Рішення

від 19.09.2023 по справі 920/635/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.09.2023м. СумиСправа № 920/635/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., при секретарі судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 920/635/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ТЕРМЕТ» (пл. Академіка Стародубова, буд. 1, кв. 16, м. Дніпро, 49050, код 13456569)

до відповідача: Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (пл. Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40022, код 05785448)

про стягнення 854 624,84 грн

за участю представників сторін:

від позивача - Сіра А.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача - Скубира О.М.

УСТАНОВИВ:

До господарського суду звернувся позивач з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором поставки від 16.12.2020 № 28-2/268 в сумі 854 624,84 грн; у тому числі: основний борг у сумі 653 986,80 грн, інфляційні втрати за період з 09.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 176 503,24 грн, 3 % річних за період з 09.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 24 134,80 грн та судові витрати.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.06.2023 справу № 920/635/23 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою від 19.06.2023 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №920/635/23 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 27.07.2023, 11:00.

Від представника відповідача надіслано відзив на позовну заяву від 03.07.2023 № 26-07/01013 (вх № 4090/23 від 05.07.2023), в якому він зазначає, що відповідач мав здійснити оплату товару в строк до 09.03.2022. Також зазначив, що кінцевим бенефіціарним власником відповідача є громадянин рф, а також зупинення здійснення видаткових операцій, встановлену п. 15 Постанови Національного Банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, відповідач не мав і не має фактичної можливості здійснити оплату по Договору, оскільки вищенаведені обставини є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання відповідачем свого обов`язку по договору поставки. Стверджує, що позовні вимоги є необгрунтованими, передчасними та не підлягають задоволенню у зв`язку із виникненням форс - мажорних обставин після укладення договору поставки.

Представником позивача надіслано через систему «Електронний суд» заяву від 19.07.2023 б/н (вх № 2659 від 19.07.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою від 20.07.2023 постановлено задовольнити заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ТЕРМЕТ» (пл. Академіка Стародубова, буд. 1, кв. 16, м. Дніпро, 49050, ідентифікаційний код 13456569) від 19.07.2023 б/н (вх № 2659 від 19.07.2023) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; провести судове засідання, призначене на 27.07.2023, 11:00 за участі представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ТЕРМЕТ» (пл. Академіка Стародубова, буд. 1, кв. 16, м. Дніпро, 49050, ідентифікаційний код 13456569) - Сірої А.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі відеоконференцзв`язку ЄСІТС за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» https://vkz.court.gov.ua.

Від представника позивача надіслано через систему «Електронний суд» відповідь на відзив від 24.07.2023 б/н (вх № 625 від 24.07.2023), в якому заперечує проти вказаної у відзиві позиції. Зазначає, що відповідачем не доведено настання форс - мажорних обставин, а датою поставки є 14.02.2022, а не 15.02.2022.

У судовому засіданні від 27.07.2023 протокольною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/635/23 на 30 днів. Оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.08.2023, 12:00.

Від представника відповідача надіслано заперечення на відповідь на відзив від 03.08.2023 № 26-07/01192 (вх № 4917 від 03.08.2023), в яких наводить доводи на спростування позиції позивача та вважає позовні вимоги такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Ухвалою від 07.08.2023 постановлено закрити підготовче провадження у справі № 920/635/23; призначити справу № 920/635/23 до судового розгляду по суті в судове засідання на 19.09.2023, 10:00.

У судовому засіданні 19.09.2023 були присутні представники сторін. Представник позивача підтримала позовні вимоги, відповідача - проти задоволення позову заперечував.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 19.09.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

16.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство «ТЕРМЕТ» (далі - Позивач, Постачальник) та Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (далі - Відповідач, Покупець) було укладено договір поставки № 28-2/268 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, Покупець зобов`язується прийняти та оплатити на умовах Договору продукцію, надалі - "Товар", кількісні та якісні характеристики якого викладені в специфікаціях (прикладених до Договору), що є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору, строк поставки Товару - протягом 45 календарних днів з дати підписання специфікації сторонами, якщо інше не зазначено в специфікації.

Відповідно до п. 2.4, 2.5 Договору, датою поставки Товару вважається дата, вказана у видатковій накладній та в товарно-транспортній накладній. Постачальник надає Покупцю наступні товаросупроводжуючі документи: товарно-транспортна накладна; видаткова накладна; рахунок-фактуру з вказанням ціни, вартості Товару; паспорт, сертифікат якості (якщо такі видаються підприємством - виробником), інструкція з експлуатації (якщо такі видаються підприємством - виробником).

Пунктом 2.7 Договору визначено, що право власності на товар (партію Товару) та ризики переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі Товару (партії Товару).

03.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ТЕРМЕТ» та Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» сторонами було підписано специфікацію № 03-02/22 до Договору № 28-2/268 від 16.12.2020 та визначено, що поставці підлягає Товар - Квадрат (заготовка) 150*150 мм Ст 3сп ГОСТ 380-2008 (сірка

11.02.2022 позивачем було сформовано рахунок на оплату № 134 за поставку вищевказаного Товару на загальну суму 644 460,00 грн з ПДВ в кількості 23 т.

