Рішення

від 21.03.2024 по справі 120/14958/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 березня 2024 р. Справа № 120/14958/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернулася його представниця до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представниця позивача зазначила, що її довіритель проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та з 25 жовтня 2019 року його звільнено з органів ДСНС України за статтею 173, 176 пункту "З" (за станом здоров`я) у відставку з виключенням з військового обліку.

Проте під час проведення з позивачем розрахунку при звільненні зі служби йому не виплачено суми індексації грошового забезпечення.

Представниця позивача звернулася із заявою до відповідача, у якій просила нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.

У відповідь на заяву представниці позивача відповідач вказав на те, що відсутні підстави для виплати ОСОБА_1 індексації за вказаний вище період з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.

Представниця позивача стверджує, що невиплата її довірителю індексації грошового забезпечення свідчить про протиправну бездіяльність відповідача, у зв`язку із чим вважає, що відповідача слід зобов`язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) січень 2008 року та березень 2018 року.

Ухвалою від 02 жовтня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представниці позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відкрито провадження в адміністративній справі, задоволено клопотання представниці позивача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 жовтня 2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Так, у редакції постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року пункт 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: "У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. При цьому, як зазначено у роз`ясненнях Міністерства соціальної політики від 30 грудня 2009 року № 228/10/136-09, відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 року № 690, від 11 липня 2007 року № 913 та від 12 березня 2008 року № 170), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Далі представник відповідача зазначив, що у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення з січня 2016 року (наказ ДСНС від 31 грудня 2015 року № 670 не менше ніж на 3000 гривень на місяць), та з січня 2017 року (наказ ДСНС від 29 грудня 2016 року № 707, підвищення порівняно з 2016 роком розміру місячного грошового забезпечення у розмірі не менше як на 2000 гривень), кошторисні призначення були спрямовані виключно на виплату підвищеного грошового забезпечення. Тобто, усі кошти заплановані в кошторисі на 2016-2018 роки на виплату грошового забезпечення були виплачені в повному обсязі. При цьому кошти для нарахування та виплату індексації протягом 2016-2018 років не були передбачені кошторисними призначеннями та не виділялися для виплати особовому складу. Також відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20 липня 2018 року "Про затвердження інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" змінено порядок нарахування грошового забезпечення та збільшено посадові окладу та оклади за спеціальним званням, а тому право на виплату індексації позивач набув лише у 2019 році. За наведених обставин, на переконання представника відповідача, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 проходив службу в Аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області та з 25 жовтня 2019 року його звільнено з органів ДСНС України за статтею 173, 176 пункту "З" (за станом здоров`я) у відставки з виключенням з військового обліку.

Представниця позивача звернулася із заявою до відповідача, у якій просила нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 01 грудня 2018 року з урахуванням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 року.

У відповідь на заяву представниці позивача відповідач листом від 03 серпня 2023 року вих. № 47-70-01-1-363 повідомив заявницю про те, що у зв`язку зі збільшенням розміру грошового забезпечення з січня 2016 року (відповідно до наказу ДСНС від 31 грудня 2015 року № 670 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2016 році" не менше ніж на 3000 гривень) та з січня 2017 року (відповідно до наказу ДСНС від 29 грудня 2016 року № 707 "Про окремі питання грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту у 2017 році" підвищення порівняно з 2016 року розміру місячного грошового забезпечення у розмірі не менш як на 2000 гривень) кошторисні призначення були спрямовані виключно на виплату підвищеного грошового забезпечення. Тобто, усі кошти заплановані у кошторисі на 2016-2018 роки на виплату грошового забезпечення були виплачені в повному обсязі. Окрім того, у листі йдеться про те, що з 01 березня 2018 року набрав чинності наказ Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту", згідно з яким змінено порядок нарахування грошового забезпечення та збільшено посадові оклади та оклади за спеціальним званням, а тому право на виплату індексації у ОСОБА_1 виникло у 2019 році.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Відповідно до частин 1 - 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".

