Постанова

від 23.01.2024 по справі 560/6814/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/6814/23

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

23 січня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Смілянець А. Е.,

представника відповідача: Казарець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області в частині: винесення наказу №254-П від 30.01.2023 про проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та складання за результатами акту № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 від 15.02.2023;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0031832406 від 27.03.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податковим органом протиправно винесено наказ №254-П від 30.01.2023 та акт від 15.02.2023 № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки. Подано заперечення, на яке 22.03.2023 Головним управління ДПС у Хмельницькій області надано відповідь від 22.03.2023 якою залишено в силі висновки зроблені в Акті перевірки. 04.04.2023 позивачем отримане податкове повідомлення - рішення № 0031832406 від 27.03.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 772 874,37 грн. Вважає, що податкове повідомлення-рішення, що винесене незаконно та підлягає скасуванню.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасуватиоскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судомпершої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) є фізичною особою-підприємцем, кодом основного виду економічної діяльності є 22.23 - Виробництво будівельних виробів із пластмас.

На підставі наказу №254-П від 30.01.2023, встановлено провести документальну позапланову виїзну перевірку позивача, за період діяльності з 17.07.2020 по 27.01.2023.

На підставі направлення від 30.01.2023 №491 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, здійснена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання установлених НБУ строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по імпортних контрактах від 07.12.2021 №07122021, від 10.02.2022 № 10022022 та по експортних контрактах від 17.07.2020 №2020-03, від 27.04.2021 № 2021-02, за період з 17.07.2020 по 27.01.2023.

Відповідно до наказу №281-П від 03.02.2023 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Копія наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 30.01.2023 № 254-П та направлення від 30.01.2023 №491 вручені під підпис ФОП ОСОБА_1 31.01.2023.

За результатами перевірки складено акт від 15.02.2023 № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 про результати документальної позапланової виїзної перевірки за висновками якого встановлено наступні порушення:

- вимог п.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, щодо дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків за імпортними операціями, а саме:

по контракту № 07122021 від 07.12.2021 в результаті чого порушено Faymonville Distribution AG, Люксембург граничні строки розрахунків, а саме: в сумі 25000,00 Євро з 10.12.2022 на 49 днів, в сумі 20000,00 Євро з 26.11.2022 по 27.01.2023 на 63 дні, в сумі 10000,00 Євро з 19.12.2022 по 27.01.2023 на 40 днів в сумі 20000,00 Євро з 03.01.2023 по 27.01.2023 на 25 днів, в сумі 20000,00 Євро з 23.01.2023 по 27.01.2023 на 6 днів,

по контракту №10022022 від 10.02.2022 в результаті чого порушено граничні строки розрахунків Sturtz Maschinenbau gmbh, Німеччина, в сумі 30000,00 Євро з 31.10.2022 по 27.01.2023 на 36 днів;

- п.2 ст.13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту і валютні операції" з урахуванням п.21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого Постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, в результаті чого порушено граничні строки надходження валютної виручки по контракту №2021-02 від 27.04.2021 з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O, Польща в сумі 41748,00 Євро (сорок одна тисяча сімсот сорок вісім євро, 00 євроцентів), а саме: в сумі 26548,00 Євро з 30.11.2022 по 27.01.2023 на 59 днів в сумі 15200,00 Євро з 17.12.2022 по 27.01.2023 на 42 дні.

08.03.2023 позивачем подано до Головного управління ДПС у Хмельницькій області заперечення на акт від 15.02.2023, у якому останній не погоджується із актом перевірки, так як зроблені висновки є передчасними та такими, що не відповідають дійсності.

22.03.2023 посадовими особами відповідача розглянуто заперечення до акту перевірки та встановили, що останній є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, порушення, встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення від 27.03.2023 №0031832406, яким до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 772874,37 грн.

Позивач не погоджуючись із прийнятим наказом, актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За положеннями п.п.75.1.2 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності отримання податкової інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Cудом встановлено, що відповідачем на підставі наказу від 30.01.2023 № 254-П, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОН ОСОБА_1 з питань дотримання установлених Національним банком України строків розрахунків та підтвердження повідомлення Національного банку України (далі - НБУ) про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями по імпортних контрактах від 07.12.2021 № 07122021, 10.02.2022 №10022022 та по експортних контрактах від 17.07.2020 №2020-03, 27.04.2021 № 2021-02, за період з 17.07.2020 по 27.01.2023.

