Рішення

від 20.09.2023 по справі 560/6814/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/6814/23

РІШЕННЯ

іменем України

20 вересня 2023 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представника позивача - Підлісного О. В., представників відповідача - Казарець О.В., Бондар О.В., Дмитрієвої О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині: винесення наказу №254-П від 30.01.2023 про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , та складання за результатами акту №1527/22-01-24-06/2386203691 від 15.02.2023; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0031832406 від 27.03.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом протиправно винесено наказ №254-П від 30.01.2023 та акт від 15.02.2023 № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки. Подано заперечення, на яке 22.03.2023 Головним управління ДПС у Хмельницькій області надано відповідь від 22.03.2023 у якій залишино в силі висновки зроблені в Акті перевірки. 04.04.2023 позивачем отримане податкове повідомлення - рішення №0031832406 від 27.03.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 772 874,37 грн. Вважає, що податкове повідомлення-рішення, що винесене незаконно та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 03.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується з заявленими позовними вимогами, оскільки при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, наказу та акту, відповідач діяв на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим законодавством.

Позивач подав відповідь на відзив у якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень та просив суд адміністративний позов задовольнити.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якій зазначено, що проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та складення за її результатами акту перевірки є законними, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду від 08.09.2021 по справі №816/228/17.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов з урахуванням уточнених позовних вимог у якому просить відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 03.07.2023 року прийнято до розгляду заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог.

Протокольною ухвалою суду від 19.07.2023 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд адміністративний позов задовольнити.

Представники Головного управління ДПС у Хмельницькій області в судовому засіданні заперечили проти позову з підстав, викладених у відзиві, вважають, що відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем, кодом основного виду економічної діяльності є 22.23 - Виробництво будівельних виробів із пластмас.

На підставі наказу №254-П від 30.01.2023, встановлено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за період діяльності з 17.07.2020 по 27.01.2023.

На підставі направлення від 30.01.2023 №491 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, здійснена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по імпортних контрактах від 07.12.2021 №07122021, від 10.02.2022 № 10022022 та по експортних контрактах від 17.07.2020 №2020-03, від 27.04.2021 № 2021-02, за період з 17.07.2020 по 27.01.2023.

Відповідно до наказу №281-П від 03.02.2023 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 30.01.2023 № 254-П та направлення від 30.01.2023 №491 вручені під підпис ФОП ОСОБА_1 31.01.2023.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2023 № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки за висновками якого встановлено наступні порушення:

- вимог п. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортними операціями, а саме:

по контракту № 07122021 від 07.12.2021 в результаті чого порушено Faymonville Distribution AG, Люксембург граничні строки розрахунків, а саме: в сумі 25000,00 Євро з 10.12.2022 на 49 днів, в сумі 20000,00 Євро з 26.11.2022 по 27.01.2023 на 63 дні, в сумі 10000,00 Євро з 19.12.2022 по 27.01.2023 на 40 днів в сумі 20000,00 Євро з 03.01.2023 по 27.01.2023 на 25 днів, в сумі 20000,00 Євро з 23.01.2023 по 27.01.2023 на 6 днів,

по контракту №10022022 від 10.02.2022 в результаті чого порушено граничні строки розрахунків Sturtz Maschinenbau gmbh, Німеччина, в сумі 30000,00 Євро з 31.10.2022 по 27.01.2023 на 36 днів;

- п. 2 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п. 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в результаті чого порушено граничні строки надходження валютної виручки по контракту №2021-02 від 27.04.2021 з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща в сумі 41748,00 Євро (сорок одна тисяча сімсот сорок вісім євро, 00 євроцентів), а саме: в сумі 26548,00 Євро з 30.11.2022 по 27.01.2023 на 59 днів в сумі 15200,00 Євро з 17.12.2022 по 27.01.2023 на 42 дні.

08.03.2023 позивачем подано до Головного управління ДПС у Хмельницькій області заперечення на акт від 15.02.2023, у якому останній не погоджується із актом перевірки, так як зроблені висновки є передчасними та такими, що не відповідають дійсності.

22.03.2023 посадовими особами відповідача розглянуто заперечення до акту перевірки та встановили, що останній є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 27.03.2023 №0031832406, яким до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 772874,37 грн.

