Рішення

від 02.10.2023 по справі 922/3344/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/3344/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги», 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІТ ГУД», 61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216 прoстягнення 276 439,01 грн.без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ГУД про стягнення суми основного боргу у розмірі 271 662,31 грн., 3% річних у розмірі - 2 105,78 грн., інфляційну складову боргу - 2 670,92 грн.

Ухвалою суду від 28.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3344/23. Задоволено клопотання позивача викладене у пункті 2 прохальної частини позовної заяви про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Розгляд справи № 922/3344/23 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

25.09.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові пояснення (вх. № 25896/23) у яких останній зазначає, що у тексті позовної заяви позивачем допущено ряд технічних помилок, які не вливають на розгляд справи по суті. Зокрема, на стор. 2 позову в абз. 4, де йдеться про дату початку постачання електричної енергії, замість правильного «01.06.2022» вказано «01.07.2022». Правильна дата підтверджується копією Повідомлення (заяви-приєднання) про намір укласти договір про постачання електричної споживачу, що долучена до позовної заяви. Також на стор. 3 позову в абз. 3 5 в усіх реквізитах вказаних рахунків в частині дати зазначено «2022» замість вірного «2023». При цьому, доданими до позову копіями рахунків підтверджується, що всі ці рахунки датовані 2023 р. З урахуванням зазначеного, просить суд, при розгляді справи врахувати інформацію про допущені в позовній заяві технічні помилки, та подальший розгляд справи здійснювати із урахуванням наступної інформації: на сторінці 2 позовної заяви в абз. 4 замість «01.07.2022» вважати правильним «01.06.2022»; на сторінці 3 позовної заяви в абз. 3 замість «від 07.04.2022» вважати правильним «від 07.04.2023»; на сторінці 3 позовної заяви в абз. 4 замість «від 09.05.2022» вважати правильним «від 09.05.2023»; на сторінці 3 позовної заяви в абз. 5 замість «від 15.05.2022» вважати правильним «від 15.05.2023».

Суд, дослідивши матеріали справи та додаткові пояснення (вх. № 25896/23 від 25.09.2023 року) позивача щодо технічної помилки у тексті позовної заяви, приймає їх до розгляду, та подальший розгляд справи , здійснює із їх урахуванням.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою суду від 28.07.2023 року задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги викладене у 6 пункті прохальної частини позовної заяви вх. № 3344/23 від "25" липня 2023 р. про повернення судового збору з Державного бюджету. Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги» з Державного бюджету 4151,57 грн. судового збору, сплаченого до господарського суду Харківської області згідно платіжної інструкції № 3016501 від "26" червня 2023 р., відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалу суду від 28.07.2023 року про відкриття провадження у справі № 922/3344/23 було направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена позивачем у позовній заяві та яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та зазначена позивачем у позовній заяві (штрих код поштового відправлення 6102272486815), проте 08.08.2023 року копія ухвали суду була повернута поштовим відділенням Укрпошти на адресу суду.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. Господарського процесуального кодексу України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з частиною 2 статтею 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Абзац 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлює, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, інформація щодо місцезнаходження юридичної особи вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на підставі відомостей, наданих безпосередньо цією юридичною особою, яка у разі зміни місцезнаходження зобов`язана внести відповідні зміни до ЄДРПОУ.

З матеріалів справи судом встановлено, що копія ухвали про відкриття провадження у справі від 28.07.2023 року направлялась відповідачу на вищевказаною адресою, однак повернута до суду 08.08.2023 року поштовим відділення «Укрпошти».

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на наведене, суд зазначає, що не отримання судової кореспонденції є суб`єктивною поведінкою відповідача

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у суді.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, відповідно до повідомлення (заяви приєднання) про намір укласти договір про постачання електричної енергії споживу від 20.05.2022 року вх. № 18/ЦОК/П/13/1/26675 Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ГУД ініціювало укладення договору з Товариством з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги (постачальником, позивачем) на умовах не публічної комерційної пропозиції. Відповідно до повідомлення початок постачання 01.06.2022 року.

