу); проценти (винагорода лізингодавця за отримання та використання лізингоодержувачем об`єкта лізингу); комісії; інші складові, зокрема платежі або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього контракту.

Згідно до п.6.4 Умов лізингу, у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання об`єкта лізингу, розмір яких (якої) узгоджений сторонами в контракті.

Відповідно до п.6.5. Умов лізингу, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений лізингодавцем у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) лізингоодержувач мав здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця, перший платіж - 23.04.2018, останній платіж мав бути здійснений 15.04.2023.

Згідно пп.8.3.1 п.8.3 Умов лізингу, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 (десяти) робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату протягом 7 (семи) робочих днів з моменту відправлення першої вимоги щодо сплати, лізингодавець надсилає в такий же спосіб другу вимогу щодо сплати, яка продовжує строк здійснення оплати ще на 8 (вісім) робочих днів. Якщо лізингоодержувач не здійснить оплату у вказаний термін, лізингодавець має право направити лізингоодержувачу третю вимогу щодо сплати та відмовитися від контракту в односторонньому порядку, за пунктом 12.6.1 контракту. Сторони погоджуються, що невиконання зобов`язань після надіслання другої вимоги щодо сплати означає, що лізингоодержувач не має наміру в подальшому виконувати свої зобов`язання за цим контрактом.

Відповідно до п.8.3.2. Умов лізингу, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг»), лізингодавець має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до п.12.1 Умов лізингу, строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Згідно пп.12.6.1 п.12.6 Умов лізингу, лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

Як стверджує позивач та вбачається з первинних документів, наявних в матеріалах справи, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" свого обов`язку із сплати лізингових платежів в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим у нього перед позивачем утворилась заборгованість по лізинговим платежам, які складалися з відшкодування частини вартості об`єкта лізингу, процентів та комісії, починаючи з лютого 2022 року (а.с.79-89).

Відповідно до п.12.9 Умов лізингу, у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо лізингодавець вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця, якщо інша адреса не вказана лізингодавцем, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує лізингодавцю будь-яку різницю між вартістю об`єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою лізингодавця та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/припинення контракту.

Відповідно до п.13.1 Умов лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені лізингодавцем, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту.

26.09.2022 відповідачам були направлені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" від 19.09.2022 про сплату заборгованості за спірним договором лізингу, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від такого договору (а.с.69-78).

Згідно п.12.7 Умов лізингу, день, що вважатиметься датою припинення/відмови від контракту, визначається лізингодавцем у відповідному повідомлення/вимозі. Таке повідомлення/вимога надсилається за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача. У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки.

Відповідно до п.12.13 Умов лізингу, у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається припиненим на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Позивач зазначає, що оскільки вимоги ним надіслані відповідачам 26.09.2022, то спірний договір фінансового лізингу достроково припинив свою дію 10.10.2022, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема щодо повернення об`єкту лізингу до 24.10.2022.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт господарювання (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язків.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст.174 ГК України).

Відповідно до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст.599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

23.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", як лізингодавцем, Приватним підприємством "Анега Плюс", як лізингоодержувачем, та фізичною особою-підприємцем Пилипенком Ігорем Сергійовичем, як поручителем, укладено договір про фінансовий лізинг №00016058 (далі - Договір лізингу) (а.с.29,30) з додатками до такого договору, які є невід`ємною його частиною, а саме: Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі - Умови лізингу) (а.с.32-44) та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) (далі - Графік) (а.с.45-51).

Відповідно до ч.1 ст.806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Умовами Договору лізингу передбачено, що за наявності поручителя, даний договір є комплексним договором, що регулює відносини фінансового лізингу та поруки.

До того ж, умовами Договору лізингу передбачено, що поручитель своїм підписом на цьому документі підтверджує, що як поручитель він несе солідарну відповідальність за виконання зобов`язань лізингоодержувача на підставі або у зв`язку з цим договором про фінансовий лізинг та його невід`ємними частинами, а також Загальними комерційними умовами внутрішнього фінансового лізингу, рахунками для лізингових платежів/Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (Планом відшкодування).