Позивач не погоджуючись із прийнятим наказом, актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями п.п. 75.1.2 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Cудом встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 30.01.2023 № 254-П, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОН ОСОБА_1 з питань дотримання установлених Національним банком України строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України (далі - НБУ) про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по імпортних контрактах від 07.12.2021 № 07122021, 10.02.2022 №10022022 та по експортних контрактах від 17.07.2020 №2020-03, 27.04.2021 № 2021-02, за період з 17.07.2020 по 27.01.2023.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 15.02.2023 № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення - рішення форми С від 27.03.2023 № 0031832406, яким нарахована пеня в сумі 772 874.37 грн.

Суд враховує висновки, що зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 816/228/17, які полягають у наступному "у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу на її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. При чому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час її призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.»

Щодо посилання позивача та карантинні обмеження та введення в Україні воєнного стану, то суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 24.11.2022, у підпункті 69.2 абзац третій викладено в такій редакції: «б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7. 78.1.8. 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів)».

Підпунктом 69.2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України встановлено право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Станом на час проведення документальної позапланової перевірки позивача підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідних положень» ПК України не передбачав необхідність попереднього звернення до платника податків із відповідним запитом у відповідності до п. 78.1.1 ст. 78 ПК України.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що документальна позапланова виїзна перевірка від 15.02.2023 №1527/22-01-24-06/2386203691 була здійснена незаконно.

Так як, листами ДПС України від 06.12.2022 №15770/7/99-00-07-05-01-07, 02.01.2023 №29/7/99-07-05-01-07, від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07, від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 отримано від НАБ інформацію, про порушення позивачем валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та валютної виручки за експортними операціями.

Судом встановлено, що позапланову документальну перевірку позивача проведено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Законом України "Про валюту і валютні операції" та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення Covid-19.

Також спірний наказ про проведення перевірки прийнятий в період дії воєнного стану в Україні, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII).

У зв`язку з введенням воєнного стану на території України до податкового законодавства внесено зміни з метою врегулювання податкових правовідносин в умовах воєнного стану. Зокрема, Законами України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", від 12.05.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", від 03.11.2022 № 2719-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (далі Закони № 2120-ІХ, № 2260-ІХ та № 2719-ІХ відповідно) було внесено зміни до ПК України щодо визначення особливостей з регулювання податкових правовідносин в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Так, пунктом 69 Перехідних положень ПК України було встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно пп.69.2 п.69 Перехідних положень ПК України, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

Відтак, податковим законодавством надано право контролюючим органам в період дії воєнного стану призначати та проводити документальні позапланові перевірки з підстав, визначених, Податковим законодавством.

Щодо порушення строків розрахунків по імпортному контракту №07122021 від 07.12.2021 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 - VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

У відповідності до ч. З ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як слідує з частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Суд зазначає, що до перевірки надано контракт № 07122021 від 07.12.2021 між ФОП ОСОБА_2 (покупцем) С.Л. та Faymonville Distribution AG (м.Вайсвампах, Люксембург) в особі директора Арнольда Люксена (продавець) на поставку напівпричіпа Float-31-12-7.700- 22.5-2.55-( Economy). Умови та строки поставки: згідно умов контракту, зазначених в пункті 4.3. Загальна сума контракту 95000,00 Євро). Умови оплати: авансовий платіж 25000,00 Євро до 10.12.2021. Згідно додаткової угоди 1 від 27.05.2022 до контракту від 07.12.2021 № 07122021, п.З та п.4, викладено в наступній редакції: п. З Умови платежу: пп.3.1 авансовий платіж 25000,00 Євро покупець платить продавцю до 10.12.2021. Остаточних розрахунок 70000,00 Євро покупець сплачує частково до моменту передачі обладнання продавцем. У випадку якщо продавець не отримає всієї обумовленої вартості, він не має права не відвантажувати обладнання; пп.3.2. пов`язані з виконанням даного контракту витрати та комісія банка продавця несе продавець. Витрати та комісію банка покупця несе покупець; п. 4 Строки і умови поставки: пп. 4.1. продавець відвантажить обладнання згідно умов зазначених в пп.4.3 тільки після виконання покупцем умов платежу, згідно п.3.1 даного контракту. Пп. 4.2 обладнання повинне бути готове до відвантаження після отримання повної оплати від покупця, згідно п.п.3.1 даного контракту.