За результатами проведеної перевірки складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки від 15.02.2023 № 1527/22-01-24-06/ НОМЕР_1 та прийнято податкове повідомлення - рішення форми С від 27.03.2023 № 0031832406, яким нарахована пеня в сумі 772 874,37 грн.

Колегія суддів враховує висновки, що зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 816/228/17, які полягають у наступному "у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу на її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. При чому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час її призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Щодо посилання позивача та карантинні обмеження та введення в Україні воєнного стану, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу", який набрав чинності 24.11.2022, у підпункті 69.2 абзац третій викладено в такій редакції: б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7. 78.1.8. 78.1.12, 78.1.14 - 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів).

Підпунктом 69.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено право проведення документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями.

Станом на час проведення документальної позапланової перевірки позивача підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України не передбачав необхідність попереднього звернення до платника податків із відповідним запитом у відповідності до п.78.1.1 ст.78 ПК України.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що документальна позапланова виїзна перевірка від 15.02.2023 №1527/22-01-24-06/2386203691 була здійснена незаконно.

Так як, листами ДПС України від 06.12.2022 №15770/7/99-00-07-05-01-07, 02.01.2023 №29/7/99-07-05-01-07, від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07, від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 отримано від НАБ інформацію, про порушення позивачем валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та валютної виручки за експортними операціями.

Колегія суддів вважає, що позапланову документальну перевірку позивача проведено правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Законом України "Про валюту і валютні операції" та інших нормативно-правових актів, які регулюють зовнішньоекономічну діяльність, не звільняють від застосування штрафних санкцій та пені за порушення валютного законодавства у період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширення Covid-19. Також спірний наказ про проведення перевірки прийнятий в період дії воєнного стану в Україні, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 № 389-VIII (далі Закон № 389-VIII). У зв`язку з введенням воєнного стану на території України до податкового законодавства внесено зміни з метою врегулювання податкових правовідносин в умовах воєнного стану. Зокрема, Законами України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", від 12.05.2022 № 2260-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", від 03.11.2022 № 2719-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу" (далі Закони № 2120-ІХ, № 2260-ІХ та № 2719-ІХ відповідно) було внесено зміни до ПК України щодо визначення особливостей з регулювання податкових правовідносин в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Так, пунктом 69 Перехідних положень ПК України було встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Згідно пп.69.2 п.69 Перехідних положень ПК України, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім:

а) камеральних перевірок;

б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів);

в) фактичних перевірок.

Відтак, податковим законодавством надано право контролюючим органам в період дії воєнного стану призначати та проводити документальні позапланові перевірки з підстав, визначених, Податковим законодавством за результатами яких складати акти перевірок. Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо порушення строків розрахунків по імпортному контракту №07122021 від 07.12.2021 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону № 2473 - VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У зв`язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято постанову від 24.02.2022 № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану, якою з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

У відповідності до ч.3 ст.13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII визначено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Як слідує з частини 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Суд зазначає, що до перевірки надано контракт № 07122021 від 07.12.2021 між ФОП ОСОБА_2 (покупцем) С.Л. та Faymonville Distribution AG (м.Вайсвампах, Люксембург) в особі директора Арнольда Люксена (продавець) на поставку напівпричіпа Float-31-12-7.700- 22.5-2.55-( Economy). Умови та строки поставки: згідно умов контракту, зазначених в пункті 4.3. Загальна сума контракту 95000,00 Євро). Умови оплати: авансовий платіж 25000,00 Євро до 10.12.2021. Згідно додаткової угоди 1 від 27.05.2022 до контракту від 07.12.2021 № 07122021, п.З та п.4, викладено в наступній редакції: п. З Умови платежу: пп.3.1 авансовий платіж 25000,00 Євро покупець платить продавцю до 10.12.2021. Остаточних розрахунок 70000,00 Євро покупець сплачує частково до моменту передачі обладнання продавцем. У випадку якщо продавець не отримає всієї обумовленої вартості, він не має права не відвантажувати обладнання; пп.3.2. пов`язані з виконанням даного контракту витрати та комісія банка продавця несе продавець. Витрати та комісію банка покупця несе покупець; п.4 Строки і умови поставки: пп.4.1. продавець відвантажить обладнання згідно умов зазначених в пп.4.3 тільки після виконання покупцем умов платежу, згідно п.3.1 даного контракту. Пп. 4.2 обладнання повинне бути готове до відвантаження після отримання повної оплати від покупця, згідно п.п.3.1 даного контракту.

Позивачем здійснено попередню оплату на користь нерезидента Faymonville Distribution AG, (Люксембург) в загальній сумі 95000.00 Євро/ 3036548.50 гри згідно:

- платіжного доручення № 3 від 10.12.2021 на суму 25000.00 Євро (виписка банку від 10.12.2021 на суму 25000,00 Євро/ 766932.50 грн. (граничний строк розрахунків 09.12.2022));

- платіжного доручення № 22 від 25.05.2022 на суму 20000,00 Євро (виписка банку від 30.05.2022 на суму 20000,00 Євро/ 623626,00 грн. (граничний строк розрахунків 25.11.2022));

- платіжного доручення № 29 від 22.06.2022 на суму 10000,00 Євро (виписка банку від 22.06.2022 на суму 10000,00 Євро/ 308610,00 грн. (граничний строк розрахунків 18.12.2022));

- платіжного доручення № 31 від 06.07.2022 на суму 20000,00 Євро (виписка банку від 07.07.2022 на суму 20000,00 Євро/ 596244,00 грн. (граничний строк розрахунків 02.01.2023));

- платіжного доручення № 33 від 27.07.2022 на суму 20000,00 Євро (виписка банку від 27.07.2022 на суму 20000,00 Євро/ 741136,0 0 грн. (граничний строк розрахунків 22.01.2023)).

Колегія суддів зазначає, що вказані порушення граничних строків розрахунків були зроблені відповідно до наступних документів:

- контракт № 07122021 від 07.12.2021 з Faymonville Distribution AG, Люксембург, додатками до нього та додатковою угодою від 27.05.2022 №1;

- платіжними дорученнями (№3 від 10.12.2021, №22 від 25.05.2022, №29 від 22.06.2022, №31 від 06.07.2022, №33 від 27.07.2022);

- банківськими виписками акціонерного товариства «Сенс Банк» по валютному рахунку (EUR) за 10.12.2021, 22.06.2022, 27.07.2022).

Разом з тим, податковим органом не було взято до уваги ряд інших документів, а саме :

- додаткова угода №б/н від 08.12.2021 до контракту №07122021 від 07.12.2021;

- лист Faymonville Distribution AG, Люксембург від 10.01.2023;

- додаткова угода №2 від 17.01.2023 до контракту №07122021 від 07.12.2021;

- митна декларація від 17.02.2023:

- лист Торгово промислової палати України від 28.02.2022 №2021/02.0-7.1 щодо засвідчення форс мажорних обставин.

Вказані вище додаткові угоди та листи підтверджують наявність форс мажорних обставин через які були порушені граничні строки поставки товару.

Так, відповідно до додаткової угоди №б/н від 08.12.2021 до контракту №07122021 від 07.12.2021 вносились зміни до пункту 1.1. контракту, а саме щодо поставки товару на умовах CFR (ICC Incoterms 2010) м.Одеса. Приморський район, площа Митна, 1, ДП «Одеський Морський Торговельний Порт». Вказані зміни проводились з метою мінімізації витрат за поставку товару, оскільки морським шляхом доставка товару була дешевша на відміну сухопутного, крім того транспортування сухопутним шляхом створювало для Позивача додаткові витрати під час ставлення на облік даного транспортного засобу, оскільки після транспортування причепу від виробника (Люксембург) до України причеп вже вважається не новим, відповідно необхідна сертифікація вказаного причепу для постановки на облік.

Однак. Faymonville Distribution AG, повідомив листом про неможливість відправки на умовах поставки CFR (ICC Incoterms 2010) м.Одеса, Приморський район, площа Митна, 1. ДП «Одеський Морський Торговельний Порт», у зв`язку із війною в Україні та закритим морським шляхом через Чорне море. Та запропонував змінити умови поставки товару.

