Постанова

від 29.09.2023 по справі 320/11473/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/11473/22 Головуючий у 1-й інстанції: Перепелиця А.М.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, (правонаступник Головного управління Державної податкової служби у Київській області) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Санфул» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Санфул» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.09.2022 № 118273 про відповідність ТОВ «Санфул» критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 13.10.2022 № 37876 про відповідність ТОВ «Санфул» критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2022 № 7567854/44511618 про неврахування таблиці даних платника податку.

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Санфул» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, такі податкові накладні ТОВ «Санфул» (адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, оф. 76, код ЄДРПОУ 44511618): №№ 96, 97, 98, від 20.09.2022, №№ 99, 100, 101, 102, 103, 104 від 21.09.2022, №№116, 105, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 115, 117, 118, 119, 120, 121, 123, 125, 126, 127, 128, 129, 130, 131, 132, 133, 134, 107 від 22.09.2022, №№141, 142, 144, 145, 146, 159, 150, 162, 153, 154, 155, 137, 160, 140, 143, 163, 149, 139, 147, 152, 151, 156, 157, 158 від 23.09.2022, №№167, 169, 172, 165, 166, 175, 176, 174, 179, 184, 186, 188, 185, 187, 170, 194, 171, 189, 195 від 26.09.2022, №№199, 200, 201, 202, 205, 203, 204, 206, 210, 207, 209, 219, 221, 224, 223, 225, 229, 231, 227, 222, 228, 230, 232, 233, 197, 198, 214, 215, 216, 196, 218 від 27.09.2022, №№ 236, 237, 244, 238, 239, 240, 242, 243, 246, 248, 249, 235, 247, 234 від 28.09.2022, №№ 258, 255, 256, 257, 272, 273, 267, 251, 252, 253, 254, 259, 262, 264, 266, 268, 270, 274, 275, 260, 265, 135 від 29.09.2022, №№ 283, 282, 293, 294, 136, 284, 276, 278, 279, 280, 281, 286, 287, 289, 290, 291, 292, 277, 288 від 30.09.2022, №№ 296, 297, 301, 307, 310, 311, 314, 318, 317, 319 від 03.10.2022, №№321, 322, 323, 325, 327, 328, 333, 337, 339, 345, 346 від 04.10.2022, №№ 347, 350, 351, 352, 354, 357, 359, 360, 362, 364, 366, 367 від 05.10.2022, №№ 368, 369, 374, 375, 376, 378, 379 від 06.10.2022, №№ 381, 383, 386, 387, 388, 389, 390, 392 від 07.10.2022, № 395 від 10.10.2022, №№ 401, 403, 404, 407, 410 від 11.10.2022, №№413, 415 від 12.10.2022, №419, 424, 426, 428, 429 від 12.10.2022, №№433, 435, 438, 442, 444, 449, 450, 455, 457, 456, 461 від 13.10.2022, №№ 464, 473, 476, 478, 479, 484, 485 від 14.10.2022, №№ 486, 487, 488, 489, 490, 492, 496, 497, 500, 501, 510, 513, 519, 517, 520 від 17.10.2022, №№ 521, 522, 523, 524, 527, 528, 532, 531, 535, 542, 549, 550, 554, 555, 556, 558, 560, 562 від 18.10.2022, №№563, 565, 567, 570, 584, 590, 593, 594 від 19.10.2022, №№595, 597, 598, 599, 601, 608, 609, 610, 611 від 20.10.2022, №№612, 615, 619, 620, 623, 626, 630, 631, 632, 627 від 21.10.2022, №№ 788, 796, 797, 798, 981, 803, 801, 786, 800, 802, 788, від 01.11.2022, №№ 814, 819, 815, 816, 808, 812, 818, 808, 814, від 02.11.2022, №№ 841, 823, 842, 825, 836, 840, 822, 842, 823, від 03.11.2022, №№ 845 від 04.11.2022, №№855, 857, 858, 860, 856, 848, 861, 847, 849, 859, 848, від 07.11.2022, №№876, 879, 862, 880, 878, 874, 864, 869, 863, 863 від 08.11.2022, №№ 890, 895, 883, 892, 898, 896, 894, 891 від 09.11.2022, №№914, 899, 900, 901, 918, 916, 912, 917, 902 від 10.11.2022, №№ 979, 935, 931, 933, 937, 934, 923, 925, 919, 920, 942, 938, 932, 926, 929 від 11.11.2022, №№ 950, 951, 958, 963, 944, 949, 952, 946 від 14.11.2022, №№ 964, 967, 968, 975, 973, 972 від 15.11.2022, №№985, 1000, 1001, 993, 999, 1004, 986, 987, 990, 989 від 16.11.2022, №№1015, 1012, 1018, 1011, 1017, 1153, 1013, 1010 від 17.11.2022, № №1029, 1034, 1033, 1032, 1024, 1036, 1023, 1025, 1035, 1021, 1019, 1020, 1031 від 18.11.2022, №№1041, 1040, 1042, 1014, 1056, 1057, 1054, 1048, 1058, 1039, 1043, 1055, 1046, 1061від 21.11.2022, №№1064, 1065, 1071, 1061, 1072, 1070, 1063 від 22.11.2022, №№1002, 1077, 1076, 1083, 1084, 1085 від 23.11.2022, № 1105, № 1096, № 1106, №1094 від 25.11.2022, №№1119, 1112, 1122, 1124, 1111, 1110, від 28.11.2022, №№1130, 1132, 1126, 1131, 1125, 1134, 1127 від 29.11.2022, №№1149, 1142, 1140, 1139, 1152 від 30.11.2022, №№1166, 1171, 1162, 1158, 1164, 1160, 1159, 976 від 01.12.2022, №1181, 1173, 1184, 1185, 1172, 1174, 1186 від 02.12.2022, №№1193, 1190, 1189, 1192, 1202, 1201, 1198, 982, 978, 980 від 05.12.2022, №№1206, 1203, 1207 від 06.12.2022, №№1212, 1209, 1217 від 07.12.2022, №№ 1225, 1230, 1226, 1222 від 08.12.2022, №№ 1239, 1235, 1237, 1246, 1233, 1240, 1241, 1234 від 09.12.2022, №№ 1251, 1247 від 12.12.2022, №№ 1259, 1265, 1256, 1264, 1254 від 13.12.2022, №№ 1274, 1276, 1268, 1266, 1273, 1275, 1277 від 14.12.2022, №№ 1280, 1285, 1284, 1282, 1278, 1283, 1279 від 15.12.2022, №№ 1292, 1294 від 19.12.2022, №№ 1301, 1297, № 1299 від 20.12.2022, №1305 від 21.12.2022, №№1310, 1307, 1312 від 22.12.2022, №1314 від 23.12.2022, №1315 від 26.12.2022, №1320 від 27.12.2022, №1323 від 28.12.2022, №1325 від 29.12.2022, №1327 від 30.12.2022, датою їх фактичного надходження.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 позов задоволено. Також, стягнуто на користь ТОВ «Санфул» (адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, оф. 76, код ЄДРПОУ 44511618) судовий збір в розмірі 7 443, 00 грн. (сім тисяч чотириста сорок три гривні нуль копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 44096797).

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Санфул» (код ЄДРПОУ 44511618, адреса: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 261-А, офіс 76) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та має статус платника податку на додану вартість.

За результатами засідання комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Санфул» у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, прийнято рішення від 30.09.2022 №118273, згідно з яким ТОВ «Санфул» визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для винесення вказаного рішення слугувало те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З метою виключення платника податків з переліку ризикових, позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії відповідних документів від 05.10.2022 № 2. Однак, за результатами їх розгляду контролюючим органом прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 13.10.2022 № 37876, яким залишено рішення про те, що позивач відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Позивачем до контролюючого органу було подано таблицю даних платника податку до ДПС, проте 04.11.2022 не враховано таблиці даних платника податку, про що прийнято рішення № 7567854/44511618. В обґрунтування такого рішення зазначено: «наявність у контролюючих органів податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій».

Крім того, протягом вересня 2022 року - грудня 2022 року позивачем до Єдиного реєстру податкових накладних за наслідками здійснення господарських операцій подавались податкові накладні для реєстрації, проте реєстрація поданих позивачем податкових накладних була зупинена, в обґрунтування чого податковим органом вказано: «…ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.»

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не наведено обґрунтованих підстав для віднесення/включення позивача до переліку підприємств, які відповідають Критеріям ризиковості платника податків, як і не обґрунтовано наявності підстав для неврахування таблиці даних платника податку, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню. Також, суд першої інстанції зазначив, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 40 000, 00 грн.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що враховуючи законодавчо закріплені вимоги, щодо обов`язкової наявності первинних документів та дослідивши подані позивачем документи до повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення господарських операцій контролюючий орган прийшов до висновку, що позивачем не надано документів, котрі підтвердили б реальність господарських операцій, а тому відповідачем правомірно прийняті спірні рішення на підставі пункту 8 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. При цьому, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 40 000, 00 грн. прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.

Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

- інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених Порядком№1165 та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

За змістом пункту 40 Порядку № 1165 засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії.

Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії.

Згідно пункту 44 Порядку № 1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Відповідно до пункту 46 Порядку № 1165 у протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Верховний Суд у постановах від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі № 640/10988/20 вказав, що при вирішенні спорів такої категорії (щодо оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку) суди з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення та наданих податковим органом документів.

Також, у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 та у справі № 640/10988/20 вказано, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

У формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.

Підставою прийняття рішень від 30.09.2022 № 118273 та від 13.10.2022 № 37876, якими ТОВ «Санфул» визнано таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків, визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування.

У постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 320/3484/21 Верховний Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Проте, у вказаних рішеннях не зазначено яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органів, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Також, невідомо щодо яких податкових накладних/розрахунку коригування встановлено таку інформацію. Крім того, належні, допустимі докази в підтвердження вказаної інформації відповідачем, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, надано не було.