Позивачем здійснено попередню оплату на користь нерезидента Faymonville Distribution AG, (Люксембург) в загальній сумі 95000.00 Євро/ 3036548.50 гри згідно:

- платіжного доручення № 3 від 10.12.2021 на суму 25000.00 Євро (виписка банку від 10.12.2021 на суму 25000,00 Євро/ 766932.50 грн. (граничний строк розрахунків 09.12.2022));

- платіжного доручення № 22 від 25.05.2022 на суму 20000,00 Євро (виписка банку від 30.05.2022 на суму 20000,00 Євро/ 623626,00 грн. (граничний строк розрахунків 25.11.2022));

- платіжного доручення № 29 від 22.06.2022 на суму 10000,00 Євро (виписка банку від 22.06.2022 на суму 10000,00 Євро/ 308610,00 грн. (граничний строк розрахунків 18.12.2022));

- платіжного доручення № 31 від 06.07.2022 на суму 20000,00 Євро (виписка банку від 07.07.2022 на суму 20000,00 Євро/ 596244,00 грн. (граничний строк розрахунків 02.01.2023));

- платіжного доручення № 33 від 27.07.2022 на суму 20000,00 Євро (виписка банку від 27.07.2022 на суму 20000,00 Євро/ 741136,0 0 грн. (граничний строк розрахунків 22.01.2023)).

Судом встановлено, за період, що підлягав перевірці, поставка напівпричіпа Float-31-12-7.700-22.5-2.55- (Economy) на адресу позивача не здійснювалася.

Станом на 27.01.2023 (останній день періоду, що підлягав перевірці) у позивача виникла дебіторська заборгованість по контракту №07122021 від 07.12.2021 в загальній сумі 95000.00 Євро. В результаті чого порушено граничні строки розрахунків з імпорту товару на 49 днів в сумі 25000.00 Євро за період з 10.12.2022 по 27.01.2023, на 63 дні в сумі 20000.00 Євро за період з 26.11.2022 по 27.01.2023, на 40 днів в сумі 10000,00 Євро за період з 19.12.2022 по 27.01.2023, на 25 днів в сумі 20000,00 Євро за період з 03.01.2023 по 27.01.2023, на 6 днів в сумі 20000,00 Євро за період з 23.01.2023 по 27.01.2023.

Факт порушення законодавчо встановлених строків здійснення імпортних операцій підтверджується: контрактом №07122021 від 07.12.2021 з Faymonville Distribution AG. (Люксембург) з додатками до нього (технічні дані напівпричіпа Float-31-12-7.700-22.5- 2.55) та додатковою угодою від 27.05.2022 №1 зі змінами до контракту № 07122021 від 07.12.2021; платіжними дорученнями (№ 3 від 10.12.2021, № 22 від 25.05.2022, № 29 від 22.06.2022, № 31 від 06.07.2022. №33 від 27.07.2022); банківськими виписками акціонерного товариства «Сенс Банк» по валютному рахунку (EUR) за 10.12.2021, 30.05.2022. 22.06.2022. 07.07.2022, 27.07.2022.

Нарахована сума пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному контракту №07122021 від 07.12.2021 становить 402 240,63 грн.

Судом встановлено, що позивачем ні під час проведення перевірки, ні до заперечень на акт перевірки не надавався висновок, щодо продовження строків розрахунків по імпортному контракту № 07122021 від 07.12.2021, документи щодо звернення до суду, міжнародного комерційного арбітражу з позовною заявою про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку передбаченого зовнішньоекономічним контрактом, або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку.

Щодо посилання позивача на наявності невідворотних обставин, які підтверджено Торгово-промисловою палатою України (ТПП України) суд зазначає наступне.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (введення воєнного стану чи початку бойових дій) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України (далі -ТПП) та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, затвердженого Рішенням Президії ТПП України 18 грудня 2014 року №44(5) (далі - Регламент ТПП) визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин, перелічених у ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідним договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Згідно з Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської дiяльностi по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору i виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Відтак, ТПП України листом повідомила «всіх, кого це стосується» про те, що з 24 лютого 2022 року зазначені обставини є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської дiяльностi України. Але Регламентом ТПП лист не визначено таким документом як сертифікат, що засвідчує настання форс-мажорних обставин, виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Отже, лист ТПП України не є сертифікатом, що засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Таким чином, вимоги Закону №2473-VІІІ і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин.

Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 №44(5).

Статтею 4 Регламенту розмежовано компетенції ТПП України та регіональних палат.

Відповідно до статей 4.1 та 4.2 4.1., Торгово-промислова палата України здійснює засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до умов зовнішньоторговельних угод та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції Торгово-промислової палати України.

Регіональні торгово-промислові палати здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної торгово-промислової палати.

Судом встановлено, що умовами імпортного контракту № 07122021 від 07.12.2021 з Faymonville Distribution AG (м. Вайсвампах, Люксембург) передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобов`язань по даному контракту, якщо воно виникло внаслідок обставин непереборної сили, а саме: пожежі, повені, землетрусу, війни, громадянської війни, страйки, локаутів). При цьому термін виконання зобов`язань по контракту переноситься відповідно часу, на протязі якого діяли дані обставини, але не більше 4-х місяців, що відносяться до форс-мажорних (пункт 8 Контракту).

