Ухвала

від 02.10.2023 по справі 120/14958/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

02 жовтня 2023 р. Справа № 120/14958/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці, компелкс будівель та споруд № 7) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача вказує на протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати її довірителю індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року, а тому просить зобов`язати відповідача здійснити таке нарахування та виплатити нараховані кошти із встановленням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року.

Разом із позовною заявою представницею позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У клопотанні зокрема йдеться про те, що у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці. Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо опати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю, зокрема частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України. Далі представниця позивача вказує на тому, що відповідно до приписів частини 2 статті 233 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. У зв`язку з такими обставинами позивач не мав об`єктивної можливості особисто звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений законом строк.

Розглянувши клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду, зважаю на таке.

Особливості строків звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), частиною 2 якої передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 статті 122 КАС України).

Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до частин 1 та 2 статті 233 якого у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

При цьому Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року у справі № 1-18/2013 надав офіційне тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України і роз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення вказаної норми слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Тобто у разі невиплати складових грошового забезпечення або компенсації втрати частини доходів заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати строк звернення до адміністративного суду не застосовується.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частин першої та другої статті 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 Кодексу законів про працю України).

Отже, до 19 липня 2022 року Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати (грошового забезпечення), обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду 02 серпня 2023 року (справа № 380/17776/22).

Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження визначено бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати її довірителю індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року з урахуванням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року.

Відтак спір стосується невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції, чинній до внесених змін відповідно до Закону України від 01 липня 2022 року № 2352-IX, яка не обмежувала строк звернення до суду про стягнення належної працівникові заробітної плати.

Наведене свідчить про те, що строк звернення до суду позивачем не пропущено, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що вона підсудна Вінницькому окружному адміністративному суду, відповідає вимогам, передбаченим статтею 160, 161 КАС України, що є підставою для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

Водночас в позовній заяві представник позивача просить розглянути адміністративну справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що розцінюється як відповідне клопотання.

Розглянувши клопотання щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, зважаю на таке.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (частини 1, 2 статті 12 КАС України).

Особливості розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано главою 10 розділу ІІ КАС України.

Статтею 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 259 КАС України клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній. Таке клопотання має стосуватися розгляду за правилами спрощеного позовного провадження всієї справи і не може стосуватися лише певної частини позовних вимог, інакше суд повертає його без розгляду, про що зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження (частини 1, 2 статті 260 КАС України).

Відтак, керуючись приписами статей 12, 257, 262 КАС України, а також враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, доходжу висновку, що подане представником позивача клопотання підлягає задоволенню, а тому розгляд справи слід здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись статтями 12, 160, 161, 168, 171, 248, 257, 259, 260, 262 КАС України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду залишити без задоволення.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Клопотання представника позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін задовольнити. Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання копії ухвали суду для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Розгляд справи здійснюватиметься суддею Яремчуком Костянтином Олександровичем одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу 15-денний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 КАС України. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив в порядку статті 163 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення в порядку статті 164 КАС України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.

Відповідачу також надіслати копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Повідомити учасників справи про можливість отримати інформацію по даній справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович