Ухвала

від 22.03.2024 по справі 520/19699/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 березня 2024 р. Справа № 520/19699/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Перцової Т.С.,

Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/19699/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель»

до Харківської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель» до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

На зазначене рішення суду Харківською митницею подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 року по справі № 520/19699/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель» до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху.

Надано відповідачу строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.02.2024 повторно направлено ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 про залишення без руху апеляційної скарги Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/19699/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вігель" до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Надано Харківській митниці строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Роз`яснено заявнику апеляційної скарги, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/19699/23, з інших підстав, ніж наведені у заяві від 25.01.2024 з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, 12.02.2024 від апелянта надійшла уточнена заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якої відповідач стверджує, що рішення від 02.10.2023 ним було отримано 04.10.2023, на підтвердження чого надано першу сторінку із відміткою реєстраційного штемпеля. Крім того, зазначив про некоректну роботу системи "Електронний суд" з 03.11.2023 по 06.11.2023, на підтвердження чого надав скріншоти повідомлень, що надходили за цей період, де перші повідомлення надійшли вже після закінчення робочого дня. Відповідач зазначає, що вказані обставини підтверджують факт неякісної роботи системи "Електронний суд", що в свою чергу, зумовило подання апеляційної скарги лише 07.11.2023. З огляду на вказане, вважає поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та просить його поновити.

Головуючий суддя Перцова Т.С. перебувала у щорічній відпустці в період з 12.02.2024 по 15.03.2024 включно.

Перевіривши доводи заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на першу сторінку оскаржуваного рішення із відміткою про реєстрацію, оскільки дата реєстрації копії оскаржуваного рішення беззаперечно не підтверджує надходження такого саме в день реєстрації, враховуючи наявність довідки про доставку електронного документа в системі "Електронний суд". Крім того, вказаним доводам апелянта вже надавалась оцінка судом в ухвалі від 01.02.2024.

Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Вища рада правосуддя рішенням від 17.08.2021р. за №1845/0/15-21 затвердила «Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

З 05.10.2021р. почали функціонувати підсистеми «Електронний суд», «Електронний кабінет» та підсистема відеоконференцзв`язку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС, передбачено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п.37 розділу ІІІ Положення наведеного розділу, підсистема «Електронний суд» забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.

До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Таким чином, у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС з 05 жовтня 2021 року, обмін документами та інформацією (надсилання та отримання документів та інформації, спільна робота з документами) між судами, іншими органами та установами в системі правосуддя, учасниками судового процесу, здійснюється в електронній формі.

Відповідно пункту 2 частини 6 статті 251 КАС ннем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. (п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України).

Відповідно до п. 42 розділу ІІІ Положення, засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.

Отже, аналіз наведених норм у системному зв`язку з положенням пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що оскільки днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, а сервіс Електронного кабінету ЄСІТС за приписами Положення про ЄСІТС є саме такою адресою, то надсилання процесуальних документів за допомогою підсистем ЄСІТС «Електронний кабінет» та «Електронний суд» є днем вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 96) оскаржуване рішення було доставлено до електронного кабінету відповідача за допомогою системи "Електронний суд" 02.10.2023 о 23:27 (неробочий час). Таким чином, датою вручення копії вказаного рішення вважається 03.10.2023 (наступний робочий день).

Отже, строк на апеляційне оскарження сплив 02.11.2023.

Апеляційну скаргу ж подано до суду апеляційної інстанції лише 07.11.2023, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, встановленого положеннями частини другої статті 295 КАС України.

Доводи відповідача про некоректну роботу системи "Електронний суд" у період з 03.11.2023 по 06.11.2023 колегія суддів оцінює критично, оскільки надані апелянтом скріншоти електронного кабінету Харківської митниці за вказаний період не підтверджують беззаперечно неможливість подання апеляційної скарги. Ненадходження повідомлень в період з 03.11.2023 по 06.11.2023 жодним чином не пояснює неможливість подання апеляційної скарги у визначений законом строк та не підтверджує наявність технічних проблем системи "Електронний суд".

Слід також зазначити, що у зазначений відповідачем період (з 03.11.2023 по 06.11.2023) 04.11.2023 та 05.11.2023 є вихідними днями, що може бути поясненням відсутності нових повідомлень та надходження будь-яких документів у ці дні.

Інших доказів на підтвердження обставин щодо некоректної роботи системи "Електронний суд", зокрема актів, складених відповідачем, повідомлень Державної судової адміністрації або адміністратора відкритого середовища ЄСІТС Державного підприємства «Центр судових сервісів», скріншотів із відображенням помилок при спробі формування апеляційної скарги, тощо, відповідачем не надано.

Крім того, апелянт жодним чином не був обмежений в праві подання апеляційної скарги іншими передбаченими законом способами (нарочно, засобами поштового зв`язку), однак з незрозумілих суду причин, таким правом не скористався.

Таким чином, відповідачем не наведено підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення скаржника та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для направлення цієї апеляційної скарги в період з 03.10.2023 (дати отримання копії рішення суду першої інстанції) по 07.11.2023 (день подання апеляційної скарги).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Креуз проти Польщі»).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, оцінивши доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не підтверджені документально, не є об`єктивними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Отже, беручи до уваги пропуск відповідачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, відсутність належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2023 по справі № 520/19699/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вігель» до Харківської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. ПерцоваСудді В.Б. Русанова С.П. Жигилій