Згідно з п. 9.5 контракту від 07.12.2021 термін його дії - до 01.07.2022. Зміни щодо терміну дії контракту до нього не вносилися, а тому він припинив свою дію 01.07.2022.

Крім того, позивачем надано додаткові угоди № б/н від 08.12.2021, № 1 від 27.05.2022, № 2 від 17.01.2023 до контракту № 07122021 від 07.12.2021, якими нібито вносилися певні зміни до умов основного контракту.

Запитом, що направлявся відповідачем від 09.05.2023 № 8008/5/22-01-24-05 до Чернівецької митниці про надання інформації та або копій документів, які надавалися позивачем для митного оформлення транспортного засобу за МД від 17.02.2023 № 23 UA4080400009551U7, зокрема додаткових угод № б/н від 08.12.2021, № 1 від 27.05.2022, № 2 від 17.01.2023 до контракту № 07122021 від 07.12.2021.

Також, листом від 12.05.2023 № 7.2-08-01/7.2-28.4-03/8.16/3615 Чернівецькою митницею повідомлено, що ФОП ОСОБА_1 не подавав до митного оформлення документи, що зазначені в листі, а також додаткові угоди не зазначені в митній декларації від 17.02.2023 №23UA408040000955U7 в графі 44-4103 доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту).

Судом встановлено, що позивач надає копію угоди від 08.12.2021, де поставка товару нібито має відбуватися згідно умов CFR м. Одеса, ДП "Одеський морський торговельний порт". Так, продавець зобов`язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару у визначений пункт призначення, а на продавця покладається обов`язок митного оформлення товару для експорту.

Суд дослідивши умови поставки згідно Інкотермс, встановив, що вони для кожної із сторін є кардинально іншими. Відтак, у випадку поставки на умовах EXW Люксембург, витрати на транспортування та митне оформлення лягають на позивача, у випадку ж постачання на умовах CFR витрати лягатимуть на продавця. Проте, вартість всієї суми контракту є незмінною і становить 95000 Євро.

Також, позивач надає копію угоди від 17.01.2023, де нібито вносяться зміни до контракту та умови поставки напівприцепу такі ж самі, як визначалися первісно - EXW Люксембург.

Відтак, суд погоджується із позицією відповідача, що позивач створив видимість укладання додаткових договорів до контракту від 07.12.2021, задля того, щоб уникнути відповідальності у вигляді нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту напівпричепа.

ФОП ОСОБА_1 надано копію сертифікату Хмельницької Торгово- промислової палати №6800-23-1337 від 17.03.2023 про форс - мажорні обставини, виданому на № 31-01/23 від 31.01.2023.

Суд під час розгляду справи враховує висновок Верховного Суду, який зазначений в постанові від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, згідно якого якщо зобов`язання виконати можливо, але це стало складніше або економічно невигідно - це не є форс-мажором.

Судом встановлено, що позивач мав можливість змінити умови поставки товару - напівпричепу та обрати спосіб доставки, який би дозволив вчасно виконати зобов`язання перед контрагентом - резидентом.

Так, в спірних правовідносинах прострочення виконання контракту в частині поставки товару допущено нерезидентом - Faymonville Distribution AG, (Люксембург). Проте, сертифікат про наявність форс-мажорних обставин видано на запит позивача.

Враховуючи норми Закону № 2473 - VIII, підтверджувати наявність форс-мажорних обставин, що зробили неможливим виконання умов контракту від 07.12.2021 мав би нерезидент - Faymonville Distribution AG. Крім того, позивач стверджує, що нерезидент не міг доставити товар в Україну через закриття морського порту м. Одеса та наявністю мінної загрози в Чорному морі.

Тому, наданий позивачем сертифікат Хмельницької ТПП, не може братися до уваги як такий, що підтверджує існування форс-мажорних обставин при виконанні умов контракту з боку нерезидента Faymonville Distribution AG.

Також, довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) за реквізитами Faymonville Distribution AG відсутня.

Верховним Судом, у постановах від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21, зазначено, форс-мажорні обставини не мають преюдиційний характер, і при їх виникненні сторона, яка посилаєшся на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, а й те. що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку.

Щодо порушення строків розрахунків по імпортному контракту № 10022022 від 10.02.2022 суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 - VIII, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. З ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з частиною 8 статті 13 Закону № 2473-VIII, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Відтак, судом встановлено, що за висновками перевірки позивачем порушено п. 3 ст.13 Закону № 2473-VIII, п.142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану».