У зв"язку із цим була укладена додаткова угода №2 від 17.01.2023 до контракту №07122021 від 07.12.2021, відповідно до якої вносились зміни до пункту 1.1. контракту, а саме щодо поставки товару на умовах EXW (ICC Incoterms 2010) Luxembourg.

Відповідно після внесення вказаних змін до контракту №07122021 від 07.12.2021. товар (напівпричіп) був доставлений на Україну та розмитнений 17.02.2023 р.

Окрім того, статтею 599 Цивільного кодексу та статтею 202 Господарського кодексу встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання, як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові КГС ВС від 9 квітня 2020 року у справі №910/4962/18.

Щодо не проведення змін до п.9.1. контракту №07122021 від 07.12.2021 та поданих документів під час розмитнення напівпричепа.

Позивач зазначає, що дійсно між контрагентами після укладення додаткової угоди №б/н від 08.12.2021, до контракту №07122021 від 07.12.2021, щодо зміни порядку доставки товару, не проводилося корегування п.9.1. контракту, оскільки зміни стосувалися лишень порядку доставки товару, а не витрат по цій доставці. Вказані умови контракту були таким чином обумовлені між сторонами.

Стосовно наданих документів на митниці, то документи надавались виключно ті, які необхідні для митного оформлення автомобіля, а не усі наявні у Позивача по контракту №07122021 від 07.12.2021.

У зв`язку із цим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що не надання усіх додаткових угод при митному оформленні - вказує на їх відсутність.

Окрім того, слід зазначити, що Торгово-промислова палата України, враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

У зв`язку із цим ТПП на своєму офіційному сайті розмістила наступне пояснення: "З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТПП Укриши щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується.

Даний лист, особа, яка порушує свої зобов"язання, у зв"язку із обставинами пов"язаними із військовою агресією Російської Федерації проти України, в період дії введеного воєнного стану, має право долучати до свого повідомлення про форс-мажорні обставини, як унеможливиш виконання зобов`язань за умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів у встановлений термін для можливості обґрунтованого перенесення строків виконання зобов"язань та вирішення спірних питань мирним шляхом.»

Із урахуванням вищевикладеного, на переконання колегії суддів, листи, додаткові угоди, а також довідка ТПП про наявні із 24.02.2022 року форс-мажорні обставини, в своїй сукупності вказують на форс-мажору причину невчасного виконання контракту №07122021 від 07.12.2021.

Окрім того, в підтвердження наявності вказаних вище форс-мажорних обставин, 22.03.2023 р. Позивачем отримано сертифікат №6800-23-1337 про форс-мажорні обставини від 17.03.2023р. вих. №22-01/261, яким підтверджена неможливість вчасного отримання товару за контрактом №07122021 від 07.12.2021, що в свою чергу нівелює законність прийнятого Відповідачем рішення (копія сертифікату наявна в матеріалах справи).

Тобто, вказаним сертифікатом підтверджена неможливість вчасного отримання товару (причепа) у зв`язку зі зміною логістичних маршрутів через мінну загрозу у Чорному морі.

Щодо порушення граничних строків розрахунків Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, по контракту №10022022 від 10.02.2022, в результаті чого порушені граничні строки розрахунків Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, в сумі 30000,00 Євро з 31.10.2022 по 27.01.2023 на 36 днів.

Вказані порушення граничних строків розрахунків були зроблені відповідно до наступних документів:

- контракт №10022022 від 10.02.2022 з Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина;

- платіжним дорученням №116 від 05.04.2022;

- банківськими виписками акціонерного товариства «ОТП Банк» по валютному рахунку (EUR) від 05.12.2022.

Разом із тим, податковим органом не було взято до уваги ряд інших документів, а саме:

- Лист ФОП ОСОБА_1 від 07.07.2022р. про повернення коштів ОСОБА_3 , Німеччина;

- лист продавця Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина від 03.10.2022;

- лист Торгово промислової палати України від 28.02.2022 № 2021/02.0-7.1, щодо засвідчення форс мажорних обставин.

