Постанова

від 29.09.2023 по справі 815/6375/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2023 року

м. Київ

справа №815/6375/17

адміністративне провадження № К/9901/49711/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

суддя-доповідач - Стародуб О.П.

судді: Коваленко Н.В., Кравчук В.М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді: Вербицька Н.В., Джабурія О.В.)

у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №78 від 08.11.2017.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

26.10.2017 відповідач здійснив перевірку позивача щодо перевірки характеристик продукції, що розповсюджуються (реалізуються) позивачем, а саме, хімічних речовин, електричних ламп та світильників.

За результатами перевірки відповідачем 27.10.2017 складено акт № 207 про виявлення порушення, яким встановлено, що хімічна продукція без інформації для споживачів (користувачів), яка надає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків (п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про загальну безпечність нехарчової продукції.

27.10.2017 відповідачем прийняті рішення № 198, 199, 200, 201 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, якими до позивача застосовано обмежувальні (корегувальні) заходи, шляхом приведення продукції у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та обмежити надання продукції на ринку до приведення її у відповідність з вимогами чинного законодавства.

06.11.2017 відповідачем складено протокол про виявлені порушення № 66, яким встановлено ненадання інформації для споживачів (користувачів), яка надає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків (п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»)

08.11.2017 відповідачем винесена постанова №78 про накладення штрафних санкцій. У постанові зазначено, що позивачем порушено вимоги п. 2 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», невиконання вимог, встановлених п. 5 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та постановлено сплатити 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі: п`ятдесят одна тисяча грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, позивач звернувся до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, ФОП ОСОБА_1 у термін до 27.10.2017 не надала до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області документів щодо поставки їй відповідної продукції, то вказаний суб`єкт господарювання вважається особою, що ввела продукцію в обіг (тобто, виробником, у розумінні Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»)

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою задоволено позовні вимоги.

Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №78 від 08.11.2017 про накладення штрафних санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач мав право застосовувати до позивача штраф за порушення п.5 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» у випадку неможливості встановити уповноваженого представника виготовлювача продукції в Україні та/ або імпортера цієї продукції. А враховуючи, що така інформація була в наявності у відповідача, то лише факт ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на придбання цієї продукції у інших суб`єктів господарювання не дає відповідачу підстав відносити позивача до категорії «Особа, що ввела продукцію в обіг».

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В обґрунтування касаційної скарги відповідач покликається на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позивача не можна вважати виробником продукції, оскільки відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Також, покликається на те, що оскільки позивач у термін до 27.10.2017 не надала до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області документів щодо поставки їй відповідної продукції, то вказаний суб`єкт господарювання вважається особою, що ввела продукцію в обіг (тобто виробником, у розумінні Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»).

Скаржник просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Позивач не скористався своїм правом на подачу відзива на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 15 Закону України від 02.12.2010 № 2736-VI «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (далі - Закон № 2736-VI), в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, до виробника застосовуються штрафні санкції у разі невиконання вимог, встановлених пунктом 5 частини першої статті 8 цього Закону, - у розмірі від семисот п`ятдесяти до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» виробники зобов`язані надавати (в межах своєї діяльності) споживачам (користувачам) інформацію, яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків. Наявність таких попереджень не звільняє виробника від обов`язку додержання інших вимог, встановлених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» передбачено, що виробник - це:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 №2735-VI (далі - Закон №2735-VI) у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб`єкту господарювання цю продукцію.

Оскаржуваною у цій справі постановою відповідач застосував до позивача штрафні санкції на підставі пункту 2 частини 2 статті 15 Закону № 2736-VI.

Водночас, суб`єктом правопорушення, передбаченого пункту 2 частини 2 статті 15 Закону № 2736-VI, є виключно виробники продукції, до числа яких відповідно до статті 1 Закону № 2736-VI розповсюджувачі продукції не належать.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач здійснює розповсюдження нехарчової продукції і її виробництво не здійснює.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій передбачених пунктом 2 частини 2 статті 15 Закону № 2736-VI є протиправним.

Покликання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на положення частини 7 статті 8 Закону №2735-VI є безпідставним, оскільки ця норма містить застереження про можливість застосування визначення «особи що ввела продукцію в обіг» виключно для цілей цього Закону.

Для цього, Законом №2735-VI передбачено самостійні склади правопорушення для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, а також для розповсюджувачів продукції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови відповідача, однак позовні вимоги підлягали задоволенню з мотивів, які викладені у цій постанові.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 343, 349, 351, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі № 815/6375/17 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог.

В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 у справі № 815/6375/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Н.В. Коваленко

В.М. Кравчук