Судом встановлено, що під час проведення перевірки надано контракт № 10022022 від 10.02.2022 між ФОП ОСОБА_1 та Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, в особі генерального директора ОСОБА_3 на поставку високоефективної чотирьохголової зварювальної машини з комплектом контра зварювання HSM-T-DRIVE ContourLine на загальну суму 194766,00 Євро.

Умови та строки поставки: FCA - Нойштадт\Вид-Ротт, строк поставки не більше 90 днів від першої оплати.

Умови оплати: авансовий платіж 30000,00 Євро; залишкова сума буде виплачуватися шляхом переказу SWIFT на банківський рахунок продавця. Переказ має бути здійсненим до відвантаження товару.

На виконання умов контракту №10022022 від 10.02.2022 позивачем здійснено попередню оплату на користь нерезидента - ОСОБА_4 згідно платіжного доручення № 116 від 04.05.2022 на суму 30000,00 Євро, (виписка банку від 04.05.2022 на суму 30000,00 Євро/ 924864,00 грн. (граничний строк розрахунків 30.10.2022)).

В зв`язку з невиконанням умов контракту №10022022 від 10.02.2022 нерезидентом- Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, 05.12.2022 повернуто кошти в сумі 30000,00 Євро на банківський рахунок ФОП ОСОБА_1 , відкритий в АТ «ОТП Банк» згідно SWIFT - повідомлення. Кошти зараховано на банківський рахунок 05.12.2022.

За висновками перевірки станом на 05.12.2022 у позивача існувала дебіторська заборгованість по контракту №10022022 від 10.02.2022 з Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, в сумі 30000,00 Євро терміном 36 днів (з 31.10.2022 по 05.12.2022).

Факт порушення законодавчо встановлених строків здійснення імпортних операцій підтверджується: контрактом №10022022 від 10.02.2022 з Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, платіжним дорученням від 05.04.2022 № 116, SWIFT повідомленням від 05.12.2022, банківськими виписками акціонерного товариства «ОТП Банк» по валютному рахунку (EUR) від 05.12.2022.

Нарахована сума пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному контракту від 10.02.2022 № 10022022 становить 117 966,78 грн.

Відтак, листи ФОП ОСОБА_1 від 07.07.2022 про повернення коштів, та ОСОБА_4 , Німеччина від 03.10.2022 не є документами, які можуть засвідчувати факт наявності форс-мажорних обставин у конкретних правовідносинах.

Суд бере до уваги, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, як саме форс - мажорні обставини пов`язані з введенням воєнного стану в Україні безпосередньо вплинули на неможливість виконання зобов`язань за контрактом від 10.02.2022, посилання на воєнний стан в Україні не може визнаватися належною підставою для невиконання своїх зобов`язань по контракту.

Довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни відповідно до умов контракту щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин не надана.

Судом не встановлено, а позивачем не надано жодних доказів, що б свідчили про протиправність висновків податкового органу, щодо вимог порушення податкового законодавства за зазначеним контрактом.

Щодо порушення строків розрахунків по експортному контракту № 2021-02 від 27.04.2021 судом встановлено таке.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Під час проведення перевірки позивачем надано експортний контракт № 2021-02 від 27.04.2021, укладено з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O, Poland, предмет контракту: металеві рамки (код товару 7326909890). Контракт підписано зі сторони нерезидента ОСОБА_5 і Т. Рохлофф, зі сторони резидента ФОП ОСОБА_1 .

Умови поставки: FCA - м. Кам`янець - Подільський та DAP Дзецьмерово, Курник, Польща (INCOTERMS 2010). Умови оплати: 100 % оплата після отримання товару на склад покупця. Вартість контракту: 100 000.00 Євро, згідно додаткової угоди від 01.06.2021 №1 - 200000,00 Євро. Банківські реквізити нерезидента: NIP: PL 7831798010, REGON: 382618391, KRS: 0000772758; IBAN; SWIFT. Юридична адреса: 62-035 ul.Katowicka, 39, Dziecmierowo, Komik, Poland.

На виконання умов експортного контракту № 2021-02 від 27.04.2021 ФОП ОСОБА_1 експортовано вироби з чорних металів, виготовлені комбінованим способом, металеві рамки для зберігання МПК розміром 4220*2313*41 мм на загальну суму 184 540,00 Євро/ 5 769 309,95 грн. на підставі митних декларацій:

від 08.06.2021 №UA408160/2021/003399 на суму 1 700,00 Євро/717794,77 грн. (граничний строк надходження валютної виручки 07.06.2022);

від 22.06.2021 №UA408160/2021/003711 на суму 31 000,00 Євро/1000934,20 грн. (граничний строк надходження валютної виручки 21.06.2022);

від 06.08.2021 №UA400020/2021/000752 на суму 30 000,00 Євро/956892,00 грн. (граничний строк надходження валютної виручки 05.08.2022);

від 22.11.2021 №UA400020/2021/002358 на суму 45 600,00 Євро/1367069,76 грн. (граничний строк надходження валютної виручки 21.11.2022);

від 30.11.2021 №UA400020/2021/002518 на суму 41 040,00 Євро/1257798,02 грн. (граничний строк надходження валютної виручки 29.11.2022);

від 17.12.2021 №UA400020/2021/002778 на суму 15 200,00 Євро/468 821,20 грн. (граничний строк надходження валютної виручки 16.12.2022).

Нерезидентом Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, здійснено оплату по контракту №2021-02 від 27.04.2021 шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок ФОП ОСОБА_1 в загальній сумі 142 792,00 Євро/ 4 480 644,36 грн. згідно виписок АТ «ОТП БАНК» від : 27.07.2021 в сумі 10 952,00 Євро /347 987,18 грн; 27.07.2021 в сумі 15 000,00 Євро /476 335,28 грн; 25.08.2021 в сумі 15 000,00 Євро /466 152,28 грн; 29.09.2021 в сумі 32 300,00 Євро /100 1606,21 грн; 30.09.2021 в сумі 9 500,00 Євро /293 947,73 грн; 01.12.2021 в сумі 13 300,00 Євро /410 490,88 грн; 05.01.2022 в сумі 15 200,00 Євро /466 993,93 грн; 07.02.2022 в сумі 31 540,00 Євро /1 017 130,87 грн.

За висновками перевірки станом на 27.01.2023 (останній день періоду, що перевірявся) по експортному контракту №2021-02 від 27.04.2021 з нерезидентом Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, рахувалася дебіторська заборгованість в сумі 41 748,00 Євро, в результаті чого порушено граничні строки надходження валютної виручки в сумі 41 748,00 Євро, а саме: на 59 днів в сумі 26 548,00 Євро з 30.11.2022 по 27.01.2023, на 42 дні в сумі 15 200,00 Євро з 17.12.2022 по 27.01.2023.

Факт порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки підтверджується: контрактом № 2021-02 від 27.04.2021 з нерезидентом Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, додатковою угодою до нього № 1 від 01.06.2021; SWIFT повідомленням від 27.07.2021, 25.08.2021, 29.09.2021, 30.09.2021, 01.12.2021, 05.01.2022, 07.02.2022, банківськими виписками акціонерного товариства «ОТП Банк» по валютному рахунку (EUR) від 27.07.2021, 25.08.2021, 29.09.2021, 30.09.2021, 01.12.2021, 05.01.2022, 07.02.2022.

Нарахована сума пені за порушення граничних строків розрахунків по експортному контракту від 27.04.2021 № 2021-02 становить 252 666,96 грн.

До заперечень на акт документальної перевірки та до позовної заяви позивачем також надано копії: договору від 21.06.2021 з Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, контракту № 2019-01 від 20.05.2019, укладеному між ФОП ОСОБА_1 з Sturtz Maschinenbau GmbH, додаткової угоди № 1 від 14.09.2020 до контракту № 2019-01 від 20.05.2019, акта звірки розрахунків станом на 14.09.2020 між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 , акта зарахування зустрічних вимог від 14.09.2020 між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 , картки рахунку 362 по Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2023 по контракту № 2019-01 від 20.05.2019, контракту № 100218 від 10.02.2018, укладеного між між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , угоди № 1 від 20.04.2018 до контракту № 100218 від 10.02.2018, укладеного між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_1 , додаткової угоди № 2 від 14.09.2020 до контракту № 100218 від 10.02.2018, укладеного між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 , зарахування зустрічних вимог від 14.09.2020 між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 , картки рахунку 632 по Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 31.03.2023 по контракту № 100218 від 10.02.2018, копія АТ «ОТП Банк» від 30.09.2020 № 52-1/2777-БТ.

