Постанова

від 11.04.2018 по справі 815/6375/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6375/17

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -ОСОБА_1, судді -ОСОБА_2, судді -ОСОБА_3

при секретарі -ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2017 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (надалі - позивач, ФОП ОСОБА_5А.) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (надалі - відповідач, Держпродспоживслужба), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №78 від 08.11.2017 року про накладення на позивача штрафних санкцій.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що, по-перше - перевірка, за наслідками якої винесена спірна постанова, була проведена незаконно, оскільки були відсутні правові підстави для її проведення, а по-друге - позивачем не вчинялись ті порушення, за які його було притягнуто до відповідальності.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

На підставі наказу начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №504 від 17.10.2017 року та направлення №335 від 17.10.2017 року фахівцям ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області, - заступнику начальника відділу ОСОБА_6 та головним спеціалістам ОСОБА_7, ОСОБА_8 доручено здійснити планову перевірку характеристик продукції, що розповсюджується ФОП ОСОБА_5 за адресоюї: м. Одеса, вул. Толбухіна, 135); строк проведення перевірки з 26 по 27 жовтня 2017 року; підстава проведення - секторальний план державного ринкового нагляду на 2017 рік; предмет перевірки - електричні лампи та світильники, хімічна продукція.

На адресу позивача було скеровано Повідомлення №223 від 06.10.2017 року про проведення перевірки в період з 26 по 27 жовтня 2017 року, яке згідно розписки в цьому повідомленні було отримано менеджером ОСОБА_9 12.10.2017 року (а.с.72).

26.10.2017 року перевіряючими було вручено ФОП ОСОБА_5 вимогу про надання документів, які стосуються її підприємницької діяльності, а також які стосуються товарів, як-то: договори на придбання товарів, накладні, декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту, висновки СЕС, тощо.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 27.10.2017 року №207, в якому зафіксовано наступне порушення:

- п.5 ч.1 ст.8 Законом України Про загальну безпечність нехарчової продукції , а саме: хімічна продукція - клей вініловий для шпалер Pufas Euro 3000 Spezial ОСОБА_4. №052-300-R 300г (вироблено у Німеччині; дата виготовлення з 02.12.2013 року; термін придатності 5 років, ш/к 4007954221020, дистрибютор в Україні TОB Ардекс Україна, Великодолинське, вул. Музикевича, 61/6) та клей флізеліновий для шпалер Pufas Euro 3000 Vlies 200г (вироблено у Німечинні; дата виготовлення 25.08.2016 року; термін придатності 5 років; дистрибютор в Україні ТОВ Ардекс Україна, Великодолинське, вул. Музикевича, 61/6) без інформації для споживачів (користувачів), яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків.

В розділі II акту Зауваження суб'єкта господарювання щодо проведеної перевірки та складеного акту зазначено наступне: Зауважень немає. Накладні на товар у разі наявності будуть надані до 03.11.2017 року (а.с.75-78).

За результатами перевірки були прийняті наступні рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів:

- від 27.10.2017 року №198 - обмежено надання продукції (позиція 1) на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку;

- від 27.10.2017 року №199 - зобов'язано вжити заходів щодо приведення продукції (позиція 1) у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції;

- від 27.10.2017 року №200 - обмежено надання продукції (позиція 2) на ринку шляхом тимчасової заборони надання продукції на ринку;

- від 27.10.2017 року №201 - зобов'язано вжити заходів щодо приведення продукції (позиція 2) у відповідність із вимогами щодо забезпечення безпечності продукції.

Встановлено строк виконання всіх рішень про вжиття обмежувальних заходів - до 11.12.2017 року.

Крім того, за наслідками проведеної перевірки посадовою особою ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області 06.11.2017 року було складено протокол №66 про виявленні порушення вимог ст.44 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції та ст.15 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції .

Постановою про накладення штрафних санкцій №78 від 08.11.2017 року відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 51000,00 грн. на підставі п.2 ч.2 ст.15 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції за невиконання вимог, встановлених п.5 ч. 1 ст.8 цього Закону.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перевірку було здійснено у відповідності до вимог законодавства, і відповідач обґрунтовано застосував до позивача штрафні санкції за порушення вимог п.5 ч.1 ст.8 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції , як до виробника продукції.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитися не може з огляду на наступне.

Позивача притягли до відповідальності за невиконання п.5 ч.1 ст.8 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції , яка передбачає, що виробники зобов'язані надавати (в межах своєї діяльності) споживачам (користувачам) інформацію, яка дає їм можливість оцінювати ризики, притаманні продукції протягом звичайного або обґрунтовано передбачуваного строку її використання, якщо такі ризики є не відразу очевидними, без належних попереджень, та яка дає змогу споживачам (користувачам) вживати запобіжних заходів щодо таких ризиків. Наявність таких попереджень не звільняє виробника від обов'язку додержання інших вимог, встановлених цим Законом та прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Стаття 15 цього ж закону визначає суб'єктів та види відповідальності за невиконання вимог цього закону.

Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.15 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції до виробника застосовуються штрафні санкції у разі невиконання вимог, встановлених пунктом 5 частини першої статті 8 цього Закону, - у розмірі від семисот п'ятдесяти до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на нього вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 1 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції під терміном виробник в цьому закону розуміються:

фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;

уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);

імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).

Обґрунтовуючи своє твердження про те, що позивач є виробником продукції, яка відображена в акті перевірки, відповідач посилається на ч.7 ст.8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції , якою передбачено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Позиція відповідача, з якою погоджується і суд першої інстанції, полягає у тому, що оскільки позивач у термін до 27.10.2017 року згідно вимоги про надання документів від 26.10.2017 року, не надала відповідачу документи щодо поставки їй відповідної продукції, то в силу положень ч.7 ст.8 Закону України Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції позивач вважається особою, що ввела продукцію в обіг, тобто є виробником такої продукції у розумінні Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції .

Така позиція відповідача та суду першої інстанції на думку колегії суддів є помилковою, оскільки обов'язковою самостійною умовою для віднесення розповсюджувача продукції до категорії Особа, що ввела продукцію в обіг є перш за все неможливість ідентифікації виробника такої продукції на момент проведення перевірки, яка в свою чергу викликає необхідність витребувати у розповсюджувача такої продукції документи про її походження (договори купівлі-продажу, накладні, тощо)

Як вбачається з матеріалів справи, на упаковках двох зазначених в акті перевірки видах продукції - клею вініловому для шпалер Pufas Euro 3000 Spezial ОСОБА_4. №052-300-R 300г та клею флізеліновому для шпалер Pufas Euro 3000 Vlies 200г вказаний не тільки виробник цієї продукції - компанія-нерезидент PUFAS Werk KG (Німеччина), а й дистриб'ютор цієї продукції на території України - TОB Ардекс , смт.Великодалинське, вул.Музикевича, 61-б.

Відповідач вважає, що інформація про дистриб'ютора не дає можливість визначити виробника цієї продукції в розумінні Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції , а встановити виробника можливо лише шляхом надання позивачем документів по ланцюгу постачання такої продукції.

Колегія суддів з цим не погоджується, оскільки, як вже зазначено вище виробником в розумінні ст.1 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції є не тільки фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, а також уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, або ж імпортер продукції , у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні.

Дистриб'ютор - це юридична особа, яка здійснює збут товарів на основі оптових закупок у великих промислових підприємств на підставі тривалих договірних відносин з виробниками товару і представляє виробника на ринку.

Отже, TОB Ардекс , як дистриб'ютор зазначених товарів може бути кваліфікований як виробник в розумінні ст.1 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції .

Крім того, у висновках державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 16.02.2015 року №5310 та від 26.03.2013 року №18908 із додатками з переліком видів продукції, зазначено, що виробник продукції PUFAS Werk KG має в Україні своє представництво, яке розташовано в м.Київ, пр.-кт Григоренка 1-Б/35, код ЄДРПОУ 33693150.

На сторінці 4 акту перевірки зазначено, що ці висновки СЕЕ також були надані перевіряючим під час перевірки (а.с.78).

Даний факт також доводить наявність у відповідача на час проведення перевірки та на час винесення спірної постанови достатньої інформації для ідентифікації офіційного представника виробника вищевказаної продукції на території України.

Колегія суддів вважає, що відповідач мав право застосовувати до позивача штраф за порушення п.5 ч.1 ст.8 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції у випадку неможливості встановити уповноваженого представника виготовлювача продукції в Україні та/ або імпортера цієї продукції. А враховуючи, що така інформація була в наявності у відповідача, то лише факт ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів на придбання цієї продукції у інших суб'єктів господарювання не дає відповідачу підстав відносити позивача до категорії Особа, що ввела продукцію в обіг .

Таким чином, колегія суддів вважає неправомірним застосування до позивача, як до виробника продукції, штрафу за невиконання п.5 ч.1 ст.8 Закону України Про загальну безпечність нехарчової продукції .

За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про задоволення позовних вимог.

За правилами ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню позивачу судові витрати, понесені у зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції у вигляді судового збору в розмірі 1600,00 грн., і судові витрати, понесені позивачем у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції у вигляді судового збору в розмірі 2400,00 грн., а всього в сумі 4000,00 грн..

Керуючись ст.315, ст.317, ст.321, ст.322, ст.325, ст.329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №78 від 08 листопада 2017 року про накладення штрафних санкцій.

Стягнути з Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (код ЄДРПОУ 40342996) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (код платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 12 квітня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_2