Так, листом від 07.07.2022 р. ФОП ОСОБА_1 повідомив Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина, що у зв`язку із введенням 24.02.2022 р. в Україні воєнного стану, що являться форс - мажорною обставиною стосовно виконання своїх зобов`язань ФОП ОСОБА_1 (Покупцем), зокрема і щодо повної плати за товар за контрактом №10022022 під 10.02.2022 р. Також, вказаним листом повідомлено про розірвання даного контракту з проханням повернути авансовий платіж у розмірі 30 000,00 Євро до 30.10.2022 р.

Натомість, ОСОБА_3 , Німеччина, повідомив листом від 03.10.2022, про неможливість швидкого повернення коштів у сумі 30 000,00 Євро по контракту №10022022 від 10.02.2022 р. Неможливість швидкого повернення коштів обґрунтовувалась скрутною економічною ситуацією пов`язаною, як з епідемією ковіду, так і війною в Україні. Так, найбільша кількість покупців товару Sturtz Maschinenbau GmbHy Німеччинау приходила на Росію, Білорусію, Україну.

Разом з тим, через війну в Україні Європейським Союзом та США були застосовані санкції відносно Росії та Білорусії, відповідно усі проплати за контракти з підприємствами підсанкційних країн були заблоковані. Стосовно контрактів з підприємствами України, то останні масово почали відмовлятись від виконання контрактів, у зв`язку з неможливістю працювати та не можливістю проведення міжнародних переказів з України під час воєнного стану.

Вказаним листом ОСОБА_3 , Німеччина, запевняв ФОП ОСОБА_1 що повернення коштів буде проведено за першої можливості і в найкоротші строки. У подальшому вказані кошти в повному об`ємі були повернуті Німецькою компанією на рахунок Позивача.

З врахуванням вищевикладеного, листи, додаткові угоди, а також довідки ТПП про наявні з 24.02.2022 року форс-мажорні обставини, в своїй сукупності вказують на форс-мажорну причину невчасного виконання контракту №10022022 від 10.02.2022.

Окрім того, листом ТПП України від 28.02.2022 №2021/02.0-7.1 додатково засвідчуються форс мажорних обставин по контракту №10022022 від 10.02.2022 укладеного з Sturtz Maschinenbau GmbH, Німеччина.

Щодо порушення граничних строків надходження валютної виручки по контракту № 2021-02 від 27.04.2021 з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O., Польща, в сумі 41748.0Євро, а саме: в сумі 26548,00 Євро з 30.11.2022 по 27.01.2023 на 59 днів, в сумі 15200.0 Євро з 17.12.2022 по 27.01.2023 на 42 дні.

Вказані порушення граничних строків надходження валютної виручки були зроблені відповідно до наступних документів:

- контракт №2021-02 від 27.04.2021 з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O., Польща та додатковою угодою до нього №1 від 01.06.2021;

- SWIFT повідомлення від 27.07.2021, від 25.08.2021, від 29.09.2021, від 30.09.2021, від 01.12.2021, від 05.01.2022, 07.02.2022;

- банківськими виписками акціонерного товариства «ОТП Банк» по валютному рахунку (EUR) від 27.07.2021, від 25.08.2021, від 29.09.2021, від 30.09.2021, від 01.12.2021, від 05.01.2022, від 07.02.2022.

Разом із тим, судом першої інстанції не було взято до уваги ряд інших документів, а саме:

- договір від 21.06.2021 укладений між Sturtz Polska SP.Z.O.O., Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог;

- контракт № 2019-01 від 20.05.2019 укладений ФОП ОСОБА_1 із Sturtz Maschinenbau GmbH;

- додаткова угода № 1 від 14.09.2020 до контракту №2019-01 від 20.05.2019;

- акт звірки розрахунків станом на 14.09.2020 між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 ;

- акт зарахування зустрічних вимог від 14.09.2020 між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 ;

- картка рахунку 362 по Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОН ОСОБА_4 за період із 01.01.2018по 31.03.2023 по контракту №2019-01 від 20.05.2019;

- контракт №100218 від 10.02.2018 укладений між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 ;

- додаткова угода №1 від 20.04.2018 до контракту №100218 від 10.02.2018 укладеного між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 ;

- додаткова угода №2 від 14.09.2020 до контракту №100218 від 10.02.2018 укладеного між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 ;

- акт зарахування зустрічних вимог від 14.09.2020 між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 ;

- картка рахунку 632 по Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 за період із 01.01.2018по 31.03.2023 по контракту №100218 від 10.02.2018;

- лист АТ «ОТП Банк» від 30.09.2020 №52-1/2777-БТ.