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За такого, суд приходить до висновку, що між сторонами на підставі спірного договору одночасно виникли правовідносини фінансового лізингу та поруки.

Згідно п.3 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», тут і надалі в редакції чинній на дату укладення спірного договору, лізингоодержувач зобов`язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

За приписами ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг», сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов`язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до п.6.1 Умов лізингу, для експлуатації об`єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь лізингодавця лізингові платежі відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід`ємну частину цього контракту, та інших положень контракту. Кожний лізинговий платіж включає, зокрема, частину від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості об`єкта лізингу); проценти (винагорода лізингодавця за отримання та використання лізингоодержувачем об`єкта лізингу); комісії; інші складові, зокрема платежі або витрати, що безпосередньо пов`язані з виконанням цього контракту.

Згідно до п.6.4 Умов лізингу, у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) відображаються лізингові платежі з урахуванням процентів/процентної ставки за отримання та використання об`єкта лізингу, розмір яких (якої) узгоджений сторонами в контракті.

Відповідно до п.6.5 Умов лізингу, лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений лізингодавцем у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Відповідно до п.12.1 Умов лізингу, строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) лізингоодержувач мав здійснювати лізингові платежі до 15 числа кожного місяця, перший платіж - 23.04.2018, останній платіж мав бути здійснений 15.04.2023.

За приписами ч.2 ст.806 ЦК України, до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.

Спірний договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі, окрім як встановлено вище умов поруки, також і елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання позивачем, як лізингодавцем, лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ст.697 ЦК України, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Судом встановлено, що відповідачі належним чином не виконували зобов`язань з оплати лізингових платежів, що призвело до виникнення заборгованості за договором лізингу за фактичне користування об`єктом лізингу за період з 01.02.2022 по 10.10.2022 в сумі 84162,19 грн.

Відповідачами такі обставини не спростовано та не заперечено.

За приписами ч.1 ст.10 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право, зокрема, відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов`язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов`язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.7 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

За приписами ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно пп.8.3.1 п.8.3 Умов лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач прострочить виплату лізингового платежу протягом більш ніж 10 (десяти) робочих днів, лізингодавець має право надіслати лізингоодержувачу першу вимогу щодо сплати в письмовій формі.

Відповідно до п.8.3.2. Умов лізингу, якщо лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) лізингового платежу, при цьому якщо прострочення лізингового платежу триває більш ніж 30 днів (у відповідності до Закону України «Про фінансовий лізинг»), лізингодавець має право припинити контракт/відмовитися від контракту і витребувати об`єкт лізингу від лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Згідно пп.12.6.1 п.12.6 Умов лізингу, лізингодавець має право в односторонньому порядку припинити цей контракт/відмовитися від контракту, та, також серед іншого, право на повернення об`єкта лізингу, у випадку, якщо лізингоодержувач не сплатив 1 (один) наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов`язання зі сплати перевищує 30 (тридцять) календарних днів.

26.09.2022 відповідачам були направлені вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" від 19.09.2022 про сплату заборгованості за спірним договором лізингу, повернення об`єкта лізингу та повідомлення про відмову від такого договору (а.с.69-78).

Згідно п.12.7 Умов лізингу, день, що вважатиметься датою припинення/відмови від контракту, визначається лізингодавцем у відповідному повідомлення/вимозі. Таке повідомлення/вимога надсилається за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача. У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомлений на 10 (десятий) календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ «Укрпошта» про прийняття повідомлення для відправки.

Відповідно до п.12.13 Умов лізингу, у випадках, передбачених пунктами 12.6 та 12.12, контракт вважається припиненим на 10 (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

За такого, суд погоджується з доводами позивача, що оскільки вимоги позивачем надіслані відповідачам 26.09.2022, то спірний договір фінансового лізингу достроково припинив свою дію 10.10.2022, з настанням для сторін відповідних наслідків, зокрема щодо повернення об`єкту лізингу до 24.10.2022.