Також позивач зазначає, що відповідачу було присвоєно особовий рахунок № 20220547, а договір зареєстровано з реквізитами № 20220547ПВ від 01.06.2022 року.

Відповідно до пункту 2.1. договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

01.06.2022 року між сторона було підписано додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20220547, а саме комерційна пропозиція «Вільна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Київські енергетичні послуги» ТОВ «Еліт гуд».

Пунктом 5.1. комерційної пропозиції визначено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється: - 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Відповідно до пункту 6.1. комерційної пропозиції, рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в пункті 10.6. Комерційної пропозиції. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (Оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів.

Згідно пункту 6.2. комерційної пропозиції, рахунок на оплату фактично спожитого у розрахунковому періоді обсягу електричної енергії надається, як правило, до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (після отримання звіту споживача про покази засобу обліку постачальником або після отримання постачальником від оператора системи розподілу даних про обсяги споживання Споживача). У разі неодержання рахунку, споживач самостійно оформляє платіжні документи та здійснює оплату на їх підставі у строк, зазначений у пункті 5.1. Комерційної пропозиції.

Акт прийняття-передавання оформлюється постачальником у день формування рахунку за фактично спожиту електричну енергію або за вимогою споживача (пункт 6.3.).

Пунктом 9.1. комерційної пропозиції визначено, що договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з «01» червня 2022 р., але не раніше дати підписання цієї Комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 18 календарних місяців та вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку із порушенням споживачем умов пункту 5.1. цієї Комерційної пропозиції.

Також позивач у позовній заяві зазначає, що дію договору достроково припинено з 16.05.2023 (останній день дії договору 15.05.2023 року), проте до позовної заяви не надано жодного документа у підтвердження припинення дії договору.

Як зазначає позивач, останнім формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої відповідачем електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку) АТ «Харківобленерго», у відповідності до вимог пунктів 4.3, 4.12, підпункту 31 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ та глави 9.14 Розділу IХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 311.

Згадана інформація додатково підтверджена у додатку до листа АТ «Харківобленерго» № 56К-03/04-2687 від 30.06.2023 року.

Також зазначає, що на підставі отриманих даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії позивачем сформовано та видано (шляхом направлення на електронну пошту споживача) рахунки за розрахункові періоди березень 2023 року травень 2023 року, а саме:

- № 20220547/3/1 від 07.04.2023 року на суму 140 249,57 грн.;

- № 20220547/4/1 від 09.05.2023 року на суму 105 258,67 грн.;

- № 20220547/5/1 від 15.05.2023 року на суму 35 156,69 грн.

За твердженнями позивача, відповідачем за договором в рахунок погашення нарахувань позовного періоду не здійснено жодної оплати із чітким призначенням. Відповідно до абзацу 2 пункту 4.24 ПРРЕЕ у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

З урахуванням зазначеного, після погашення нарахувань за передуючі розрахункові періоди (не увійшли до позовного) в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період березень 2023 року зараховано частину від оплати від 07.07.2023 року в сумі 59 0000,00 грн. у розмірі 9 002,62 грн., що відображено в довідці про надходження коштів, та про що свідчить витяг з виписка по банківському рахунку.

Таким чином, як зазначає позивач, за період 01.03.2023 року 15.05.2023 року відповідачу нараховано 280 664,93 грн., а відповідачем сплачено 9 002,62 грн., у зв`язку із чим, станом на дату подачі позову заборгованість за договором становить суму у розмірі 271 662,31 грн.

Також позивач зазначає, що визнання заборгованості за договором відповідачем підтверджується у актах звірки взаєморозрахунків від 17.07.2023 року.

03.07.2023 року позивачем на адресу відповідача було направлено про сплату заборгованості за електричну енергію № 25/4/7/20/20541.

Проте, вищевказана вимога залишена відповідачем бух відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України Про ринок електричної енергії. Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Як встановлено судом, між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пункту 1.1. якого, договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднанням, яка є додатком до цього договору.

Також із матеріалів справи вбачається, що відповідачу було присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1 .