Видатковою накладною № 181 від 14.02.2022 підтверджується, що позивач 14.02.2022 поставив на адресу Відповідача Товар - заготовку СТЗСП (150*150 мм м/довж 9.0-12.0 м) в кількості 23,34 т. на загальну суму 653 986,80 грн з ПДВ, а Відповідач прийняв вказаний товар

Проте Відповідач у встановленні п. 3.2 Договору строк, тобто до 08.03.2022, розрахунків з позивачем за поставлений Товар не провів, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 26.05.2023.

25.05.2022 позивач звернувся до відповідача з листом вих. 25-05-178, в якому просив провести розрахунок за поставку товару за видатковою накладною № 181 від

14.02.2022 на суму 653 986,80 грн.

На адресу Позивача надійшов лист від Відповідача від 06.06.2022 за № 28-19/01846, згідно якого останній повідомив, що на підставі п. 7 Договору виконати оплату за відвантажений Товар за видатковою накладною № 181 від 04.02.2022 немає можливості, оскільки відповідно до Постанови НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 № 18 зупинене здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками АТ "Сумський завод "НАСОСЕНЕРГОМАШ", крім соціальних виплат, виплат заробітної плати, оплати комунальних послуг, сплати податків, зборів та інших обов`язкових.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Проте, в порушення умов договору та вимог ст.ст. 526, 629, 712 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав умови Договору поставки від 16.12.2020 №28-2/268, не розрахувався у повному обсязі та у встановлені договором строки, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Даючи оцінки твердженням відповідача щодо дати поставки та надання форс - мажорних обставин суд зазначає наступне.

Згідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" та деталізовано в розділі 6 "Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)", затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40 (3).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) здійснюється сертифікатом про такі обставини.

За умовами п. 6.2 регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Разом з цим, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0- 7.1 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, його видано без дослідження наявності причинно-наслідкового зв`язку між військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю виконання конкретного зобов`язання.

Отже, вказаний лист не є автоматичною підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, оскільки стороною договору має бути доведено не лише настання цих обставин, але і їх безпосередній, прямий вплив на можливість належного виконання зобов`язання з урахуванням часу та місця його виконання у конкретних правовідносинах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 14.06.2022 у справі № 922/2394/21 вказав, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Таких висновків дотримується і Верховний Суд у постанові від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18 та у постанові від 09.11.2021 у справі№ 913/20/21.

Тому сам факт введення воєнного стану на території України не є імперативною підставою для звільнення всіх боржників від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання за час існування форс-мажорних обставин. У кожному конкретному випадку у конкретних відносинах боржник має довести безпосередній вплив непереборної обставини на можливість виконання ним зобов`язання.

В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Про настання форс-мажорних обставин всупереч п.п. 7.2, 7.3 договору поставки № 28-2/268 від 16.12.2020 відповідач не сповістив безпосередньо позивача, й розміщення оголошення в мережі Інтернет на власному сайті для невизначеного кола осіб суд не вважає дотриманням вищезазначеного порядку.

Відповідачем не доведено причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання зобов`язань щодо оплати товару у встановлені договором строки.

Крім того, відповідачем не подано доказів того, що підприємство повністю зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина) тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правову оцінку.

Ураховуючи те, що факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 854 624, 84 грн основного боргу не заперечується, а також те, що фактично на момент розгляду справи зобов`язання перед позивачем відповідачем не виконано, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 854 624, 84 грн грн основного боргу визнаються судом обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню на підставі статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що судом було встановлено факт порушення грошового зобов`язання з боку відповідача, суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог також в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 24 134, 80 грн та інфляційних витрат в сумі 176 503 грн.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір в загальній сумі 10 255, 50 грн згідно із платіжною інструкцією від 13.06.2023 № 16786, а тому ця сума підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується, оскільки у судовому засіданні представник позивача заявила клопотання щодо надання доказів таких витрат після ухвалення рішення відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (пл. Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40022, код 05785448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства «ТЕРМЕТ» (пл. Академіка Стародубова, буд. 1, кв. 16, м. Дніпро, 49050, код 13456569) заборгованість в сумі 854 624,84 грн (вісімсот п`ятдесят чотири тисячі шістсот двадцять чотири гривні вісімдесят чотири копійки); у тому числі: основний борг у сумі 653 986,80 грн (шістсот п`ятдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість гривень вісімдесят копійок), інфляційні витрати за період з 09.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 176 503,24 грн (сто сімдесят шість тисяч п`ятсот три гривні двадцять чотири копійки), 3 % річних за період з 09.03.2022 по 31.05.2023 в сумі 24 134,80 грн (двадцять чотири тисячі сто тридцять чотири гривні вісімдесят копійок) та витрати по сплаті судового збору в сумі 10 255, 50 грн (десять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень п`ятдесят копійок).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Джепи Ю.А. у відпустці 29.09.2023 повний текст рішення складений та підписаний суддею 02.10.2023.

Суддя Ю.А. Джепа