Судом встановлено, що з наданих позивачем документів вбачається, що позивачем з ОСОБА_4 , Німеччина, укладено імпортний контракт № 100218 від 10.02.2018, предмет контракту - верстати для обробки твердих пластмас або аналогічних твердих матеріалів, оброблюючий центр для ПВХ - Flex Center- 260-РР, для виробництва метало - пластикових вікон та дверей. Загальна вартість контракту 432 160,00 Євро. Додатковою угодою від 14.09.2020 №2 до контракту № 100218 від 10.02.2018 на поставку обладнання сторони домовилися, що можуть проводити розрахунок шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог та погоджувати відсутність взаємозаборгованості за своїми зобов`язаннями.

Станом на 14.09.2020 заборгованість позивача за поставлений товар по імпортному контракту №100218 від 10.02.2018 становила 92 160,00 Євро.

Згідно з акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 14.09.2020 зараховано часткове зобов`язання за імпортною операцією шляхом зустрічних однорідних вимог за експортним контрактом № 2019-01 від 20.05.2019 з Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, в сумі 15 412,00 Євро.

Станом на 14.09.2020 по імпортному контракту №100218 від 10.02.2018 з ОСОБА_4 , Німеччина, рахується кредиторська заборгованість в сумі 76 748,00 Євро.

20.05.2019 ФОП ОСОБА_1 укладено експортний контракт № 2019-01 з Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, згідно умов даного контракту позивачем були експортовані вироби з чорних металів, виготовлені комбінованим способом, металеві рамки для зберігання МПК розміром 4220*2313*41 мм. Загальна вартість контракту 100000,00 Євро.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків до контракту № 2019-01 від 20.05.2019 ФОП ОСОБА_1 відвантажено товар на суму 26 400,00 Євро, нерезиденту ОСОБА_4 , Німеччина, оплачено 10 988,00 Євро. Дебіторська заборгованість Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, на 14.09.2020 по контракту № 2019-01 від 20.05.2019 становить 15 412,00 Євро.

14.09.2020 складено акт зарахування зустрічних однорідних вимог, де Сторона 1: ФОП ОСОБА_1 , Сторона 2: ОСОБА_4 , Німеччина, уклали діючий акт про те, що сторони згідні, що на день підписання цього акту: Сторона 1 зобов`язана сплатити Стороні 2 - 92 160,00 Євро по імпортному контракту № 100218 від 10.02.2018, а Сторона 2 зобов`язана сплатити Стороні 1 в сумі 15 412,00 Євро по експортному контракту № 2019-01 від 20.05.2019. Цим актом припинено зобов`язання за експортним контрактом шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за імпортним контрактом № 100218 від 10.02.2018 ОСОБА_4 , Німеччина, в сумі 15412,00 Євро.

В копії договору від 21.06.2021 між нерезидентом - фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, в особі В. Лис, г-н Т.Рохлофф, нерезидентом - фірмою Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, в особі генерального директора ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог, за яким ФОП ОСОБА_1 станом на 21.06.2021 має грошову вимогу до нерезидента Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, в розмірі 52 700,00 Євро по експортному контракту № 2021-02 від 27.04.2021; нерезидент Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, має грошову вимогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в розмірі 41 748,00 Євро за імпортним контрактом № 100218 від 10.02.2018, з урахуванням часткової оплати за обладнання в сумі 35 000,00 Євро (а саме: 15.09.2020 в сумі 10 000,00 Євро, 29.10.2020 в сумі 10 000,00 Євро, 28.01.2021 в сумі 5 000,00 Євро, 23.02.2021 в сумі 5 000,00 Євро, 31.03.2021 в сумі 5000,00 Євро).

Позивач свою позицію обґрунтовує тим, що зараховані відповідно до договору про зарахування зустрічних однорідних вимог б/н від 21.06.2021, зустрічні вимоги однорідними, внаслідок чого зобов`язання по контракту №2021-02 від 27.04.2021 припиненні.

Проте, суд не погоджується із таким твердженням представника позивача, з підстав наведених нижче.