01.06.2022 року між сторона було підписано додаток № 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 20220547, а саме комерційна пропозиція «Вільна (строкова)» постачальника електричної енергії ТОВ «Київські енергетичні послуги» ТОВ «Еліт груд».

У відповідності до листа № 56К-03/04-2687 від 30.06.2023 року АТ «Харківобленерго» щодо надання інформації, фактичний обсяг електричної енергію спожитої відповідачем за спірний період березень 2023 року становить 25652 кВт, квітень 2023 року становить 199550 кВт, з 01.05.2023 року по 15.05.2023 року становить 6517 кВт.

Пунктом 5.1. комерційної пропозиції визначено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється: - 100% вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 робочих днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було додано рахунки за розрахункові періоди березень 2023 року травень 2023 року, а саме:

- № 20220547/3/1 від 07.04.2023 року на суму 140 249,57 грн.;

- № 20220547/4/1 від 09.05.2023 року на суму 105 258,67 грн.;

- № 20220547/5/1 від 15.05.2023 року на суму 35 156,69 грн.

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за договором становить 271 662,31 грн., (із урахуванням часткової оплати у розмірі 9 002,62 грн.). за період з березня 2023 року по травень 2023 року.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за договором, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 271 662,31 грн., за період з березня 2023 року по травень 2023 року (із урахуванням часткової оплати у розмірі 9 002,62 грн.) є обґрунтованою, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань, позивачем було нараховано відповідачу 3% річних у розмірі - 2 105,78 грн., інфляційну складову боргу - 2 670,92 грн.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3 % річних у розмірі 2 105,78 грн., за період: зобов`язання березня 2023 року на суму боргу 140249,57 грн. за період з 08.04.2023 року по 06.07.2023 року, з 07.07.2023 року по 24.07.2023 року на суму боргу131246,95 грн.;

Зобов`язання квітня 2023 року на суму боргу 105258,67 грн. за період з 06.05.2023 року по 24.07.2023 року;

Зобов`язання травня 2023 року на суму боргу 35156,69 грн. за період з 23.05.2023 року по 24.07.2023 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку за зобов`язання травня 2023 року допущено помилку, а саме невірно визначено період за який здійснено відповідні розрахунки.

Судом здійснено власний розрахунок, та встановлено, що вірний період за зобов`язання травня 2023 року є з 08.06.2023 року, у зв`язку із чим, сума 3% річних яка підлягає до стягнення із відповідача становить 2059,55 грн.

В частині нарахованих 3% річних у розмірі 46,23 грн. відмовити.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат у розмірі - 2 670,92 грн., за період: зобов`язання березня 2023 року на суму 140249,57 грн. за період з 01.05.2023 року по 30.06.2023 року на суму боргу 131246,95 грн.; зобов`язання квітня 2023 року на суму боргу 105258,67 грн. за період з 01.06.2023 року по 30.06.2023 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що такі нарахування здійснено арифметично вірно, та вони підлягають до задоволення.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем будь-яких доказів у спростування позовних вимог до суду надано не було, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення із відповідача суми основного боргу у розмірі 271 662,31 грн., 3% річних у розмірі 2059,55 грн., інфляційну складову боргу - 2 670,92 грн.

В частині нарахованих 3% річних у розмірі 46,23 грн. відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 4145,90 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ГУД (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216, ЄДРПОУ 43316572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, ЄДРПОУ 41916045) суму основного боргу у розмірі 271 662,31 грн. (на рахунок IBAN НОМЕР_2 ), 3% річних у розмірі 2059,55 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 2 670,92 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 145,90 грн. (на рахунок IBAN НОМЕР_3 ).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині нарахованих 3% річних у розмірі 46,23 грн. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Реквізити сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Київські енергетичні послуги (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31, ЄДРПОУ 41916045);

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛІТ ГУД (61017, м. Харків, вул. Велика Панасівська, буд. 216, ЄДРПОУ 43316572).

Повне рішення складено "02" жовтня 2023 р.

СуддяО.О. Ємельянова