Відповідачем із отриманих вище документів не взято до уваги договір від 21.06.2021 укладений між Sturtz Polska SP.Z.O.O.. Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Так, у Позивача, станом на 21.06.2021 по імпортному контракту №100218 від 10.02.2018 з ОСОБА_3 , Німеччина рахувалась кредиторська заборгованість у сумі 41 748.0 Євро.

Натомість по експортному контракту №2021-02 від 27.04.2021 на поставку рамки, укладеному з Sturtz Polska SP.Z.O.O., наявна дебіторська заборгованість на суму 52 700,00 Євро.

Оскільки Sturtz Maschinenbau GmbH та Sturtz Polska SP.Z.O.O. - є спорідненими компаніями, так як Sturtz Polska SP.Z.O.O. являється філіалом Німецької компанії Sturtz Maschinenbau GmbH у Республіці Польща, то відповідно, між керівництвом Sturtz Maschinenbau GmbH, Sturtz Polska SP.Z.O.O. та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було прийнято рішення про укладення тристоронньої угоди від 21.06.2021, за якою :

А), фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має грошову вимогу до Sturtz Polska SP.Z.O.O. Польща, в розмірі 52 700,00 Євро, яка виникла за контрактом №2021-02 від 27.04.2021;

Б). ОСОБА_3 , Німеччина має грошову вимогу до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , в розмірі 41 748,00 Євро, яка виникла за контрактом №100218 від 10.02.2018.

Відповідно до підпункту А) пункту 1 параграфу 2 тристоронньої угоди сторони спільно заявляють, що на основі даної Угоди ОСОБА_3 передає:

а) Грошову вимогу до ОСОБА_5 , яка підлягає оплаті Фізичною особою, у розмірі 41 748.0Євро, підтверджену Фізичною особою оформленим рахунком № НОМЕР_2 від 24 квітня 2018 року, що являється додатком №2до даної Угоди.

Тобто, згідно вказаного пункту, відбулось узгоджене тристороннє передання ОСОБА_3 , грошової вимоги до Sturtz Polska SP.Z.O.O., що підлягає сплаті фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , в розмірі 41748,00 Євро, за контрактом №100218 від 10.02.2018.

Відповідно, після цього Sturtz Polska SP.Z.O.O. та ФОП ОСОБА_6 , один відносно одного мали однорідні зустрічні вимоги :

Sturtz ОСОБА_7 до ФОП ОСОБА_1 на суму 41 748.00 Євро, за контрактом №100218 від 10.02.2018;

- ФОП ОСОБА_1 до Sturtz Polska SP.Z.O.O. на суму 52 700,00 Євро, за контрактом №2021-02 від 27.04.2021.

Відповідно, за наслідками трьохсторонньої угоди від 21.06.2021, відбулось зарахування однорідних зустрічних вимог в сумі 41 748,00 Євро, між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та Sturtz Polska SP.Z.O.O. Польща. Інша ж частина вимог в сумі 10952,00 Євро. за умовами трьохстороннього договору, була зарахована Sturtz Polska SP.Z.O.O. на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 - 27.07.2021 р.

Позивач зауважує, що вказана модель виконання зобов`язань між трьома контрагентами відбувалась у відповідності чинного Польського законодавства, зокрема у відповідності до статей 921-1 - 921-5 Цивільного кодексу Республіки Польща. Застосування Польського законодавства було обумовлено в параграфі 6 цієї Угоди.

