Рішення

від 02.10.2023 по справі 520/19699/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2023 року № 520/19699/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель» до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

25.07.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вігель» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці, як територіального органу Державної митної служби України, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000195/2 від 23 травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000195/2 від 23 травня 2023 року, на думку позивача, є протиправними та підлягають скасуванню.

Харківською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.12.2022 року між ТОВ «Вігель» та Taizhou Shangyi Import Export Trading Co., Ltd. (Китай) було укладено Контракт № SY2211.

До митного оформлення було подано митну декларацію 23UА807200005873U0, разом із якою подано: пакувальний лист від 30.01.2023 року, рахунок-фактуру (інвойс) №2 від 30.01.2023 року, автотранспортну накладну №7308 від 18.05.2023 року, декларацію про походження товару №2 від 30.01.2023 року, банківський платіжний документ №12 від 13.03.2023 року, банківський платіжний документ №9 від 30.01.2023 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару №7308 від 18.05.2023 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-пролажу товарів № SY2211 від 17.12.2022 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 30.01.2023 року, договір про надання послуг митного брокера №26 від 27.10.2022 року.

Харківською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару № №UA807000/2023/000195/2 від 23 травня 2023 року.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.

Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.

Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Харківською митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.

На вищевказаний запит позивачем було подано до митного органу договір транспортно-експедиторського обслуговування №HSVB28112022 від 18 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «СВ БРОК» (Експедитором) та ТОВ ««Вігель» (Клієнт), рахунок на оплату №2305053 від 18 травня 2023 року, платіжну інструкцію №137 від 22 травня 2023 року на суму 144 874,41 грн. та платіжну інструкцію №138 від 23 травня 2023 року на суму 100 000,00 грн.

Суд вважає необґрунтованими зауваження митного органу до платіжних доручень №№ 9, 12, платіжних інструкцій №№ 137, 138 та рахунку № 2 від 30.01.2023, з огляду на наступне.

Так, в рахунку (інвойсі) № 2 від 30.01.2023 зазначено, що товар відправляється з порту м. Ксінганг, Китай (shipment from Xingang, China) до України.

Позивачем було подано до митного органу договір транспортно-експедиторського обслуговування №HSVB28112022 від 18 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «СВ БРОК» (Експедитором) та ТОВ ««Вігель» (Клієнт).

Також, позивачем до митного оформлення було надано довідку складену ТОВ «СВ БРОК», згідно якої TOB «СВ БРОК» підтверджує, що відповідно до договору транспортно- експедиторського обслуговування № HSVB28112022 від 18.11.2022 р., TOB «ВІГЕЛЬ» були надані послуги з перевезення вантажу в контейнері MRSU6065010 згідно коносаменту HBL № WMSS23032175. Загальна сума транспортних витрат до митного кордону України становить: 163 565,41 грн., яка включає: Морський фрахт з порту XINGANG, Китай до порту Гданськ, Польща - 53 755,84 грн.; Навантажувально-розвантажувальні роботи у порту Гданськ, Польща, перевалка вантажу із контейнера у авто - 64 275,66 грн.; Автоперевезення з Гданську, Польща до пункту пропуску Рава-Руська, Україна прямує у авто з номерними знаками НОМЕР_1 / НОМЕР_2 - 45 533,91 грн.

Згідно рахунку №2305053 від 18 травня 2023 року складеного TOB «СВ БРОК» вартість послуги з організації морського перевезення за межами території України склала - 53755,84 грн., послуги з організації перевалки вантажу та послуга з організації вантажно-розвантажувальних робіт за межами території України склала - 64275,66 грн., послуги з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Гданськ, Польща - Рава-Руська, Україна, а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 склала - 45533,91 грн., послуги з організації міжнародного перевезення вантажу за маршрутом: Рава-Руська, Україна - м. Харків, Україна, а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 склала - 77209,66 грн., винагороди експедитора на території України склала - 500,00 грн., транспортно-експедиторських послуг на території України склала - 2916,12 грн.

Згідно платіжних інструкцій №137 від 22.05.2023 року та №138 від 23.05.2023 року позивачем сплачено перевезення товару.

Так, вказані платіжні інструкції засвідчені підписом та печаткою обслуговуючого банку позивача та в полі «Призначення платежу» містять посилання на Рахунок Експедитора, в якому, в свою чергу, є, зокрема, посилання на договір транспортно-експедиторського обслуговування, що з урахуванням відомостей, зазначених в інших документах, наданих позивачем до митного оформлення, давало можливість останньому ідентифікувати платежі з партією товару та підтвердити розмір заявленої позивачем митної вартості товару.

Крім того, позивачем на підтвердження оплати товару до митного оформлення надавались платіжне доручення №9 на суму 7776,00 доларів США та платіжне доручення №12 на суму 18 144,00 долари США.

Відповідач посилався на те, що платіжні доручення №№ 9, 12 надані з порушенням вимог постанови Правління НБУ № 216.

Проте, митний орган ані в оскаржуваному рішенні, ані у відзиві на позовну заяву не конкретизовано та не обґрунтовано вказані недоліки.

Відповідно до частини 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.

Так, митним органом прийнято рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000195/2 від 23 травня 2023 року.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, митним органом при визначенні митної вартості застосовувався 6 (резервний) метод визначення митної вартості.

Згідно зі ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень пунктів 2,4 частини другої статті 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

При цьому, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У постанові Верховного суду від 25 травня 2021 року у справі №520/10386/2020 вказав, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості. Верховним Судом було зазначено, що кожна окрема одиниця товару (у вказаній справі товаром були також велокомплектуючі), яка підлягав декларуванню має власні повністю індивідуалізовані характеристики, які впливають на ціну, що підтверджується специфікацією. Відтак висновки митного органу про необхідність коригування товарів у кілограмах є помилковими.

Верховний Суд в постанові від 24 листопада 2021 року у справі №520/11059/2020 зазначив, що застосування митницею ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, з огляду на спрацювання модуля АС АУР, суди в даному випадку визнали необґрунтованим оскільки вважали, що індивідуальні характеристики того чи іншого товару можуть бути з`ясовані лише шляхом порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару.

Також, Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок, що контролюючий орган визначив митну вартість не окремої одиниці товару, як це було зроблено платником податків під час подання митної декларації, а одного кілограма товару, попри те, що кожна окрема одиниця товару має власні індивідуальні характеристики, які й впливають на формування його ціни. Верховний Суд у вказаній постанові зробив висновок щодо посилань митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості на ненадання декларантом інформації щодо подібних та ідентичних товарів, суди вважали, що сама по собі відсутність таких відомостей не обґрунтовує неможливість визнання заявленої митної вартості товару.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 13 січня 2022 року у справі №520/11061/2020 зазначив, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосування другорядних методів.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом зокрема використанні ціни за кілограм товару, що є некоректним, оскільки товари в даному випадку є штучними виробами та можуть мати різні антропометричні показники, характеристики та відповідно вартість.

При цьому, оскаржуване рішення не містять порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.

З огляду на викладене, рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000195/2 від 23 травня 2023 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель» (просп. Героїв Сталінграда, 39, м. Харків, Харківська обл., 61105) до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44017626, вул. Короленка, 16 Б, м. Харків, Харківська обл., 61003) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA807000/2023/000195/2 від 23 травня 2023 року.

Стягнути з Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44017626, вул. Короленка, 16 Б, м. Харків, Харківська обл., 61003) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель» (код ЄДРПОУ 44357093, просп. Героїв Сталінграда, 39, м. Харків, Харківська обл., 61105) сплачений судовий збір в сумі 4219 (чотири тисячі двісті дев`ятнадцять) грн. 58 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.