Суд враховує, що за приписами статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» до видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб`єкти цієї діяльності, належать, зокрема, надання суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України; надання вищезазначених послуг іноземними суб`єктами господарської діяльності суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності України; товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб`єктами господарської діяльності; інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Згідно зі статтями 627, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, визначенні умов договору, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України), зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (стаття 601 ЦК України). Аналогічні положення закріплені також у статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з частиною третьою якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Як вказує Верховний Суд у постанові від 29 грудня 2021 року у справі №826/17678/15, при тлумаченні наведених норм слід виходити з того, що зустрічність вимог передбачає одночасну участь сторін у двох зобов`язаннях, де кредитор за одним зобов`язанням є боржником в іншому. Тобто, сторони одночасно беруть участь у двох зобов`язаннях, і при цьому кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, і навпаки. Що ж до однорідності вимог, то вона визначається їхньою правовою природою та матеріальним змістом (вираженням) і не залежить від підстав, що зумовили виникнення зобов`язань. Це означає, що вимоги вважаються однорідними, якщо зобов`язання сторін стосовно одна до одної мають бути виконані однаково, тоді як підстави виникнення зобов`язань можуть бути різними.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 зробив висновок щодо відповідальності резидента за ненадходження валютної виручки в разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до правової позиції, сформованої в цій постанові, резидент є вільним у виборі форми розрахунків за зовнішньоекономічними операціями з-поміж тих, що не суперечать законам України, а тому перебування таких операцій на валютному контролі саме по собі не спричиняє наслідку у вигляді застосування штрафних санкцій (пені), передбачених статтею 4 Закону №185/94-ВР. Припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог є складовою гарантованого Конституцією України права на свободу підприємницької діяльності та може бути обмежено виключно законами України.

У разі припинення зобов`язання за зовнішньоекономічним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у строк, встановлений нормами Закону №185/94-ВР для розрахунків у іноземній валюті, підстави для притягнення резидента до відповідальності за порушення термінів розрахунків у іноземній валюті (за ненадходження валютної виручки) відсутні, незалежно від підстав виникнення зустрічних однорідних вимог та складу учасників зарахування зустрічних однорідних вимог. Обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та припинення внаслідок цього зобов`язань за зовнішньоекономічним договором підлягають встановленню судом з дослідженням належних щодо цього доказів.

У постанові від 31 січня 2020 року у справі №1340/3649/18 Верховний Суд вказав, що «Для проведення зарахування зустрічних вимог необхідна сукупність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто такими, що випливають зі взаємних зобов`язань між двома особами) та однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.»

Відповідно до пп.5 п.10 розділу III Постанови Правління Національного банку України від 2 січня 2019 року №7 Банк, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності: документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов: вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями; вимоги однорідні: строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги; між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Суд зазначає, про не дотримання обов`язкової умови для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків по експортному контракту, визначеної підпунктом 5 пунктом 10 розділу III цієї Інструкції № 7, оскільки вказані вище вимоги не випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими ж операціями. Водночас, ФОП ОСОБА_1 та нерезидент Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, не мають між собою взаємних зобов`язань. В даному випадку лише позивач має грошову вимогу в сумі 52 700,00 Євро до нерезидента Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, по експортному контракту № 2021-02 від 27.04.2021.

За умовами імпортного контракту № 100218 від 10.02.2018 та експортного контракту № 2019-01 від 20.05.2019 зобов`язаними сторонами є ФОП ОСОБА_1 та нерезидент Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина. Водночас нерезидент Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща, не є стороною вказаних контрактів.

Суд критично ставиться до твердження представників позивача, що зазначені вище контрагенти є спорідненими компаніями та можуть відповідати за зобов`язанням, що виникли перед позивачем, оскільки поданий договір від 21.06.21 року, не містить таких вимог, а лише визначає зобов`язання контрагентів перед позивачем та можливість їх погашення та не регулює наявності однорідних вимог між сторонами.

Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7, встановлено порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та порядок інформування банком Національного банку про дотримання клієнтами-резидентами (крім банків) та банком граничних строків розрахунків.

У п. 5. Інструкції № 7 визначено, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

При цьому розділом III цієї ж Інструкції визначено порядок та підстави завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків. У п. 13 цього ж розділу Інструкції встановлено, що банк відповідно до вимог цієї Інструкції самостійно приймає рішення про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Водночас, у спірних відносинах банком не прийнято рішення про завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентом, яким у цьому випадку є позивач, граничних строків розрахунків по експортному контракту, а навпаки, направлено відповідне повідомлення про виявлені факти ненадходження в установлені Національним банком граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів, товарів, до Національного банку України у порядку, визначеному п. 25 розділу IV Інструкції № 7.

Суд критично оцінує посилання позивача на роз`яснення, надані листом НБУ від 23.03.1999 № 18-211/1872-5495 щодо зарахування зустрічних однорідних вимог. Водночас вказані роз`яснення не є нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню, законодавство, яким обґрунтовано вказані роз`яснення втратили чинність і не регулюють спірні правовідносини.

З огляду на те, що позивач не спростував правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що відсутні правові підстави для задоволення позову.

Зважаючи на висновок суду про безпідставність позовних вимог в силу норм статті 139 КАС України судові витрати не підлягають розподілу.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області - відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 вересня 2023 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя І.І. Тарновецький