Станом на момент розгляду справи, відповідачі не сплатили 84162,19 грн заборгованості та не надали суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Згідно п.7 ч.2 ст.11 Закону України «Про фінансовий лізинг», лізингоодержувач зобов`язаний, у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ч.1 ст.785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п.12.9 Умов лізингу, у разі дострокового закінчення строку лізингу/припинення контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об`єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо лізингодавець вимагає повернення об`єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. Лізингоодержувач зобов`язаний повернути об`єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження лізингодавця, якщо інша адреса не вказана лізингодавцем, впродовж 10 (десяти) робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує лізингодавцю будь-яку різницю між вартістю об`єкта лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою лізингодавця та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов`язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/припинення контракту.

Відповідно до п.13.1 Умов лізингу, лізингоодержувач зобов`язаний у строки, встановлені лізингодавцем, повернути об`єкт лізингу лізингодавцю у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, припинення контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об`єкт лізингу відповідно до умов контракту.

Станом на момент розгляду справи, відповідач - Приватне підприємство "Анега Плюс" не надало суду жодних доказів повернення позивачу предмету лізингу.

За такого, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів у солідарному порядку як з лізингоодержувача та поручителя 84162,19 грн заборгованості з неоплачених чергових лізингових платежів та витребування у лізингоодержувача предмету лізингу, є правомірними та обґрунтованими, та не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені за прострочення оплати щомісячних чергових лізингових платежів суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення, на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, нараховані на суму основного боргу по щомісячним черговим лізинговим платежам інфляційні втрати в сумі 8722,69 грн за період з березня 2022 року по січень 2023 року включно та 3% річних в сумі 1641,35 грн за період з 16.02.2022 по 20.02.2023.

Відповідачами такі розрахунки не спростовані та не заперечені.

Судом перевірено розрахунки інфляційних втрат та 3% річних та встановлено, що вони є арифметично вірними та правильними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

До того ж, позивач, посилаючись на положення ч.10 ст.238 ГПК України, просить суд зазначити в резолютивній частині судового рішення про нарахування відповідачу процентів на прострочену і несплачену ним суму основного боргу до моменту виконання такого рішення.

Відповідно до положень ч.10 ст.238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

За такого суд приходить до висновку, що оскільки позивачем проценти у твердій сумі нараховані лише за період прострочення відповідача по 20.02.2023, то клопотання позивача про зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування відповідачам процентів у розмірі 3% річних на прострочену і несплачену ними суму основного боргу починаючи з 21.02.2023 і до моменту його виконання є законним і підлягає задоволенню.

Крім того, за приписами ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно пп.8.2.1 п.8.2 Умов лізингу, у випадку прострочення сплати платежу до лізингоодержувача застосовуються такі санкції, зокрема, пеня у poзмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу.

Позивачем заявлено до стягнення нараховану на суму основного боргу по щомісячним черговим лізинговим платежам пеню в сумі 5471,19 грн за період з 16.02.2022 по 20.02.2023.

Відповідачами такий розрахунок не спростовано та не заперечено.

Судом перевірено розрахунок пені та встановлено, що він є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта лізингу.

За приписами ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення peчi, i є належним способом захисту прав та iнтеpeciв орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним.

В абзаці 2 п.6.18 Умов лізингу, сторони погодили, що у випадку припинення контракту/відмови від контракту за ініціативою лізингодавця відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об`єктом лізингу.

Зважаючи, що відповідач - Приватне підприємство "Анега Плюс" не повернув позивачу за його вимогою об`єкт лізингу, суд вважає, що позивач має право на стягнення неустойки у розмірі подвійного розміру лізингового платежу згідно Графіку відшкодування, який відповідно до п.6.18 Умов лізингу, визначений сторонами платою за користування об`єктом лізингу за увесь час прострочення.

Позивач стверджує, що станом на 20.02.2023 неустойка за порушення обов`язку з повернення об`єкту лізингу складає 112053,24 грн та розрахована виходячи із розміру лізингового платежу за вересень 2022 року (попередній період, що передує періоду невиконання обов`язку повернути автомобіль).