Крім того, самою ж угодою в параграфі 5 вказано наслідки виконання даної тристоронньої Угоди, а саме:

З метою уникнення непорозумінь в характері розрахунків, сторони заявляють, що оплата в рамках грошового переказу, вказаного в даній Угоді, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 , матиме наступні наслідки :

a) виконання зобов`язань Фізичною особою перед ОСОБА_3 , вказаним Угоді про платежі, в частині суми грошового переказу;

b) виконання зобов`язань ОСОБА_5 перед Фізичною особою стосовно повернення погашених Sturtz Maschinenbau GmbH Зобов`язань;

c) залишок зобов`язань ОСОБА_5 перед Фізичною особою на залишок суми 10952.00 Євро, що є заборгованістю, необхідною до стати, будуть оплачені ОСОБА_5 на користь Фізичної особи на основі рахунку №0312 від 28 квітня 2021 року, що являється додатком № 1 до даної Угоди.

Підтвердженням зарахування зустрічних однорідних вимог є акт взаємозвірки між Sturtz Maschinenbau GmbH та ФОП ОСОБА_1 підписаний 21.12.2021 року. Відповідно до якого у ФОП ОСОБА_1 відсутня кредиторська заборгованість перед ОСОБА_3 , а сальдо становить 0,00 Євро. Вказаний акт не був узятий судом першої інстанції до уваги.

Колегія суддів вважає, що суд досліджуючи надані Позивачем письмові документи, повинен виявляти справжню правову природу правовідносин сторін незалежно від найменування документа та залежно від установлених результатів, зробити відповідні правові висновки.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року в справі № 369 3340/16-ц, від 06 квітня 2020 року у справі № 464/5314/17.

Відповідно між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , Sturtz Maschinenbau GmbH. Німеччина та Sturtz Polska SP.Z.O.O., Польща - контракт №2021-02 від 27.04.2021 виконаний повністю 27.07.2021р., а контракт №100218 від 10.02.2018 виконаний повністю - 21.06.2021р.

Підсумовуючи вищевикладене, вказані вище контракти, додаткові угоди, договір зарахування однорідних зустрічних вимог тощо, підтверджують вчасне зарахування валютної виручки в сумі 41748.00 Євро по контракту №2021-02 від 27.04.2021 укладеного ФОП ОСОБА_1 з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O., Польща.

Однак, податковим органом не взято до уваги документи про зарахування однорідних зустрічних вимог за вказаними контрактами.

Із положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", вбачається, що порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом відбувається шляхом виконання зобов"язань, разом з тим це не виключає можливості припинити зобов"язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб"єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст.14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб"єкти зовнішньоекономісної діяльності мають право самостійно визначити форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання за заявою однієї із сторін можуть припинятися зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Аналогічні положення містяться у ч.3 ст.203 Господарського кодексу України, згідно якої господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Пунктом 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 року №7, встановлено, що банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III цієї Інструкції, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності документів про припинення зобов`язань за операціями з експорту, імпорту товарів зарахуванням зустрічних однорідних вимог у разі дотримання сукупності таких умов:

- вимоги випливають із взаємних зобов`язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;

- вимоги однорідні;

- строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги:

- між сторонами не було спору щодо характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Також у роз`ясненнях, наданих в листі Національного банку України від 23.06.1999 року №18-211/1872-5495 "Щодо зарахування зустрічних однорідних вимог" у зв`язку із численними зверненнями комерційних банків та їх клієнтів Національний банк України роз`яснив, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов`язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов`язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. У разі наявності належним чином оформлених документів, припинення зобов`язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів, який здійснюється банками відповідно до вимог Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №436.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.528 ЦК України виконання обов`язку боржника може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов"язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов"язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів вважає, що Відповідачем протиправно було нараховано Позивачу пеню за порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки по контракту №2021-02 від 27.04.2021 з фірмою Sturtz Polska SP.Z.O.O., Польща, в сумі 41748,00 Євро., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Згідно положень ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав

встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається:неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0031832406 від 27.03.2023 Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Також на користь Позивача слід стягнути із бюджетних асигнувань Відповідача понесені витрати зі сплати судового збору, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 16230 грн. 35 коп. (7728,74 грн. за звернення до суду першої інстанції та 8501,61 грн. за звернення до суду апеляційної інстанції).

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2023 року скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0031832406 від 27.03.2023 Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області понесені витрати зі сплати судового збору у сумі 16230 грн. 35 коп.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 січня 2024 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.