Отже, оскаржувані рішення від 30.09.2022 № 118273 та від 13.10.2022 № 37876 не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжують їх неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не доведено наявності підстав для висновку про те, що ТОВ «Санфул» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вказані рішення від 30.09.2022 № 118273 та від 13.10.2022 № 37876 не відповідають вимогам обґрунтованості, що свідчить про їх протиправність.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Санфул» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було зазначено вище, положеннями п. 6 Порядку № 1165 зокрема визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, саме по собі скасування у судовому порядку рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості є безумовною підставою для виключення комісією регіонального рівня платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що оскільки рішення від 30.09.2022 № 118273 та від 13.10.2022 № 37876 про визначення позивача таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року у справі № 340/1098/20.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області виключити ТОВ «Санфул» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Колегія суддів також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання Головного управління ДПС у Київській області вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2022 № 7567854/44511618 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1165 таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктами 12-20, 23 Порядку № 1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

- така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

- зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P.

У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.

Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення, зокрема про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Підставою прийняття рішення від 04.11.2022 № 7567854/44511618 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість визначено наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Таким чином, у вказаному рішенні не зазначено яка саме податкова інформація наявна у контролюючих органів, що визначає свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Крім того, належні, допустимі докази в підтвердження вказаної інформації відповідачем, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції, надано не було.

Отже, оскаржуване у даній справі рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, оскільки відповідачем не обґрунтовано обставин, за якими податковим органом не було враховано подану позивачем таблицю даних платника податку на додану вартість та не надано належних та достовірних доказів на підтвердження виявленої невідповідності, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про протиправність рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 04.11.2022 № 7567854/44511618, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Санфул», колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДПС України.

Як вже було зазначено вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних було прийняття рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння позивачу ознаки ризикового платника податків змінив правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, що призводить до зупинення реєстрації податкових накладних складених позивачем.

Приписами пунктів 19, 20 Порядку №1246, передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами ПК України та Порядку № 1246 чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідних податкових накладних та зазначення дат їх реєстрації.

У даному випадку, належним способом захисту прав позивача, яке існувало до виникнення спірних правовідносин буде зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладені подані позивачем до реєстрації.

Отже, задоволення вказаної позовної вимоги, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо доводів апелянта про те, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту, оскільки рішень про відмову у реєстрації поданих податкових накладених прийнято фактично не було, а реєстрація була зупинена, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині зобов`язального характеру, то колегія суддів вважає їх безпідставними та не бере до уваги з огляду на те, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування, а зі змісту наявних в матеріалах справи квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладених можна встановити, що таке зупинення відбувалось на підставі рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, протиправність яких була встановлена вище.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Тобто, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У контексті з наведеним вище, колегія суддів вважає, що належним способом захисту прав та інтересів позивача, який забезпечить ефективне поновлення його порушених прав, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Санфул», що вірно було встановлено судом першої інстанції.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені Конституцією та законами України.

Щодо стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 40 000, 00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому, даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат.

Зокрема, згідно ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 та ч. 7 КАС України, відповідно до яких, визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз положень ст. 134 КАС України дає підстави для висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Згідно до положень ч.ч. 1-6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 11 ст. 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ «Юридична компанія «Барістор» укладений договір на надання адвокатських послуг від 01.10.2022.

Відповідно до п. 1 укладеного договору, адвокат зобов`язався надати наступні послуги, а саме, надати юридичну допомогу з організації судового процесу щодо визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у місті Києві про відповідність клієнта критеріям ризиковості платника податку; виключення клієнта з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку; скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати зупинені податкові накладні в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у місті Києві про неврахування таблиці даних платника податку.

Відповідно до п. 4 вказаного договору, сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги вказаної в договорі у розмірі 40 000, 00 грн. Гонорар сплачується на умовах 100 % передоплати виставленого рахунку адвокатом.

Зі змісту акту наданих адвокатських послуг від 06.03.2023 вбачається, що адвокатом був наданий наступний перелік послуг позивачу, а саме:

- подання позову (збір та аналіз документів для визначення правової позиції, підготування позову з визначенням доказів та додатків, подання позовної заяви до суду) - 8 годин робочого часу;

- підготування, збір та подання заяви про збільшення позовних вимог - 5 годин робочого часу;

- контроль руху справи та процесуальних документів - 2 години робочого часу;

Всього вартість наданих послуг 40 000, 00 грн.

Також, на підтвердження сплати витрат на правничу допомогу позивачем надано платіжне доручення № 125 від 25.10.2022 про сплату послуг за договором на суму в розмірі 40 000,00 грн.

Таким чином, розмір документально підтверджених витрат на правничу допомогу становить 40 000, 00 грн.

При цьому, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені, зокрема, у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг».

Так, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, ціну позову, значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які він просить стягнути, колегія суддів приходить до висновку про те, що справедливою та співмірною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу є 10 000, 00 грн.

Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з частковим порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що частково спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його частково скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 скасувати в частині стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфул» (адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, оф. 76, код ЄДРПОУ 44511618) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн. (сорок тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 44096797) та прийняти в цій частині нове рішення, яким дані вимоги задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (адреса: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 44096797) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфул» (адреса: 07405, Київська область, м. Бровари, вул. Київська, буд. 261-А, оф. 76, код ЄДРПОУ 44511618) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ганечко О.М.

Кузьменко В.В.