Відповідачами такий розрахунок не спростовано та не заперечено.

Судом перевірено розрахунок неустойки та встановлено, що він є арифметично вірним та правильним, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо доводів відповідачів про наявність форс-мажорних обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідачі вказують, що з початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України було окуповано частину Миколаївської області у тому числі Снігурівський район та місто Снігурівку, на території якого Приватне підприємство "Анега Плюс" здійснювало господарську діяльність та, відповідно, був зареєстрований і проживав директор підприємства - Пилипенко Ігор Сергійович.

Відповідачі стверджують, що у зв`язку з окупацією міста Снігурівки Приватне підприємство "Анега Плюс" об`єктивно не могло здійснювати свою господарську діяльність та виплачувати кошти за договором лізингу, а тому нарахування штрафних санкцій на думку відповідачів є необґрунтованим у зв`язку з вказаними форс-мажорними обставинами.

В силу вимог ст.617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Згідно із ст.141 Закону України "Про Торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

При цьому, як зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 14.02.2023 року у справі №903/338/22, форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом. Одне лише передбачене законом віднесення введеного воєнного стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану унеможливлює виконання конкретного договору.

Судом взято до уваги, що згідно п.17.1 Умов лізингу, якщо внаслідок форс-мажорних обставин будь-яка сторона не може виконувати або затримує виконання будь-яких своїх зобов`язань за цим контрактом та негайно інформує про це іншу сторону, зазначаючи обставини, що становлять форс-мажор, разом із тими доказами, які можливо надати, а також приблизний строк, протягом якого виконання своїх зобов`язань за цим контрактом такою стороною буде унеможливлене або відстрочене. Сторона, яка зазнала впливу таких форс-мажорних обставин, звільняється від відповідальності перед іншою стороною за невиконання або відстрочення виконання своїх зобов`язань за цим контрактом.

За такого, вказані вище аргументи відповідачів є безпідставними та такими, що не приймаються судом до уваги, з огляду на те, що відповідачами не надано суду жодних доказів того, що вони зверталися до позивача з відповідними зверненнями щодо настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання ними зобов`язань щодо здійснення чергових лізингових платежів за спірним договором лізингу починаючи з лютого 2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до ч.1 ст.14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного наданого сторонами доказу, а також достатність і взаємний їх зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

У зв`язку з перебуванням головуючого у даній справі судді Мавродієвої М.В. у відпустці повне судове рішення складено та підписано 02.10.2023.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути в солідарному порядку з Приватного підприємства "Анега Плюс" (54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; ідент.код 35723438) та Фізичної особи-підприємця Пилипенка Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, вул.Павла Тичини, буд.1В; ідент.код 35571472) 84162,19 грн основного боргу з неоплачених чергових лізингових платежів за договором лізингу №00016058 від 23.04.2018, 8722,69 грн інфляційних втрат, 1641,35 грн - 3% річних, 5471,19 грн пені за прострочення плати по лізинговим платежам, 112053,24 грн неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення об`єкта лізингу.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, здійснити нарахування 3% річних на суму основного боргу 84162,19 грн за період з 21.02.2023 і до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу, та стягнути отриману суму процентів в солідарному порядку з Приватного підприємства "Анега Плюс" (54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; ідент.код 35723438) та Фізичної особи-підприємця Пилипенка Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, вул.Павла Тичини, буд.1В; ідент.код 35571472). Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу; Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.

4. Витребувати у Приватного підприємства "Анега Плюс" (54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; ідент.код 35723438) та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, вул.Павла Тичини, буд.1В; ідент.код 35571472) транспортний засіб - автомобіль VW Golf Trendline 1.0 TSI, шасі № НОМЕР_2 , двигун № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

5. Стягнути в солідарному порядку з Приватного підприємства "Анега Плюс" (54001, м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.16; ідент.код 35723438) та Фізичної особи-підприємця Пилипенка Ігоря Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, вул.Павла Тичини, буд.1В; ідент.код 35571472) 11730,76 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 02.10.2023.

Суддя М.В.Мавродієва