Статтею 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Відтак основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому в силу вимог статей 18 та 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку).

Відтак індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Судом встановлено, що у період з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2018 року індексація грошового забезпечення позивачеві не нараховувалася та не виплачувалася.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 року № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відтак аналіз вказаних приписів свідчить про те, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадового окладу особи. У разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу у місяці підвищення береться за 1 або 100 %, тобто місяць підвищення вважається базовим і індексація в цьому місяці не проводиться, якщо сума підвищення заробітної плати перевищить суму індексації.

Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин в частині позовних вимог з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року № 1294 (надалі - Постанова № 1294), якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 вказана постанова набирає чинності з 01 січня 2008 року.

Відтак з врахуванням приписів пункту 5 Порядку № 1078 саме січень 2008 року є місяцем, в якому відбулося підвищення грошових доходів військовослужбовців та є базовим при проведенні індексації.

Крім того, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103) ця постанова набирає чинності з 01 березня 2018 року.

Отже, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року (з 01 березня 2018 року), якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, базовим місяцем для розрахунку індексації є відповідно березень 2018 року.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 420/5493/21.

За наведених обставин слід дійти висновку, що відповідачем безпідставно не здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, а тому таку бездіяльність слід визнати протиправною.

Наслідком визнання протиправною бездіяльності відповідача є покладення на нього обов`язку вчинити певні дії, які б відповідали вимогам закону. Такими діями у спірних правовідносинах є нарахування та виплата ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.

Щодо позовних вимог в частині виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року з урахуванням базового місяця березень 2018 року, то суд зважає на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року в редакції від 24 лютого 2018 року, яка набрала чинності з 01 березня 2018 року, було змінено систему виплати грошового забезпечення військовослужбовцям та розміри тарифних ставок. Відповідно до пункту 4 цієї Постанови № 704, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Таким чином, постановою Кабінету Міністрів України № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу.

Так, пунктом 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункту 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 %.

Отже, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується.

Згідно з офіційними даними, розміщеними на веб-сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у квітні 2018 року становив 100,8%, у травні 2018 року 100,0%, у червні 2018 року 100,0%, у липні 2018 року 99,3%, у серпні 2018 року 100,0%, у вересні 2018 року 101,9%, у жовтні 2018 року 101,7%.

Таким чином, лише у жовтні 2018 року відбулося досягнення порогового значення інфляції в розмірі 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100). При цьому індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, а тому право на проведення індексації грошових доходів у позивача виникло лише в грудні 2018 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 240/32872/21, від 27 березня 2023 року у справі № 240/36885/21 та від 04 квітня 2023 року у справі № 240/27299/21.

Отже, починаючи з грудня 2018 року, позивачеві продовжено виплату індексації грошового забезпечення, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області від 03 серпня 2023 року № 47-70-01-1-363/47-70.

Вказані обставини свідчать про те, що права позивача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 01 грудня 2018 року, виходячи з базового місяця березень 2018 року, не порушені, адже в період з 01 березня 2018 року по 30 листопада 2018 року ОСОБА_1 не набув права на індексацію, а в період з 01 грудня 2018 року така індексація позивачу виплачена з врахуванням базового місяця березень 2018 року, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані представницею позивача, суд доходить висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, що підтверджується квитанцією від 12 вересня 2023 року.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в розмірі 1073,60 гривень, а тому на користь позивача слід стягнути 536,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Визначаючись з приводу розміру судових витрат, які належить стягнути на користь позивача, суд зважає на те, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які співвідносяться між собою як основна та похідна, сплативши при цьому судовий збір в розмірі 1073,60 гривень як за звернення до суду з позовом з однією немайновою вимогою.

А тому, задовольняючи позов частково, суд вважає, що половина від суми сплаченого судового збору і є пропорційною до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, що полягає у непроведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 у період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця січень 2008 року.

Зобов`язати Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (місцезнаходження: 23222, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Якушинці, "Комплекс будівель та споруд № 7"; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35346311)

Повний текст рішення суду складено 21.03.2024

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович